Постанова

від 16.05.2018 по справі 918/48/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Справа № 918/48/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

представники учасників справи:

позивача- Шендера О.М. (договір № 2/05 від 04.05.2018р.);

ОСОБА_1 ( голова правління);

відповідача- Кокіль І.П. (довіреність від 20.02.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Управління Держ-праці у Рівненській області на рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2018 року, повний текст якого складений 23.02.2018 року, у справі №918/48/18 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя-Рівне м.Рівне

до Управління Держпраці у Рівненській області м.Рівне

про стягнення 15 528 грн. 51 коп. заборгованості по розрахунках ,-

У січні 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя-Рівне (на-далі в тексті - ОСББ) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом про стяг-нення з Управління Держпраці у Рівненській області (надалі в тексті - Управління) 15 528 грн. 51 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території по вул.Лєр-монтова, 7 у м.Рівне.(арк.справи 2-7).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.02.2018 року у справі №918/48/18 позов задоволено в повному обсязі, присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 15 528 грн. 51 коп. основного боргу, 1 762 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 2500 відшкодування витрат на правову допомогу.(арк.справи 63-65).

Ухвалюючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - вищим органом уп-равління об'єднання є загальні збори співвласників, до виключної компетенції яких, зокрема, нале-жить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. ОСОБА_2 резу-льтатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було оскаржено рішення загальних зборів членів ОСББ від 28.01.2017р., яким з 01.03.2017р. було зат-верджено тариф за послуги з утримання будинку та прибудинкової території 1,389 грн. за 1 м 2 . А ос-кільки в оперативному управління Відповідача на праві спільної часткової власності перебуває 56/100 частини приміщення загальною площею 588,4 м 2 за адресою: м.Рівне, вул.Лєрмонтова, 7, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача плати за утримання будинку на підставі рішення загальних зборів від 28.01.2017р.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської об-ласті від 20.02.2018р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позо-ву.(арк.справи 88-89).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не врахував, що Управлінням укладено договори із відповід-ними організаціями на постачання електроенергії, води та опалення приміщень. Крім того, матері-али справи не містять належних доказів того, що ОСББ здійснює утримання внутрішньобудинко-вих мереж, якими користується Відповідач. Наголошує, що Позивач не довів чи приміщення, яке займає Управління розташоване у будинку, який обслуговує ОСББ, а також чи поніс Позивач якісь витрати на його утримання. Крім того, вважає, що Позивач безпідставно заявив до стягнення вит-рати на правничу допомогу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. відкрито апеляцій-не провадження за скаргою Управління.(арк.справи 87).

11.02.2018р. через канцелярію суду надійшов відзив Позивача, у якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.(арк. справи 119-122).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2018р. представники Відповідача підтри-мали апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової по-зиції. Представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої по-яснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.1 Постанови КМУ №100 від 11 лютого 2015р. Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці утворено, зокрема, Управління Держпраці у Рівненській області до якого увійшли: Територіальне управління Держгір-промнагляду у Рівненській області та Територіальна державна інспекція з питань праці у Рівненсь-кій області.

06 травня 2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєм-ців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації Управління Дер-жпраці у Рівненській області номер запису: 1 608 134 0000 011850, код ЄДРПОУ 39780243, а 23 бе-резня 2016р. - внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Територіального управління держгірпромнагляду у Рівненській області номер запису: НОМЕР_1 6008133, код ЄДРПОУ 38012562.(арк.справи 31-32).

Згідно свідоцтва про право власності САЕ №716864, виданого Виконавчим комітетом Рівнен-ської міської ради 08.04.2012р. - Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки Украї-ни (код ЄДРПОУ 38012562) на праві спільної часткової власності належить 56/100 частини примі-щення загальною площею 588,4 м 2 розташованих за адресою: м.Рівне, вул.Лермонтова, 7. Форма власності: державна. Вказане приміщення перебуває в оперативному управлінні Держгірпром-нагляду у Рівненській області. Даний факт підтверджується витягом з Реєстру нерухомого майна, де зазначені відомості про об'єкт нерухомого майна і про право власності та визнається усіма учас-никами справи.(арк. справи 33)

З матеріалів справи вбачається, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Оселя-Рівне створено 16.02.2016р., що стверджується Випискою з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 1 608 102 0000 012304. Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження кош-тів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.(п.1 р. II Статуту ОСББ, зат-вердженого установчими зборами засновників Протокол №1 від 29.11.2015р.).(арк.справи 12, 13-18).

Матеріали справи свідчать, що 28.09.2016р. Позивачу присвоєно статус неприбуткової ор-ганізації на підставі закону (рішення №21/17-16-12-03-18 Державної податкової інспекції у м.Рівне, арк.справи 19).

Актом приймання-передачі житлового комплексу від 28.04.2016р. житловий будинок №7 по вул.Лермонтова у м.Рівне передано з балансу ЖКП Західне на утримання ОСББ Оселя-Рівне , а також проведено обстеження активів житлового комплексу за зазначеною адресою.(арк.справи 24-26).

Загальними зборами членів ОСББ від 28.01.2017р., оформленими протоколом №5, прийнято рішення про встановлення внеску на утримання будинку в розмірі 2,40 грн. за 1 м 2 житлової площі, та 1,389 грн. за 1 м 2 нежитлових приміщень з 01.03.2017р. Термін платежів до 20 числа кожного мі-сяця за минулий місяць встановлений Протоколом №3 засідання правління ОСББ від 20.03.2016р. (арк.справи 20).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на претензію Позивача №23 від 28.12.2017р. щодо сплати заборгованості у сумі 15 528 грн. 51 коп., нарахованої за період 01.04.2016р. - 30.11. 2017р. листом від 23.01.2018р. Управління повідомило, що борг не визнає і у нього відсутні підс-тави для оплати вказаних коштів.(арк.справи 43-44, 45).

Як вже зазначалося, господарський суд Рівненської області рішенням від 20.02.2018р. задово-лив позов, присудивши до стягнення з Відповідача на користь Позивача 15 528 грн. 51 коп. заборго-ваності, 1 762 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 2 500 відшкодування витрат на правову допомогу.(арк.справи 63-65).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення боргу зі сплати внесків на утримання будинку.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів звертає увагу, що правові та організацій-ні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежи-лих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спіль-ного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об'єднання співвлас-ників багатоквартирного будинку (надалі в тексті - ОСОБА_3).

Закон спрямовано на сприяння усім власникам приміщень багатоквартирного будинку в реа-лізації їх прав та виконанні обов'язків щодо спільного утримання будинку. Тому норми, які встанов-люють особливі процедури, спрямовані на реалізацію спільних завдань власників окремих примі-щень в частині догляду та обслуговування будинку. ОСОБА_3 може сприяти співвласнико-ві у реалізації його обов'язків щодо спільного утримання будинку лише в тому випадку, коли такий співвласник бажає та намагається їх реалізувати, тобто здійснює конкретні дії з метою спільного з іншими співвласниками утримання будинку.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.4 Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного май-на, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законо-давством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, спри-яння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрун-тованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Правовою формою здійснення співвласниками їх обов'язків з утримання багатоквартирного будинку є створення та діяльність спеціально уповноваженої особи об'єднання співвласників ба-гатоквартирного будинку. Разом з тим, низка виняткових та найважливіших функцій залишається за співвласниками, які вправі визначати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів спів-власників (частина 9 статті 10 Закону).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підставою для здійснення платежів за утримання ОСББ будинку є прийняте загальними зборами рішення.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі Відповідач стверджує, що встановлений тариф загаль-ними зборами членів ОСББ є необгрунтованим та звертає увагу, що нежитлове приміщення розташо-ване за адресою м.Рівне, вул.Лермонтова,7 перебуває в оперативному управлінні Управління Держ-праці у Рівненській області та обслуговується ним самостійно.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 10 Закону - вищим орга-ном управління об'єднання є загальні збори співвласників, до виключної компетенції яких, зокрема, належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. ОСОБА_2 результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було оскаржено рішення загальних збо-рів членів ОСББ від 28.01.2017р., яким з 01.03.2017р. затверджено тариф за послуги з утримання бу-динку та прибудинкової території в сумі 1,389 грн. за 1 м 2 .

При цьому, у разі якщо особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання - зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі не-здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом, ні іншими законодавчими актами України не перед-бачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і плате-жів, визначених загальними зборами ОСББ. Такої ж думки дотримується Верховний Суд України, що знайшло відображення у постанові від 11.11.2015р. з аналогічного спору у справі №914/189/14.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обов'язок Відповідача здійснювати оплату за утримання будинку на підставі рішення загальних збо-рів від 28.01.2017р. зумовлений тим, що в оперативному управління останнього на праві спільної часткової власності перебуває 56/100 частини приміщення загальною площею 588,4 м 2 за адресою: м.Рівне, вул.Лєрмонтова, 7.

При цьому, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані посилання Скаржника, що Позивачем не доведено, з чого виникла сума заборгованості, а також не надано належних доказів здійснення утримання будинку (відсутні акти виконаних робіт, рахунки і т.д.) приймаючи до уваги таке.

