Рішення

від 18.05.2018 по справі 823/1576/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року справа № 823/1576/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Паламаря П.Г.,

при секретарі: Трегулові Б.Л.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1.(особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області про скасування наказу та поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (19601, АДРЕСА_1) до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10А), третя особа - управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області (18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10А) в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області від 21 березня 2018 року № 51-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів;

-поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області;

-стягнути з управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області на користь ОСОБА_1 3943,5 грн (три тисячі дев'ятсот сорок три гривні п'ятдесят копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

-зобов'язати управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області запропонувати ОСОБА_1 переведення на роботу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та ч. 2 ст. 40 КЗпП України.

17.05.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно наказу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області від 21 березня 2018 року № 51-к позивача було звільнено з посади у зв'язку з ліквідацією органу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає вказане звільнення незаконним та безпідставним з підстав того, що згідно до вимог ч. 5 ст. 22, п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про державну службу у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, утворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності. Позивач зазначає, що йому взагалі не було запропоновано ні рівнозначної, ні нижчої посади, а за його заявою було відмовлено у переведенні до новоствореного органу, якому були передані повноваження та функції, згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 894 та наказу Держрибагенства України № 369 від 30.11.2015. Також, позивач посилається як на протиправність свого звільнення за оспорюваним наказом у зв'язку з ліквідацією органу за п. 1 ст. 40 КЗпП України на п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , ст. 104 ЦК України та правову позицію Верховного Суду України, викладену у його рішеннях стосовно можливості ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. У зв'язку з наведеним, позивач просить зобов'язати відповідача поновити його на посаді, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак надав до суду відзив, у якому заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідно до постанови КМУ від 30.11.2015 № 894 зі змінами і доповненнями ліквідується не сам орган державної влади, а його територіальний орган, який виконував частину делегованих Держрибагенством функцій і у зв'язку з ліквідацією управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області, які не передаються жодному органу. Отже, вважає, що згідно вказаної постанови було утворено Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області як структурний підрозділ (без права юридичної особи) апарату Агенства рибного господарства України, тобто змінено внутрішню структуру Агенства, а не створено нову юридичну особу публічного права, як помилково вважає позивач. Окрім того, представник відповідача вказує і на те, що ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу визначені підстави для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення, зокрема, у разі ліквідації державного органу за умови коли відсутня можливість пропозиції іншої рівнозначної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі. Оскільки звільнення державних службовців спеціальним Законом України Про державну службу не передбачено, тому порядок прийняття на роботу, переведення, звільнення державного службовця здійснюється на підставі положень Кодексу законів про працю України (КЗпП), а тому повна ліквідація підприємства, установи, організації є безумовною підставою для розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України та жоден нормативний акт не містить зобов'язань пропонувати рівнозначну посаду працівнику, а також приймати його шляхом переведення на рівнозначну посаду у разі ліквідації юридичної особи публічного права. Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору не є обов'язком роботодавця згідно ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України про що свідчить і постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 6-40цс15. Щодо пропонування позивачу іншої роботи, то представник відповідача зазначає, що це зробити було неможливо, так як попередження про вивільнення відбулося 09.12.2015 та всі посади підлягали ліквідації. З викладеного, представник відповідача вважає, що ліквідаційна комісія правомірно звільнила позивача з посади, оскільки відбулася повна ліквідація юридичної особи, а тому вважає, що положення ч. 2 ст. 40 КЗпП України на позивача не поширюються.

Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився, а надане пояснення аналогічне відзиву представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

20.05.2013 ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів, згідно наказу № 124-к від 20.05.2013.

21.03.2018 у відповідності до наказу № 51-к управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області Про звільнення ОСОБА_1. останнього 23.03.2018 звільнено з посади відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та п. 1 статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись з останнім позивач подав позов до суду.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 09.12.2015 у зв'язку з проведенням заходів по ліквідації управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області на підставі постанови КМУ від 30.11.2015 №894 та наказу Держрибагенства України № 369 від 30.11.2015, попереджено про майбутнє вивільнення згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України - 09.02.2016.

Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 22.03.2018 за вх. № 61/5 до в.о. начальника Державного агенства рибного господарства Черкаської області, про переведення його на рівнозначну посаду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій держави щодо забезпечення права на працю працездатним громадянам є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи згідно до вимог статті 5-1 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За правилами ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене ст. 42 цього Кодексу. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник бо уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштування самостійно.

Також і ч. 5 ст. 22 Закону України Про державну службу визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про державну службу державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу: на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів містяться роз'яснення згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Так, зі змісту постанови Кабінету Міністрів України Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства від 30.09.2015р. №894 вбачається, що передбачена ліквідація як юридичних осіб публічного права територіальні органи Державного агентства рибного господарства за переліком згідно з додатком 1(зокрема підлягало ліквідації - управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області), при цьому, передбачалося одночасно утворення територіальних органів Державного агенства рибного господарства як структурних підрозділів апарату Агенства за переліком згідно до додатку 2 ( зокрема - утворення - управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області).

Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично відбулася реорганізація шляхом ліквідації територіального органу Державного агентства рибного господарства - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області з одночасним створенням Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області як структурного підрозділу агентства, при цьому, функції та повноваження вказаних територіальних органів, які ліквідуються, покладалися на Агентство до утворення територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державного агентства рибного господарства згідно п. 4 вказаної постанови КМУ №894.

Отже, до новоствореного Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області перейшли повноваження та функції ліквідованого територіального органу Державного агентства рибного господарства після його утворення згідно до вимог п. 4 постанови КМУ №894, що також підтверджується і змістом проаналізованих завдань і функцій територіальних органів Положень про Управління охорони, використання і відтворення біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 19.04.2013 № 223 та змістом повноважень, завдань і функцій Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області затвердженого наказом Державного агенства рибного господарства України від 15.07.2016 № 229.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Тобто, при реорганізації чи ліквідації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому, до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов'язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Отже, із аналізу вищенаведених обставин у справі та норм чинного законодавства можна дійти висновку про те, ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо у розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Відповідна правова позицію узгоджується і з позицією Верховного Суду України, вкладеній у його постановах від 04.03.2014р. у справі №21-8а14, від 27.05.2014р. у справі №21-108а14, від 28.10.2014р. у справі №21-484а14, від 19.01.2016р. у справі №21-2225а15.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області згідно наказу № 51-к від 21.03.2018 без надання позивачеві пропозиції переведення його до новоутвореного структурного підрозділу - Управління Державного рибного господарства у Черкаській області, до якого перейшли функції та повноваження органу, який ліквідувався, що підтверджено як матеріалами справи наданими сторонами, хоча у відповідності до штатного розпису Управління Державного агенства рибного господарства у Черкаській області на 2018 рік наявні вакантні посади.

З викладених обставин, суд приходить до висновку, що під час звільнення позивача у зв'язку з ліквідацією територіального органу Державного агентства рибного господарства - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області було порушено порядок звільнення позивача, встановлений як п. 1 ст. 40 КЗпП України, так і ч. 5 ст. 22, п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України Про державну службу , оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано іншу роботу, яку він обіймав відповідно до своєї кваліфікації у відповідних створених структурних підрозділах територіальних органів Державного рибного агентства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 30.09.2015, яким були передані функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що повноваження та функції ліквідованого територіального органу не перейшли до новоствореного Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, останні спростовуються аналізом Положень вказаних територіальних органів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу № 54-к від 21.03.2018 про звільнення позивача з посади та його поновлення.

Разом з тим, позивач підлягає поновленню на посаді з якої його було звільнено виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області на момент розгляду справи - знаходиться на стадії ліквідації.

А згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави бо незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядав трудовий спір.

За таких обставин, позивач підлягає поновленню на посаді і в структурі з якої його було звільнено з 26.03.2018 з урахуванням того, що 24 та 25 березня 2018р. є вихідними днями.

Крім того, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про протиправність оспорюваного наказу та необхідність його скасування з вищенаведених обставин, то підлягають і задоволенню позовні вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про стягнення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить із того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. (далі - Порядок № 100).

Так, згідно з вимогами пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5.8 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, згідно довідки управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області без номера та дати, підписаної головою ліквідаційної комісії Баздугановим О.С. та в.о. головного бухгалтера Кравченко Л.Г. заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, які передували звільненню позивача - січень та лютий 2018 року., становила 10780,8 грн. за 41 відпрацьований день, а відповідно, середньоденна заробітна плата становить (10780,8/41) - 262,9 грн.

З матеріалів справи встановлено, що період вимушеного прогулу становить з 26.03.2018р. по 18.05.2018р., що становить (березень: з 26.03.2018 - 6 робочих днів; квітень - 19 робочих днів; травень: по 18.05.2018 - 13 робочих днів) - 38 робочих днів.

Таким чином, підлягає стягненню з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.03.2018р. по 18.05.2018р. (виходячи з розрахунку 38 х262,9) у сумі 9990,2 грн.

Відповідно до п. 2-3 ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов'язання управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області запропонувати ОСОБА_1 переведення на роботу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки це суперечить нормам КЗпП України та є прерогативою працедавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду обґрунтованість правомірності звільнення позивача.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про судовий збір з відповідача судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області від 21 березня 2018 року № 51-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області.

Стягнути з управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (код ЄДРПОУ 35091840) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 9990(дев'ять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та виплати середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2018