Справа № 489/1519/18
Номер провадження 2/489/1335/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2018 року м. Миколаїв,
вул. Космонавтів,81/16 (81/17),
зал судових засідань №11
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу Керамік про визнання рішення загальних зборів членів кооперативу недійсним,
представник позивача - ОСОБА_2
представник відповідача - ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ
26 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача, яким просила визнати недійсним рішення кооперативу щодо її виключення зі складу учасників та заміни прибуткових ордерів на записи в членських книжках.
Вказувала, що їй належить гараж №186 в АГК Керамік та з 15.06.2017 року вона була членом кооперативу на підставі рішення загальних зборів. Однак рішенням загальних зборів кооперативу її було виключено зі складу членів через конфлікти з правлінням та скарги на його роботу до правоохоронних органів.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що
-рішення кооперативу про її виключення є незаконним, оскільки таких підстав, як виключення зі складу членів за скарги до правоохоронних органів та незгоду з правлінням ні законодавством, ні статутом кооперативу не передбачено;
-рішенням загальних зборів вирішено питання про відображення прийому коштів кооперативом від членів у членських книжках, замість прибуткових ордерів, що є порушенням ведення касових операцій кооперативом.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи свої доводи тим, що:
-позивача фактично не було прийнято до складу членів кооперативу, оскільки рішення про її включення, прийняте правлінням, не було затверджено загальними зборами, відповідно до вимог Уставу;
-виключення із складу членів кооперативу позивача, у оскаржуваному рішення, необхідно вважати незгодою з прийняттям позивача у члени кооперативу, некоректно викладене;
-доводи позивача про відсутність бухгалтерської документації в кооперативі є безпідставними, оскільки наявні прибуткові ордери, але члени кооперативу, для більшої зручності, бажали отримувати підтвердження шляхом відмітки про платежі у членських книжках, що не забороняється Уставом.
Встановивши фактичні обставини та правовідносини, які виникли між сторонами, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд виходить з такого.
Відповідно до Статуту, затвердженого 18.06.2017 року, Авто гаражний кооператив Керамік є юридичною особою, створеною для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам. Кооператив має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.
Згідно Протоколу №3 правління АГК Керамік від 15.06.2017 року, складеного за результатами проведеного засідання, правлінням вирішено включити в списки автогаражного кооперативу Керамік ОСОБА_1; переоформити та передати в розпорядження ОСОБА_1 гараж №186, який раніше належав ОСОБА_4 Підставою для прийняття такого рішення правлінням стали заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4
Відповідно до Протоколу №1 від 11.02.2018 року , складеного за результатами проведених загальних зборів, ОСОБА_1 виключено зі складу членів кооперативу за скарги до прокуратури, поліції, обленерго, викривлення дійсного стану справ та створення негативної атмосфери в кооперативі, створення перешкод у роботі кооперативу, та шкоду інтересам кооперативу .
Відповідно до положень Статуту АГК Керамік кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить внесок і пай у порядку та розмірах, визначених цим статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. З моменту прийняття правлінням такого рішення та до моменту його затвердження загальними зборами кооперативу особа користується усіма правами та обов'язками членів кооперативу.
Членство в кооперативі припиняється у випадку прийняття загальними зборами рішення про виключення з членів кооперативу.
Підставами для прийняття загальними зборами рішення про виключення з членів кооперативу є несплата внесків у порядку визначеному статутом Кооперативу; невиконання або неналежне виконання обов'язків члену кооперативу визначених цим статутом або окремими рішеннями загальних зборів кооперативу чи його правління.
За п.8.1 Статуту АГК Кооператив вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до виключної компетенції яких серед іншого належить визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова та яке підзвітне вищому органу управління кооперативу.
Дослідивши надані сторонами докази в сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення про затвердження кандидатури позивача, як члена кооперативу, загальними зборами не приймалось, а відтак і рішення про її виключення лише підтверджує небажання учасників кооперативу приймати позивача до його членів.
Між тим, формулювання у Протоколі від 11.02.2018 року фрази …виключити ОСОБА_1 із членів кооперативу… є невірним, однак воно так викладено через юридичну необізнаність особи, якою складено протокол та є волевиявленням членів кооперативу з приводу того, щоб не приймати до кооперативу позивача, що є правом загальних зборів кооперативу, а не обов'язком.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про кооперацію кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Відповідно до ст. 10 Закону України Про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
За статтею 11 вказаного Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.
Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Згідно ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить : затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо.
У відповідності до положень ст. 16 ЗУ Про кооперацію виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Виконавчий орган кооперативу серед іншого здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу.
Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність порушеного права позивача як члена кооперативу, а відтак і про безпідставність вимог щодо скасування рішення загальних зборів, яким її не прийнято до членів кооперативу.
Стосовно вимог позивача про визнання рішення загальних зборів кооперативу про заміну відображення відомостей щодо сплати членських внесків не у прибуткових ордерах, а в членських книжках, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Оскаржуване позивачем рішення приймалось на загальних зборах членів АГК Керамік , які є вищим органом управління кооперативу та до їх повноважень входить правомочність прийняття рішення з усіх питань щодо діяльності кооперативу, в тому числі і щодо членських внесків учасників.
На час перебування позивача у кооперативі, вона була наділена всіма правами його членів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово зверталась до компетентних органів із скаргами щодо незаконного ведення відповідачем бухгалтерського обліку у кооперативі та відсутності необхідних документів, передбачених чинним законодавством.
Згідно з положень Закону України "Про кооперацію" члени кооперативу наділені правом звернення до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Статтею 38 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що контроль за діяльністю кооперативних організацій здійснюють відповідні органи державної влади в межах своєї компетенції, встановленої Законом.
Проте, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню, через їх безпідставність, з огляду на таке.
Кожна особа відповідно частини першої статті 16 ЦК України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. При цьому порушення прав, свобод чи інтересів осіб повинно існувати на час звернення до суду.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Саме про таке розуміння визначення порушення прав особи йдеться в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017р. у справі № 6-951цс16.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, які існують на час розгляду справи судом.
З урахуванням наведеного надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи йдеться. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Разом з тим, з втратою статусу члена кооперативу, особа втрачає і право на захист своїх прав саме як члена кооперативу в суді.
Крім того, доводи позивача щодо неналежного ведення правлінням бухгалтерської документації спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачу особисто, при сплаті нею внесків, було видано прибуткові ордери. До того ж, відмітка у членській книжці про сплату внесків, не може вважатись порушенням прав членів кооперативу, з огляду на наявність належного бухгалтерського обліку, отже, суд погоджується із доводами відповідача стосовно недоведеності порушення прав позивача з боку відповідача в цієї частині позову.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України , суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу Керамік про визнання рішення загальних зборів членів кооперативу недійсним - відмовити.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач - Автогаражний кооператив Керамік , код ЄДРПОУ 23628882, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Казарського,7.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25.05.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2018 |
Оприлюднено | 28.05.2018 |
Номер документу | 74260670 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Тихонова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні