Рішення

від 23.05.2018 по справі 923/234/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 року Справа № 923/234/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, ідентифікаційний код: 01188661

до Управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, місцезнаходження: 75200, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 44, ідентифікаційний код: 03198296

про стягнення 43684,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Гуцалова Т.О., представник за довіреністю № 2753 від 12.12.2017 року

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство Укртелеком , в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком (далі - Позивач) звернулося з позовом до Управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Відповідач), в якому просить стягнути з останнього 43684,26 грн. заборгованості за надані, протягом 01.12.2015 р. - 31.12.2016 р., абонентам пільгової категорії, які проживають на території Чаплинського району, телекомунікаційні послуги, які мають бути відшкодовані за рахунок надходжень (субвенцій) з Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на положення ч. 3, ч. 4 ст. 11, ч. 1, ч. 2 ст. 509, ст. 526, ст. 530 ЦК України, абз. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 193 ГК України, ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та зазначає, що Відповідачем, на якого нормами діючого законодавства покладено обов'язок компенсувати надавачу телекомунікаційних послуг, вартість понесених витрат, пов'язаних із наданням послуг пільговій категорії населення Чаплинського району, Херсонської області, вказаний обов'язок не виконується, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість на вищезазначену суму.

Справу розглянуто в судових засіданнях 03.05.2018 року та 23.05.2018 року, в межах строку, визначеного ст. 248 ГПК України.

Ухвалою від 27.04.2018 року судом відмовлено у задоволені заяви Відповідача про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - Департаменту фінансів Херсонської обласної державної адміністрації.

На підставі ухвали суду від 03.05.2018 року розгляд справи відкладався для отримання та ознайомлення із доказами, наданими Відповідачем в обґрунтування заперечень на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 23.05.2018 року, Відповідач явку свого представника не забезпечив. На електронну пошту суду останнім надіслано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтовано, неможливістю представника бути присутньою у судовому засіданні, у зв'язку із участю на засіданні колегії при районній державній адміністрації. Клопотання від 22.05.2018 року та 23.05.2018 року не скріплені електронним цифровим підписом, про що відділом діловодства суду складено акти. Підпунктом 17.1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відсутність електронного цифрового підпису є порушенням письмової форми заявленого клопотання, унеможливлює ідентифікацію та підтвердження повноважень особи-заявника. Отже, клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату залишені судом без розгляду. На підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справу розглянуто за відсутності представника Відповідача.

В судовому засіданні 03.05.2018 р. представник Позивача, позовні вимоги, з підстав, що зазначені у позові підтримала, та просила його задовольнити. Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на обставини, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Свої доводи Відповідач обґрунтовує відсутністю видатків з державного та міського бюджету на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги пільговій категорії населення у 2016 році. Крім цього, посилається на відсутність між Управлінням та Позивачем договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік, що є підставою для виникнення зобов'язань між сторонами. В обґрунтування своїх заперечень також зазначає, що рішенням про районний бюджет на 2016 р. управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації не було визначено головним розпорядником коштів для оплати пільг послуг зв'язку.

У відповіді на відзив, представник Позивача, зазначила, що відсутність бюджетних призначень не є підставою для звільнення Відповідача від виконання зобов'язання, оскільки законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України. В частині заперечень Відповідача, щодо відсутності відповідного договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян на 2016 рік, зазначила, що чинне законодавство в даному випадку не передбачає обов'язковості укладення такого договору, оскільки зобов'язання сторін виникають безпосередньо із закону.

В судовому засіданні, 23.05.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Херсонської філії є оператором телекомунікації, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

Статтею 19 вказаного Закону унормовано, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено, серед іншого, такими Законами України: Про жертви нацистських переслідувань , Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист , Про охорону дитинства .

Виходячи із змісту положень ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг , затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 року, Позивач будучи оператором телекомунікації надає телекомунікаційні послуги, в тому числі, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Телекомунікаційні послуги вказаній групі населення надаються відповідно до законодавства України, за місцем проживання споживача з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

На виконання вимог закону, Позивачем, в період з 01.12.2015 року по 31.12.2016 року, мешканцям Чаплинського району Херсонської області, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 46842,86 грн. Відповідачем телекомунікаційні послуги відшкодовано частково в сумі 3158,60 грн. Заборгованість Відповідача складає 43684,26 грн.

