Ухвала

від 14.05.2018 по справі 810/202/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2018 року

Київ

справа №810/202/16

адміністративне провадження №К/9901/49800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №810/202/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спец-Сервіс" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Спец-Сервіс" у січні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002912200 від 07.09.2015.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 24.06.2016 позовні вимоги залишив без задоволення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.10.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2016 скасував та прийняв нову, якою позовні вимоги задовольнив.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017. Разом з касаційною скаргою надійшло клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 суд керується таким.

Як вбачається з оскарженої постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення.

Згідно частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку, був день із датою 13.11.2017.

Касаційну скаргу податковим органом подано 03.05.2018, тобто з пропуском встановленого частиною другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №810/202/16, утім ухвалою Верховного Суду від 02.01.2018 повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху з урахуванням ухвал про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги (щодо надання документу про сплату судового збору).

Відповідач вказує, що звернувся з касаційною скаргою друге відразу після здійснення cплати судового збору, однак ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018 повернуто касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України таку касаційну скаргу повернуто, оскільки додана до касаційної скарги відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.

Податковий орган, отримавши вищевказану ухвалу звернувся, втретє з касаційною скаргою та вказав на важливість оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції з метою захисту економічних інтересів держави, тому вважає цю обставину поважною підставою пропуску строку на касаційне оскарження, а строк таким, що належить поновити.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху та вимог ухвал про продовження строку для усунення недоліків не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимог процесуального закону не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору у справі №810/202/16 з моменту виникнення права на касаційне оскарженння

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №810/202/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спец-Сервіс" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк