Постанова

від 30.05.2018 по справі 904/412/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2018 Справа № 904/412/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. - доповідач,

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

розглянувши в приміщенні Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі № 904/412/18 (суддя Загинайко Т.В.), повний текст рішення складено 02.04.2018

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Неон-К , м. Дніпро

до відповідача-2: ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 22445,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про солідарне стягнення з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Неон-К та відповідача-2 - ОСОБА_1 на свою користь 22445,05 грн., з яких: заборгованості за кредитним договором б/н від 19.05.2011 у сумі 5076,00 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 6818,76 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 7032,68 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 3517,61 грн., а також солідарного стягнення з відповідачів судового збору в сумі 1762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ Неон-К зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором б/н від 19.05.2011, а також укладеним між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 договором поруки № POR1422270050354 від 26.01.2015, укладеного в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі № 904/412/18 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ Неон-К на користь ПАТ КБ ПриватБанк 5076,00 грн. - заборгованості за кредитом, 6818,76 грн. - заборгованості по процентам, 7032,68 грн. - пені, 3517,61 грн. - заборгованості по комісії та 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

В частині вимог до ОСОБА_1 провадження у справі - закрито.

Закриваючи провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичної особи-поручителя ОСОБА_1, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визнав таким, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства спір, стороною якого є фізична особа.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ПАТ КБ ПриватБанк оскаржує його в апеляційному порядку та просить скасувати рішення суду, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована прийняттям Господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваного рішення в частині закриття провадження у справі щодо вимог до ОСОБА_1, з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 45 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 є поручителем за договором поруки, укладеному для забезпечення основного зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.

Згідно положень ч. 10 ст. 270, ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи, яка підпадає під визначення малозначної здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПАТ КБ ПриватБанк та вирішено здійснити перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі № 904/412/18 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду встановила наступне.

19.05.2011 відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Неон-К підписало заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно цієї Заяви відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://рrіvatbank.uа, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування від 19.05.2011 б/н (далі - Договір), умови якого відповідач-1 зобов'язався виконувати (а. с. 19).

Відповідно до Договору, відповідачу-1 встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2, в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, зтз-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг (а. с. 20-31).

На виконання умов Договору, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. (а. с. 34).

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що відповідач-1 станом на 05.01.2018 має заборгованість перед позивачем у сумі 22445,05 гри., яка складається з: 5076,00 грн. - заборгованості за кредитом;

6818,76 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом (з 22.10.2015 по 05.01.2018); 3517,61 гри. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором (з 02.06.2015 по 05.01.2018) та 7032,68 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом (з 22.10.2015 по 05.01.2018).

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що 26.01.2015 між Кредитором - ПАТ КБ ПриватБанк та Поручителем - ОСОБА_1 (відповідач-2) укладено договір поруки № РОК.1422270050354 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ Неон-К зобов'язань, які випливають з Договору банківського обслуговування (п. 1.1. Договору поруки, а. с. 39-40).

Згідно п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Спірним у даній справі є питання визначення юрисдикції господарського суду за правочином (договором поруки), укладеним для забезпечення виконання основного зобов'язання (кредитного договору) , сторонами якого є юридична і фізична особи, тобто за суб'єктним складом сторін.

Як зазначалося вище, закриваючи провадження у справі в частині солідарного стягнення заборгованості з фізичної особи-поручителя ОСОБА_1, суд першої інстанції з посиланням на п. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України визнав таким, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства спір, стороною якого є фізична особа.

Колегія суддів такий висновок місцевого господарського суду вважає неправильним, а відповідно і рішення в цій частині неправомірним, з огляду на наступне.

Згідно частин 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.5. Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Основним договором Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов'язок перед кредитором боржника за основним зобов'язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

В даній справі позивачем заявлено однакові вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним Договором солідарно з Боржника та Поручителя.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання.

Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Аналогічна правова позиції викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц.

Слід також зазначити, що ст. 1 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо виконання умов кредитного договору між кредитором, боржником за основним зобов'язанням і поручителями, частина з яких є фізичними особами.

Натомість ЦПК України (у редакції чинній до 15 грудня 2017 року) не містив обмежень щодо розгляду спорів з таким предметом залежно від суб'єктного складу учасників процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Тобто, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки сторонами основного зобов'язання є юридичні особи .

Аналогічна правова позиції викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом під час ухвалення судового рішення, допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи - часткового задоволення позовних вимог та закриттю провадження в частині вимог до фізичної особи-поручителя, що у свою чергу є підставою для скасування неправильного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну . Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено .

Таким чином витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2018 у справі № 904/412/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон-К (49000, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 14, ідентифікаційний код 30544088) та ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за договором б/н від 19.05.2011, в розмірі 22445,05 грн., з яких: 5076,00 грн. - заборгованості за кредитом; 6818,76 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 7032,68 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 3517,61 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Неон-К (49000, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 14, ідентифікаційний код 30544088) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 2202,50 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 2202,50 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

А.Є. Чередко