Постанова

від 22.05.2018 по справі 808/2358/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №808/2358/16

адміністративне провадження №К/9901/39753/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ларго-Трейд

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 (головуючий суддя - Круговий О.О., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі № 808/2358/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ларго-Трейд

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

02 серпня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ларго-Трейд (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2016 №0000691501.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що у період, коли були виписані податкові накладні, а саме 24.12.2015, діяла редакція пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до внесення змін Законом України від 24.12.2015 №909-VIII, яка не містила вимоги про 15-денний строк реєстрації податкових накладних. З огляду на те, що за загальними приписами законодавства закон не має зворотної дії у часі, то прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 №0000691501 є протиправним та підлягає скасуванню.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2016 адміністративний позов Товариства задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.12.2016 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем було виписано податкові накладні в грудні 2015 року, станом на той час вже була чинна стаття 201 ПК України в редакції від 12.08.2012, яка передбачала обов'язок платника податків зареєструвати податкові накладні не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня їх складання, а за порушення визначеного законом строку застосовувалась відповідальність, визначена пунктом 120-1 статті 120 ПК України. Доводи позивача , що порушення термінів реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, а через те, що не працював Єдиний реєстр податкових накладних, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з його вини, оскільки відмова в реєстрації податкових накладних з причини, зазначеної в квитанціях, є неправомірною. Так, повідомлення про розірвання договору про визнання електронних документів від ДПІ не надходило, підстави для дострокового розірвання вказаного договору також відсутні, тому договір є чинним.

ДПІ надала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

16.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, що діє з 15.12.2017), передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 04.02.2016 ДПІ відносно Товариства провела камеральну перевірку даних податку на додану вартість за грудень 2015 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних станом на 20.01.2016, за наслідками якої склала акт від 04.02.2016 №11/153/39996379.

Згідно з висновком акта перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957 Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної , пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 - несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, виписані в грудні 2015 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.03.2016 № 0000691501, яким до Товариства застосовано штрафні санкції на загальну суму 47789,77 грн.

Правомірність прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Так, ДПІ було здійснено перевірку даних податку на додану вартість та реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних за грудень 2015 року, строки реєстрації по яким настали в грудні 2015 року - січні 2016 року.

Питання щодо строків та порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН врегульовано статтею 201 ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Законом України №3609-VI від 07.07.2011 пункт 201.10 ПК України було доповнено новим абзацом наступного змісту: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України № 4834-VI від 24.05.2012, абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 ПК України викладено в такій редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Вказана редакція абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 ПК України набрала чинності 12.08.2012.

Відповідно до Закону України № 909 від 24.12.2015 було повторно внесено зміни до абзацу сьомого пункту 201.10 статті 201 ПК України та викладено його в такій редакції: реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки суду першої інстанції, вірно зауважив, що з 12.08.2012 чинним податковим законодавством передбачено обов'язок платника податку продавця робіт/послуг здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів з дати їх складання (виникнення податкових зобов'язань).

У свою чергу, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках.

Визначена пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовується до платників з 01.01.2015 - дати набрання законної сили Законом України №71-VIII від 28.12.2014 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким внесено відповідні зміни до статті 120-1 ПК України.

Таким чином, враховуючи зміст вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення, визнавши при цьому необґрунтованими доводи позивача щодо наявності об'єктивних причин, за яких Товариству не вдавалося можливим у передбачені законодавством строки здійснити реєстрацію податкових накладних.

Між тим, колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, виходячи з наступного.

Так, як вбачається з наданих позивачем квитанцій, підставою для неприйняття податкової накладної від 04.12.2015 для реєстрації слугувало порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: Можливо розірваний Договір. Позивачу запропоновано при необхідності виправити документ та направити його знову.

Разом з тим, у касаційній скарзі Товариство зазначило, що повідомлення про розірвання договору про визнання електронних документів від ДПІ не надходило, підстави для дострокового розірвання вказаного договору були відсутні, тому договір є чинним.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, квитанцією № 1, в якій зазначено, що договір про визнання електронних документів №161220151 від 16.12.2015 не прийнято у зв'язку з тим, що діє договір про визнання електронних документів від 25.11.2015 №251120151, що, в свою чергу, свідчить про непідтвердження вказаної в квитанціях № 1 до податкової накладної від 04.12.2015 підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.

Однак суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили наявність вказаної позивачем обставини щодо неможливості здійснити реєстрацію податкової накладної від 04.12.2015, а матеріали справи не містить жодних пояснень ДПІ з приводу вказаних обставин, як і доказів Товариства на підтвердження неприйняття інших податкових накладних, зазначених у акті перевірки, з вищевказаної причини.

Згідно з приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають наведеним вимогам статті 242 КАС України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 242, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ларго-Трейд задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова