Ухвала

від 21.05.2018 по справі 916/309/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/309/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача (скаржника): не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від відділу ДВС: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" (вх. № 2-2409/18 від 11.05.2018р.) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О. в порядку, передбаченому ст. ст. 339-343 ГПК України, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" до фізичної особи - підприємця Рязанова Максима Володимировича про стягнення 972 184,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. по даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" (далі по тексту - ТОВ „Мікадо Груп") до фізичної особи - підприємця Рязанова Максима Володимировича (далі по тексту - Рязанов М.В.) було задоволено частково, стягнуто на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 503 887 грн. 76 коп., заборгованість із комунальних платежів в сумі 38 478 грн. 17 коп., пеню на заборгованість із суборендної плати в сумі 53 82 грн. 85 коп., пеню на заборгованість із комунальних платежів в сумі 4 938 грн. 08 коп., штраф в розмірі 10% заборгованості із суборендної плати в сумі 23 038 грн. 83 коп., штраф в розмірі 10% від заборгованості з комунальних платежів в сумі 1 925 грн. 78 коп., збитки від інфляції на суму заборгованості із суборендної плати в розмірі 188 307 грн. 85 коп., збитки від інфляції на суму заборгованості із комунальних платежів в розмірі 13 075 грн. 75 коп., три відсотки річних на суму заборгованості із суборендної плати в розмірі 17 201 грн. 90 коп., три відсотки річних на суму заборгованості із комунальних платежів в розмірі 1 155 грн. 17 коп., судовий збір в сумі 14 582 грн. 78 коп.

17.05.2016р. господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідний наказ.

11.05.2018р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх. № 2-2409/18) від товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О., відповідно до якої позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.03.2018р.; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо розшуку фізичної особи - підприємця Рязанова Максима Володимировича; зобов'язати відділ державної виконавчої служби відновити виконавче провадження №55206020 та здійснити дії з примусового виконання наказу господарського суду від 17.05.2016р. по справі №916/309/16.

У поданій до господарського суду скарзі на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О. товариство з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" зауважує про відсутність правових підстав для винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, а також про неналежне виконання державним виконавцем обов'язку із розшуку майна боржника.

Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні із розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп", письмових пояснень по суті поданої позивачем скарги від державного виконавця до господарського суду не надходило.

21.05.2018р. до суду надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" про відкладення розгляду скарги, у зв'язку з неотриманням ухвали суду про призначення скарги до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2018р. Господарським судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на обізнаність скаржника з датою судового засідання з розгляду скарги та приписи ч. 1 ст. 342 ГПК України, якими встановлено десятиденний строк для розгляду скарг на дії органів ДВС.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

02.06.2016р. державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Кербенко О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51303939 з примусового виконання наказу господарського суду від 17.05.2016р. по справі №916/309/16 про стягнення із Рязанова М.В. грошових коштів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями; чинний на дату відкриття виконавчого провадження; далі по тексту - Закон України Про виконавче провадження N 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу положень ч.1, 4 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

04.10.2016р. державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Щербаковим Ю.С. було винесено постанову ВП №51303939 про повернення виконавчого документу стягувачеві. Постанова від 04.10.2016р. обґрунтована неможливістю з'ясування місцезнаходження боржника, відсутністю грошових коштів на рахунках боржника, відсутністю транспортних засобів та нерухомого майна..

Ухвалою від 13.10.2017р. господарським судом у порядку, встановленому ст. 121-2 ГПК України, було частково задоволено скаргу ТОВ „Мікадо Груп" на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області; визнано недійсною постанову Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа ВП №51303939 від 04.10.2016р.; визнано незаконною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо розшуку боржника фізичної особи - підприємця Рязанова Максима Володимировича; зобов'язано Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснити дії з відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 17.05.2016р. у справі №916/309/16.

07.11.2017р. державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Кербенко О.О. з посиланням на приписи ст. 41 Закону України „Про виконавче провадження" було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 17.05.2016р. по справі №916/309/16.

З відповіді Державної фіскальної служби №1031237782 від 21.11.2017р., наданої на запит державного виконавця від 20.11.2017р., вбачається, що у Рязанова Максима Володимировича наявні відкриті банківські рахунки у фінансових установах. Відповідно до даних Державної фіскальної служби №1031280719 від 21.11.2017р. інформації щодо нарахування Рязановим Максимом Володимировичем сум доходу як податковим агентом на користь платників податків та сум утриманого з них податків в ДРФО відсутні.

З листів АТ „Райфайзен Банк Аваль" від 04.12.2017р. та ПАТ КБ „Приватбанк" від 06.12.2017р. вбачається, що банківськими установами було прийнято до виконання постанову від 24.11.2017р. про арешт коштів боржника та повідомлено державного виконавця про відсутність коштів на банківських рахунках Рязанова Максима Володимировича.

Варто зауважити, що з довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 05.12.2017р. вбачається, що Рязанов Максим Володимирович був знятий 27.02.2015р. з місця реєстрації (м. Одеса, вул. Льва Толстого, 7) та на момент видання довідки реєстрації не має.

У поданій до господарського суду скарзі ТОВ „Мікадо Груп" було наголошено, що державний виконавець звертався до Приморського районного суду м. Одеси із поданням про розшук Рязанова Максима Володимировича, проте ухвалою суду від 14.12.2017р. по справі №522/23259/17 судом було відмовлено у задоволенні такого подання, на підтвердження чого позивачем було надано ухвалу, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень.

