АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/2656/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
власника майна ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2018 року задоволено клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України радником юстиції ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520683800:04:001:0063 площею 0,1 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н. Медвежо-Вушківська с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер0520683800:02:007:0090, площею 0,02 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н., с. Медвеже АДРЕСА_1 ,яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520687300:03:005:0156, площею 1,8285 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, Стадницька с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- будівлю магазину, загальною площею 302,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- автомобіль FIATDOBLO PANORAMA, д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною використовувати та відчужувати зазначене майно, та накладено арешт на майно, а саме:
- 1/4 квартири, загальною площею 52,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною відчужувати вказане майно, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково ухвалу слідчого судді в частині заборони використовувати земельну ділянку, кадастровий номер0520683800:02:007:0090, площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1 ,яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520687300:03:005:0156, площею 1,8285 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, Стадницька с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- будівлю магазину, загальною площею 302,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- автомобіль FIATDOBLOPANORAMA, д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 .
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначені арештовані земельні ділянки мають різне цільове призначення та є джерелами доходу, крім заробітних плат його та дружини, а їх невикористання призводить до погіршення матеріального стану підозрюваного та збитків.
В наслідок заборони користування автомобілем, як зазначає апелянт, він не може відвозити дітей до школи, на гуртки, відпочинок та доставки продуктів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника та власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000318 від 13.02.2018 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.27ч. 3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що начальник управління дозвільної діяльності, природоохоронних програм, моніторингу та зв`язків Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації ОСОБА_10 , яка є службовою особою, що займає відповідальне становище, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 одержали неправомірну вигоду, шляхом вимагання, від представника ТОВ «Вінтайр» (код за ЄДРПОУ 41264389) ОСОБА_11 , за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданого ОСОБА_10 службового становища.
02.03.2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.368 КК України.
За вчинення зазначеного кримінального правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та із спеціальною конфіскацією.
12.03.2018 року слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Генеральної прокуратури України радником юстиції ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на майно, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520683800:04:001:0063 площею 0,1 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н. Медвежо-Вушківська с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер0520683800:02:007:0090, площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520687300:03:005:0156, площею 1,8285 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, Стадницька с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- будівлю магазину, загальною площею 302,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- автомобіль FIATDOBLO PANORAMA, д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною використовувати та відчужувати зазначене майно,
- 1/4 квартири, загальною площею 52,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною відчужувати вказане майно, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають.
14.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів частково погоджується, з огляду на такі обставини.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити показання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінального-правового характеру у виді конфіскації майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, зазначене у клопотанні слідчого, відповідає критеріям ч. ч. 1, 5 ст. 170 КПК України.
З урахуванням цього слідчий суддя, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 .
Крім того з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27ч. 3 ст.368 КК України.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання передачі чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України наклав арешт на майно із забороною відчуження, що належать підозрюваному, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що накладення арешту на майно, що належать ОСОБА_6 із забороною користування ним, буде надмірним втручанням у права та інтереси законного власника, яке не виправдовує потреби кримінального провадження, про що зазначає апелянт у апеляційній скарзі.
На підставі вищевикладеного, що свідчить про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого щодо необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах досягне справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України радником юстиції ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме:
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520683800:04:001:0063 площею 0,1 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н. Медвежо-Вушківська с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер0520683800:02:007:0090, площею 0,02 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520687300:03:005:0156, площею 1,8285 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, Стадницька с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- будівлю магазину, загальною площею 302,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- автомобіль FIATDOBLOPANORAMA, д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною використовувати та відчужувати зазначене майно, та накладено арешт на майно, а саме:
- 1/4 квартири, загальною площею 52,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною відчужувати вказане майно, без заборони використання такого житлового приміщення особами, які на законних підставах у ньому проживають, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_9 , погоджене прокурором Генеральної прокуратури України радником юстиції ОСОБА_7 , задовольнити частково.
Накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520683800:04:001:0063 площею 0,1 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н. Медвежо-Вушківська с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 0520683800:02:007:0090, площею 0,02 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н., с. Медвеже АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер0520687300:03:005:0156, площею 1,8285 га за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, Стадницька с/рада, яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- будівлю магазину, загальною площею 302,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 ;
- автомобільFIAT DOBLOPANORAMA, д.н.з. НОМЕР_1 № кузова НОМЕР_2 ;
- 1/4 квартири, загальною площею 52,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_6 , із забороною відчужувати вказане майно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 74309923 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Росік Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні