Рішення

від 21.05.2018 по справі 802/781/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 травня 2018 р. Справа № 802/781/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Томенка Р.В.

представника відповідача: Пенька В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі"

до: Державної фіскальної служби України

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Барі" (далі - СТОВ "Барі", позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що СТОВ "Барі" зареєстроване платником податку на додану вартість та відповідно до ст. 200-1 ПК України у нього відкрито рахунок №31307318 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Станом на 31.07.2017 року на електронному рахунку СТОВ "Барі" була наявна сума податку, на яку воно має право зареєструвати податкові накладні, а саме 116081,30 грн. Разом із тим, станом на 30.11.2017 року зазначена сума вже становила мінус 384847,26 грн., хоча у вказаний період з 31.07.2017 року по 30.11.2017 року СТОВ "Барі" не здійснювало будь-яких господарських операцій, які б могли призвести до зменшення цієї суми.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем протиправно змінено показники рахунку в системі електронного адміністрування, що призвело до порушення права СТОВ "Барі" на реєстрацію податкових накладних і завдало шкоди його господарській діяльності.

Наведенні обставини слугували підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 19.03.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 10.04.2018 року.

Ухвалою від 10.04.2018 року відкладено судовий розгляд справи на 23.04.2018 року, у зв'язку із неможливістю прибуття представника позивача у судове засідання, а також з метою надання представнику відповідача додаткового часу для його належної підготовки до розгляду справи.

У судовому засіданні 23.04.2018 року не допущено до участі у справі представника позивача, у зв'язку з відсутністю у нього документа, який підтверджує його повноваження. Розгляд справи відкладено на 07.05.2018 року.

Судове засідання 07.05.2018 року не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 21.05.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що система електронного адміністрування ПДВ працює виключно у автоматичному режимі, на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 ПК України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання. Крім того, вказала, що коригування відповідного показника було здійснено системою електронного адміністрування ПДВ у зв'язку із перерахунком податкових зобов'язань СТОВ "Барі" за період з липня 2015 року по листопад 2016 року, що призвело до перевищення суми податкових зобов'язань у відповідних періодах та до зменшення суми ліміту.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що СТОВ "Барі" зареєстроване платником податку на додану вартість та відповідно до ст. 200-1 ПК України у нього відкрито рахунок №31307318 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 31.07.2017 року на електронному рахунку СТОВ "Барі" була наявна сума податку, на яку воно має право зареєструвати податкові накладні, а саме: 116081,30 грн.

Вказані обставини підтверджуються витягом щодо суми податку, на які платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та\або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2017 року (а.с. 6).

Разом із тим, згідно витягу щодо суми податку, на які платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та\або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2017 року, вказана сума уже становить "мінус" 384847,26 грн. (а.с. 7).

З метою з'ясування обставин щодо підстав коригування показника суми податку, на які СТОВ "Барі" має право зареєструвати податкові накладні та\або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, 21.12.2017 року позивач звернувся до ДФС України із відповідним листом, однак відповіді на нього так і не отримав.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно здійснено коригування показника суми податку, на які СТОВ "Барі" має право зареєструвати податкові накладні та\або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже зміна вказаного показника є можливою лише у випадку здійснення товариством господарських операції та реєстрації відповідних накладних чи\або розрахунків коригування.

Наведені обставини зумовили його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V ПК України.

Згідно з положеннями п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України).

Згідно із положеннями п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Із аналізу наведених положень слідує, що перерахунок сум, наявних на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, здійснюється ДФС України та органом казначейства виключно за підсумками подання таким платником податку податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них і у строки, визначенні п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України.

В даному ж випадку, будь-яких доказів здійснення позивачем господарських операцій та, як наслідок, реєстрації ним податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 31.07.2017 року по 30.11.2017 року матеріали справи не містять, також відповідачем не надані.

Також, заперечуючи щодо задоволення даного позову представник відповідача зазначає, що система електронного адміністрування податку на додану вартість працює виключно в автоматичному режимі, що виключає можливість стороннього втручання.

Надаючи оцінку вказаним твердженням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569).

Згідно п. 13 Порядку №569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Із наведеного слідує, що система електронного адміністрування податку на додану вартість дійсно працює виключно в автоматичному режимі, що виключає можливість вчинення відповідачем дій щодо коригування показників на рахунку СТОВ "Барі".

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною дії ДФС України, а саме зміну показника "сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" задоволенню не підлягає.

Що ж до іншої позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити показник "сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних", то суд зазначає наступне.

Так, як уже було встановлено судом вище, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано будь-яких доказів здійснення позивачем господарських операцій у період з 31.07.2017 року по 30.11.2017 року. А тому, враховуючи, що перерахунок сум, наявних у платника податку на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, є можливим виключно за підсумками подання ним податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них, суд доходить до висновку, що підстави для зменшення спірного показника на рахунку СТОВ "Барі" в системі електронного адміністрування ПДВ були відсутні.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника відповідача на перерахунок податкових зобов'язань СТОВ "Барі" за період з липня 2015 року по листопад 2016 року, оскільки відповідні дії можуть бути вчиненні виключно у строки, що визначенні п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України.

Також варто звернути увагу на те, що таке безпідставне зменшення відповідного показника, позбавило позивача права на мирне володіння майном, в частині його майнових прав щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, в свою чергу, призводить до значних втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити показник "сума податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" на рахунку СТОВ "Барі" в системі електронного адміністрування ПДВ підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню в сумі 881,00 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України відновити показник "Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" на рахунку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 116081,30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Барі" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Барі" (вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30171114);

Державна фіскальна служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39292197).

Повний текст рішення складено 25.05.2018 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна