Вирок

від 29.05.2018 по справі 333/487/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/487/18

Справа № 333/487/18

Провадження № 1-кп/333/242/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по кримінальному провадженні № 12017080050004690 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Запоріжжя, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, інваліда третьої групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2017 р. приблизно о 06-55 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «БАЗ 2215», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині пр.. Соборний, рухаючись з боку вул. Космічна в напрямку вул. Поштова в м. Запоріжжя. В цей же час, пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , знаходячись біля будинку №20 по проспекту Соборному в м. Запоріжжя, почали перетинати проїзну частину пр.. Соборний, рухаючись по позначеному дорожньою розміткою нерегульованому пішохідному переході, зліва-направо за ходом руху водія ОСОБА_7 .

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , водій ОСОБА_7 , маючи об`єктивну можливість виявити пішохідний перехід та пішоходів, що перебували на ньому, діючи в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», своєчасних заходів для зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу не застосував, дорогу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не надав, в результаті чого допустив наїзд на пішоходів керованим ним транспортним засобом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому переднього краю правої вертлюжної западини без значного зміщення уламків (частково внутрішньо-суглобовий, з залученням передньої стінки), лінійний переломи верхньої гілки лобкової кістки зліва зі зміщенням і гілки сідничної кістки зліва без значного зміщення, осколковий перелом бокової маси крижів справа без значного зміщення з набряком м`яких тканин в лобковій області зліва (згідно даних представленої медичної документації), які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя, але такими, що спричинили довготривалий розлад здоров`я, більше 21 дня та рану в області зовнішнього кута лівого ока, синець в лівій підочній ділянці, на верхній повіці лівого ока (згідно даних представленої медичної документації), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішоходу ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому переднього краю правої вертлюжної западини, перелом верхньої гілки правої лобкової кістки, перелом гілки правої сідничної кістки, перелом мису крижі справа; закритий внутрішньо-суглобовий перелом стегнової кістки в ділянці зовнішнього надмищелку з розповсюдженням на суглобову поверхню мищелку, великої гомілкової та малогомілкової кісток; травми тазу та лівої нижньої кінцівки, самі по собі як кожен окремо (в межах зазначених груп), так і у сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як таких, що не є небезпечними для життя, але викликають тривалий розлад здоров`я. Садно в лобовій ділянці голови має ознаки легкого тілесного ушкодження. ІНФОРМАЦІЯ_2 пішохід ОСОБА_10 помер у лікарні. Смерть потерпілого розвинулася внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, що сталася наслідком тромбозу судин лівої нижньої кінцівки, але встановити прямий, закономірний причинно-наслідковий зв`язок між цими станами в даному випадку не є можливим.

Своїми необережними діями водій ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України, яке кваліфікується як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_7 , допитаний в судовому засіданні, свою вину визнав повністю. Пояснив, що він на підставі трудового договору є водієм в Товаристві зобмеженою відповідальністю«Запорізька перевізнакомпанія».22.10.2017 р. приблизно о 6-30 керуючи маршрутним таксі «БАЗ 2215», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Соборний в м. Запоріжжя він не помітив внаслідок власної неуважності на пішохідному переході ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та здійснив на них наїзд. Після дорожньо-транспортної пригоди він викликав швидку та поліцію. Гроші на лікування потерпілої надавала ТОВ «Запорізька перевізна компанія»

Потерпіла ОСОБА_9 під часдопиту всудовому засіданні повідомила, що вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 у вказану в обвинувальному акті дату та час перетинала пішохідний перехід по проспекту Соборному. Цей перехід позначений червоними смугами. Вони були збиті автобусом. Після наїзду вона та ОСОБА_11 залишились лежати на асфальті до приїду швидкої допомоги, оскільки не могли піднятися. Обвинувачений в лікарні її не навідував, але представники ТОВ «Запорізька перевізна компанія» відшкодували витрати на операції та лікування, приблизно 25000-30000 грн. На теперішній час вона визнана інвалідом третьої групи, пересувається з палицею, їй потрібна реабілітація, яка також потребує відповідних коштів. Вона проживає сама, з двома дітьми, один з яких є малолітнім. Внаслідок травми значно змінився уклад її життя, оскільки змушена перенести тривале лікування, під час якого вона була нерухома близько 4 місяців, вона не могла жити повноцінним життям, потребувала сторонньої допомоги для себе та для догляду за дітьми. Цивільний позов підтримує, просить його задовольнити. 15.05.2018 року їй була встановлена третя група інвалідності.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2832 від 13.12.2017 року ОСОБА_9 , були спричинені тілесні ушкодження: у вигляді закритого осколкового перелому переднього краю правої вертлюжної западини без значного зміщення уламків (частково внутрішньо-суглобовий, з залученням передньої стінки), лінійний переломи верхньої гілки лобкової кістки зліва зі зміщенням і гілки сідничної кістки зліва без значного зміщення, осколковий перелом бокової маси крижів справа без значного зміщення з набряком м`яких тканин в лобковій області зліва (згідно даних представленої медичної документації), які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя, але такими, що спричинили довготривалий розлад здоров`я, більше 21 дня та рану в області зовнішнього кута лівого ока, синець в лівій підочній ділянці, на верхній повіці лівого ока (згідно даних представленої медичної документації), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів і могли виникнути від ударів об виступаючі предмети автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №494/к від 10.01.2018 р. пішоходу ОСОБА_10 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому переднього краю правої вертлюжної западини, перелом верхньої гілки правої лобкової кістки, перелом гілки правої сідничної кістки, перелом мису крижі справа; закритий внутрішньо-суглобовий перелом стегнової кістки в ділянці зовнішнього надмищелку з розповсюдженням на суглобову поверхню мищелку, великої гомілкової та малогомілкової кісток; травми тазу та лівої нижньої кінцівки, самі по собі як кожен окремо (в межах зазначених груп), так і у сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як таких, що не є небезпечними для життя, але викликають тривалий розлад здоров`я. Садно в лобовій ділянці голови має ознаки легкого тілесного ушкодження. ІНФОРМАЦІЯ_2 пішохід ОСОБА_10 помер у лікарні. Смерть потерпілого розвинулася внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, що сталася наслідком тромбозу судин лівої нижньої кінцівки, але встановити прямий, закономірний причинно-наслідковий зв`язок між цими станами в даному випадку не є можливим.

