Ухвала

від 22.05.2018 по справі 530/1589/17

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Зіньківський районний суд в Полтавській області

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/1589/17

Номер провадження 1-кс/530/112/18

У Х В А Л А

іменем України

22.05.2018 р. м.Зіньків

Зіньківський районнийсуд Полтавськоїобласті вскладі:головуючого -слідчого судді ОСОБА_1 ,секретаря ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду м.Зінькова справу заскаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову заступника начальникаслідчого відділенняЗіньківського відділенняполіції Гадяцькоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті майораполіції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 08.12.2017 р., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Зіньківського районного суду Полтавської області із скаргою на постанову заступника начальникаслідчого відділенняЗіньківського відділенняполіції Гадяцькоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті майораполіції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 08.12.2017 р..

Скаржники вказують, що постановою про закриття кримінального провадження від 08.12.2017р., винесеною заступником начальника СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016170170000285 від 25.07.2016р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 197-1 ч.І, 356 , 296 ч. 2КК України було закрите, у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень. Не зважаючи на те, що скаржники були заявниками, вказану постанову отримав 10.05.2018р. захисник ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які оскаржувану постанову не отримували взагалі. Тому оскарження здійснюється в межах десятиденного терміну з моменту отримання постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 ..

Щодо закриття кримінального провадження в частині ст. 125 КК України, відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12016170170000285 від 25.07.2016р. скаржники вказують, що 25.07.2016р. ОСОБА_7 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, що підтверджується висновком експерта № 46, виконаного судово-медичним експертом Зіньківського районного відділення бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОДА ОСОБА_8 .. Як і зазначено в оскаржуваній постанові, тілесні ушкодження були спричинені одним з осіб-представників СТОВ «Благовість». Заступник начальника СВ прийшов до наступних висновків : «хоча ОСОБА_7 і було заподіяно тілесні ушкодження, але враховуючи те, що вони були отримані внаслідок відлітання осколків розбитого невідомою особою скла дверей автомобіля «Камаз». Відповідно до положень ст. 125 КК України умисел винної особи повинен бути спрямований на заподіяння легкого тілесного ушкодження, а в даному випадку умисел невідомої особи був спрямованим на розблокування виїзду с/г техніки СТОВ «Благовість» зі спірного поля поблизу с. Підозірка, Зіньківського району, Полтавської області. Саме тому, на думку заступника начальника СВ «в даному факті відсутній склад злочину передбачений ст. 125 ч. 2 КК України».

Зауважимо, що суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю, а фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.

Слідчі прийшли до необгрунтованого висновку щодо відсутності умислу (прямого чи непрямого) винної особи (осіб) щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 ..

В оскаржуваній постанові не відображено, які слідчі дії було вчинено слідчими з метою з`ясування кола осіб, які спричинили тілесні ушкодження.

Скаржники вказують, що постановою про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 27.10.2016р. було скасовано ідентичну постанову начальника СВ Зіньківського ВП ГУНП в Полтавській області про закриття даного кримінального провадження. При цьому, слідчий в скасованій постанові зазначав аналогічно про те, що « ОСОБА_7 тілесні ушкодження спричинені ненавмисно».

Начальником Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури було зазначено у відповідній постанові, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, що «постанова слідчого СВ є необгрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки рішення є передчасним, перевірку по даному факту проведено не об`єктивно, не проведено всіх необхідних слідчих дій для з`ясування обставин вчинення правопорушення».

Свідки, які були допитаними в межах даного кримінального провадження вказували на те, що коли представники СТОВ «Благовість» підійшли до автомобіля, в якому перебував ОСОБА_7 та почали погрожувати йому фізичною розправою, а коли останній зачинив вікно автомобіля, один з них вдарив кулаком в скло автомобіля. З першого удару скло не розбилося, після цього підійшов ще один з чоловіків та наніс ще одного удару по склу автомобіля, в результаті другого удару по склу дверей воно розбилося та уламки даного скла відлетіли в обличчя гр. ОСОБА_7 .. Свідок ОСОБА_9 зазначив, що, на його думку, дані особи мали на меті нанести тілесні ушкодження ОСОБА_7 .. Вказані факти були проігнорованими під час винесення оскаржуваної постанови. Щодо закриття кримінального провадження в частині ст. 197-1 КК України, відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12016170170000319 від 09.08.2016р..

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Ч. 1 ст. 197 КК України передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

ОСОБА_3 , є директором Фермерського господарства «Полтавські Лани». 26 листопада 2015р. було укладено договір оренди землі між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області як повноважним орендодавцем та між гр. ОСОБА_10 , яка є засновником господарства. Відповідно до умов вказаного договору оренди, останній була передана в строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 17,9000 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів на території Дейкалівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області. Договір оренди землі було зареєстровано 05.12.2015р. У січні 2016р. було зареєстроване ФГ «Полтавські Лани» з урахуванням вищезазначеного договору оренди землі.

До укладання зазначеного договору оренди землі, як вказаною земельною ділянкою, так і іншими, без будь-яких належних підстав користується СТОВ «Благовість». ОСОБА_11 , як керівник вищевказаного підприємства, надавав злочинні розпорядження працівникам СТОВ «Благовість» на засівання озимою пшеницею двох земельних ділянок (кадастровий номер 5321381700:00:003:0300 площею 17,9 га., та 532181700:00:004:0232 площею 25,7 га.), які на той час перебували в статусі земель запасу Дейкалівської сільської ради, що розташовані за межами населених пунктів. Дані земельні ділянки згідно чинного законодавства не були на той час нікому передані в користування центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, а саме: Головним управлінням Держземагенства (Держгеокадастру) у Полтавській області. Як зазначалося раніше, ОСОБА_3 , за самовільне використання СТОВ «Благовість» в особі директора ОСОБА_11 земельної ділянки кадастровий номер 5321381700:00:003:0300 площею 17,9 га. держава не отримала орендної плати в сумі 35776,7 грн., та за земельну ділянку 532181700:00:004:0232 площею 25,7 га. - 51366,55 грн. Отже є всі підстави вважати, що своїми протиправними діями ОСОБА_11 завдав державі значної шкоди.

Відповідно до ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої і другої статті 125, статті 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державного акта), та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Вважають, що в діях повноважних працівників (службових осіб) СТОВ «Благовість» та безпосередньо керівника - ОСОБА_11 , маються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Державі була завдана значна шкода, оскільки вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Не зважаючи на вказане, заступник начальника СВ Зіньківського ВП встановив, що «між Зіньківською РДА та ТОВ СТОВ «Благовість» було укладено договір оренди землі строком на 10 років - до 22 червня 2022р. До липня 2016р. СТОВ «Благовість» постійно користувалося даними земельними ділянками. Восени 2015р. підприємство здійснило обробіток відповідних земельних ділянок, після чого посіяло озиму пшеницю та внесло добрива».

Окрім того, слідчий посилається в цій частині на лист Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 04.12.2017р., відповідно до якого «в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання СТОВ «Благовість» земельних ділянок на території Дейкалівської сільської ради встановлено, що земельні ділянки перебувають в оренді та користуванні ОСОБА_10 , яка їх використовує на підставі договорів оренди, укладених 26.11.2015р. Таким чином СТОВ «Благовість» не використовує вищезазначені земельні ділянки.

Скаржники звертають у своїй скарзі увагу суду на те, що перевірка ТУ Держгеокадастру була проведена в 2017р., а незаконне використання СТОВ «Благовість» земельних ділянок мало місце до цього часу.

З вказаного заступник начальника СВ зробив висновок, що «при здійсненні СТОВ «Благовість» обробітку цих земельних ділянок та посів на них озимої пшениці у 2015р. право оренди ніким не оспорювалося, конфліктні питання між ФГ «Полтавські Лани» та СТОВ «Благовість», тому по даному факту відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України, а вбачаються цивільно-правові відносини».

Згідно листа від 25.07.2017р. ГУ Держгеокадастру, що міститься в матеріалах кримінального провадження, відповідно до якого «орієнтовний розмір шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площами 17,9 та 25,7 становить 28700,58 та 41206,97 грн. відповідно».

В серпні 2017р. заступником начальника СВ Зіньківського ВП було винесено Постанову про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання: чи підтверджуються документально висновки, викладені у вищезазначеному листі ГУ Держгеокадастру та з урахуванням відповіді на перше питання встановити суму збитків, завданих державі.

19.08.2017р. Полтавським відділенням при Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було направлено клопотання органу досудового розслідування про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи: надання висновку Держаутслужби.

Оскільки слідчими вказане клопотання було проігноровано, на адресу СВ Зіньківського ВП було надіслано повідомлення про неможливість надання висновку судової економічної експертизи по кримінальному провадженню. Тобто, відповідна експертиза щодо встановлення суми збитків слідчими не проведена, відповідно не отримано висновок Держаутслужби. Щодо закриття кримінального провадження в частині ст. 356 КК України, відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12016170170000287 від 26.07.2016р.. В цій частині заступник начальника СВ Зіньківського ВП зазначив, що «в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в період з 2012р. земельними ділянками поблизу с. Підозірка Зіньківського району в межах Дейкалівської сільської ради користувалося СТОВ «Благовість» на підставі договорів оренди землі, укладених із Зіньківською РДА. При здійсненні СТОВ «Благовість» обробітку цих земельних ділянок та посіву на них озимої пшениці у 2015р. право оренди ніким не оспорювалося, конфліктні питання між ФГ «Полтавські Лани» та ТОВ СТОВ «Благовість» виникли в липні 2016р. щодо збирання урожаю. На підставі викладеного слідує, що в діях керівництва СТОВ «Благовість відсутнє самоправство».

