Ухвала

від 21.05.2018 по справі 363/4467/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О К Р Е М А Д У М К А

судді Апеляційного суду Київської області Сержанюка А.С. по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на бездіяльність та постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, викладена 21 травня 2018 року.

10 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулося до суду першої інстанції із скаргою, в якій просило, визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 по виконавчому провадженню №52247851 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 жовтня 2017 року та скасувати його (державного виконавця ) постанову від 26 жовтня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скарга мотивована тим, що 11 вересня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі №363/1836/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк до Козанашвілі Суліко Володимировича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

13 травня 2015 року на підставі вказаного рішення суду Публічне акціонерне товариство Родовід Банк отримало виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, за якою було відкрито виконавче провадження №52247851 з примусового виконання виконавчого листа.

06 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство Родовід Банк отримало постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26 жовтня 2017 року, яка винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу було те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

На підставі викладеного, скаржник вважає, що повернення виконавчого документа грубо порушує його законні права щодо виконання рішення суду, старшим державним виконавцем не було вжито всіх заходів щодо виявлення майна боржника.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року скаргу Публічного акціонерного товариства Родовід Банк на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 залишено без задоволення.

На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевий суд зазначив, що державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, виконавши всі вимоги, передбачені Законом України Про виконавче провадження , перевіривши та з'ясувавши всі необхідні дані для виконання рішення суду.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Публічне акціонерне товариство Родовід Банк подало апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при її постановленні.

При цьому, за наслідками розгляду даної апеляційної скарги, постановою Апеляційного суду Київської області від 21 травня 2018 року більшістю голосів колегії суддів апеляцію залишено без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 18 січня 2018 року - без змін.

Однак, на переконання судді Сержанюка А.С., судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, унаслідок чого він ( суд ) прийшов до помилкового висновку про необґрунтованість заявлених вимог Публічного акціонерного товариства Родовід Банк , унаслідок чого постановив ухвалу без додержання вимог матеріального та процесуального права, враховуючи наступне.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 вересня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства Родовід Банк стягнуто в солідарному порядку із Козанашвілі Суліко Володимировича, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 313,83 доларів США, 26 121,25 грн. та 7 682 783,37 грн. та 13 травня 2015 року позивачу видано виконавчий лист про стягнення зазначених сум ( а.с. 8-9, 34-35 ).

15 вересня 2016 року Публічне акціонерне товариство Родовід Банк звернулось до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання названого виконавчого документа в частині ОСОБА_2, за якою 19 вересня 2016 року було відкрито виконавче провадження № 52247851 з примусового виконання виконавчого листа ( а.с. 33, 39 )

Разом з цим, під час примусового виконання зазначеного судового рішення, державним виконавцем було здійснені заходи з його виконання, зокрема, дії щодо пошуку майна боржника, накладено арешт на все його майно, надіслані постанови та вимоги боржнику ( а.с. 40, 41, 42-46, 47, 48, 49, 52, 53-54, 55, 56, 67-71 ).

Однак, зазначені дії та заходи, на переконання судді Сержанюка А.С., не свідчать про неупереджене, ефективне, своєчасне та повне виконання державним виконавцем у повній мірі вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ж ч. 2 ст. 18 Закону України цього Закону він зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом, роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Проте, в порушення вимог зазначеної норми закону, зокрема, щодо зобов'язання вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, державним виконавцем виконанні не всі виконавчі дії.

Зокрема, матеріали виконавчого провадження містять вимогу державного виконавця від 19 травня 2017 року з'явитися до нього на прийом в трьохденний термін з 09 години до 18 години ( а.с. 53-54 ).

Однак, у них ( матеріалах ) відсутні відомості щодо виконання зазначеної вимоги, встановлення фактичного місцезнаходження ( проживання і перебування ) та роботи боржника.

Відтак, державним виконавцем не виконані вимоги ч. 1 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , згідно якої , зокрема, у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Окрім іншого, державним виконавцем проігноровані і вимоги ч. 1 ст. 68 Закону України Про виконавче провадження , згідно якої стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Матеріали виконавчого провадження не містять і даних про належне виконання державним виконавцем і вимог ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , згідно якої виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Не скористався державний виконавець і своїми повноваженнями, передбаченими п.п. 14, 16, 19, 21 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, він не наклав на боржника штраф, не звертався до суду щодо застосування до боржника приводу, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, не вчиняв дії щодо отримання від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Окрім цього, державний виконавець не вчиняв дій щодо розшуку та витребування майна боржника, що перебуває в інших осіб у відповідності до положень ст. 53 Закону України Про виконавче провадження .

Однак, зазначене лишилося поза увагою суду першої інстанції, що, на моє переконання, свідчить про незаконність та необґрунтованість постановленої ним ( судом ) ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 450-451 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

І, насамкінець, суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 450 ЦПК України, розглянувши скаргу за відсутності учасників процесу.

Названі обставини залишились поза увагою і Апеляційного суду Київської області, які, на думку судді Сержанюка А.С., свідчать про обґрунтованість заявлених апеляційних вимог.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_3

21.05.2018