Рішення

від 25.05.2018 по справі 912/615/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022, тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  25 травня 2018 рокуСправа № 912/615/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/615/18 за позовом: приватного акціонерного товариства "Металит" до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" про стягнення 7 023, 04 грн. До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Металит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 7 023, 04 грн., з яких 4 264, 02 грн. - основного боргу, 378, 00 грн. - 3% річних, 2381, 02 грн. - інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки, укладеним між сторонами в спрощеній формі в частині здійснення оплати за поставлений товар. Ухвалою від 27.03.2018 р. господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/615/18, постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження 27.04.2018 р. без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи, а саме: відповідачу у строк до 17.04.2018 р. - відзив на позовну заяву, до початку розгляду справи по суті (до 27.04.2018 р.) - позивачу відповідь на відзив, а відповідачу заперечення на відповідь на відзив. Відповідно до приписів ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Нормою ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідач хоча є таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням органу поштовогго зщв"язку, однак передбаченим процесуальним законом правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про наявність поважних причин неподання відзиву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк суд не повідомив. Враховуючи вищевикладене, суд вирішує спір за наявними в справі матеріалами. Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини. 25.03.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" (далі - ТОВ "Завод-фірма "Ось" або покупець) направило на  адресу приватного акціонерного товариства "Металит" (далі - ПАТ "Металит" або продавець) лист №67 з заявкою на придбання бентоніту в загальній кількості  1 т.  із зазначенням строку оплати до 31.03.2015 р. (а.с. 12). 25.03.2015 р. продавцем поставлено, а покупцем отримано товар (глина формувальна бентонітова П1Т1КА ДСТ 28177-89)  на загальну суму 4 264,02 грн., що підтверджується видатковою накладною №528 від 25.03.2015 р., яка містить підпис представника відповідача про отримання товару, уповноваженого на вказане згідно довіреності №11 від 25.03.2015 р., виданої відповідачем (а.с. 13, 15). 25.03.2015 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №120 від 25.03.2015 р. (а.с. 14). 08.11.2017 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1730 з вимогою оплатити основну заборгованість за поставлений товар з урахуванням інфляційних втрат за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 19-20). Однак, відповідач свої зобов'язання в частині оплати за поставлений товар не виконав, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі. При вирішенні спору господарський суд враховує наступні вимоги законодавства. Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України). Згідно ч. 1ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Таким чином, головною ознакою укладення сторонами договору у спрощений спосіб є підтвердження прийняття до виконання замовлень. За вимогами ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Аналогічні положення передбачені ст. 638 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами укладено договір поставки в спрощений спосіб. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до абзацу 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України. Відповідно до вимог  ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вбачається з матеріалів справи, надана позивачем видаткова накладна, за якою здійснювалась поставка товару відповідачу, містить усі необхідні відомості та реквізити, що передбачені вищезгаданими нормативно-правовими актами, підтверджує факт передачі товару саме відповідачу, та містять підписи представників покупця та продавця. За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Нормою ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом. За приписом ч. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відтак, обов'язок покупця щодо виконання зобов'язання по оплаті поставленого продавцем товару настав після його прийняття згідно видаткової накладної №528 від 25.03.2015 р. Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав і на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача склала 4 264, 02 грн., яка на дату розгляду справи відповідачем не сплачена, докази на підтвердження такої сплати в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4 262, 02 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Окрім того, позивачем пред'явлено та заявлено до стягнення з відповідача 2 381, 02 грн. інфляційних втрат та 378, 00 грн. - 3 % річних. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, приватним акціонерним товариством "Металит" в частині нарахування інфляційних втрат за час прострочення виконання боржником зобов'язання дещо завищено пред'явлену до стягнення суму. Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача в межах зазначеного періоду, встановив,  що інфляційні втрати з квітня 2015 по березень 2018 складають 2380, 96 грн., а не 2 381,02 грн. Також позивачем не вірно визначено загальну суму пред'явлених до стягнення 3% річних, яка за розрахунком позивача складає 378,00 грн., тоді як за розрахунком господарського суду становить  377, 80 грн. За вказаних обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. Отже, позов підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти вимог позивачу слід відмовити. На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі  грн. покладається на  сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -                                                                ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод-фірма "Ось" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 4/8, код ЄДРПОУ 13749538, рахунки в банківських установах не відомі) на користь приватного акціонерного товариства "Металит" (25006, м. Кропивницький, вул. Медведєва, буд. 1, кор.2, оф. 201, код ЄДРПОУ 36332954, р/р 26009000001494, МФО 322313 в АТ "Укрексімбанк") заборгованість в розмірі 7 022, 78 грн., з яких: 4 264, 02 грн. основного боргу, 2 380, 96 грн. інфляційних втрат, 377, 80 грн. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі  1762, 00 грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області. Копії рішення направити сторонам, а саме: позивачу за адресою: вул. Медведєва, 1, корп. 2, оф. 201, м. Кропивницький, 25006; відповідачу за адресою: просп. Інженерів, 4/8, м. Кропивницький, 25014.   Суддя                                                                          Л.С. Вавренюк