Рішення

від 25.05.2018 по справі 815/1328/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1328/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача Білоус Ю.І.

представника відповідача Тарановського Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом селянського фермерського господарства БУДЖАК до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними дій ГУ ДФС в Одеській області по виключенню СФГ БУДЖАК з реєстру платників єдиного податку четвертої групи та зобов'язання ГУ ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов селянського фермерського господарства БУДЖАК до Головного управління ДФС України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправним дії ГУ ДФС в Одеській області по виключенню СФГ БУДЖАК з реєстру платників єдиного податку четвертої групи;

зобов'язати ГУ ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи.

Позов вмотивовано наступним.

СФГ БУДЖАК отримано лист від 13.03.2018р. за №226/10/15-32-12-07, відповідно до якого, повідомлено, що СФГ БУДЖАК не є платником єдиного податку четвертої групи у 2018р.

В листі зазначено, що підприємство надало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровське відділення) податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2018р., вхідний № 9026411389 від 20.02.2018р. та вхідний № 9035546925 від 03.03.2018р. з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПКУ, а саме: зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту звітний (податковий) період (не відповідає режиму оподаткування).

У вказаному листі також повідомлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією.

Позивач вважає рішення таким, що не відповідає вимогам Порядку заповнення податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 578 від 19 червня 2015 р. Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 липня 2015 року за № 799/27244.

Так, Декларація містить загальну та розрахункову частини і обов'язковий додаток - Відомості про наявність земельних ділянок.

Звітна декларація як окремий документ може подаватись у разі, якщо за ці ділянки цьому органу не було подано жодної Декларації. За земельні ділянки, які є в користуванні позивача, була подана Загальна звітна декларація, що підтверджується квитанцією №2 від 20.02.2018 р. Відтак, подача звітної декларації окремо здійснюється лише в разі, якщо така декларація подається іншому органу ДФС, на території якого розташовані земельні ділянки, які використовуються для сільгоспвиробництва. У зв'язку з тим, що у підприємства позивача територія проведення господарської діяльності та місце реєстрації співпадають, то подається лише одна звітна загальна декларація.

У відповідності до вимог Податкового Кодексу, та згідно листа ДФС від 27.09.2012 №4457/0/71-12/18-8515, розроблено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платниками податків в органах ДПС України, які затверджено наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516 (далі - Методичні рекомендації).

Зазначеними Методичними рекомендаціями затверджено Довідник причин з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією (додаток 6), в якому наведено додаткові підстави невизнання податкової звітності, які випливають з інших статей Кодексу.

Відповідно до підпункту 4.14.3 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності додаток 6 Методичних рекомендацій).

Отже, за результатами виявлення відповідних фактів платнику податків повинно бути направлено письмове повідомлення про невизнання звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог Кодексу, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином.

Якщо податкова звітність заповнена платником податку всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а також з порушенням норм Кодексу, то вона може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування правової позиції надав відзив за вхід. № 10493/18 від 17.04.2018 р., який обґрунтований наступним.

Контролюючий орган наголошує на тому, що для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків; подати до 20.02.2018 року до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

Поряд з цим, згідно п. 291.5 1 .3 п. 291.5 1 ст. 291 ПКУ, не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) .

Суб'єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену систему оподаткування четвертої групи.

СФГ Буджак (код ЄДРПОУ 21002724) надало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровське відділення) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Загальна звітна) на 2018 рік (№9026411389 від 20.02.2018 року) та в порушення п. 298.8.1 п .298.8 ст. 298 ПКУ надало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород-Дністровське відділення) Звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік, після граничного терміну подання - 20.02.2018 року, а саме - 03.03.2018 року за вхідним № 9035546025.

Тобто, позивач не є платником єдиного податку четвертої групи у 2018 році.

Зазначаємо, що з 01.01.2018 року господарство є платником податків на загальній системі оподаткування та є, зокрема, платником податку на прибуток.

СФГ Буджак (код ЄДРПОУ 21002724) надало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС Одеській області (Білгород-Дністровське відділення) податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік, вхідний №9026411389 від 20.02.2018 року та вхідний №9035546025 від 03.03.2018 року, з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПКУ, а саме, зазначено, недостовірне значення обов'язкового реквізиту звітний (податковий ) період (не відповідає режиму оподаткування).

Отже, податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПК України, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПК України).

Позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що у нашого підприємства територія проведення господарської діяльності та місце реєстрації співпадають, то подається лише одна загальна декларація.

В свою чергу, позивачем подано дві декларації № 9026411389 від 20.02.2018 року та вхідний №9035546025 від 03.03.2018 року, а саме: загальна та звітна.

Звітна декларація № 9035546025 від 03.03.2018 р. подана після граничного терміну подання - 20.02.2018 року.

Відповідно до підпункту 4.14.3 Методичних рекомендацій інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 Методичних рекомендацій).

Отже, за результатами виявлення відповідних фактів платнику податків повинно бути направлено письмове повідомлення про невизнання звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття звітності відповідно до вимог Кодексу, які регулюють порядок заповнення та подання податкової звітності, з пропозицією подати нову, оформлену належним чином.

Контролюючим органом було направлено лист щодо невизнання податкової звітності від 13.03.2018 року №226/10/15-32-12-07, а отже виконано всі вимоги передбаченні чинним законодавством.

Крім того, роз'яснення щодо порядку подання декларацій надано листом ДФСУ №24765/6/99-99-15-03-02-15 від 20.11.2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.02.2018року селянське фермерське господарство Буджак (код 21002724) подало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород - Дністровське відділення) Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Загальна звітна) на 2018рік № 9026411389.

03.03.2018року селянське фермерське господарство Буджак (код 21002724) подало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород - Дністровське відділення) Звітну Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

13.03.2018р. СФГ БУДЖАК отримано лист за №226/10/15-32-12-07, яким повідомлено, що СФГ БУДЖАК не є платником єдиного податку четвертої групи у 2018р. через невизнання податкової звітності у зв'язку з порушенням п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст. 92 ч. 2 п. 1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаний принцип знайшов також своє відображення і у практиці ЄСПЛ, яка відповідно до ст.6 КАСУ, підлягає застосуванню судами під час розгляду справ.

Так, ЄСПЛ у Рішенні Звежинський проти Польщі (п.73) вказав: Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку, держава має

моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок .

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Головне управління ДФС в Одеській області, відповідно до функцій контролюючих органів, визначених пп. 191.1.1. п. 191.1 ст.191 Податкового кодексу України здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків ; пп.19-11.2. контролює... своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів ; пп.191.1.8. забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків... об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням ; пп.191.1.35. вживає заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству ; пп. 19-1.1.40 здійснює збір податкової інформації .

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної „ забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (ст.72 ПК України).

Згідно із п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4. ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно із п. 298.8. ст. 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Так, за приписами п.п. 298.8.1. п. 298.1 ст. 298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно наведеної норми права, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов'язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають відповідний пакет документів.

Вказані положення знайшли своє відображення у ДФС України Про надання роз'яснень з окремих запитань заповнення декларації платниками єдиного податку четвертої групи №24765/6/99-99-15-03-02-15 від 20.11.2015 року.

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання роз'яснень з окремих запитань заповнення декларації платниками єдиного податку четвертої групи та в межах компетенції повідомляє.

1. У яких випадках подається загальна та звітна декларації, куди подаються?

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

• загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ) - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

• звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

• відомості про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Якщо у сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування, та місцезнаходження земельної ділянки співпадає з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення п 298.8.1 п 298.8 ст. 298 ПК України надано до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород - Дністровське відділення) Звітну Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік, після граничного терміну подання - 20.02.2018 року, а саме: 03.03.2018року за вхідним № 9035546925. Вказане також підтверджено і позивачем в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного суд вважає дії податкового органу такими, що цілком відповідають вимогам національного законодавства.

При цьому, встановлені судом фактичні обставини свідчать про помилковість твердження позивача щодо відсутності його обов'язку подавати і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.

Також є необґрунтованим твердження позивача щодо відсутності у податкового органу повноважень на виключення з реєстру платників єдиного податку.

Законодавцем у Податковому кодексі України передбачено дві процедури:

- перехід на спрощену систему оподаткування;

- щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку.

Кожна з вказаних процедур регулюється окремими статтями вказаного Кодексу та передбачає різні умови їх реалізації.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Вказані положення були порушені позивачем.

З урахуванням приписів національного законодавства, фактичних обставин, встановлених судом, позовна вимога про визнання протиправним дій ГУ ДФС в Одеській області по виключенню СФГ БУДЖАК з реєстру платників єдиного податку четвертої групи задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов'язання ГУ ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи є похідної, відповідно до ст. 4 КАСУ Визначення термінів , а тому також задоволенню не підлягає, оскільки в задоволенні основної вимоги судом відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено повністю, судовий збір стягненню не підлягає.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом ("Дюлоранс проти Франції", п. 34553/97, п. 33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп. 32 від 07.03.2006р.).

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову селянського фермерського господарства БУДЖАК до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними дій ГУ ДФС в Одеській області по виключенню СФГ БУДЖАК з реєстру платників єдиного податку четвертої групи та зобов'язання ГУ ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Селянське фермерське господарство БУДЖАК (код ЄДРПОУ 21002724, адреса: вул. Кишинівська, 114, с. Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67751, телефон: (НОМЕР_1)

Головне управління ДФС України в Одеській області (адреса: 65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, (код ЄДРПОУ 39398646), телефон:(048)725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua)

Суддя Потоцька Н.В.

.