Ухвала

від 24.05.2018 по справі 813/2922/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 травня 2018 року

Київ

справа №813/2922/17

адміністративне провадження №К/9901/51089/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №813/2922/17 (876/12039/17) за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Апартаменти Захід 8 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Апартаменти Захід 8 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0014171413, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за платежем податок на прибуток організацій та підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об'єднань у розмірі 170,00грн. та від 09.09.2017 №0014291601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 870186,00грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 09.08.2017 №0014291601 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 825348,00грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області 05.05.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження, яка обґрунтована тим, що при первинному зверненні до суду касаційної інстанції заявником, до касаційної скарги не було додано належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, що призвело до її повернення останньому та стало причиною порушення процесуальних строків касаційного оскарження при повторному зверненні до суду з даною касаційною скаргою.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України судом встановлено наступне.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Разом з тим, відповідачем до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано несвоєчасним фінансуванням податкового органу та недостатністю грошових коштів на рахунку останнього, що унеможливлює сплату судового за подання касаційної скарги у даній справі.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копії листів Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 05.04.2018, від 10.04.2018 та 26.06.2018 про здійснення безспірного списання коштів (виконання рішень суду).

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення (відстрочення/розстрочення) від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору у даній справі задоволенню не підлягає.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - серпень 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що з 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом з'ясовано, що при зверненні до суду першої інстанції Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Апартаменти Захід 8 було заявлено вимоги майнового характеру, а саме: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2017 №0014171413, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 170,00грн. та від 09.09.2017 №0014291601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 870186,00грн.

Отже, сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при поданні позовної заяви складала: 870356грн. х 1,5% = 13055,34грн.

Водночас, за правилами частини четвертої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 09.08.2017 №0014291601 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 825348,00грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 825348,00грн. х 1,5% х 200% = 24760,44грн.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом та надати суду касаційної інстанції документ про таку сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №813/2922/17 (876/12039/17).

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі №813/2922/17 (876/12039/17) за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Апартаменти Захід 8 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду