Рішення

від 21.05.2018 по справі 912/666/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуСправа № 912/666/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у судовому засіданні справу № 912/666/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього"

про стягнення 543 839,58 грн.

Представники:

від позивача - Погорілець Р.В., довіреність № 2604.1 від 26.04.2018 р.;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 401 027,36 грн., пені в розмірі 51 021,52 грн., штрафу в розмірі 40 102,71 грн., інфляційних втрат в розмірі 40 940,98 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі 10 747,01 грн., загалом в розмірі 543 839,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки від 26.07.2016 р. № 435/18-16.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/666/18; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.04.2018 р.; встановлено строк для подання сторонами заяв по суті справи.

17.04.2018 р. на адресу суду надійшов письмовий відзив відповідача на позов (а.с. 53-55). Як вбачається з фіскального чеку, відтиску штампу органу поштового зв'язку на описі вкладення до цінного листа та на поштовому конверті (а.с. 67-68), відзив направлено на адресу суду та на адресу позивача 15.04.2018 р., тобто у строк, встановлений господарським судом в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- листом від 26.02.2018 р. № 1/02 відповідачем повідомлено позивача про наявність обставин, які виключають можливість зробити об'єктивні висновки стосовно наявності чи відсутності заборгованості відповідача за договором від 26.07.2016 р. № 435/18-16 та просив надати належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, на підставі яких позивачем пред'явлена претензія позивача від 15.02.2018 р. № 1502.1. Так, в результаті зміни директора відповідача в серпні 2017 р. частина документів відповідача була пошкоджена або втрачена; в результаті проведення розслідування по кримінальному провадженню № 120712000000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України, відповідачем за запит органів поліції було передано частину документів згідно супровідного листа від 19.12.2017 р. № 6. Однак, всупереч умов п. 13.1 договору від 26.07.2016 р. № 435/18-16, позивач не надав відповідачу запитувані копії документів та звернувся до суду з позовною заявою. На підставі викладеного, відповідач вважає звернення до суду позивача передчасним;

- додані до позовної заяви документи, що є підставою пред'явленого позову, не містять підпису Чеканова Олександра Олександровича, який на момент підписання зазначеної документації перебував на посаді директора відповідача, що дає підстави вважати зазначені документи оформленими не належним чином, а, отже вони не можуть бути доказами у суді;

- строк дії договору поставки від 26.07.2016 р. № 435/18-16 сплив 31.12.2016 р., а, отже, права і обов'язки за зазначеним правочином підлягають виконанню в межах його дії, а тому підписання специфікації до договору № 5 на суму 210531,96 грн. свідчить про наявність ознак недійсності правочину в частині. Відповідач також вбачає ознаки недійсності правочину на підставах, передбачених ст. 232 Цивільного кодексу України;

- відповідач також не погоджується з розрахунком заборгованості, який доданий позивачем до позовної заяви. Так, за доводами відповідача, оскільки умовами договору передбачено сплату неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання, розрахунок 3% річних є неправомірним, а нарахована сума не підлягає стягненню; одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором призводить до покладення подвійної відповідальності на сторону, яка порушила грошові зобов'язання, а тому стягненню з відповідача підлягає лише один вид неустойки - штраф або пеня. З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача штрафу не підлягає задоволенню.

27.04.2018 р. позивачем у строк, встановлений судом, подано до суду відповідь на відзив (а.с. 70-74), згідно якого зазначає:

- 06.03.2018 р. на електронну адресу відповідача було направлено сканкопії запрошуваних документів та представником відповідача підтверджено факт їх отримання; обов'язкове досудове врегулювання спорів за договором поставки законом не вимагається;

- твердження про відсутність підпису повноважної особи відповідача на первинних документах не відповідає дійсності;

- підстави стверджувати про припинення строку дії договору відсутні, оскільки з дати укладення договору відповідач жодного разу в повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання; твердження відповідача про недійсність договору ґрунтуються виключно на припущеннях та гіпотезах;

- відповідач помилково ототожнює пеню, як вид неустойки, та 3% річних за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України; одночасне стягнення з учасника господарських відносин штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

У клопотанні від 27.04.2018 р. позивач просить суд визнати поважними причини неподання доказів, доданих до відповіді на відзив, разом з позовною заявою, оскільки їх подання зумовлене необхідністю спростування доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Оскільки додані позивачем до відповіді на відзив документи подані останнім на спростування доводів відповідача, викладених у відзиві, неможливість їх подання разом з позовом зумовлена об'єктивним причинами, а тому господарський суд вважає за можливе прийняти їх до розгляду.