За фактом наданих послуг на суму 46842,86 грн., Позивачем на адресу Відповідача направлялися розрахунки видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги (а.с. 12,13, 18,19,21,22,24,25,27,28,30,31,33,34,36,37,39,40,42,43,45,46,48,49,51,52)

Відповідно до вих. № 651250/01-03/302 від 29.11.2017 року (а.с. 10), № 651250/01-03/300 від 09.11.2016 року (а.с. 14), повторно, були направлені розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року, та акти звіряння розрахунків за наданні населенню послуг з грудня 2015 року по грудень 2016 року. Акти звіряння та розрахунки видатків за грудень 2015 року були отримані Відповідачем 01.12.2017 року (а.с. 11); акти звіряння та розрахунки видатків за січень-грудень 2016 року були отримані Відповідачем 16.11.2017 року (а.с. 15).

Пунктом 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 Бюджетного кодексу України, у Державному бюджеті України передбачений міжбюджетний трансферт місцевому бюджету на здійснення програм соціального захисту.

Положеннями п.п. б ч. 4 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 року Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256).

Відповідно до п. 3 Порядку №256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в даному випадку, є Відповідач, а саме: Управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області. Вказаним спростовуються посилання Відповідача про те, що він не являється розпорядником коштів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі, щодо компенсації наданих пільговій категорії громадян послуг зв'язку.

За змістом вищевказаного Порядку № 256, Відповідач, як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів, виконуючи покладені на нього завдання, здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих останніми щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2). Після чого, згідно пункту 5, до 22 числа місяця, що настає за звітним, готує інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг, в тому числі щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів та надсилає їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, які, в свою чергу, до 25 числа місяця, що настає за звітним на підставі поданих актів звіряння, готують та подають до Міністерства фінансів АР Крим, фінансових органів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управління Державної казначейської служби в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі реєстри нарахованих сум.

Відповідно до п. 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Після отримання вищевказаних субвенцій головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг населенню, в тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Аналіз зазначених правових приписів вказує на обов'язок держави в особі відповідного управління соціального захисту населення, в даному випадку Управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, компенсувати надавачу телекомунікаційних послуг вартість понесених витрат на надання соціальних пільг відповідному населенню Чаплинського району, виконавши взяте на себе за законом зобов'язання.

Разом з тим, Відповідач, всупереч вимогам законодавства посилаючись, в першу чергу, на відсутність бюджетних коштів (а.с. 78-82), витрати у розмірі 43684,26 грн. Позивачу не відшкодував. З цієї причини, акти та розрахунки Відповідачем не підписані.

З метою досудового врегулювання спору, 13.12.2017 року Позивач звернувся до Відповідача із претензією за вих. № 31/65С000/28 (а.с. 53-55) про сплату заборгованості в сумі 43684,26 грн., яка була отримана Відповідачем 15.12.2017 року (а.с. 56).

Проте, вказана претензія залишилася без відповіді, що і зумовило звернення Позивача до суду із цим позовом.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 ГК України.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При розгляді справи судом встановлено, а дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено та сторонами не заперечується, що Позивач свої зобов'язання, що випливають із Закону України Про телекомунікації та Порядку № 256, виконав у повному обсязі. Водночас, Відповідач, покладений на нього обов'язок з компенсації Позивачу витрат, за фактом надання останнім телекомунікаційних послуг у грудні 2015 року-грудні 2016 року пільговій категорії населення Чаплинського району Херсонської області, не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 43684,26 грн.

Посилання Відповідача на відсутність бюджетного фінансування на вказані потреби, суд вважає безпідставним, оскільки чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів) .

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетний призначень.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 22.03.2017 р. у справі №905/2358/16 та Постанові Великої палати Верховного суду від 17.04.2018 року № 911/4249/16.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності третіх осіб.

Безпідставними є і посилання Відповідача на відсутність, укладеного із Позивачем договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян у 2016 році, оскільки, як вже зазначалося вище, зобов'язання сторін в даній справі виникають безпосередньо із законів України, а тому укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, не є обов'язковим.

Також, Відповідач помилково вважає, що до спірних правовідносин застосовується Постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій , оскільки зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, яка втратила чинність з 01.01.2018 року врегульовано механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Отже, враховуючи те, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались на виконання імперативних законодавчих приписів і те, що відповідач (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів та заважаючи на те, що відповідач такого відшкодування не здійснив, позовні вимоги є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком , в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком - задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області ( 75200, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 44, ідентифікаційний код: 03198296 ) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, ідентифікаційний код: 01188661 ) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 43684,26 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 29.05.2018 року.

Суддя Т.А. Остапенко