Рішенням Зіньківського райсуду від 20.04.2017р. по справі № 530/124/17 в задоволенні збільшених позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» до головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_10 про визнання договору оренди земельної ділянки площею 25,70 га. кадастровий номер 5321381700:00:004:0232 укладеного 26.11.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_10 недійсним відмовлено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Зіньківського райсуду Полтавської області від 18.05.2017р. по справі 530/284/17 в задоволенні змінених позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Благовість» до головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_10 про захист права користування земельною ділянкою та визнання договору припиненим відмовлено. Вказане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19.07.2017р. При цьому, колегія суддів дійшла до правомірного та обгрунтованого висновку, що таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів «договір оренди землі, який був укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Благовість» та Зіньківською районною державною адміністрацією в Полтавській області є не укладеним, та таким, що не породжує відповідні права та обов`язки .

Щодо закриття кримінального провадження в частині ст. 187 КК України, відомості по даному факту внесені до ЄРДР за № 12016170170000347 від 23.08.2016р.

Ухвалою Зіньківського райсуду Полтавської області від 19.08.2016р. по справі № 530/1049/16-к була задоволена наша скарга на бездіяльність слідчого (посадових осіб) яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Визнано протиправною бездіяльність слідчого (посадових осіб) Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК України.

Судом, зокрема, було встановлено, що 21.03.2016 року між «АТП-15339» та ФГ «Полтавські лани» було укладено договір про надання послуг з обробітку землі. 25.07.2016 року поблизу села Підозірка Зіньківського району Полтавської області ОСОБА_7 та ОСОБА_4 перебували на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ФГ «Полтавські лани» на підставі договору оренди від 26.11.2015 р., укладеного між ОСОБА_10 та головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, зареєстрованого 05.12.2015 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В цей час прибула група невідомих осіб на автомобілі ВАЗ-2109 червоного кольору в супроводі працівників охорони та юриста СТОВ «Благовість», які вчинили розбійний напад, даними особами було пошкоджено автомобіль КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПАТ «АТП-15339», у ОСОБА_4 із застосуванням фізичної сили та погроз фізичною розправою було вирвано з рук мобільний телефон, чіповані ключі із замка запалення автомобіля, який знаходився у його користуванні. Після цього, погрожуючи фізичною розправою, вказані особи змусили прибрати автомобіль КАМАЗ з поля, та розблокувати в`їзд для техніки СТОВ "Благовість", яка в подальшому протиправно зібрала урожай на полі. 25.07.2016 року було викликано працівників Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області.

Кримінальне провадження в цій частині було закрите, оскільки заступник начальника СВ вирішив, що «неможливо з`ясувати спрямованість умислу невстановлених осіб на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_4 , тому в їхніх діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України».

По даному кримінальному провадженню теж не були виконані вказівки прокурора від 05.10.2016р.: не встановлено та не відібрано пояснення у ОСОБА_12 та працівників охорони СТОВ «Благовість» та чотирьох громадян, які прибули на місце події з допомогою автомобіля ВАЗ-2109, не допитано всіх працівників СТОВ «Благовість», які виконували сільськогосподарські роботи на полі, не проведено огляд пошкодженого майна потерпілих, не встановлено розмір майнової шкоди, яка завдана потерпілим, не проведені слідчі експерименти з потерпілими та безпосередніми свідками подій. Фактично не було виконано доручення № 2 про проведення слідчих (розшукових) дій слідчого РВВС ОСОБА_6 , яке було надано карному розшуку Зіньківського РВВС Полтавської області щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_12 , працівників служби охорони СТОВ «Благовість» та чотирьох громадян, що прибули на місце події з допомогою автомобіля ВАЗ-2109.

Окрім того, не були в повній мірі слідчими виконані вказівки № 3 по зведеному кримінальному провадженню прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури, що були отримані слідчим 03.03.2017р. в частині встановлення та допиту громадян, що прибули на місце події з допомогою автомобіля «ВАЗ-2109», допиту власника автомобіля «РЕНО`н.з. НОМЕР_2 (яким являється ОСОБА_13 ), не проведено огляд пошкодженого майна потерпілих, не встановлено розмір майнової шкоди, завданої потерпілим шляхом проведення відповідних експертиз, не були проведені слідчі експерименти із потерпілими та безпосередніми свідками подій; не з`ясовано, чи за попередньою домовленістю вчинені протиправні дії. Прокурором було звернуто увагу на неналежний стан досудового розслідування по даному кримінальному провадженню і про те, що попередні вказівки не були виконаними.

