Постанова

від 14.02.2019 по справі 815/1328/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 р.м. ОдесаСправа № 815/1328/18

Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Кравченка К.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Гліщинського Я.В. (ордер від 24.01.2019 року)

представника апелянта - Кузнєцової Л.О. (ордер від 24.01.2019 року)

представника відповідача - Тарановського Р.В. (довіреність від 12.02.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Буджак на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства Буджак до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство Буджак звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області по виключенню з реєстру платників єдиного податку четвертої групи; зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи.

В обґрунтування позову зазначено, що під час підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи фермерським господарством дотримано всі правила та умови податкового законодавства. Водночас, у разі виявлення недоліків у відповідній звітності, контролюючий орган може не визнати звітність та надати платнику термін для їх усунення. Таким чином, у контролюючого органу не виникло обставин для анулювання позивачу статусу платника єдиного податку, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Селянське фермерське господарство Буджак , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2018 року Селянське фермерське господарство Буджак подало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород - Дністровське відділення) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Загальна звітна) на 2018 рік №9026411389.

03.03.2018 року Селянське фермерське господарство Буджак подало до Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (Білгород - Дністровське відділення) Звітну Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

Листом від 13.03.3018 року №226/10/15-32-12-17 ГУ ДФС в Одеській області повідомило позивача про невизнання вказаної податкової звітності.

Так, у листі контролюючий орган зазначив про те, що СФГ Буджак надало податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (загальна звітна) на 2018 рік та в порушення приписів п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України надало звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік після граничного терміну її подання, а саме 03.03.2018 року, а у податковій звітності визначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту звітний (податковий) період не відповідає режиму оподаткування, що є порушенням п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Виявлені порушення контролюючий орган вважав такими, що є несумісними із перебуванням платника на єдиному податку, у зв'язку із чим повідомив позивача про його переведення з 01.01.2018 року на загальну систему оподаткування.

Не погоджуючись із діями контролюючого органу, посилаючись на відсутність правових підстав для виключення підприємства з числа платників єдиного податку четвертої групи, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що допущені позивачем порушення під час подання звітності позбавляють платника можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку із чим анулювання статусу підприємства як платника єдиного податку четвертої групи відбулось з дотриманням правил податкового законодавства та підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погодитись не може, вважає, що висновки суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України.

Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно із п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п.п. 291.5-1.1, 291.5-1.2, 291.5-1.3 ст. 291 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи: суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання); суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Водночас, відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно із п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5 1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

При цьому, випадки, регламентовані у п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, пов'язані з обов'язком платника єдиного податку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Аналіз наведених правових норм показав, що реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу підтвердження позивачем свого статусу як платника єдиного податку четвертої групи.

При цьому, обставин, встановлених у визначеному порядку, для анулювання реєстрації платника єдиного податку, а також відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, контролюючим органом не наведено.

Враховуючи викладене, оскільки анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відбулось без проведення документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також за відсутності випадків, передбачених п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

З огляду на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не надано належної оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Буджак - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Селянського фермерського господарства Буджак до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області по виключенню Селянського фермерського господарства Буджак з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області поновити статус СФГ БУДЖАК як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.02.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

К.В. Кравченко