Відносини, які виникають між співвласниками багатоквартирного будинку щодо утримання такого будинку, врегульовані Законом. Ці відносини характеризуються значними особливостями, враховуючи прагнення законодавця сприяти таким співвласникам власне у спільному догляді за будинком. Досягти одностайності у прийнятті рішень часто виявляється неможливим, однак це не означає, що меншість з таких співвласників може диктувати умови більшості чи створювати нез-доланні перешкоди у реалізації прав більшості співвласників. З огляду на це ОСОБА_3 містить поло-ження, спрямовані на реалізацію права усіх співвласників брати активну участь в управлінні будин-ком шляхом участі в загальних зборах, участі в управлінні об'єднанням, можливості обирати та бу-ти обраним до складу статутних органів об'єднання, ознайомлення з протоколами загальних зборів, одержання інформації про діяльність об'єднання, шляхом права вимоги від статутних органів захис-ту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства та іншими способами, визначе-ними законом (стаття 14 Закону).

Отже, Управління як співвласник будинку має низку прав, які б могло реалізувати у визна-чений законом спосіб. Проте матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про намір Відповідача брати участь у спільному утриманні будинку і той факт, що Відповідач не згідний з певними рішеннями загальних зборів, з діяльністю ОСББ в цілому, не означає, що він не повинен брати участі в утриманні будинку, при чому, в такому порядку, який визначений рішенням загаль-них зборів.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ОСББ здійснює діяльність з утримання будинку на користь усіх співвласників, а тому не логічним би було розмежовувати плату за утримання будинку між кожним окремо співвласником в залежності від конкретних витрат наприклад, на при-бирання території, на використання господарського інвентаря, на утримання обслуговуючого пер-соналу тощо. Тому Законом і визначено спосіб участі кожного із співвласників шляхом здійснення внесків, які згодом використовуються ОСББ для утримання будинку. Якщо ОСББ неналежним чи-ном, неякісно надає відповідні послуги, лише співвласники разом можуть реагувати на такі факти і приймати рішення, наприклад, про зміну керівництва ОСББ, про зміну розміру внесків співвлас-ників на утримання чи інші дії. Проте, суду не було надано жодних інших доказів, які б свідчили про невиконання ОСББ своїх обов'язків з утримання будинку, про невдоволення більшості спів-власників якістю чи обсягом наданих послуг.Відповідач не спростував обставин, на яких ґрунтую-ться позовні вимоги.

Тому, з мотивів викладених вище, колегія суддів вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів відхиляє твердження Скаржника на необґрунтованість стягнення з нього судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України пок-ладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Тому суд першої інстан-ції правомірно стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 762 грн. відшкодування витрат на оп-лату судового збору.

При цьому, під час провадження в суді інтереси Позивача у цьому судовому провадженні представляв адвокат, що підтверджено договором про надання правової допомоги від 20.12.2017р. (арк.справи 46), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №624 від 05.06.2008 р. Відповідно до Договору за правову допомогу, клієнт-ОСББ зобов'язався сплатити адвокату аванс указаний в рахунку, сплатити фактичні видатки в розмірі підтвердженому чеками, а після виконання умов договору гонорар вказаний в рахунку. ОСОБА_2 здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 19.02.2018р. вартість наданих послуг становить 2 500 грн. ОСОБА_3 кошти були сплачені адвокату, про що представлено квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 25.01.2018р.(арк.справи 47).

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат поклада-ється на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги ад-воката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечив проти такої суми витрат на правову допомогу у поданому суду відзиві. Однак як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України - витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак до су-дових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 ГПК України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судо-вими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допо-могу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правни-чу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визна-чається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних дока-зів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Як встановлено судом, адвокат здійснював підготовку позову, збір доказів, необхідність у яких виникала в ході розгляду справи в суді, представництво інтересів ОСББ в судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом нада-них адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Матеріалами справи підтверджується правомірний висновок суду першої інстанції про спів-мірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за відсутності за-конних підстав для застосування частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу Ук-раїни та зменшення розміру таких витрат.

В суді апеляційної інстанції Позивач також заявив до стягнення із Відповідача 2 500 грн. ви-трат на професійну правничу допомогу, на підтвердження наданих послуг додано вмотивований відзив на апеляційну скаргу, договір від 04 травня 2018р., рахунок, акт здачі приймання виконаних робіт та копію платіжного доручення про сплату 2 500 грн. Оскільки клопотань щодо зменшення та-ких витрат Відповідач не заявляв, з огляду на підстави зазначені вище, колегія суддів дійшла вис-новку про обґрунтованість клопотання Позивача і присудження до стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відповіда-ча, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про підставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосе-редньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 126, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення господарського суду Рівненської області від 20.02.2018р. у справі №918/48/18 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Стягнути з Управління Держпраці у Рівненській області на користь Об'єднання співвласни-ків багатоквартирного будинку Оселя-Рівне 2 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3 . Надати доручення місцевому господарському суд про видачу відповідного наказу.

4 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

5 . Матеріали справи №918/48/18 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.