Постанова

від 24.05.2018 по справі 826/14604/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14604/17 Головуючий у І інстанції - Головань О.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ (НР №00437-м від 23.05.2009, НР №00435-м від 21.09.2012, НР №00432-м від 16.02.2015, НР №00436-м від 22.01.2013, ефірне мовлення, позивні: "Ретро ФМ") від 05 жовтня 2017 року №1884.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що рішення відповідачем прийнято ним безпідставно, оскільки кінцевий бенефіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" змінився до набрання чинності п. ґ частини третьої ст.35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , а саме 13.11.2016 р., отже позивач не зобов'язаний був подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення, крім того, Прикінцеві положення вказаного Закону також не містять обов'язку телеорганізацій привести ліцензії у відповідність цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" (код 34818518), місцезнаходження - 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 104А, зареєстроване в якості юридичної особи 31.01.07 р.; має ліцензії на мовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР №00437-м від 23.05.2009, НР №00435-м від 21.09.2012, НР №00432-м від 16.02.2015, НР №00436-м від 22.01.2013, вид мовлення: ефірне радіомовлення, позивні: "Ретро ФМ".

26 травня 2017 року до відповідача надійшла заява Громадської організації "Детектор Медіа" №260517-1 (а.с. 37), в якій останній просив перевірити низку компаній на предмет дотримання ними вимог ст. 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , кінцевим бенефіціаром яких, згідно відомостей державного реєстру, є ОСОБА_1, серед яких є і позивач.

10 липня 2017 року посадова особа Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, на виконання рішення Національної ради від 01 червня 2017 року №826 та наказу Голови Національної ради від 04 липня 2017 року №5а/262, здійснила позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО", на предмет дотримання останнім вимог ст. 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , за результатами якої складено Акт позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України та умов ліцензії №44 ПП/Кв/С/17 від 10 липня 2017 року (надалі - Акт) (а.с. 12-14).

Як зазначено в Акті, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.17 р. кінцевим бенефіціарним власником контролером товариства є ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. 20 квітня 2017 року до Національної ради України надійшов лист від Товариства про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1. Станом на 31 травня 2017 року товариством не подано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, відповідно до ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", рішення Нацради від 18.12.13 р. № 2434.

Позивачем отримано примірник Акта та 13 липня 2017 року подано зауваження - заперечення на Акт, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 15).

Рішенням відповідача Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо". м. Київ (НР №00437-м від 23.05.2009, НР №00435-м від 21.09.2012, НР №00432-м від 16.02.2015, НР №00436-м від 22.01.2013, ефірне мовлення, позивні: "Ретро ФМ") від 05 жовтня 2017 року № 1884, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 9-11), яким визнано факт неподання ТОВ "ТРК "НМБ-РАДІО", м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР №00437-м від 23.05.2009, НР №00435-м від 21.09.2012, НР №00432-м від 16.02.2015, НР №00436-м від 22.01.2013 у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ "НБМ-РАДІО, м. Київ, НР №00437-м від 23.05.2009, НР №00435-м від 21.09.2012, НР №00432-м від 16.02.2015, НР №00436-м від 22.01.2013.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі прийняте відповідачем рішення про визнання порушення і застосування передбаченої цим Законом санкції, якщо ця санкція не може бути застосована самою Нацрадою, а є лише підставою для звернення до суду, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов'язки для ліцензіата, тоді як таким рішенням є лише рішення про визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій, що можуть бути застосовані самою Нацрадою.

Крім того, судом зазначено, що попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23.09.1997 року №538/97-ВР, в чинній на час виникнення спірних правовідношень редакції, (надалі - Закон №538/97-ВР), Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Згідно зі ст. 13 Закону №538/97-ВР Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов'язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої ст. 24 Закону №538/97-ВР засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради.

А згідно з частиною другою цієї ж статті, виключно на засіданнях Національної ради, зокрема приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії.

Відповідно до частини першої ст. 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 року №3759-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон №3759-ХІІ) у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п'ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

Згідно з п. ґ частини третьою цієї ж статті, підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Частиною четвертою ст. 35 Закону № 3759-ХІІ передбачено, що у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну. До заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку із зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат додає відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Відповідно до п. б частини п'ятої ст. 37 Закону № 3759-ХІІ Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Частиною першою ст. 72 Закону № 3759-ХІІ передбачено, що санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Згідно з частиною шостою ст. 72 Закону № 3759-ХІІ Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції, зокрема анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавство наділяє Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноваженням прийняти рішення про визнання порушення і звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії за результатом здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення.

При цьому, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не уповноважена самостійно приймати рішення про анулювання ліцензії суб'єкта господарювання у разі виявлення порушення ст. 35 Закону № 3759-ХІІ.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржуване позивачем рішення відповідача фактично зводиться до підтвердження висновків попередньо проведеної перевірки, а наявність підстав для застосування санкції у вигляді анулювання ліцензії має бути встановлена виключно в судовому порядку під час вирішення питання про анулювання ліцензії.

Саме по собі прийняте Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення на підставі ст. 74 Закону № 3759-ХІІ рішення про визнання порушення і звернення до суду з приводу анулювання ліцензії, тобто з приводу застосування санкції, оскільки така санкція не може бути застосована самою Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, не є тим рішенням, яке безпосередньо створює права та обов'язки для ліцензіата (позивача), а є лише рішенням про визнання порушення і необхідність звернення до суду.

Таким чином, попередня оцінка дій (бездіяльності) ліцензіата щодо недотримання ним вимог законодавства, навіть оформлена у вигляді окремого рішення, а не висловлена в акті перевірки, в будь-якому випадку потребує наступного підтвердження судовим рішенням у справі про анулювання ліцензії, тому питання щодо правомірності застосування відповідачем положень ст. 35 Закону № 3759-ХІІ і щодо дотримання позивачем покладеного на нього як ліцензіата обов'язку з приводу переоформлення ліцензії мають бути перевірені та оцінені судом під час розгляду справи про застосування до позивача санкції у вигляді анулювання ліцензії.

Водночас, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення як суб'єкт владних повноважень може на власний розсуд приймати рішення про звернення до суду з таким позовом, і саме по собі визнання нею певних фактів встановленими та достатніми для звернення до суду на теперішній час носить декларативний характер та не є самостійною підставою для анулювання ліцензії позивача.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене позивачем рішення відповідача прийнято у межах повноважень і в спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже, підстави для задоволення адміністративного позов відсутні.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ-РАДІО" - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Ю.А. Ісаєнко

Повний текст складено 25.05.2018 року.