З висновку судової інженерно-транспортної експертизи №9-709 від 02.11.2017 р. судом встановлено, що на момент огляду гальмівна система, ходова частина та рульове керування автобуса ВАЗ знаходились в працездатному стані.

Відповідно до висновку експерта №9-720 від 31.10.2017 р. в діях водія ОСОБА_7 є невідповідності вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом своєчасного застосування гальмування керованого ним транспортного засобу.

Висновки суду про місце та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються даними, які містяться в протоколі огляду місця пригоди від 22.10.2017 р., в яких зафіксована дорожня обстановка після пригоди, автомобіль «БАЗ 2215», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 та пішоходів. Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 22.10.2017 року та долученої до протоколу схеми, біля будинку №20 по проспекту Соборному в м. Запоріжжя, на проїзній мається позначений дорожньою розміткою нерегульований пішохідний перехід.

Сукупність приведенихдоказів свідчитьпро те,що обвинувачений ОСОБА_7 допустив порушенняправил безпекидорожнього рухуособою,що керуєтранспортним засобом,що спричинилопотерпілому середньоїтяжкості тілеснеушкодження,отже йогодії правильнокваліфіковані органамидосудового розслідування за ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, не знаходячи обставин, що обтяжують покарання. До пом`якшуючих обставин суд відносить щире каяття.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості, він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, є інвалідом третьої групи.

При цьому суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки злочин вчинений без обтяжуючих покарання обставин, обвинувачений працює водієм, тобто робота пов`язана з керуванням транспортним засобом є його джерелом доходів, має неповнолітню дитину.

По справі потерпілою ОСОБА_9 заявлений цивільний позов до ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди.

В обґрунтування матеріальної шкоди ОСОБА_9 зазначила, що у зв`язку з отриманими травмами в результаті ДТП з 22.10.2017 р. по 13.11.2017 р. вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» де їй було зроблено операцію. 13.11.2017 р. вона була виписана з лікарні для продовження амбулаторного лікування.

За періодлікування начас поданняпозовної заявина придбаннялікарських препаратів,медичних засобівта придбаннядієтичних продуктівхарчування,на транспортуванняз КУ«Міська клінічналікарня екстреноїта швидкоїдопомоги м.Запоріжжя» домісця їїпроживання танавпаки неюбуло витрачено6517грн.16.04.2018року воназвернулась доОздоровчого фізкультурногоцентру Бубновського,де їйрекомендували пройти5курсів реабілітації.Вартість одногокурсу складає4200грн.,тобто назагальну суму21000грн.вартість прийому 350грн.Тому проситьстягнути матеріальнушкоду 27867грн.з ОСОБА_7 та стягнути матеріальну шкоду 27867 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія».

В обґрунтування моральної шкоди потерпіла посилається на те, що у зв`язку з травмуванням вона відчувала постійний фізичний біль, була прикута до свого помешкання, не має змоги самостійно ходити, що порушило звичний режим та спосіб життя. Розуміння того, що в силу свого віку вона не може бути впевнена в тому, що колись зможе повністю вилікуватись та жити повноцінним життям, що додає їй додаткових моральних страждань. Навіть для догляду за собою вона змушена звертатися за допомогою до своєї родини. Просить стягнути моральну шкоду всумі 200000грн.з ОСОБА_7 та стягнутиморальну шкодув сумі200000грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія».

