ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне вул. Набережна, 26 а
УХВАЛА
"24" травня 2018 р. Справа № 918/1059/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. , при секретарі судового засідання Оліфер С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкової О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс"
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 149 050,34 грн.
За участю представника державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкової О.Ю., довіреність № 46020 від 23.05.2018 року.
Без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 149 050,34 грн., з яких: 75 006,20 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти; 41 823,24 грн. процентів за користування товарним кредитом; 1 251,47 грн. 3 % річних; 30 969,43 грн. інфляційних втрат, позовні вимоги аргументувавши невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 14000317 від 16.09.2014 року в частині повного розрахунку за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.10.2015 року (суддя Качур А.М.) позов задоволено частково. Стягнено з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (33024, Рівненська область, м.Рівне, вул. Макарова 44а, код ЄДРПОУ 37245962) 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 40 211 (сорок тисяч двісті одинадцять) грн. 73 коп. процентів за користування товарним кредитом, 29 100 (двадцять дев'ять тисяч сто) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 2 164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 67 коп. судового збору. В задоволенні вимог про стягнення 6,20 грн. основного боргу, 3,22 грн. процентів за користування товарним кредитом, 2,41 грн. інфляційних втрат позивачу - відмовлено.
26.10.2015 року на виконання рішення суду видано наказ.
22.05.2018 року до Господарського суду Рівненської області від державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкової О.Ю. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Вказане подання не підлягає оплаті судовим збором.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області №01-04/10/2018 від 22.05.2018 року у зв'язку з закінченням повноважень з відправлення правосуддя судді Качура А.М. та відповідно до п.п. 2.3.49-2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу № 918/1059/15 передано судді Церковній Н.Ф.
Ухвалою суду від 22.05.2018 року справу № 918/1059/15 прийнято до свого провадження та призначено розгляд подання на "24" травня 2018 року. Про час і місце судового засідання повідомлено державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкову О. Ю. 23.05.2018 року о 10год.00хв. телефонограмою № 227 від 23.05.2018 року.
В судове засідання 24.05.2018 року з'явилася державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкова О.Ю.
В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, заходи державного виконавця щодо розшуку майна боржника на момент подачі подання виявились безрезультатними, а боржник фактично ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Згідно відповіді пенсійного фонду України про осіб боржників, які отримують пенсію інформація не знайдена.
Згідно відповіді пенсійного фонду України про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформація не знайдена.
Згідно відповіді Державної податкової служби України на запит про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб інформація відсутня.
Згідно відповіді Державної податкової служби України на запит про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, у боржника наявні відкриті рахунки у банківських установах. 06.12.2017 року державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненковою О.Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно повідомлення банківських установ, кошти на арештованих рахунках відсутні.
Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців за боржником зареєстровано майно, а саме комплекс, який знаходиться смт.Гоща, вул.Рівненська,9, та перебуває в іпотеці АТ "Кредит Банк".
Згідно повідомлення Територіального сервісного центру за боржником транспортні засоби не зареєстровано.
На запит виконавця, Державною прикордонною службою України листом від 04.12.2017 року повідомлено про те, що ОСОБА_1 в період з червня 2013 року по травень 2015 року неодноразово перетинала кордон України.
Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
При цьому, у відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим, державним виконавцем до матеріалів справи залучено постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2017 року (отримано боржником 08.12.2017 року), постанову про арешт коштів боржника від 06.12.2017 року та виклики державного виконавця № 82506 від 04.12.2017 року, №16411 від 12.01.2018 року, №2215 від 21.02.2018 року, які боржником не отримано.
Водночас, як вбачається із акту державного виконавця від 26.02.2018р. виклик не вручено. Проте, із пояснень сусідів підтверджується фактичне місце проживання боржника за адресою м. Рівне, вул. Студентська 14/35. На дзвінки та стукіт у двері ніхто не реагував, в дверях було залишено виклик державного виконавця. Інших дій по розшуку боржника державним виконавцем, суду не пред'явлено.
Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
ОСОБА_1 є громадянином України.
З цього приводу, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 1 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Проте, лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01.01.2017, "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").
Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Враховуючи викладене та те, що наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а державним виконавцем не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення (наказу), а тому подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкової О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 337, 338 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Анненкової О.Ю. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
2. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
3. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена на підставі ст. 255 ГПК України в порядку та строки передбачені ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Церковна Н.Ф.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2018 |
Оприлюднено | 25.05.2018 |
Номер документу | 74220709 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Церковна Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні