Рішення

від 22.05.2018 по справі 922/1037/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р.Справа № 922/1037/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Тацій О.В.

при секретарі судового засідання Романченко Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Державного професійно-техничного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну", м. Харків про стягнення 145132,90 грн за участю :

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 27.02.2018 № Др-14-0218.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018 в розмірі 145132,90 грн. Судові витрати в розмірі 2176,99 грн просить покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за спожитий природний газ за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018 та додаткових угод до нього. В якості правових підстав позивач посилається на ст.ст. 193, 222 ГК України, ст.ст. 625, 526, 256, 257, 527, 611, 258 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22 травня 2018 року о 12:30.

Через канцелярію суду 22 травня 2018 року на виконання ухвали господарського суду Харківської області надійшла належним чином завірена копія статуту ТОВ "Харківгаз Збут" (вх.№14867)

У судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні відповідно до вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та Державний професійно-технічний навчальний заклад "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну" 26.02.2018 року уклали договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GBKhz555-18 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 11.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та їх підписи скріплено печатками (за наявності) сторін, і діє в частині постачання газу з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. З урахування змін, внесених Додаткової угодою №1 до Договору № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018, Договір діє в частині постачання газу з 01.01.2018 р. до 31.12.2018 р. відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до положень п. 1.1 Договору ТОВ "Харківгаз Збут" зобов'язувалось передати, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 до Договору № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником, або 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Згідно до п. 5.4.2 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених Договором.

Позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу у березні 2018 року в обсязі - 12,893 тис.м3, на загальну суму 145132,90 грн. Акт № ХО300007488 приймання-передачі природного газу за березень 2018 р. був підписаний представником відповідача.

Відповідно до п. 2.9 Договору, послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі природного газу.

За час дії Договору № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018 "Харківгаз Збут" належним чином виконувало прийняті на себе зобов'язання, надаючи послуги з постачання природного газу відповідачу. Однак, відповідач розрахунки за надані йому послуги у березні 2018 року не здійснив, чим порушив суттєві умови договору.

Таким чином, на даний час сума заборгованості відповідача за спожитий природний газ перед позивачем складає 145132,90 грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну" про стягнення суми основного боргу 145132,90 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GBKhz555-18 від 26.02.2018.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

ВІдповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до акту № ХО300007488 прийому-передачі природного газу від 31.03.2018 позивач поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 145132,90 грн.

Відповідно до п.4.2.3. Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про оплату отриманого природного газу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" до Державного професійно-технічного навчального закладу "Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну" в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 129 ГПК України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Регіональний центр професійної освіти ресторанно-готельного, комунального господарства, торгівлі та дизайну» (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, код ЄДРПОУ 01562680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Харківгаз Збут» (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) суму основного боргу у розмірі 145132,90 грн., 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України

Повне рішення складено 29.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_2