Рішення

від 08.05.2018 по справі 826/15621/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2018 року № 826/15621/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участі представників сторін:

від позивача - Кириленко О.М.,

від відповідача - Єфіменко К.О., Петрова О.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (далі також - ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі також - Офіс ВПП, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (без дати та без номеру), яке було отримано позивачем 12.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкового повідомлення-рішення, згідно якого відповідач за результатами проведеної повторної документальної позапланової перевірки (акт №2820/28-10-14-06/34181461 від 18.08.2017) визначив ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 58 878 272,50 грн. Позивач заперечує обґрунтованість та законність висновків зазначеного акта перевірки про порушення товариством норм п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України внаслідок формування показників витрат за результатами операцій з постачальниками вугільної продукції (ТОВ Євро-тест , ТОВ Промислова компанія Еверест ), що були покладені в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та вказує на допущенні контролюючим органом порушення порядку складання такого рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2018 відкрито провадження у справі №826/15621/17 за вказаним позовом ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія та дану справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, а представники відповідача проти позову заперечували з підстав, наведених у тексті відзиву на позов.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питань, що стали предметом оскарження в частині правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток попередньо проведеною документальною перевіркою, встановлено заниження позивачем податку за 2016 рік на загальну суму 47 102 618 грн. Зокрема, при дослідженні первинних документів наданих платником по операціях з ТОВ Євро-тест , ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Оункепітал виявлено, що такі документи складені з порушенням чинного законодавства та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. За відсутності підтвердження фактів отримання товарів саме від перелічених постачальників контролюючих орган дійшов висновку про безоплатне отримання позивачем таких товарів на загальну суму 47 102 618 грн. та заниження ним фінансового результату за підсумками 2016 року.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Промислова компанія Еверест (код ЄДРПОУ 37771017), ТОВ Оункепітал (код ЄДРПОУ 40533271), ТОВ Євро-тест (код ЄДРПОУ 32524702) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, був складений акт Офісу ВПП від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461. Згідно висновків цього акта перевірки встановлено заниження ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія за результатами 2016 року фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, а саме: показника доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 459 503 763 грн., що призвело до ненарахування та сплати податку на прибуток у розмірі 47 102 618 грн., а також податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року на 82 125 196 грн. Епізод порушення по податку на прибуток контролюючий орган пов'язує із господарськими операціями позивача з постачальниками товарів - ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Оункепітал , ТОВ Євро-тест . Надані до перевірки документи по взаємовідносинам з вказаними підприємствами (залізничні накладні, акти прийому-передачі партій вугільної продукції, видаткові накладні, акти здійснених послуг, сертифікати якості вугілля, платіжні доручення, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку 631, 685, 683, 203, 803, 23, 84, 26, 36, 209, 81) перевіряючі не визнали як первинні документи, що підтверджують реальність операцій.

Зокрема, в ході дослідження наданих до перевірки документів перевіряючі встановили факт укладення між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , як покупцем, та ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Євро-тест , - як постачальниками, договорів з постачання кам'яного вугілля. За умовами цих договорів поставок перевезення товару від постачальників на адресу покупця здійснювалось з використанням залізничного транспорту. При цьому, за даними залізничних накладних виявлено, що відвантаження продукції здійснювалося з залізничних станцій, які розташовані в населених пунктах Донецької та Луганської областей, тобто, - на тимчасово непідконтрольній Уряду України території, або розташовані на лінії зіткнення. Так само виробник вугільної продукції ТОВ ШОУ Донбас (постачальник ТОВ Євро-тест ) знаходиться на непідконтрольній державі території, що не дає можливості підтвердити або спростувати факт надання послуг.

В окремих первинних документах (актах прийому-передачі партії вугільної продукції, видаткових накладних, залізничних накладних) за договором поставки №2311/15 від 23.11.2015 з ТОВ Промислова компанія Еверест були виявлені розбіжності у відомостях по поставці вугілля у травні 2016 року, а саме: в найменуваннях марок вугілля.

Крім того, до перевірки надані свідоцтва про якість вугілля, видані хімічними лабораторіями підприємств, які за даними Національного агентства з акредитації України відповідну акредитацію хімічних лабораторій не проходили та у Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності відомості про таких відсутні.

В ході перевірки також була проаналізована податкова інформація стосовно контрагентів позивача (листи з результатами опрацювання зібраної податкової інформації, що надійшла від регіональних контролюючих органів, та/або відображена в інформаційних базах даних органів ДФС), згідно якої реальність господарських операцій ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест з платниками податків - контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками не підтверджено, надходження аналогічного товару (вугільної продукції) до контрагентів-постачальників ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест за ланцюгом постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних не підтверджено. Деякі з контрагентів-постачальників ТОВ Євро-тест фігурують у кримінальних провадженнях, а саме: ТОВ Норвіг у кримінальному провадженні №32016100110000197 від 29.11.2016, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, ТОВ Шахтоуправління Донбас - у кримінальному провадженні №12015000000000511, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України

З наведених мотивів перевіряючі дійшли висновку, що використане ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія кам'яне вугілля для виробництва електро- та теплової енергії (факт використання якого загалом контролюючим органом не заперечується) є безоплатно отриманими товарами, походження яких не можливо встановити.

Не погоджуючись з такими висновками акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія подала заперечення до такого акта перевірки.

Листом від 05.07.2017 №36469/10/28-10-14-06-12 Офіс ВПП повідомив платника про те, що за результатами розгляду його заперечення до акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 вирішено залишити висновки такого акта перевірки в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість без змін, а в частині висновків щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток - призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питання, що стало предметом оскарження.

Протягом періоду з 17.07.2017 по 04.08.2017 працівниками Офісу ВПП проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питань, що стали предметом оскарження в частині правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, результати якої оформлені актом №2820/28-10-14-06/34181461 від 18.08.2017. За висновками цього акта перевірки від 18.08.2017, які по суті не відрізняються від висновків попередньої позапланової виїзної перевірки, позивач порушив вимоги пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 5 П(С)БО Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого ним занижений податок на прибуток за 2016 рік на суму 47 102 618 грн. за результатами операцій з постачальниками ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест .

За наслідками такої перевірки та на підставі акта №2820/28-10-14-06/34181461 від 18.08.2017 Офіс ВПП прийнято спірне у справі податкове повідомлення-рішення №0006431406 від 08.09.2017 (форми Р ), яким за порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 5 П(С)БО Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, визначено позивачу до сплати грошове зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 58 878 272,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 47 102 618 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 775 654,60 грн.).

При цьому, у примірнику такого податкового повідомлення-рішення, яке було направлено позивачу, контролюючим органом помилково не було зазначено реєстраційний номер та дату такого рішення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 08.09.2017 №0006431406 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 № 71-VIII) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п. 137.4 ст. 137 ПК України).

В силу норм п.п. 44.1, 44.2 і 44.3 ст. 44 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 № 71-VIII) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У свою чергу правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі по тексту - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 11 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів міститься в абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За приписами ч. 5 цієї статті Закону № 996-ХІV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати і доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248), Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 5 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153). Так, відповідно до положень п.п. 5 - 9 цього НП(С)БО витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За змістом п. 5, 7 П(С)БО Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

З контексту наведених вище норм права можна дійти правого висновку про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

При цьому, згідно п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Як вбачається з текстів позову та наявних у матеріалах справи пояснень представника позивача (вх. №03-03/2028 від 03.03.2018), копій статуту ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2017, акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461, протягом перевіряємого періоду позивач здійснював господарську діяльність за одним з основних видів задекларованої діяльності - виробництво електроенергії та теплової енергії. Для виробництва такої продукції в якості сировини використовувалось кам'яне вугілля марок АШ (0-6) і П (0-100).

