Постанова

від 23.05.2018 по справі 820/6309/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6309/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІСГОМ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року (м.Харків, головуючий суддя І інстанції Зінченко А.В., повний текст складено 16.01.2018 року) по справі № 820/6309/17 за позовом Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІСГОМ" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - Слобожанське ОУПФУ), звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІСГОМ" (далі - ТОВ "УКРНДІСГОМ"), в якому просив стягнути з ТОВ "УКРНДІСГОМ" на користь Слобожанського ОУПФУ заборгованість з відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник, в сумі 111274,04 грн. на р/р 25605301672370 у філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823. (а.с.3-5)

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року по справі № 820/6309/17 задоволено адміністративний позов. (а.с.172-174)

Не погодившись із судовим рішенням, ТОВ "УКРНДІСГОМ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.181-183)

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції порядку розгляду справи, а також вказує, що саме за рахунок державного бюджету повинна відшкодовуватися різниця у сумі пенсї відповідним працівникам, які працювали на державному підприємстві, а не вдповдачем по справі як правонаступником такого дердавного підприємства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «УКРНДІСГОМ» перебуває на обліку у Слобожанському ОУПУ як платник внесків до Пенсійного фонду України.

Сторонами не заперечується, що відповідач є правонаступником Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарського машинобудування (УкрНДІСГОМ), який був державним підприємством.

На підприємстві працювало 27 працівників (згідно наданого переліку) (а.с.7), яким було призначено пенсію відповідно до Закону України № 1977 від 13.12.1991 року "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Закон №1977), які отримують призначену пенсію за місцем мешкання.

Відповідно до розрахунків, поданих Слобожанським ОУПФУ (а.с.8-101), у відповідача наявна заборгованість в сумі 111274,04 грн. на фінансування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідного Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано, передбачений Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , обов'язок в частині сплати у встановлений строк до органу Пенсійного фонду коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності визначено положеннями Закону України від 26.11.2015 року № 848-VIII Про наукову та науково-технічну діяльність (далі - Закон № 848).

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Таким чином, для звільнення від виплати різниці між сумами пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону та інших законодавчих актів, наукова установа має бути включена до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Відповідно до Порядку включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого наказом МОН України від 27 листопада 2001 року № 767, який визначає процедуру включення наукових установ усіх форм власності (далі - наукові установи), вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації усіх форм власності (далі - навчальні заклади) до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, включення установи до реєстру підтверджує Свідоцтво, яке видається терміном до 5 років.

Згідно з пунктом 2, 3 Положення про Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого, постановою КМУ від 23 квітня 2001 року № 380 із заявкою про включення до Реєстру до МОН звертаються наукові установи, які пройшли державну атестацію, та вищі навчальні заклади, що провадять освітню діяльність за третім (освітньо-науковим) рівнем та (або) науковим рівнем вищої освіти, та які пройшли державну атестацію в частині наукової та науково-технічної діяльності. Наукові установи, вищі навчальні заклади включаються до Реєстру наказом МОН строком до п'яти років у межах строку, визначеного за результатами державної атестації.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення перелік наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, розміщується на офіційному веб-сайті МОН України та надається безоплатний доступ до нього.

Доказів атестації підприємства чи надання такому підприємству підтримки держави відповідачем до суду не надано, а на офіційному сайті МОН України (http://mon.gov.ua) в наказах щодо включення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, відповідач не значиться.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність у нього законодавчого обов'язку сплачувати спірну суму спростовуються вищенаведеним, оскільки останній підпадає під норму, якою визначається фінансування витрат для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року № 472 Про реалізацію пункту 5 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність встановлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи .

Оскільки працівникам, вказаним позивачем, наукові пенсії були призначені відповідно до Закону України від 13.12.1991 року № 1977-XII Про наукову і науково-технічну діяльність , а не Закону № 848, то на них не поширюється дія вказаної постанови.

Згідно з пунктом 10,11 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 848 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються відповідно до законодавства України. Оскільки відповідач має сплачувати спірну суму, то норми Порядку підлягають до застосування в частині, що не суперечать Закону № 848.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оскільки на нього поширюються приписи ч.6 ст.37 Закону № 848.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спрастовують.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНДІСГОМ" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року по справі № 820/6309/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року .

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4