Рішення

від 30.05.2018 по справі 912/94/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуСправа № 912/94/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/94/18

за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод", 79031, м.Львів, вул. Стрийська, 73

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дизель Експерт", 25006, м.Кропивницький, вул. Шевченка, 20/24, приміщення 12

про стягнення 389 901,20 грн

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки №25/1-17 від 25.01.2017 у розмірі 389 901,20 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 22.01.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/94/18, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 15.02.2018 о 11:00 год.

Ухвалою від 15.02.2018 розгляд справи відкладався до 01.03.2018 на 14:30 год.

Ухвалою від 01.03.18 закрито підготовче провадження у справі № 912/94/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.18 об 11:00 год.

Враховуючи те, що суддя Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебувала справа №912/94/18 в період з 30.03.2018 по 06.04.2018 включно знаходилась у щорічній основній відпустці, з метою розгляду даної справи в строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, розпорядженням керівника апарату господарського суду № 65 від 30.03.18 призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/94/18, за результатами якого справу призначено судді Макаренко Т.В.

Ухвалою від 02.04.2018 справу №912/94/18 прийнято до свого провадження суддею Макаренко Т.В., ухвалено повторно провести підготовче провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2018 о 12:00 год.

Ухвалою від 24.04.18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:00 год 15.05.18.

У судовому засіданні 15.05.18 судовий розгляд відкладено до 10:00 год 30.05.18.

У судовому засіданні 30.05.18 позивач правом на участь свого представника не скористався, хоча є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.

Господарським судом ухвали від 02.04.2018, 24.04.18 та 15.05.18 направлено на адресу відповідача, повідомлену позивачем та підтверджену витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 20/24, приміщення 12.

Крім того, ухвали суду від 02.04.2018, 24.04.18 та 15.05.18 було направлено на адресу відповідача, що зазначена в копії Договору поставки № 25/1-17, специфікації до цього договору, рахунку на оплату, видаткових накладних, тощо а саме: 04071, м. Київ, вул. Енергетиків, буд.16. Дані ухвали повернута до господарського суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім направлення ухвал господарського суду на юридичну та іншу відому з матеріалів справи адреси відповідача, господарським судом також неодноразово здійснювались спроби повідомити відповідачеві про час та місце розгляду справи засобами телефонного зв'язку за номером, зазначеним у витязі з ЄДР та іншими зазначеними в матеріалах справи номерами, що підтверджується відповідними телефонограмами.

Також господарський суд враховує положення ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявні докази опублікування такого повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового розгляду на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дизель Експерт" (далі - Постачальник, Відповідач) та Державним підприємством "Львівський бронетанковий завод" (далі - Покупець, Позивач) укладено Договір поставки № 25/1-17 від 25.01.17 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити запасні частини, комплектуючі та пристрої (далі - Продукція), згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору якість Продукції, що передається за цим Договором, повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним умовам Виробника і засвідчуватись одним із таких документів - декларацією ( в тому числі декларацією про відповідність) протоколом ( у тому числі протоколом випробувань), звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом ( у тому числі сертифікатом відповідності), етикеткою тощо (наявність та назва документу про якість продукції обов'язково погоджується з покупцем.

Покупець має право перевірити якість отриманої продукції за власний рахунок із залученням відповідних фахівців з якості та проведенні необхідних лабораторних та інших досліджень.

Розділом 3 Договору визначено, що поставка продукції здійснюється за рахунок постачальника. Постачальник зобов'язується поставити продукцію не пізніше ніж 15 робочих днів з моменту здійснення Покупцем передоплати відповідно до п. 5.2. Договору (якщо інше не вказано у Специфікації). Допускається здійснення дострокової та часткової поставки партії продукції за умови дотримання термінів поставки відповідної партії в цілому.

Розділом 4 Договору визначено ціну договору.

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 Договору оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунку). Покупець здійснює попередню оплату (передоплату) в розмірі 100% вартості партії Продукції, погодженої у відповідній Специфікації, на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур.

Розділом 6 Договору визначено умови приймання-передачі продукції. Продукція приймається за кількістю та якістю, шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості, вказаної у транспортних та супровідних документах на окрему партію товару. За кількістю, відповідно до п. 2.2 цього Договору. Постачальник гарантує якість поставленої продукції протягом 6 (шести) місяців з моменту її поставки, що визначається як гарантійний строк. Рекламації щодо якості продукції можуть бути заявлені покупцем протягом усього гарантійного строку.

У разі виявлення недоліків (дефектів) поставленої продукції Покупець протягом 3 робочих днів повідомляє про такий факт Постачальника. ОСОБА_2 направляється на електронну адресу постачальника, вказану у цьому договорі, а також надсилається на електронну адресу Постачальника, вказану у цьому договорі, а також надсилається (дублюється) на його адресу засобами поштового зв'язку (заказним листом). Постачальник вважається таким, що належно поінформований про факт недоліків (дефектів) продукції з моменту направлення покупцем повідомлення на електронну адресу постачальника. Протягом 5 календарних днів з моменту повідомлення Постачальник зобов'язаний направити своїх представників для складання, спільно з представниками Покупця, рекламаційного акту, або дати згоду на складання рекламаційного акту покупцем в односторонньому порядку.

У разі неприбуття представника Постачальника для складання рекламаційного акту або відсутності від Постачальника відповіді покупець в односторонньому порядку складає рекламаційний акт. Заміна неякісної продукції на якісну має бути проведена Постачальником власними силами і за власний кошт протягом 10 календарних днів з моменту складання рекламаційного акту, або з моменту направлення такого акту на електронну адресу постачальника у випадку, якщо рекламаційний акт складався покупцем в односторонньому порядку.

У разі, якщо неякісна продукція у погоджений сторонами строк не була замінена, постачальник відшкодовує покупцю завдані збитки. Окрім того, зазначене порушення дає право покупцю на розірвання договору в односторонньому порядку.

Приймання покупцем продукції за кількістю та якістю не позбавляє покупця права у встановленому порядку пред'являти постачальникові претензії у зв'язку з недоліками поставленої продукції, які будуть виявлені пізніше.

Згідно з п. 10.4 даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.17. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань за даним договором.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація № 1 від 08.02.17, із зазначенням найменувань, кількості та ціни Продукції. Відповідно до специфікації загальна сума Договору становить 368 042,40 грн. з ПДВ.

Пунктом 4 Специфікації визначено, що Термін передачі товару становить 15 календарних днів з дати надходження попередньої оплати у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 5 Специфікації визначено, що поставка здійснюється на умовах EXW м. Київ (згідно ІНКОТЕРМС-2010). Ціни в специфікації зазначені на умовах EXW.

Правилами для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі (Інкотермс 2010) передбачено, що умова поставки EXW означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

На підставі Специфікації ТОВ "Дизель Експерт" виставило позивачу рахунок на оплату № 6 від 08.02.17 на суму 368 042,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач оплатив вказаний рахунок повністю 10.03.17, що підтверджується меморіальним ордером № 167 від 10.03.17 на суму 368 042,40 грн.

Таким чином, у постачальника виник обов'язок поставити товар на загальну суму 368 042,40 грн. у строк до 25.03.17 включно.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, відповідач свій обов'язок з поставки товару виконав частково на суму 261 703,20 грн. з ПДВ, що підтверджується накладними № 30 від 17.05.17, № 35 від 05.04.17, № 47 від 12.05.17, № 51 від 18.05.17.

Таким чином, не поставленою є Продукція на загальну суму 106 339,20 грн. з ПДВ.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи умови Специфікації та дату здійснення попередньої передоплати товару покупцем, у продавця виник обов'язок поставити товар на загальну суму 368 042,40 грн. у строк до 25.03.17 включно.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання настав, а доказів його виконання належним чином матеріали справи не містять, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про повернення передоплати у сумі 106 339,20 грн. з ПДВ є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем зазначено, що поставлений згідно накладної № 51 від 18.05.17 товар (кільце поршневе компресійне 3304-06-9 Р1 (стальні) - 48 шт., кільце поршневе маслозємне 3304-08-9 Р1 (стальні) - 24 шт., кільце поршневе маслоз'ємне 3304-08-11Р1 (стальні) - 24 шт.) не пройшов вхідний контроль.

На підтвердження якості продукції постачальником надано креслення та сертифікати №1705121 від 12.05.17 та № 1705181 від 18.05.17, в яких зазначено, що стан товару, як робочий та придатний до використання, відповідає ТУ ВУ/112 05.01.008 01096 на кільця поршневі компресійні, кільця поршневі маслоз'ємні.

Згідно п. 2.2. Договору, якість Продукції, що передається за цим Договором, повинна відповідати стандартам, що діють в Україні і/або технічним умовам Виробника та засвідчуватися одним із таких документів - декларацією (в тому числі декларацією про відповідність), протоколом (у тому числі протоколом випробувань), звітом, висновком, свідоцтвом, сертифікатом (у тому числі Сертифікатом відповідності), етикеткою тощо.

Згідно п.6.2. Розділу 6 Договору, Постачальник гарантує якість поставленої продукції протягом 6 (шести) місяців з моменту її поставки, що визначається як гарантійний строк. Рекламації щодо якості Продукції можуть бути заявлені покупцем протягом усього гарантійного строку.

У разі виявлення недоліків (дефектів) поставленої продукції Покупець протягом трьох робочих днів повідомляє про такий факт Постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

При цьому, відповідно до ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Таким чином, вказані умови договору щодо строків гарантії на продукцію, строків усунення недоліків/заміни продукції належної якості підлягають застосуванню на етапі, коли продукція була вже прийнята позивачем, а не на етапі прийняття продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Враховуючи наведене, Позивач звернувся до Відповідача ОСОБА_3 № 1574 від 31 травня 2017 року з проханням терміново відрядити представників Відповідача на ДП Львівський БТЗ , для участі у виявленні причин невідповідності поставленої продукції та складанні рекламаційного акту. На що, Листом № 02/06-1 від 02 червня 2017 року, Відповідачем була надана відповідь, у якій він просить надати для ознайомлення результати незалежного обстеження кілець та вказати, якими лабораторними методами було встановлено ці невідповідності. Після розгляду наданих для ознайомлення результатів обстежень, Відповідач зобов'язується негайно прийняти рішення щодо відрядження своїх представників або запропонувати інший варіант вирішення ситуації, що склалась.

На замовлення ДП Львівський БТЗ (Покупця), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Карат-мікро провело перевірку кілець поршневих маслоз'ємних 3304-08-9Р1 (сталь) та 3304-08-11Р1 і сталь) від ТОВ Дизель Експерт (Постачальника) на відповідність кресленням та сертифікатам № 1705121 та № 1705181. За результатами перевірки був складений Протокол № 51 від 12 липня 2017 року та винесений висновок, що основа кілець має структуру чавуну. Кільця покриті оловом. Вміст хрому в обох кільцях не перевищує 0,3%. Молібден та ванадій не виявлені при чутливості 0,01%.

Відповідно до висновків перевірки, хімічний склад основи кілець та покриття, структура основи кілець не відповідають наданим кресленням та сертифікатам №1705121 та № 1705181.

18 липня 2017 року ДП Львівський БТЗ направило на адресу Відповідача ОСОБА_2 № 2 про виклик представника постачальника (вих. № 2096 від 18.07.2017р.), додатком до якого, був Протокол № 51 від 12 липня 2017р. складений ТОВ Науково-дослідне підприємство Карат-мікро . Однак, даний Лист залишений без відповіді.

Відповідно до ч. 3 п. 6.2. Розділу 6 Договору, протягом п'яти календарних днів з моменту повідомлення Постачальник зобов'язаний направити своїх представників для складання, спільно з представниками Покупця, рекламаційного акту, або дати згоду на складання рекламаційного акту Покупцем в односторонньому порядку.

У разі неприбуття представника Постачальника для складання рекламаційного акту (або відсутності від Постачальника відповіді) Покупець в односторонньому порядку складає рекламаційний акт.

Як зазначає позивач, оскільки ним не було отримано відповідь на вищезазначений Лист (доказів надання такої відповіді відповідачем до матеріалів справи не надано), тому ДП Львівський БТЗ в односторонньому порядку склав рекламаційний ¦акт № 6 від 14 серпня 2017р., який був направлений на адресу Відповідача ОСОБА_3 № 2486 від 17 серпня 2017 року з відповідними додатками.

Згідно ч. 5 п. 6.2. Розділу 6 Договору, заміна неякісної Продукції на якісну має бути проведена Постачальником власними силами і за власний кошт протягом 10 календарних днів з моменту складання рекламаційного акту, або з моменту направлення такого акту на електронну адресу Постачальника, у випадку, якщо рекламаційний акт складався Покупцем в односторонньому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач жодних дій, спрямованих на заміну неякісної продукції не здійснив.

Сторонами погоджено у п. 6.2 Договору, що у разі, якщо неякісна продукція у погоджений Сторонами строк не була замінена, постачальник відшкодовує покупцю завдані збитки.

Так, посилаючись на положення ч. ч. 1, 2 ст.678 Цивільного кодексу України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача сплачену суму вартості за неякісний товар.

Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що Позивач довів наявність істотних недоліків придбаного ним товару у Відповідача.

Згідно з наведеними вимогами чинного законодавства право покупця відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми передбачено у випадку істотного порушення вимог щодо якості товар. В даному випадку законодавець під істотним порушенням передбачає виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначений обов'язок доказування і подання доказів. Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У поданому позивачем до матеріалів справи Протоколі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство "Карат-мікро" № 51 від 12 липня 2017 року зроблено висновок, що хімічний склад основи кілець та покриття, структура основи кілець не відповідають наданим кресленням та сертифікатам № 1705121 та № 1705181.

Істотність недоліків товару є оціночним поняттям, водночас, на думку господарського суду, хімічний склад та структура товару є такою характеристикою, яку не можна змінити без повного перероблення товару. Отже, виявлені у поставленому згідно накладної № 51 від 18.05.17 товарі (кільце поршневе компресійне 3304-06-9 Р1 (стальні) - 48 шт., кільце поршневе маслозємне 3304-08-9 Р1 (стальні) - 24 шт., кільце поршневе маслоз'ємне 3304-08-11Р1 (стальні) - 24 шт.) недоліки є істотними.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивач має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми 67 161,60 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині повернення сплаченої за товар грошової суми у розмірі 67 161,60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 20% штрафу за поставку продукції неналежної якості (згідно п. 7.5 Розділу 7 Договору та ст. 231 Господарського кодексу України) у розмірі 13 432,32 грн.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) продукції стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісної (некомплектної) продукції.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що факт поставки відповідачем продукції неналежної якості на загальну суму 67 161,60 грн. встановлено вище, позивачем у даній справі є Державне підприємство, з огляду на п. 7.5 Договору та ст. 231 Господарського кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 432,32 грн. штрафу за поставку продукції неналежної якості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення (згідно п. 7.3 Розділу 7 Договору) за період прострочення зобов'язання в сумі 106 339,20 грн. з 02.03.17 по 20.12.17 в сумі 156 318,62 грн. та штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку порушення строків або обсягів поставок Продукції, Постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Господарським судом вище встановлено, що у постачальника виник обов'язок поставити товар на загальну суму 368 042,40 грн. у строк до 25.03.17 включно.

