Ухвала

від 29.05.2018 по справі 922/1381/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

29.05.2018 м ХарківСправа № 922/1381/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали позовної заяви

Фізичної особи-підприємця Шевченко Галина Миколаївна, смт Мала Данилівка до Приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 765 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Шевченко Галина Миколаївна, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, приватного акціонерного товариства "Автосервіс-АТП 16327", про 765 000,00 грн. суми боргу за договором на надання юридичних послуг від 02 січня 2016 року. Водночас, в третьому абзаці прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено клопотання про відстрочення оплати судового збору до винесення рішення по суті у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем позивача.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заявником заявлено до стягнення 765 000,00 грн. Отже в даному випадку, позивачем при подачі позову мав бути сплачений судовий збір у розмірі 11 475,00 грн. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивач, фізична особа-підприємець Шевченко Галина Миколаївна, не входить до переліку осіб, які мають право на відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Більш того, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування вказаного клопотання та доказів того, що на час ухвалення рішення по справі, у фізичної особи-підприємця Шевченко Галини Миколаївни будуть наявні кошти на сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Шевченко Галини Миколаївни про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, враховуючи відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Шевченко Галини Миколаївни про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву фізичної особи-підприємця Шевченко Галини Миколаївни - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 08 червня 2018 року шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (11 475,00 грн.).

Попередити позивача, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є підставою для її повернення (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29 травня 2018 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1381/18