Постанова

від 23.05.2018 по справі 818/31/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/31/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2018, (суддя О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 26.03.18) по справі № 818/31/17

за позовом ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (Кролевецьке відділення)

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтин" , ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2018р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року по справі №818/31/17 за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (Кролевецьке відділення), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтин", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник відповідача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивача заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у 2017 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської ОДПІ ГУ ДФС (Конотопське відділення) ГУ ЛФС в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення №36266-0000 від 03.06.2017р. яким позивачу було нараховано податкові зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 10 560, 88 грн.

16.08.2017р. Сумським окружним адміністративним судом було винесено постанову, відповідно до якої позивачу - ОСОБА_1 було відмовдено у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №36266-0000 від 03.06.2017р. яким позивачу було нараховано податкові зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 10 560, 88 грн.

19.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (а.с.153), в якому просив суд переглянути постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року у справі №818/31/17, скасувати прийняте рішення, постановити нове рішення про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення №36266-0000 від 03.06.2017р. яким позивачу було нараховано податкові зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на загальну суму 10 560, 88 грн.

В обґрунтування заяви позивач вказува, що рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 07.12.2017 року у справі №579/1216/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтин" до Алтинівської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Сумській області, визнано незаконним рішення 36 сесії 6 скликання Алтинівської сільської ради Кролевецького району Сумської області від 22.07.2014 року "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.01.2014 року"; визнано недійсним договір від 10.09.2014 про внесення змін до Договору оренди землі віл 25.01.2014 року, укладеного Алтинівською сільською радою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1; скасовано запис №4776696 про проведену державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, орендар - ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили 10.01.2018, встановлено, що право користування (оренди) спірної земельної ділянки відповідно до вимог ст.120 ЗК України, ст.377 ЦК України фактично перейшло від ОСОБА_2 до ТОВ "Алтин", а не до ОСОБА_1, тому рішення сільської ради про зобов'язання ОСОБА_1 укласти додатковий договір оренди про передачу йому в користування земельної ділянки та договір оренди землі з останнім є недійсним, а державна реєстрація договору оренди землі скасована. На думку заявника, оскільки встановлена судовим рішенням обставина має істотне значення для прийняття рішення за позовною заявою ОСОБА_1 і вона не була відома та не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, тому є всі підстави для перегляду рішення суду у даній адміністративній справі за нововиявленими обставинами.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Також, частиною 2 статті 361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обстави нами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що на брали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що нововиявленими слід вважати обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник в якості нововиявленої обставини посилається на той факт, що йому не було і не могло бути відомо про те, яке рішення буде прийнято Кролевецьким районним судом по справі №579/1216/17. Про прийняте рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 07.12.2017 по справі №579/1216/17, позивачу стало відомо після прийняття Сумським окружним адміністративним судом постанови у справі №818/31/17 від 16.08.2017. На переконання позивача, з урахуванням недійсності правочину з моменту його вчинення, у ОСОБА_1 не виникло права користування (оренди) земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, що виключало внесення його до даних державного земельного кадастру. До матеріалів справи позивачем (заявником) надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, яким підтверджується факт виконання рішення Кролевецького районного суду щодо скасування запису №4776696 про проведену державну реєстрацію щодо права оренди земельної ділянки за орендарем - ОСОБА_1

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що предметом розгляду у даній справі була правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб".

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент винесення податкового повідомлення-рішення підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

В ході розгляду даної справи, при дослідженні питання щодо правомірності нарахування позивачу зобов'язань по сплаті орендних платежів, суд виходив з того, що при нарахуванні податкових зобов'язань відповідачем правомірно було взято до уваги існуючий, діючий та не скасований на час здійснення донарахування Договір оренди (Договір від 10.09.2014р. "Про внесення змін до Договору оренди від 25.01.2014р."). Судом було взято до уваги, що даний Договір було підписано уповноваженими представниками ОСОБА_1, що було встановлено судовим рішенням Кролевецького районного суду від 12.04.2017р. у цивільній справі №579/1887/16-ц. Отже, з точки зору дотримання норм цивільного законодавства, Договір від 10.09.2014р. "Про внесення змін до Договору оренди від 25.01.2014р." відповідав нормам цивільного законодавства.

Крім цього, звернення ОСОБА_1 з заявою від 15.07.2014р. (про що йдеться у рішенні суду від 12.04.2017р. - а.с.110) до сільського голови з заявою про надання права користування земельною ділянкою та Акт приймання-передачі відповідної земельної ділянки в оренду від 25.02.2014р. також свідчив про те, що позивач фактично прийняв у оренду земельну ділянку площею 0.4925 га. і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по сплаті орендної плати, як це передбачено пунктом 15 зазначеного Договору.

При цьому, у вказаному Договорі від 10.09.2014р. "Про внесення змін до Договору оренди від 25.01.2014р." йдеться про те, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0.4925, у тому числі 0.4925 га - під господарськими будівлями і дворами (п.2 договору). на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві приватної власності. Орендарем значився - ОСОБА_1

Як слідує з рішення суду від 07.12.2017р. (а.с.154-157) власником комплексу будівель та споруд, розташованих в с.Алтинівка Кролевецького району, Сумської області по вул.Привокзальна, 49 є ТОВ "Алтин". Так, 20.05.2014р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, за умовами якого продавець передав покупцеві належну йому на праві приватної власності частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Алтин" , номінальною вартістю 50000грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства.

22.05.2014р. статут ТОВ "Алтин" зареєстровано в новій редакції, учасником товариства вказаний ОСОБА_1, його відсоток у статутному капіталі складає 100%.

В подальшому рішенням суду по справі №579/1216/17 було встановлено, що Алтинівська сільська рада порушила права ТОВ "Алтин" (засновником якого є ОСОБА_1) на оренду земельної ділянки. Зважаючи на порушення норм Земельного кодексу України, а саме щодо цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, судом було задоволено позовні вимоги ТОВ "Алтин" та визнано недійсним Договір від 10.09.2014р. "Про внесення змін до Договору оренди від 25.01.2014р.".

Натомість, слід зазначити, що звертаючись до сільської ради з заявою про виділення земельної ділянки, підписуючи Договір оренди, Акт приймання-передачі земельної ділянки, беручи на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів, позивач - ОСОБА_1 не міг не знати, що фактично право оренди має переходити не йому, як громадянину, а тій юридичній особі засновником якої він же фактично і являється. Про обставини, на які йдеться посилання у рішенні суду від 07.12.2017р. у справі №579/1216/17 і які стали підставою для скасування вищезазначеного Договору оренди (щодо порушення права ТОВ "Алтин" на оренду земельної ділянки, де розташоване відповідне нерухоме майно), позивач міг і повинен був знати ще на момент підписання Договору від 10.09.2014р. "Про внесення змін до Договору оренди від 25.01.2014р.". І для того, щоб визначити належну особу, яка має сплачувати орендні платежі за оренду земельної ділянки площею 0.4925га позивач мав ще у 2014 році, як особа що є засновником Товариства, права якого порушуються шляхом ненадання земельної ділянки в оренду, звернутися до Алтинівської сільської ради для врегулювання даного питання. Натомість, заявник (ОСОБА_1) обрав інший шлях - як єдиний засновник ТОВ "Алтин" ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом від ТОВ "Алтин" до Алтинівської сільської ради, визначивши себе одним з відповідачів, з вимогами про скасування Договору оренди. При цьому, питання щодо належного орендаря і, відповідно щодо особи, яка повинна сплачувати орендні платежі за фактичне користування відповідною земельною ділянкою, за ініціативою ОСОБА_1 (як єдиного засновника товариства) могли і мали бути вирішені ще у 2014 році, оскільки позивач мав усвідомлювати, що орендує (як засновник товариства, або ж як фізична особа) земельну ділянку за яку відповідно до норм чинного законодавства має сплачуватись орендна плата.

Таким чином, з аналізу зазначеного вище слідує, що всі обставини, які викладені в рішенні суду від 07.12.2017р. по справі №579/1216/17, мали бути відомі і були відомі як позивачу (заявнику) - ОСОБА_1, так і ТОВ "Алтин", якого було залучено в якості третьої особи у даній справі.

Посилання позивача на те, що на даний час рішення суду від 07.12.2017р. по справі №579/1216/17 виконано та скасовано запис №4776696 про проведену державну реєстрацію щодо права оренди земельної ділянки за орендарем - ОСОБА_1, не є підставою для задоволення заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, оскільки саме дана обставина (скасування запису) не існувала на момент прийняття судом відповідного рішення у даній справі. При прийнятті судом рішення, податковий орган як і суд при прийнятті рішення якраз керувався фактом існування запису №4776696 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Між тим, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінились після ухвалення судового рішення.

Принцип юридичної визначеності, який є складовою верховенства права, вимагає, в тому числі, щоб, якщо суди остаточно визначили питання, їхнє рішення не повинно ставитись під сумнів.

Колегія суддів зазначає, що важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти України" від 03.12.2003 року юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Відповідно до позиції Пленуму Вищого адміністративного суду, що міститься в Постанові "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" №7 від 22.05.2015р. в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені заявником обставини не містять в собі ознак нововиявлених, а тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Сумського окружного адміністаривного суду від 16.08.2017 року за нововиявленими обставинами відсутні.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 818/31/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 818/31/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 29.05.2018 р.