Таким чином, право нарахування неустойки виникло у позивача починаючи з 26.03.17 та, з урахуванням встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку - по 26.09.17.

Здійснивши власний розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що сума неустойки за період з 26.03.17 по 26.09.17 на заборгованість у розмірі 106 339,20 грн. становить 98 363,76 грн.

Отже позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 0,5% від вартості не поставленої в строк продукції за кожен день порушення підлягає задоволенню частково за період з 26.03.17 по 26.09.17 в сумі 98 363,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині господарський суд відмовляє.

Враховуючи наявність прострочення постачальником строку поставки товару на суму 106 339,20 грн. понад 30 днів позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу у сумі 7 443,74 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені від суми заборгованості за повернення раніше сплачених за продукцію коштів, пов'язаних з порушенням строків або обсягів поставок, поставкою продукції неналежної якості (згідно п. 7.4 Договору) в сумі 25157,61 грн.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку порушення строку перерахування коштів, зайво отриманих від покупця, а також повернення раніше сплачених за Продукцію коштів, пов'язаного з порушенням строків або обсягів поставок, поставкою продукції неналежної якості, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені від суми заборгованості.

Також позивач просить стягнути з відповідача 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки товару або дня повернення коштів, за порушення постачальником передбачених даним договором строків поставки Продукції, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата (згідно п. 7.9 Договору).

Пунктом 7.9 Договору встановлено, що у випадку порушення постачальником передбачених даним договором строків поставки продукції, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата постачальник за користування чужими грошовими коштами сплачує покупцеві 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки товару або до дня повернення коштів.

Дослідивши умови зазначених пунктів договорів, господарський суд дійшов висновку, що вони є взаємовиключними та у даному випадку підлягає застосуванню саме п. 7.9 Договору з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, в даному випадку, повернення суми передоплати по Договору поставки не є грошовим зобов'язанням, оскільки за договором відповідач був зобов'язаний поставити позивачу товар, а не сплатити грошові кошти. Тому нарахування пені з посиланням на п. 7.4 Договору у даному випадку є безпідставним.

Відповідно, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В той же час у п. 7.9 Договору сторонами чітко визначено, що у випадку порушення постачальником передбачених даним договором строків поставки продукції, за яку покупцем внесена повна або часткова попередня оплата постачальник за користування чужими грошовими коштами сплачує покупцеві 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період від дня оплати й до дня фактичної поставки товару або до дня повернення коштів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Позивачем у позові визначено період нарахування процентів річних з 02.03.17 до 20.12.2017. Судом встановлено, що період порушення виконання зобов'язань відповідачем в частині поставки продукції на суму 106 339,20 грн. виник з 26.03.17.

Таким чином, перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку, що 15% річних на суму 106 339,20 грн. за період з 26.03.17 по 20.12.17 становить 11 799,28 грн.

Відповідно, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 15% річних на суму 106 339,20 грн. за період з 26.03.17 по 20.12.17 частково в сумі 11 799,28 грн. В задоволенні решти позовних вимог в цій частині господарський суд відмовляє.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1200,00 грн. витрат на проведення перевірки на відповідність кресленням та сертифікатам № 1705121 та № 1705181.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 1611 від 12.07.17 на суму 1200,00 грн. на підтвердження оплати вказаної суми.

Господарський суд, враховуючи норми ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Отже, загальна сума позовних вимог, що підлягає тягненню з відповідача складає 305739,90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє, як безпідставно заявлені позивачем .

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог - в сумі 4586,10 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДизельЕксперт" (25006, м. Кропивницький, вул. Шевченка, 20/24, приміщення 12, і.к. 38668930) на користь Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, і.к. 07985602) заборгованість у розмірі 305739,90 грн. та 4586,10 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення

позивачу:79031, м.Львів, вул. Стрийська, 73 ;

відповідачу: 25006, м.Кропивницький, вул. Шевченка, 20/24, приміщення 12.

Повне рішення складено 30.05.2018.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.