Суд встановив, що між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (як покупцем), з однієї сторони, та суб'єктами підприємницької діяльності - ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Євро-тест (як постачальниками), з іншої сторони, були укладені однотипні за змістом договори поставок, а саме: договір поставки №1501-16 від 15.01.2016 з ТОВ Євро-тест і договір поставки №2311/15 з ТОВ Промислова компанія Еверест .

За умовами цих договорів постачальники зобов'язуються передавати (поставляти) покупцю вугілля кам'яне (марки вугілля АШ (0-6) і П (0-100)), а покупець зобов'язується приймати вугілля та оплачувати його вартість, на умовах передбачених такими договорами та специфікаціями до них.

Вартість вугілля за 1 тону, що підлягає сплаті покупцем, складається із базової вартості ціни вугілля та можливих знижок або надбавок, що розраховуються відповідно до п. 3.3, 3.4 і 3.5 цих договорів та специфікацій, та не включає вартість послуг з транспортування вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача, які оплачуються в окремому порядку.

Поставка вугілля здійснюється залізницею на умовах DDP - станція Чугуїв, Південної залізниці, в редакції Правил Інкотермс-2010 (зокрема, за вказана умова поставки передбачає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення), з врахуванням виключень щодо оплати вартості перевезення Вугілля встановлених пунктом 4.3 Договору. Датою поставки вважається дата прибуття відповідної партії вугілля на станцію призначення, яка підтверджується відповідним штампом станції на залізничній накладній.

Перевезення вугілля залізничним транспортом від станції відправлення до станції призначення здійснюється за рахунок покупця шляхом надання станції відправлення відповідного гарантійного листа. Також можлива поставка вугілля за рахунок постачальника, що у подальшому компенсуються покупцем разом зі сплатою за вугілля.

Поставка Вугілля згідно норм відвантаження повинна узгоджуватися із покупцем і здійснюватися партіями, залізничним транспортом у вагонах з нижніми люками, що відкриваються, за наступними реквізитами: станція призначення - Чугуїв, Південної залізниці; код станції - 430809; вантажоодержувач - ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія ; код Вантажоодержувача - 5870. У документах на відвантаження проставляється найменування вантажовідправника та його повна адреса, марка вугілля, маса вугілля, нетто і маса тари.

При цьому, умовами договорів поставок передбачається, що вантажовідправником вугілля, що належить постачальнику та поставляється на адресу покупця по цих договорів, можуть бути треті організації (підприємства), згідно передавальних документів.

Право власності на партію вугілля переходить від постачальника до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі партії вугілля, але не раніше дати поставки, при наданні покупцеві постачальником наступних документів: посвідчення про якість (оригінальний примірник), акта прийому-передачі партії вугілля, підписаного постачальником (3 примірники), рахунку-фактури на відвантажене вугілля, податкових накладних на відвантажене вугілля (при цьому податкові накладні повинні бути виписані під кожен день відвантаження, або кожну партію, або видана загальна податкова накладна разом з реєстром залізничних накладних або інших супроводжувальних документів).

Сторонами встановлений наступний порядок розрахунків: покупець оплачує поставлену партію вугілля у розмірі 100 % її вартості, вказаної в акті прийому-передачі партії вугілля, протягом 14 календарних днів з моменту постачання. Розрахунки за цими договорами поставок здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у таких договорах, протягом 14-ти календарних днів з моменту постачання.

Конкретні строки поставки, асортимент, кількість та якісні показники партій вугілля, що мали постачатися на адресу покупця за договорами поставок, були визначені сторонами у специфікаціях до таких договорів. Також у специфікаціях наведений перелік вантажовідправників вугілля, їх адреси та пункти відправлення товару (найменування та коди залізничних станцій).