На підставі п. 4 ч. 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні 27.04.2018 р. оголошено перерву на 11.05.2018 р. о 12 год. 00 хв.

11.05.2018 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" подано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с. 91-92), в яких зазначено:

- підписання специфікації № 5 до Договору свідчить про виникнення нових зобов'язань після закінчення строку дії договору, що суперечить умовам п. 12.1. договору, оскільки договір може діяти до повного виконання сторонами зобов'язань і не передбачає виникнення нових; нараховані позивачем суми пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення умов специфікації № 5 не підлягають сплаті;

- тільки після завершення кримінального провадження стосовно посадової особи відповідача можна зробити висновки про наявність або про відсутність складу злочину в діях зазначеної особи, а тому відповідач не висловлює гіпотези, як про це стверджує позивач, а надає докази на підтвердження своїх доводів в установленому законом порядку; у відзиві на позов відповідач надав відповідні документи та вказав на обставини, які свідчать про наявність в діях сторони по договору поставки, ТОВ "УС СОЛАР" та особи, яка була підписантом з боку відповідача специфікації № 5 до договору ознак зловмисної домовленості;

- у разі відсутності будь-яких доказів на підтвердження чинності договору у 2017 році, відсутності згоди сторін щодо продовження його дії, такий договір припинив свою дію 31.12.2016 р.

Згідно ухвали від 11.05.2018 р. судом відмовлено у задоволенні усного клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" про зупинення провадження у справі № 912/666/18; відмовлено у задоволенні усного клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" про продовження строку підготовчого провадження у справі № 912/666/18; визнано поважною причину неподання товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" доказів разом з поданням відзиву; встановлено товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" додатковий строк для подання доказів у справі № 912/666/18 - до 21.05.2018 р.; закрито підготовче провадження у справі № 912/666/18; справу призначено до судового розгляду по суті на 21.05.2018 р.

17.05.2018 р. до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прийняття участі в засіданні суду повноважного представника, яке обґрунтоване, зокрема, п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 101-103).

Так, згідно зазначеної процесуальної норми, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

На заявлене клопотання господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Представник відповідача Волошин С.Г. був повідомлений про дату, час та місце судового засідання у підготовчому засіданні 11.05.2018 р., про що свідчить його підпис на судовому повідомленні про наступне засідання (а.с. 100).

До того ж, як вбачається з копії судової повістки про виклик апеляційного суду Закарпатської області від 19.04.2018 р., Волошин С.Г. викликається в судове засідання, що відбудеться в приміщенні вказаного суду 22.05.2018 р. об 11:00, тоді як розгляд даної справи призначено на 21.05.2018 р. Разом з тим, неможливість участі в судовому засіданні у даній справі та у засіданні апеляційного суду Закарпатської області, які призначені на різні дати, у тому числі в режимі відеоконференції, представником відповідача ніяким чином не обґрунтована.

Господарський суд виходить також з того, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої зміни представника відповідачем в установленому законом порядку не доведена.

Судом враховано, що відповідачем подано до суду відзив на позов та заперечення на відповідь позивача на відзив, тобто фактично висловлено свою правову позицію як щодо пред'явлених позовних вимог, так і щодо пояснень, міркувань та аргументів позивача на наведені відповідачем у відзиві заперечення. До того ж, господарським судом встановлено товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" додатковий строк для подання доказів у справі.

На підставі викладеного, господарським судом не визнаються поважними причини неявки в засідання суду представника відповідача, а тому підстави для відкладення розгляду справи згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у господарського суду відсутні.

У судовому засіданні 21.05.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

26.07.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (далі - Постачальник) укладено договір поставки № 435/18-16 (далі - Договір, а.с. 12-15), відповідно до умов розділу 1 якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) Покупцеві у визначені договором строки товар, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість; предметом поставки за даним Договором є комплект динамічної системи інсталяції фотоелектричних модулів "AS Sunflower-40" (далі - товар).

Згідно п. 1.2. Договору, загальна кількість товару, а також його вартість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікацією.

Пунктами 4.1.- 4.4. Договору передбачено, що платіжною одиницею є національна валюта України - гривня. Всі платежі проводяться у гривні; загальна ціна Договору складається із загальної вартості поставленого товару протягом дії Договору; оплата за цим Договором здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, вказані в додатках до Договору; форма розрахунків - безготівкова.

