Рішення

від 23.05.2018 по справі 915/268/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Справа № 915/268/18

                                                                                          м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участі секретаря Сьянової О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоадреса”, 54007, м.Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 67-а.

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортна Компанія СКАТ”, 54051, м.Миколаїв, вул. 8 Березня, буд. 1,

про: стягнення 44115 грн. 56 коп.,

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” звернулось з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю “Транспортна Компанія СКАТ” про стягнення заборгованості у розмірі 44115 грн. 56 коп., з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки товару від 03.01.2018 року №128.

23.05.2018 через відділ документального забезпечення від позивача надійшло клопотання про зменшення суми позовних вимог у якому останній просить стягнути 29111 грн. 56 коп., оскільки у процесі розгляду справи ТОВ “Транспортна Компанія СКАТ” оплатив кошти у розмірі 15004 грн. за поставлений товар.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не з'явився, відзив та заперечення на позов не надав.

          Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

03 січня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автоадрес» та товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна Компанія Скат» - був укладений Договір постачання товару № 128 , за яким відповідач купував у позивача розхідні матеріали та запасні частини до автомобілів.

Відповідно до умов договору кількість, якість та асортимент товару визначався відповідачем самостійне та доводилось до продавця у різний спосіб, це може бути зроблено, навіть в усний формі. Підтвердженням факту узгодження асортименту, якості, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару по розхідної накладної, наданої постачальником (п. 1.1,1.2).

Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного Договору та розхідних накладних до нього, шляхом переводу безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі деяких днів з часу постачання (п.4.3).

На виконання умов договору позивач, згідно видаткових накладних № 447 від 15.01.2018 р., № 481 від 15.01.2018 р. № 551 від 16.01.2018 р. № 613 від 17.01.2018р., № 696 від 19.01.2018 р., № 761 від 22.01.2018 р., № 779 від 22.01.2018 р., № 820 від 23.01.2018 р.,№ 856 від 24.01.2018 р., № 899 від 25.01.2018 р., № 966 від 26.01.2018 р.,№ Ю39 від 29.01.2018 р., №1053 від 29.01.2018 р., № 1075 від 30.01.2018 р., № 1077 від 30.01.2018 р., № 1196 від 01.02.2018 р. здійснив поставку Товару відповідачу.

21.03.2018р. позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.03.2018р. з вимогою про оплату коштів за поставлений товар.

Відповідачем оплачено поставлений товар частково у сумі 5004 грн. За твердженнями позивача, станом на дату звернення до суду решта вартості товару, яка складає суму 44105 грн. 56 коп., відповідачем не оплочена.

Цивільним законодавством передбачено, що за договором за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання ТОВ “Транспортна Компанія СКАТ” грошових зобовязань щодо оплати поставлених за договором товарів, унаслідок чого утворився основний борг у загальній сумі (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) 29111 грн. 56 коп., а тому вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими.

Статтею 129 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача.

Отже, витрати ТОВ “Автоадреса” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 30.03.2018 р. № 2751 в сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ “Транспортна Компанія СКАТ”.

В частині стягнення з відповідача витрат за надання позивачеві юридичної допомоги в сумі 800 грн. слід відмовити з наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України до складу судових витрат віднесено, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З договору № б/н від 08.06.2012 р. про надання юридичних послуг вбачається, що представник позивача надавав такі послуги, але не як адвокат, а як фізична особа-підприємець, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 335168, від 23.05.2007 року.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Транспортна Компанія СКАТ” (54051, м.Миколаїв, вул. 8 Березня, буд. 1, ідентифікаційний код 36433504) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автоадреса”, (54007, м.Миколаїв, вул. Троїцька, буд. 67-а.; ідентифікаційний код 35638615), 29111 (двадцять дев'ять тисяч сто одинадцять) грн. 56 коп. - сума основного боргу; 1762 грн. суму сплаченого судового збору.

3. В частині стягнення з відповідача витрат за надання позивачеві юридичних послуг в сумі 800 грн.- відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 30.05.2018.

Суддя С.М.Коваль