Вказане свідчить про безвідповідальність слідчих та керівника СВ Зіньківського ВП Гадяцького ВП ГУ НП в Полтавській області, упередженість та нехтування посадовими обов`язками останніх.

Заступник начальника слідчого відділення Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_6 до слідчого судді не з`явилася, хоча про місце, день, місяць, рік і час прибуття була сповіщена своєчасно та належним чином.

Суд, зачитавши заяву скаржників та дослідивши наявні матеріали справи, приходить до висновку.

Згідност.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Поняття верховенства права та його зміст розкрито уРішеннях Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004тавід 11.10.2011 року № 10-рп/2011.

Відповідно до положеньст. 9 цього Кодексу, під час кримінального провадження слідчий зобов"язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу та інших актів законодавства (принцип законності). При цьому, слідчий зобов"язаний (а не має право) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами (ст.22 КПК України).

Потерпілим у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов"язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ст.55 КПК України).

Відповідно до положеньст. 56 КПК України, потерпілий протягом кримінального провадження, зокрема, має право подавати слідчому докази та заявляти клопотання, а також оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого. Також, поряд з іншим, потерпілий має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбаченихКПК України.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч.1ст.21 КПК України).

Згідно ч.1ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Частиною 2 цієї статті визначені повноваження слідчого. При цьому, відповідно до п.8 ч.2 цієї статті, слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.1ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Згідно ч.3 цієїстатті, рішенняслідчого приймається у формі постанови, при цьому, постанова виноситься у випадках, передбаченим цим Кодексом. Постанова слідчого складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини (ч.5ст.110 КПК України).

Главою 26 КПК Українивизначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1ст.303 КПК Українипередбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, його представником чи законним представником тощо) такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч.1ст.303 КПК Україниперелік рішень, дій чи бездіяльності є вичерпним.

Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції враховуються загальні правові позиції ЄСПЛ щодо офіційного тлумачення ст.3 Конвенції у матеріальному та процесуальному аспектах у кримінальному судочинстві, які обумовлені законодавчим положенням щодо застосування Конвенції та практики ЄСПЛ при розгляді справ у якості джерела права.

У випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб"єктів владних повноважень в порушення ст.3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити як загальний обов"язок держави відповідно до ст.1 Конвенції вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування, метою якого є виявлення і покарання відповідальних осіб.

При цьому, розслідування за такими скаргами та твердженнями про неналежне поводження має бути ретельним і ефективним. Це означає, що органи влади мають завжди намагатись встановити події та не покладатися на поспішні або безпідставні висновки для закінчення розслідування чи для обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.3 ст.26КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень. Однією із загальних засад кримінального провадження є його публічність ( п.18 ч.1 ст.7 КПК України). Суть даної засади кримінального провадження полягає в тому, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи яка його вчинила.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов"язаний всебічно, повно і неупередженно дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупередженних процесуальних рішень.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, доступ до правосудця та обов"язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст.7КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних і перевірених доказів.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Однак слідчий, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без повної та всебічної перевірки фактичних обставин справи.

Такий однобокий підхід слідчого порушує встановлені чинним КПК України вимоги щодо змісту постанови про закриття кримінального провадження, яка має бути обґрунтованою та відповідати обставинам, які виключають можливість подальшого розслідування провадження, і, як наслідок, обумовлюють його закриття. У зв`язку з чим, оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою.

Не зважаючи на те, що скаржники були заявниками щодо вчинених кримінальних правопорушень, вказана постанова скаржникам взагалі не була направлена чи вручена особисто слідчим, чим були порушені імперативні вимоги ст. 284 КПК України. Тому суд вважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 304 КПК України).

Як встановлено в судовому засіданні не були в повній мірі слідчими виконані вказівки прокурора по кримінальному провадженню.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, оскільки прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Відповідно до п.3 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:…..3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26.

Відповідно дост.110 КПК Українипостанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

Згідно із приписами ч. 2ст. 307 КПК Україниухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до рекомендації № R (85)11 щодо положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи від 28.06.1985, наголошується на необхідності приділяти більше уваги потребам потерпілого на всіх етапах кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження недостатньо мотивована, при вищезазначених недоліках досудового розслідування винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 119, 304,306, 307, 369-372 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на постанову заступника начальникаслідчого відділенняЗіньківського відділенняполіції Гадяцькоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті майораполіції ОСОБА_6 прозакриття кримінальногопровадження від08.12.2017р. задоволити.

Скасувати постанову заступника начальникаслідчого відділенняЗіньківського відділенняполіції Гадяцькоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті майораполіції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 12016170170000285 від 25.07.2016 року та направити копію ухвали Зіньківському відділенню Миргородської місцевої прокуратури для організації і контролю досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Написано власноручно.

Слідчий суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1