Ухвала

від 14.05.2018 по справі 13/283(23/71-09-2177)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.05.2018Справа № 13/283(23/71-09-2177)

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали скарги публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 13/283 (23/71-09-2177)

у справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна

до товариства з обмеженою відповідальністю Обімет підприємства з іноземними інвестиціями

про стягнення 2 611 723,67 дол. США та 13 164 807,96 грн.

Представники:

від скаржника Матвійчук О.В. (за дов.)

від інших учасників процесу не прибули

ВСТАНОВИВ:

11.11.2009 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Обімет підприємства з іноземними інвестиціями на користь публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна 15448312,20 грн. - заборгованості по сплаті кредиту у доларах США, 6590946,00 грн. - заборгованості по сплаті кредиту у гривнях, 4770125, 99 грн. - відсотків за користування кредитом у доларах США, 2488716,75 грн. - відсотків за користування кредитом у гривнях, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.12.2009 суд видав наказ.

Публічне акціонерне товариство Банк Петрокоммерц-Україна подало скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову органу виконання рішень про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.03.2018;

- зобов'язати орган виконання рішень поновити виконавче провадження № 45762821.

Орган виконання рішень проти задоволення скарги заперечив, зазначивши, що матеріалах виконавчого провадження наявна численна кількість доказів, які свідчать про здійснення всіх визначених законом дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Також орган виконання рішень подав клопотання про розгляд скарги за відсутності його представника.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, суд дійшов таких висновків

21.03.2018 орган виконання рішень виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 45762821 на підставі пунктів 2, 5 частини 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з відсутністю у боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними.

У цій постанові виконавець зазначив, що для забезпечення виконання рішення суду прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з інформацією, наданою Державною фіскальною службою України боржник має відкриті рахунки в банківських установах. Державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника. Згідно з інформацією, наданою банківськими установами, рахунки боржника закрито.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником зареєстровані будівлі та споруди майнового комплексу, загальною площею 16 240,10 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський район, сільська рада Краснопільська, Старокиївське шосе, 21, км. 46. Згідно з актом державного виконавця Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.03.2018 вищевказані будівлі зруйновані. На запити державного виконавця органи уповноважені на реєстрацію майна повідомили, що за боржником зареєстроване майно не значиться. За адресою, вказаною у виконавчому документі, не розшукано.

Згідно з пунктами 1, 4 статті 10 Закону, до заходів примусового виконання рішень належать, у тому числі, такі дії: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

За приписами частини 2 статті 11 Закону будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

У відповідності до частин 1, 2, 3, 4 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового етану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Частиною 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З даних, внесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вбачається, що державний виконавець не застосував усі можливі (передбачені законом) заходи досягнення необхідного позитивного результату.

Таким чином, державний виконавець необґрунтовано виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.03.2018. Наведені обставини є підставою для скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.03.2018.

Вимоги скарги про зобов'язання органу виконання рішень поновити виконавче провадження задоволенню не підлягають, оскільки наслідком скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до ст. 41 Закону України Про виконавче провадження, є відновлення виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.03.2018 (ВП № 45762821) про повернення виконавчого документа стягувачу.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала набрала законної сили 14.05.2018.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня її оголошення суддею.

Повний текст ухвали складено 29.05.2018.

Суддя С. А. Ковтун