Рішення

від 29.05.2018 по справі 925/253/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Черкаси справа № 925/253/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1, представників сторін: позивача - не з'явились, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу комунального майна та земельних ресурсів м. канева виконавчого комітету Канівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 про визнання додаткової угоди до договору оренди недійсною та повернення комунального майна,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу комунального майна та земельних ресурсів м. Канева виконавчого комітету Канівської міської ради (далі-позивач) звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 (далі - відповідач), в якому просив:

визнати недійсною додаткову угоду № 40-017/195/02 на продовження договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002 з додатками, укладену між відділом комунального майна та земельних ресурсів м. Канева і товариством з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 , відповідно до якої договір оренди від 29.01.2002 № 195/02 на орендоване приміщення по вул. Успенська, 12/1, площею 35 кв.м. продовжено на умовах вищевказаного договору на термін з 01.02.2017 по 31.05.2019;

зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення площею 35 кв.м., яке знаходиться в місті Каневі по вул. Успенська, 12/1 шляхом підписання акту приймання-передачі;

відшкодувати понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 4832,5 грн.

Позов мотивовано порушенням порядку укладення договору оренди комунального майна, передбаченого нормами ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна та Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади міста Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради від 29.09.2011 № 5-40, а саме, передання комунального майна в оренду без проведення конкурсу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 позовну заву прийнято до свого провадження суддею Грачовим В.М., по ній відкрито провадження у справі № 925/253/18, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

За клопотанням прокурора та з метою витребування додаткових доказів ухвалою господарського суду від 03.05.2018 розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.05.2018 прийнято до провадження заяву прокурора про зміну предмета позову, подану 14.05.2018 через канцелярію суду за вх. № 13585/18, в якій прокурор просив суд змінити підставу позову, а саме вказати інший код ЄДРПОУ відповідача по справі - товариства з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 , оскільки при подані позовної заяви до суду замість вірного коду ЄДРПОУ 38503693 помилково зазначений код ЄДРПОУ 01980383.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, його представник через канцелярію суду 03.05.2018, 15.05.2018 подав заяви про визнання позову та розгляд справи без його участі.

В засіданні суду 15.05.2018 суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Згідно з частинами 1, 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і заяві про зміну предмета позову, підтримала і просила задовольнити їх повністю.

Позивач та відповідач у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, позивач подав заяву, в якій позов підтримав і просив його задовольнити, розгляд справи провести без участі його представника.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Положенням про відділ комунального майна та земельних ресурсів м. Канева, затвердженим рішенням Канівської міської ради від 27.01.2011 № 3-14, визначено, що відділ комунального майна та земельних ресурсів м. Канева є виконавчим органом, утвореним Канівською міською радою, як орган приватизації комунального майна та земельних відносин. До основних завдань відділу відноситься організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності міста, здійснення повноважень орендодавця комунального майна, вирішення питань по управлінню комунальним майном.

Відділом комунального майна та земельних ресурсів м. Канева, як орендодавцем, та комунальним підприємством Канівська центральна районна аптека № 91 , як орендарем, 29.01.2002 укладено договір оренди нерухомого майна № 195/02, відповідно до умов розділу 1 якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду частину не житлового приміщення площею 22 кв.м., розташоване в м. Каневі по вул. Леніна, 80 для розміщення аптечного кіоску. Договір був укладений на 3 роки, з 01.02.2002 по 31.01.2005, по акту приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення. Яке є об'єктом договору.

У відповідності до п. 8.2. договору, у зв'язку з відсутністю претензій з боку сторін, вказаний договір пролонгувався на тих самих умовах та той самий строк.

26.04.2010 відділом комунального майна м. Канева, як орендодавцем, та комунальним підприємством Канівська центральна районна аптека № 91 , як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передає в оренду не житлові приміщення аптеки, розташованої на першому поверсі двоповерхової будівлі літ. А-2, а саме приміщення № 1 площею 9,3 кв.м., № 2 - 8,3 кв.м., загальною площею 17,6 кв.м., які належать територіальній громаді міста Канева в особі Канівської міської ради на праві власності (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САС № 115792 від 21.04.2010, видане виконавчим комітетом Канівської міської ради, зареєстроване в Канівському ВП Черкаського обласного ОБТІ, витяг про реєстрацію № 25932182 від 21.04.2010 (реєстраційний номер 30247707), номер запису 376, в книзі 58), яке знаходиться за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 78/1, а орендар приймає зазначені приміщення, вартість якого визначена незалежним експертом станом на 31.03.2010 і становить 42 000 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, цей договір укладений на термін з 27.02.2009 по 26.02.2014 року.

Розділом ІІІ Договору передбачені орендна плата та порядок розрахунків. Зокрема, розмір орендної плати встановлюється на один місяць згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною, орендна плата за перший місяць оренди становить 98,27 грн.

Договором передбачені інші його істотні умови, зокрема використання амортизаційних відрахувань, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, умови зміни, розірвання договору та вирішення спорів.

Відповідно до п. 8.1 договору спори, що виникають у ході виконання цього договору, вирішуються за згодою сторін. В разі недосягнення згоди, зацікавлена сторона має право звернутися до суду.

Вказаний договір посвідчений нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в державному реєстрі під № 574.

Того ж дня орендоване по цьому договору майно площею 17,6 кв.м. передане орендодавцем орендарю на підставі акту приймання-передачі об'єктів нерухомості.

У зв'язку з реорганізацією відділу комунального майна м. Канева у відділ комунального майна та земельних ресурсів м. Канева, сторони дійшли згоди та 06.05.2011 внесли зміни до договору оренди нерухомого майна від 26.04.2010 реєстраційний № 574, якими погодили, що цей договір є договором про внесення змін до договору від 29.01.2002 № 195/02, до розділу ХІ Юридичні адреси сторін договору внесені зміни щодо найменування та реквізитів сторін, інші істотні умови договору змінені не були.

Додатковими угодами № 54-012/192/02, № 18-014-195/02 відповідно за згодою сторін були внесені зміни до договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002, якими погоджено зміну назви орендаря - комунального підприємства Канівська центральна районна аптека № 91 на товариство з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 , продовжили термін дії договору до 31 січня 2017 року, змінено умови договору щодо орендної плати, розмір якої з 01.02.2014 став складати 143,25 грн.

За заявою представника орендаря - директора ТОВ Канівська центральна аптека № 91 від 10.01.2017 року, сторони уклали додаткову угоду № 40-017/195/02 на продовження договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002, якою за взаємною згодою змінили предмет договору і строк його дії, а саме договір оренди № 195/02 від 29.01.2002 з додатками на орендоване приміщення по вул. Успенська (Леніна), 12/1 площею 52,60 кв.м. продовжили на умовах вищевказаного договору та додатків до нього терміном з 01 лютого 2017 року по 31 травня 2019 року.

Вимога прокурора в інтересах держави в особі відділу комунального майна та земельних ресурсів м. Канева виконавчого комітету Канівської міської ради, звернена до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 про визнання недійсною додаткової угоди № 40-017/195/02 на продовження договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002, є предметом спору у справі, що розглядається.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002, майно, яке є об'єктом договору, належить до комунальної власності, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди), вимоги прокурора витікають із суті їх прав та обов'язків за цим договором.

Згідно із ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 2-4 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України Про оренду державного та комунального майна , норми якого з урахуванням предмета спору є спеціальними.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними від 06.11.2009 зазначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійними необхідно враховувати, що згідно із ст. ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів.

Орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

При цьому, порядок укладення договорів оренди комунального майна регламентується ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Зокрема, орендодавець після погодження договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, а у разі, якщо заява про оренду не потребує погодження, розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації оголошення про намір передати майно в оренду та протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що порядок проведення конкурсу визначається: Фондом державного майна України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

На виконання вимог ч. 1 ст. 7 та ч. 7 ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна рішенням Канівської міської ради від 29.09.2011 № 5-40 (з змінами відповідно до рішення міської ради від 06.09.2012 № 9-33) затверджено Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади м. Канева (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку, Порядок поширюється на такі об'єкти: цілісні майнові комплекси комунальних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та нерухоме майно - будівлі, споруди, приміщення, що належить до комунальної власності міста.

Згідно п.п. 4, 6 Порядку, конкурс оголошується за ініціативою орендодавця при наявності вільних приміщень. Оголошення публікується в місцевій пресі не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати проведення конкурсу і має містити такі відомості: інформацію про об'єкт, умови конкурсу, дату час і місце проведення конкурсу, контактні телефони, іншу інформацію. Одночасно всі особи, що подали заяви про оренду до оголошення конкурсу, повідомляються про оголошення конкурсу за телефоном.

Крім того, розділом ІІІ Порядку передбачені умови конкурсу та перелік документів, які необхідно подати для участі у конкурсі, зокрема, заяву про участь у конкурсі, відомості про учасника конкурсу, конкурсні пропозиції щодо розміру орендної плати та додаткових зобов'язань орендаря, зобов'язання щодо виконання умов конкурсу.

Розділом ІV Порядку передбачена діяльність конкурсної комісії, основними завданнями та функціями якої є розгляд пропозицій учасників конкурсу, визначення переможця конкурсу, складення протоколів та подання їх на затвердження Канівському міському голові.

Розділ V Порядку передбачає процедуру проведення конкурсу та визначення переможця.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана Угода укладена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині дотримання процедури передачі в оренду майна, а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

З урахуванням положень ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

У п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними зазначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Отже, зобов'язання за спірним договором вважаються недійсними на майбутнє з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

За спірною Угодою можливе лише повернення одержаного відповідачем майна. Враховуючи, що відповідач вже здійснив користування орендованим майном, за що передбачена сплата орендної плати, а тому застосувати реституцію в частині виконаного ним неможливо.

Суд вважає, що прокурором доведено підстави для представництва інтересів держави в суді, вказані обставини, пов'язані з порушенням інтересів держави, обґрунтовано необхідність захисту таких інтересів.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99з зазначив, що таким органом може бути, як орган державної влади, так і орган місцевого самоврядування.

Орендоване за спірним договором приміщення є майном закладу освіти, входить до складу його матеріально-технічної бази, належить до комунальної власності територіальної громади Канівської міської ради, від імені та в інтересах якої уповноважено діяти відділ комунального майна та земельних ресурсів м. Канева.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99з, одним з складових поняття інтереси держави є захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, а в даному випадку - право територіальної громади міста Канева на належне їй нерухоме майно та використання його в межах, передбачених чинним законодавством.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенка проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 4832,50 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 40-017/195/02 до договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002, укладену між відділом комунального майна та земельних ресурсів м. Канева і товаристврм з обмеженою відповідальністю Канівська центральна районна аптека № 91 , якою продовжено дію договору оренди нерухомого майна № 195/02 від 29.01.2002 з додатками на частину нежитлового приміщення площею 52.6 кв.м., яке знаходиться в місті Каневі по вул. Успенська, 12/1 на умовах вищевказаного договору на термін з 01 лютого 2017 по 31 травня 2019 року.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Канівська районна центральна аптека № 91 , ідентифікаційний код юридичної особи 38503693 повернути відділу комунального майна та земельних ресурсів м. Канева орендоване нерухоме майно, а саме частину нежитлове приміщення площею 52,6 кв.м., яке знаходиться в місті Каневі по вул. Успенська, 12/1 шляхом підписання акту приймання-передачі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Канівська районна центральна аптека № 91 , ідентифікаційний код юридичної особи 38503693, місцезнаходження: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Г.Дніпра, 35 на користь прокуратури Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 02911119, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172 судові витрати в розмірі 4832,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.05.2018 року.

Суддя В.М. Грачов