29.03.2018р. державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О. з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві. Постанова від 29.03.2018р. обґрунтована неможливістю встановлення місцезнаходження боржника, відсутністю грошових коштів на рахунках боржника, відсутністю транспортних засобів та нерухомого майна.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.

Так, ч. 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 26 червня 2013 року у справі N 1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

При цьому, Конституційний Суд України зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист , передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Приписами ч. ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний : 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

При цьому, положеннями ч. ч. 3, 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси перевірки майнового стану Рязанова Максима Володимировича після винесення постанови від 01.11.2017р. про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 17.05.2016р. по даній справі. Слід зазначити, що перевірка щодо виявлення рахунків боржника повинна проводитись виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні, що також державним виконавцем здійснено не було. Наведене свідчить про порушення Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси приписів ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" як в частині дотримання передбачених Законом строків проведення перевірки так і в частині обов'язкової періодичності вчинення таких виконавчих дій.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку про необґрунтованість доводів державного виконавця щодо неможливості виявлення майна, на яке можна звернути стягнення, оскільки своєчасних заходів щодо перевірки майнового стану боржника Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси вжито не було.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату винесення постанови) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно , та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Господарський суд звертає увагу на неправомірність застосування при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві приписів п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" в силу прямої вказівки Закону, якою встановлені виключення щодо повернення виконавчих документів, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Як зазначалось по тексту вище, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2017р. по справі №522/23259/17 було відмовлено державному виконавцю у задоволенні подання про розшук боржника за наказом від 17.05.2016р. по справі №916/309/16. При цьому, орган ДВС не скористався наданим законом правом на оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2017р..

Крім того, після набрання 15.12.2017р. чинності Законом України від 03.10.2017р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" новою редакцією ГПК України передбачено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням. Відповідно до ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Проте, державний виконавець не скористався наданим законом правом на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження фізичної особи - боржника Рязанова Максима Володимировича у праві виїзду за межі України. Не були державним виконавцем і використані передбачені законом заходи щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

Все вищенаведене у своїй сукупності свідчить про невикористання органом державної виконавчої служби всіх наявних правових механізмів для виконання судового рішення, що свідчить про бездіяльність органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу . У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги положення ст. 343 ГПК України, якою суду надано права у випадку встановлення обґрунтованості скарги визнати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця неправомірними , господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених ТОВ „Мікадо Груп" вимог у скарзі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" (вх. № 2-2409/18 від 11.05.2018р.) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О. шляхом визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.03.2018р.; визнання неправомірною бездіяльності щодо примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. по справі №916/309/16 та зобов'язання відділу державної виконавчої служби здійснити дії з відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 17.05.2016р. по справі №916/309/16, оскільки господарським судом було встановлено порушення з боку органу державної виконавчої служби приписів Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року N 1404-VIII.

Керуючись ст.ст. 234, 343 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" (вх. № 2-2409/18 від 11.05.2018р.) на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О., - задовольнити .

2. Визнати недійсною та скасувати постанову Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документа ВП №55206020 від 29.03.2018р.

3. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кербенко О.О. при примусовому виконанні рішенням господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. по справі №916/309/16.

4. Зобов'язати Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснити дії з відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 17.05.2016р. по справі №916/309/16, яким було стягнуто з фізичної особи - підприємця Рязанова Максима Володимировича /65020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мікадо Груп" /01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 1, оф. 23, ідентифікаційний код 34530236/ заборгованість з орендної плати в сумі 503 887 грн. 76 коп. /п'ятсот три тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. 76 коп./, заборгованість із комунальних платежів в сумі 38 478 грн. 17 коп. /тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 17 коп./, пеню на заборгованість із суборендної плати в сумі 53 582 грн. 85 коп. /п'ятдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві грн. 85 коп./, пеню на заборгованість із комунальних платежів в сумі 4 938 грн. 08 коп. /чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім грн. 08 коп./, штраф в розмірі 10% заборгованості із суборендної плати в сумі 23 038 грн. 83 коп. /двадцять три тисячі тридцять вісім грн. 83 коп./, штраф в розмірі 10% від заборгованості з комунальних платежів в сумі 1 925 грн. 78 коп. /одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять грн. 78 коп./, збитки від інфляції на суму заборгованості із суборендної плати в розмірі 188 307 грн. 85 коп. /сто вісімдесят вісім тисяч триста сім грн. 85 коп./, збитки від інфляції на суму заборгованості із комунальних платежів в розмірі 13 075 грн. 75 коп. /тринадцять тисяч сімдесят п'ять грн. 75 коп./, три відсотки річних на суму заборгованості із суборендної плати в розмірі 17 201 грн. 90 коп. /сімнадцять тисяч двісті одна грн. 90 коп./, три відсотки річних на суму заборгованості із комунальних платежів в розмірі 1 155 грн. 17 коп. /одна тисяча сто п'ятдесят п'ять грн. 17 коп./, судовий збір в сумі 14 582 грн. 78 коп. /чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 78 коп./.

Відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали суду складено 29.05.2018р.

Суддя С.П. Желєзна