Так, зокрема, згідно наданих позивачем специфікацій до договорів поставок, вантажовідправниками вугілля визначені: ТОВ Шахтоуправління Донбас (Донецька обл., м. Селидове, ст.Воскресенська/Постникове/Торез/Нижньокринка/Дроново/Розсипна/ Бункерна/Пелагіївський/Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ Антарес-ЮА (Донецька обл., м. Торез, ст. Воскресенська Донецької залізниці), ТОВ К.С.В.-М (Донецька обл., м. Донецьк, ст. Торез Донецької залізниці), ТОВ МК Рутекс (Донецька обл., м. Артемівськ, ст. Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ Брянківська вугільна компанія (Донецька обл., м. Маріуполь, ст. Розсипна Донецької залізниці), ПАТ ГЗФ Червона зірка (Донецька обл., м. Торез, ст. Пелагіївський Донецької залізниці), ТОВ Промислово-інвестиційна компанія України (Донецька обл., м. Маріуполь, ст. Браунівка/Красний луч/Карахаш/Штерівка/Ровеньки Донецької залізниці), ТОВ Торговий дім Фаворит Груп (Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, ст. Браунівка Донецької залізниці), ТОВ Квант-Ресупс (Луганська обл., м. Красний Луч, ст. Браунівка Донецької залізниці), а вантажоодержувачем - ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (ст. Чугуїв Південної залізниці), Зміївська ТЕС ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО (Харківська обл., смт. Слобожанське, ст. Лиман Південної залізниці), ТОВ Центральна збагачувальна фабрика Сєвєрная (м. Київ, ст. Браунівка/Антрацит Донецької залізниці), ТОВ ПК Еверест (Київська обл., ст. Роя/Воскресенська/Розсипна/Торез/Дроново/Пелагеївський Донецької залізниці) та ін.

У тексті своїх письмових пояснень (вих. №03-03/2018 від 03.03.2018, №ДВ/05-170 від 03.05.2018) представник позивача пояснив, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємодії між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія та ТОВ Промислова компанія Еверест в рамках договору поставки №2311/15 від 23.11.2015 на адресу ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія було поставлено вугільної продукції в кількості: марки АШ 0-6 -80 046,273 т, Т (П) 0-100 - 21 079,585 т, всього вугільної продукції на загальну суму 198 640 322,16 гри. (в т.ч. ПДВ 33 106 720,36 грн.) відшкодовано транспортних послуг на суму 12 748 344,36 грн. (в т.ч. ПДВ 2 124 724,06 грн.). Сплачено за фактично за цим постачальником поставлену продукцію та відшкодування транспортних послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 207 373 610,17 грн. (в т.ч. ПДВ 34 562 268.36 грн.).

За аналогічний період в результаті взаємодії між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія та ТОВ Євро - Тест в рамках договору поставки №1501- 16 від 15.01.2016 на адресу ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія було поставлено вугільної продукції в кількості: марки АШ 0-6 -92 816.01 т, Т (ТТ) 0-100 - 38 776.182 т., Т (П) 0- 100 - 53 465.00 т, всього на загальну суму 365 749 884.33 грн. (в т.ч. ПДВ 60 958 314,06 грн.), відшкодовано транспортних послуг на суму 1 779 509,42 грн. (в т.ч. ПДВ 296 587.90 грн.). Сплачено за фактично поставлену продукцію та відшкодування транспортних послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 коштів на суму 285 286 219.41 грн. (в т.ч. ПДВ 47 547 703.24 грн.).

По прибутті вугільна продукція зі ст. Чугуїв залізничним транспортом доставлялась на потужності ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , де вироблялась електрична та теплова енергія, а саме - на філію Теплоелектроцентраль ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (ТЕЦ) у смт. Есхар Харківської обл. Для виробництва енергії з використанням кам'яного вугілля на ТЕЦ наявне відповідне обладнання: котли типу 67-2-СП, парові турбіни потужністю по 50 МВт кожна, бойлерна установка для виробництва теплової енергії.

В подальшому вироблена на ТЕЦ електрична та теплова енергія з використанням вугілля, отриманого від ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест , була реалізована позивачем ДП Енергоринок на підставі укладених договорів, та постачалася населенню смт. Есхар, бюджетним установам, споживачам соціальної сфери та промисловим споживачам (зокрема, ПрАТ Тепличний ).

На підтвердження обставин виконання договорів поставок позивач надав суду копії наступних документів: залізничних накладних; видаткових накладних; рахунків на оплату; актів приймання-передачі вугільної продукції; розрахунків вартості вугілля - додатків до деяких з актів приймання-передачі вугільної продукції; актів з відшкодування транспортно-експедиторських послуг; сертифікатів (свідоцтв, посвідчень) про якість вугільної продукції; актів нестачі, затверджених керівником філії Теплоелектроцентраль ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія ; актів приймання-передачі вугілля та транспортних послуг, підписаних між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія та його філією Теплоелектроцентраль , з рахунками-авізо; платіжних доручень ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія ; листів ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест , адресованих позивачу з відомостями про відвантажені партії вугілля та вантажовідправників відповідно до перевізних документів.

Відповідно до тексту акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 результати господарських операцій позивача з ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія та його філії Теплоелектроцентраль на субрахунках 203 Паливо (рахунку 20 Виробничі запаси ), 631 Розрахунки з вiтчизняними постачальниками (рахунку 63 Розрахунки з постачальниками тa підрядниками ), 901 Сoбівартість реалізованої готової продукції" (рахунку 90 Собівартість реалізації ), рахунку 26 Готова продукція та ін. Факт використання ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія протягом 2016 року у своїй господарській діяльності кам'яного вугілля контролюючим органом не заперечується.

Також позивачем додатково надані до матеріалів справи копії актів купівлі-продажу електроенергії, підписані між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (виробником електроенергії) та ДП Енергоринок в 2016 році

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів, суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, рух активів (товарів та фінансових зобо'язань).

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія на придбання товару (кам'яного вугілля) і здійсненням ним основного виду господарської діяльності (виробництва електричної та теплової енергії).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та тексту акта перевірки, станом момент укладення спірних договорів поставок та виписки податкових накладних на підставі цих договорів, контрагенти позивача (ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест ) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Крім того, одним із задекларованих видів господарської діяльності названих товариств є саме оптова торгівля твердим , рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що цілком відповідає суті та характеру спірних господарських операцій.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з купівлі-продажу вугілля, та наявністю зв'язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі №826/661/14 (№21-1539а15).

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат за наслідками спірних господарських операцій, з наступних мотивів.

Як вбачається з текстів акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 та наданої представником відповідача копії листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 02.08.2017 №8/2/1-7167, переміщення вугільної продукції через лінію зіткнення відповідно до п. 8.3 розд. VIII Видача дозволів на перевезення вантажу (товарів) до або з неконтрольованої території Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 №415 ог, (далі - Тимчасовий порядок) здійснювалось виключно залізничним транспортом через визначені КПВВ на залізниці.

Відповідно до п. 10.1 розділу X Тимчасового порядку перевірка вантажу (товару) здійснювалася представниками контролюючих органів та служб КПВВ протягом 24 годин з моменту в'їзду транспортного засобу, рухомого складу на КПВВ.

ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , як енергогенеруюча компанія України, що використовує вугільну продукцію для вироблення електроенергії, була включена Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до Переліку суб'єктів господарювання - отримувачів вугільної продукції (додаток 9 до такого Наказу). Також згідно Додатку 5 до Наказу №415 ог, ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест включені до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари (зокрема, вугілля кам'яне) з неконтрольованої території.

Таким чином, обставина щодо надання контрагентам-постачальникам позивача дозволу на ввезення вугілля кам'яного із непідконтрольної території на адресу ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія відповідачем не заперечується.

При цьому, суд відхиляє посилання контролюючого органу в тексті акта перевірки на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача за ланцюгами постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органам (у вигляді листів про результати опрацювання зібраної податкової інформації), оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. За результатами проведених документальних позапланових перевірок ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія контролюючим органом не зафіксовано факту закупівлі ним станом на початок 2016 року та упродовж цього року аналогічних марок вугілля та в у тих самих обсягах в інших контрагентів-постачальників, ніж ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест .

Суд відхиляє як нормативно та документально необґрунтовані посилання відповідача на наявну в актах прийому-передачі вугільної продукції від 03.05.2016 №1001 та від 02.05.2016 №502, видаткових накладних від 03.05.2016 №1001 та від 02.05.2016 №502 розбіжність щодо марки вугілля кам'яного з відомостями, що були вказані у залізничних накладних на відповідні партії вугілля (№53375200 від 11.04.2016, №53378816 від 10.04.2016), а саме: в актах та видаткових накладних зазначено про поставку вугілля марки П (0-100) , а у залізничних накладних - АШ (0-6) . Оскільки згідно листів від 11.04.2016 №11-15/1/16 та від 19.04.2016 №19-15/1/16 ТОВ Промислова компанія Еверест повідомило ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія про вірні відомості щодо марок вугілля. Також, декілька поодиноких випадків допущення контрагентом позивача помилок при оформлені окремих документів (в даному випадку залізничних накладних) не можуть свідчити про дефектність всіх первинних документів та безтоварність операцій з поставки товару в цілому.

Суд критично оцінює посилання відповідача на обставину видачі сертифікатів (свідоцтв, посвідчень) про якість партій вугілля, придбаного позивачем у ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест , хімічними лабораторіями підприємств, які за даними Національного агентства з акредитації України (лист від 24.05.2017 №1-5/4-0876) не проходили акредитацію на стандарт ДСТУ ISO/IEC 17025 та відсутні в Реєстрі акредитованих органів оцінки, як підставу для висновку про нереальність спірних господарських операцій. Оскільки, по-перше, сертифікати якості не являються первинними документами, на підставі яких платник формує витрати за наслідками господарських операцій, а, по-друге, умовами договорів поставок передбачено, що приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі даних лабораторного аналізу, проведеного атестованою вимірювальною лабораторією покупця, шляхом порівняння фактичних даних лабораторного аналізу та якісних показників вугілля, передбачених п. 2.1 договору поставки та посвідчення якості на таке вугілля з урахуванням базової похибки випробування. При встановлені покупцем невідповідності фактичних даних лабораторного аналізу посвідченню якості за наявності перевищення похибки випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі лабораторного аналізу (пп. 6.2.2, 6.2.3 п. 6.2 договорів поставки). Тобто, сторонами за умовами договорів поставок визначений порядок прийняття покупцем вугілля за якістю, при цьому, дані посвідчень якості на таке вугілля перевіряються покупцем та прийняття вугілля за якістю відбувається за даними лабораторного аналізу покупця.

Щодо посилання контролюючого органу на обставини порушення кримінальних проваджень №32016100110000197 від 29.11.2016 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України) та №120150000000005119 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України), то суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог Кодексу, такого доказу як вирок щодо решти контрагентів-постачальників надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 2 якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вказує на те, що сам факт порушення кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, як вбачається з текстів актів перевірок позивача ні ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , ні його контрагенти-постачальники (ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест ) у вказаних кримінальних провадженнях не фігурують.

У свою чергу документальні докази наявності кримінальних проваджень, чи тим більше вироків судів, винесених за результатами розгляду кримінальних справ та встановлення фактів фіктивного підприємництва стосовно ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест та/або ухилення від сплати податків в результаті вчинення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагенти-постачальники відповідачем до суду надано не було.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат у зв'язку з придбанням у ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест вугілля кам'яного протягом 2016 року, та як наслідок про протиправність здійсненого відповідачем нарахування суми податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017 № 0006431406.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08.09.2017 № 0006431406 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (код ЄДРПОУ 34181461, адреса: 63524, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08 вересня 2017 № 0006431406.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ДВ Нафтогазовидобувна компанія (код ЄДРПОУ 34181461, адреса: 63524, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16) документально підтверджені судові витрати у розмірі 883 174,09 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі сто сімдесят чотири гривні 09 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок

Повний текст рішення виготовлений 18.05.2018.