Поставка (передачі) товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікації (п. 6.1. Договору).

У п. 12.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня поточного року. У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний Постачальником та Покупцем, скріплений печатками сторін.

14.11.2016 р. сторонами підписано Специфікацію № 3 до Договору (далі - Специфікація № 3), згідно якої Постачальником та Покупцем погоджено, зокрема, предмет поставки (найменування, одиниці виміру, кількість та ціну товару) умови та строк поставки, ціну, порядок та строки розрахунків (а.с. 17-23).

Так, сторони домовились про поставку товару на умовах, визначених п. 1.4. Специфікації № 3, на загальну суму 3 470 495,40 грн. у строк протягом 60 календарних днів з дати отримання Постачальником оплати згідно пп. а) пункту 3.1. цієї Специфікації; платіжною одиницею є національна валюта - гривня. Всі платежі проводяться у гривні. Сторони прийшли до згоди встановити грошовий еквівалент суми вартості товару, перелік якого наведено у п. 1.1 цієї Специфікації, в іноземній валюті - долар США (далі - комерційний курс долару США). Загальна ціна товару за цією Специфікацією становить 2 892 079,50 грн., крім того ПДВ 20% - 578415,90 грн., всього разом з ПДВ: 3 470 495,40 грн., що на дату підписання цієї Специфікації, враховуючи комерційний курс долару США 26,3 грн. за 1 долар США (далі - комерційний курс долару США на дату підписання), еквівалентно 131 958 доларів США 00 центів. Сторони також, що загальна сума вартості товару в гривні по цій Специфікації є змінною величиною і підлягає зміні залежно від показників, що на неї впливають, як то зазначений комерційний курс долару США на момент здійснення Покупцем оплати; збільшення/зменшення існуючих та/або введення/скасування податків, мита, зборів та будь-яких інших платежів, що включаються Продавцем та/або законодавцем до вартості товару при ввезенні його на територію України тощо. У випадку, якщо на момент поставки товару до відвантаження, комерційний курс долару США зросте, загальна ціна товару, зазначена у специфікації, змінюється. Постачальник змінює ціну товару в гривнях, шляхом складання нової специфікації на товар з врахуванням здійснених Покупцем платежів та росту комерційного курсу долара США. Остаточний розрахунок здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури Постачальника, який складається з врахуванням нової специфікації. В призначенні платежу обов'язково зазначається дата й номер рахунку-фактури, а також дата й номер Договору та специфікації.

Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Специфікації № 3, оплати за цієї Специфікацією проводяться в наступному порядку: а) Покупець вносить на поточний рахунок Постачальника передплату у розмірі 3 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 533333,33 грн. в строк не пізніше трьох днів з моменту підписання цієї Специфікації. Платіж згідно даного підпункту здійснюється Покупцем без виставлення рахунку-фактури Постачальником. В призначенні платежу обов'язково зазначається дата й номер Договору, дата й номер Специфікації; б) Покупець виконує остаточний розрахунок за цією Специфікацією шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у розмірі 270 495,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 45082,57 грн. в строк не пізніше 3 календарних днів з моменту передачі товару від Постачальника Покупцю за видатковою накладною. У випадку порушення Покупцем строків розрахунків, по ініціативі Постачальника сума заборгованості, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, може бути перерахована з урахуванням комерційного курсу долару США, діючому на день вимоги. Розрахунок ціни товару в гривнях на день вимоги, здійснюється Постачальником в порядку, визначеному п.п. 2.8.-2.9. Специфікації. Покупець має право здійснити попередню оплату за цією Специфікацією у повному обсязі в строк не пізніше трьох днів з моменту підписання цієї Специфікації.

Специфікація № 3 підписана Постачальником та Покупцем, скріплена круглими печатками сторін Договору.

Крім того, 05.04.2017 р. між позивачем та відповідачем підписано Специфікацію № 5, як додаток № 5 до Договору (далі - Специфікація № 5, а.с. 30-37), згідно якої погоджено поставку товару на загальну суму 210 531,96 грн. на умовах, визначених п. 1.4. Специфікації, протягом 60 календарних днів з дати отримання Постачальником оплати згідно пп. а) п. 3.1. цієї Специфікації.

Ціну товару та строки і порядок розрахунків погоджено сторонами у розділах 2, 3 Специфікації № 5. Так, сторони визначили. Зокрема, що платіжною одиницею є національна валюта - гривня. Всі платежі проводяться у гривні. Сторони прийшли до згоди встановити грошовий еквівалент суми вартості товару, перелік якого наведено у п. 1.1 цієї Специфікації, в іноземній валюті - долар США (далі - комерційний курс долару США). Загальна ціна товару за цією Специфікацією становить 175443,30 грн., крім того ПДВ 20% - 35088,66 грн., всього разом з ПДВ: 210531 грн., що на дату підписання цієї Специфікації, враховуючи комерційний курс долару США 27,15 грн. за 1 долар США (далі - комерційний курс долару США на дату підписання), еквівалентно 7754 доларів США 40 центів. Загальна сума вартості товару в гривні по цій Специфікації є змінною величиною і підлягає зміні залежно від показників, що на неї впливають, як то зазначений комерційний курс долару США на момент здійснення Покупцем оплати; збільшення/зменшення існуючих та/або введення/скасування податків, мита, зборів та будь-яких інших платежів, що включаються Продавцем та/або законодавцем до вартості товару при ввезенні його на територію України тощо. У випадку, якщо на момент поставки товару до відвантаження, комерційний курс долару США зросте, загальна ціна товару, зазначена у специфікації, змінюється. Постачальник змінює ціну товару в гривнях, шляхом складання нової специфікації на товар з врахуванням здійснених Покупцем платежів та росту комерційного курсу долара США. Остаточний розрахунок здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури Постачальника, який складається з врахуванням нової специфікації. В призначенні платежу обов'язково зазначається дата й номер рахунку-фактури, а також дата й номер Договору та специфікації.

Пунктами 3.1.-3.2. Специфікації № 5 встановлено, що оплати за цієї Специфікацією проводяться в наступному порядку: а) Покупець вносить на поточний рахунок Постачальника передплату у розмірі 105265,98 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17544,33 грн. в строк не пізніше трьох днів з моменту підписання цієї Специфікації. Платіж згідно даного підпункту здійснюється Покупцем без виставлення рахунку-фактури Постачальником. В призначенні платежу обов'язково зазначається дата й номер Договору, дата й номер Специфікації; б) Покупець виконує остаточний розрахунок за цією Специфікацією шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у розмірі 105265,98 грн., в тому числі ПДВ 20% - 17544,33 грн. в строк не пізніше 3 календарних днів з моменту передачі товару від Постачальника Покупцю за видатковою накладною. У випадку порушення Покупцем строків розрахунків, по ініціативі Постачальника сума заборгованості, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, може бути перерахована з урахуванням комерційного курсу долару США, діючому на день вимоги. Розрахунок ціни товару в гривнях на день вимоги, здійснюється Постачальником в порядку, визначеному п.п. 2.8.-2.9. Специфікації. Покупець має право здійснити попередню оплату за цією Специфікацією у повному обсязі в строк не пізніше трьох днів з моменту підписання цієї Специфікації.

Специфікація № 5 підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку позивача, 15.11.2016 р. Покупцем здійснено попередню оплату за Специфікацією № 3 в сумі 3 200 000,00 грн. (а.с.28).

На виконання умов Договору та Специфікації № 3 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 470 495,40 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.01.2017 р. № 2 на суму 3 203 937,00 грн. та від 03.04.2018 р. № 9 на суму 266558,40 грн., а також довіреностями на отримання товару за Специфікацією № 3, виданими на ім'я генерального директора відповідача Чеканова О.О. від 04.01.2017 р. № 10 та від 03.04.2017 р. № 11 (а.с. 24-27).

Видаткові накладні від 24.01.2017 р. та від 03.042017 р. містять підпис повноважної особи Покупця в графі "Отримав (ла)", скріплені печаткою відповідача.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у строк визначений Специфікацією № 3 остаточний розрахунок за поставлений згідно Специфікації товар не здійснив.

Таким чином, за Покупцем рахується заборгованість за поставлений за Специфікацією № 3 товар в сумі 270 495,40 грн. (3 470 495,40 грн. - 3 200 000,00 грн. = 270 495,40 грн.).

На підтвердження викладеного, позивачем подано до суду підписаний Постачальником та Покупцем акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 08.12.2017 р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість за Договором в сумі 270 495,40 грн. (а.с. 29).

14.04.2017 р. Покупцем сплачено на рахунок Постачальника попередню оплату за Специфікацією № 5 до Договору в загальній сумі 80 000,00 грн. платежами в розмірі 30000,00 грн. та 50000,00 грн. та з відповідним зазначенням в призначенні платежу (а.с. 40).

На виконання умов Специфікації № 5 до Договору, Постачальником на підставі видаткової накладної від 23.05.2017 р. № 18 поставлено відповідачу товар на суму 210531,96 грн. (а.с. 38).

Зазначений товар прийнятий Покупцем, що підтверджується довіреністю від 23.05.2017 р. № 47 та підписом повноважної особи Покупця у видатковій накладній (а.с. 39).

Всупереч умовам Договору та Специфікації № 5 до Договору, відповідач остаточний розрахунок за поставлений товар не здійснив, в результаті чого його заборгованість за вказаною Специфікацією склала 130 531,96 грн. (210 531,96 грн. - 80 000,00 грн. = 130531,96 грн.).

Вказане також підтверджується підписаним обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 41).

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором склала 401 027,36 грн., а саме: 270495,40 грн. - за Специфікацією № 3 та 130 531,96 грн. - за Специфікацією № 5.

15.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача з листом від 15.02.2018 р. № 1502.1, згідно якого вимагав сплатити прострочену заборгованість за Договором, а також нараховані суми пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат згідно здійсненого позивачем розрахунку (а.с. 42-45).

Листом від 26.02.2018 р. № 1/02, відповідач, посилаючись на втрату і пошкодження первинної документації та проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню 1201712000000199, в межах якого відповідачем на запит поліції передано частину первинних бухгалтерських документів, просить позивача надіслати на його адресу копії первинних бухгалтерських документів, зазначених у листі від 15.02.2018 р. № 1502.01. (а.с. 46-47).

Оскільки відповідач заборгованість за Договором не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо передчасності звернення позивача до суду з позовною заявою та недотримання останнім порядку вирішення спорів, передбаченого Договором.

Так, офіційне тлумачення стосовно питання обов'язковості досудового врегулювання спорів надав Конституційний суд України у справі N 1-2/2002 від 09.07.2002 р., зазначивши, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до вимог ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

Оскільки обов'язковість вжиття заходів досудового врегулювання спору у відносинах, що склались між сторонами, чинним законодавством не передбачена, позивач правомірно скористався гарантованим Конституцією України правом на судовий захист своїх порушених прав.

Розглядаючи спір в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором, господарським судом також не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності підпису директора відповідача на первинній документації, наявності ознак недійсності правочину та закінчення строку дії Договору.

Так, у підготовчому судовому засіданні 27.04.2018 р. господарським судом оглянуто оригінали документів (Договору, Специфікацій № 3 та № 5, видаткових накладних, довіреностей), які є підставою пред'явленого позову та встановлено, що зазначені документи містять підпис повноважної особи Покупця Чеканова О.О., який скріплено круглою печаткою підприємства відповідача.

Зазначене зафіксовано у протоколі судового засідання від 27.04.2018 р. (а.с. 87-89).

Також варто зазначити, що положення ст. 204 Цивільного Кодексу України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідачем презумпцію правомірності укладеного між сторонами Договору не спростовано. Доводи ж наведені відповідачем у відзиві на позов щодо наявності підстав недійсності правочину, визначених ст. 232 Цивільного кодексу України, не доведені належними в розумінні процесуального закону доказами, а ґрунтуються виключно на непідтверджених матеріалами даної справи суб'єктивних судженнях.

Наявність відкритого кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) щодо Чеканова О.О., на які вказує представник відповідча, не спростовує правомірність укладеного між сторонами Договору та жодним чином не підтверджує заперечення відповідача в цій частині.

Також господарський суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо закінчення строку дії Договору та безпідставності у зв'язку з цим вимог позивача на підставі Специфікації № 5 до Договору, враховуючи наступне.

Так, ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строк дії господарського договору - це час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд. Згідно ст.252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Початок строку чи його закінчення можуть визначатися вказівкою на календарну дату або на подію, що має неминуче настати. Таким чином, у випадку настання календарної дати або відповідної події, визначених договором, дія останнього припиняється.

У п. 12.1. Договору сторони погодили, що він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, слід дійти висновку, що сторонами погоджено закінчення строку дії Договору в момент, коли між сторонами припиняться зобов'язальні відносини, які на підставі цього Договору виникли.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними обставинами справи, зобов'язання відповідача з оплати товару, яке виникло на підставі Специфікації № 3 до Договору на момент підписання сторонами Специфікації № 5 в повному обсязі виконане не було, а отже, як станом на дату підписання Специфікації № 5, так і на момент судового розгляду даної справи, відсутні підстави стверджувати про закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору.