ОСОБА_7 позов пред`явлений до нього не визнав в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» позов пред`явлений до нього визнав частково. У відзиві посилається на те, що воно сплатило за лікування ОСОБА_9 30643,61 грн., в тому числі на проведення операції 17292 грн. Вважає, що витрати на транспортування не підтверджені доказами та не можуть вважатися матеріальною шкодою. Крім того, згідно відомостей з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий фізкультурний центр «Бубновського» в реєстрі відсутній. Під кодом ЄДРПОУ 37452308, який зазначено на відбитку печатки на довідці від 16.04.2018 р. в реєстрі знаходиться ТОВ «Оздоровчий фізкультурний центр кінезітерапії «Здоров`я нації». На офіційному сайті МОЗ відсутня інформація про наявність ліцензії на здійснення (приватної) медичної практики як у ТОВ «Оздоровчий фізкультурний центр кінезітерапії «Здоров`я нації» так і у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий фізкультурний центр «Бубновського», тому витрати на курс реабілітації не підлягає стягненню. Також не погодились із сумою моральної шкоди, визначеної в позові, вважає, його надмірним та просить стягнути на користь потерпілої моральну шкоду в сумі 3000 грн.

У відповідності зі ст. 1187 ЦК України шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, що транспортний засіб автомобіль «БАЗ 2215», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 на момент дорожньо-транспортної пригоди, належить ТОВ «Запорізька перевізна компанія». ОСОБА_7 керував цим автомобілем на підставі трудового договору.

Відповідно до ст.1187ЦК Українидіяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Виходячи з цієї норми керівники підприємств застосовують до водіїв ч.2 цієї ж статті, яка встановлює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка навідповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо)володієтранспортнимзасобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Таким чином, норма визначає, що відшкодовувати збитки має володілець транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Відповідно до п.4Постанови№6 Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).Не вважається володільцемджерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілимособа, яка управляєджерелом підвищеної небезпекив силу трудових відносинз володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Таким чином, в даному випадку завдання шкоди відбулося водієм юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» на автомобілі, що цій юридичній особі належить, отже шкода потерплій повинна відшкодовуватись саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія», а не обвинуваченим.

Суд не може прийняти в якості доказу понесених витрат на реабілітацію довідку , видану 16.04.2018 р. ТОВ «Оздоровчий фізкультурний центр «Бубновського», оскільки згідно відомостей з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий фізкультурний центр «Бубновського» в реєстрі відсутній. Під кодом ЄДРПОУ 37452308, який зазначено на відбитку печатки на довідці від 16.04.2018 р. в реєстрі знаходиться ТОВ «Оздоровчий фізкультурний центр кінезітерапії «Здоров`я нації». Також суд не приймає квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16.04.2018 р. про сплату 4200 грн. та 350 грн. ТОВ «ОФЦК «Здоров`я нації», оскільки суду не надано доказів за які послуги потерпілою сплачувались ці кошти саме цьому товариству.

Потерпіла надала копії фіскальних чеків та квитанцій на придбання медичних препаратів на загальну суму 1290,09 грн., які не були відшкодовані ні обвинуваченим, ні ТОВ «Запорізька перевізна компанія», тому вони підлягають стягненню з ТОВ «Запорізька перевізна компанія» на користь ОСОБА_9 .

Інших доказів в обґрунтування витрат на придбання ліків та транспортування суду не надано.

Витрати на добровільну пожертву на суму 650 грн. сплачені 01.11.2017 р. Членській благодійній організації «Швидка допомога» компенсації не підлягають, оскільки не вважається витратами на лікування.

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду за наявності вини. Вина ОСОБА_7 , який керував автомобілем в силу трудових відносин з ТОВ «Запорізька перевізна компанія», в порушенні правил безпеки руху, які призвели до тілесних пошкоджень середньої тяжкості ОСОБА_9 , а отже і заподіяння моральної шкоди потерпілому доведена повністю, однак суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з підстав викладених нижче. У відповідності зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав. Моральна шкода полягає в т.ч. у фізичному болю та душевних стражданнях, які заподіяні фізичній особі у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини моральних страждань та інших обставин, що мають значення у справі. Так, суд враховує, що потерпіла ОСОБА_9 внаслідок ДТП стала інвалідом третьої групи, перенесла моральні страждання, які виразились в переживаннях з приводу пошкодження здоров`я, фізичного болю, який вона перенесла у зв`язку із спричиненою травмою, змін з звичному укладі її життя протягом тривалого часу, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Виходячи з характеру правопорушення, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 30000 грн., саме ця сума підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» на користь потерпілої, в решті позову - необхідно відмовити.

Згідно зі ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів складають 2372 гривень 88 коп.

Вищезазначені процесуальні витрати документально підтверджені у матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.100, 368, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька перевізна компанія» на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 1290 (одна тисяча двісті дев`яносто) грн. 09 коп. та моральну шкоду в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_7 на користь держави витрати за залучення експертів в сумі 2372 гривень 88 коп.

Речові докази:

-автомобіль «БАЗ2215»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,який знаходитьсяна відповідальномузберіганні у ОСОБА_7 повернути власнику ТОВ «Запорізька перевізна компанія»;

Міру запобіжногозаходу ОСОБА_7 не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Комунарского районного

суду м. Запоріжжя ОСОБА_1