Твердження відповідача, що зобов'язання Покупця з оплати товару, поставленого позивачем згідно Специфікації № 5 є новим зобов'язанням, не відповідають дійсності, оскільки зазначена Специфікація є невід'ємною частиною Договору, про що саме свідчить підписаний обоми сторонами її зміст. А отже, з огляду на викладене, в даному випадку не може розцінюватись як окрема підстава виникнення господарського зобов'язання.

Варто зазначити, що відсутність у відповідача оригіналів первинної документації, які направлені відповідачем до НПУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області на виконання листа останнього від 23.11.2017 р. № 4401-1/27/2017, не є тією обставиною, що звільняє відповідача, як Покупця, від обов'язку виконання зобов'язання за Договором.

До того ж, як вбачається з доводів позивача, які підтвердженні належними у справі доказами, сканкопії Договору, специфікації, видаткові накладні, довіреності, акти звірки, банківські виписки були направлені на електронну адресу відповідача, представником якого підтверджено їх отримання (а.с. 78-82).

Викладені вище заперечення відповідача спростовуються також тією обставиною, що акти звірки взаємних розрахунків за Договором (а.с. 29-41), що підтверджують існування за відповідачем пред'явленої до стягнення суми заборгованості, зі сторони відповідача, як Покупця, підписані Сабрам Є.М., який, згідно загальнодоступних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з грудня 2017 року і на даний час є директором ТОВ "Енергетика майбутнього".

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за Договором в розмірі 401027,36 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 51 021,52 грн., штраф у розмірі 40 102,71 грн., інфляційні втрати в розмірі 40 940,98 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі 10 747,01 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.10.2. Договору, за порушення строку оплати, визначеного умовами цього Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставки за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.4. Договору передбачено, що за порушення строків більше, ніж на 14 календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10% від суми, строк сплати якої було порушено.

У відповідності до наданого розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені за період з 08.04.2017 р. по 07.10.2017 р. на суму 270495,40 грн. в розмірі 34349,20 грн. та за період з 27.05.2017 р. по 26.11.2017 р. на суму 130531,96 грн. в розмірі 16672,32 грн., загалом в сумі 51021,52 грн. (а.с. 9).

Наданий позивачем розрахунок виконано з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Варто зазначити, що період нарахування пені за Специфікацією № 3 має мвій початок з 07.04.2018 р., однак, в межах визначених позивачем, розрахунок пені за Договором в сумі 51021,52 грн. є обґрунтованим.

Обґрунтованим є також розрахунок штрафу за прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати товару, поставленого за Специфікацією № 3 в сумі 27 049,54 грн. та за Специфікацією № 5 в сумі 13 053,17 грн., загалом в сумі 40 102,71 грн. (27 049,54 грн. + 13 053,17 грн. = 40 102,71 грн., а.с. 9).

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошового зобов'язання за Договором призводить до покладення на Покупця подвійної відповідальності.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 р. у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 р. у справі № 911/1351/17.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 51 021,52 грн. та штрафу в сумі 40102,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

На підставі розрахунку позивача (а.с. 9), останній просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 40940,98 грн. та 3% річних в сумі 10741,01 грн.

Перевіривши зазначений розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що вказані суми підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі. Так, розрахунок 3% річних повністю відповідає фактичним обставинам справи, а сума інфляційних втрат в перерахунку суду є більшою, ніж визначена позивачем, тож інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в межах пред'явленої позивачем суми.

На заперечення відповідача в цій частині, господарський суд зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" помилково ототожнюється 3% річних та неустойка.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика майбутнього" (25015, м. Кропивницький, вул. Єгорова, 40, ід. код 40270119, рахунки в банківських установах не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Системи Солар" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, ід. код 37826652, рахунки в банківських установах не відомі) суму основного боргу в розмірі 401 027,36 грн., пеню в розмірі 51 021,52 грн., штраф в розмірі 40 102,71 грн., інфляційні втрати в розмірі 40 940,98 грн. та 3% річних від суми боргу в розмірі 10 747,01 грн., загалом в розмірі 543 839,58 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 157,59 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2;

відповідачу за адресою: 25015, м. Кропивницький, вул. Єгорова, 40.

Повне рішення складено 28.05.2018 р.

Суддя Л.С. Вавренюк