Рішення

від 10.05.2018 по справі 297/2555/17

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2555/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Гецко Ю. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Михайліченко І. А., позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позов мотивований тим, що 23 лютого 2017 року близько 18 години 57 хвилин відповідач керуючи автомобілем марки Audi 80 , реєстраційни номерний знак: 497-53РЕ, рухаючись зі сторони м. Мукачева в сторону м. Берегова, навпроти будинку № 63 по вул. Головній у с. Гать, не врахував дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішохода - позивача, який рухався у попутному йому напрямку правим узбіччям по ходу руху його автомобіля. Унаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня, перелому шийки суглобового відростка нижньої щелепи з вивихом голівки та зміщенням відламків справа, перелому кісток носа, забійно-рваних ран лоба, тім'яної ділянки голови, підборіддя та нижньої губи справа, саден правого променево-запасного суглобу, правої кисті, синця на задньо-боковій поверхні верхньої третини правого плеча. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року в кримінальній справі № 297/1458/17 закрито кримінальне провадження № 12017070060000128 - у зв'язку з передачею обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки колективу військової частини А1556. З наведених вище підстав позивач просить стягнути на його користь з відповідача майнову шкоду в розмірі 16 412,65 грн. та моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат попович О. О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи зі змісту частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Статтею 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, що в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідач жодним чином не заперечує факт наїзду на позивача, втім суму моральної шкоди, яку позивач просить стягнути з нього не визнає.

Поняття моральної (немайнової) шкоди й порядок її відшкодування визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він нібито зазнав. Однак, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження таких обставин.

Водночас суд вважає, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так позивачем не наведено точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Однак у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розглядаючи справи про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди . Зокрема, у пункті 9 вказаної постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому враховуються наслідки, що настали, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Керуючись ст. 23, 256, 258, 261, 267, 1167 ЦК України, ст. ст. 57-60, 82, 214, 292, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4. головна, 101, Берегівського району матеріальну шкоду в розмірі 12412 (дванадцять тисяч чотириста дванадцять) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4. головна, 101, Берегівського району моральну шкоду в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4. головна, 101, Берегівського району витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір в розмірі пропорційно задоволеним вимогам в сумі 172 (сто сімдесят дві) гривні 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою судді від 10.11.2017 року № 297/2555/17 у вигляді накладення арешту на автомобіль AUDI -80 реєстраційний номер 497-53 РЕ , земельну ділянку з кадастровим номером 2110200000:01:071:0118 площею 0,0613 га, що розташована в м. Берегове по вул. Поповича Р. №12, та земельну ділянку з кадастровим номером 2120488000:01:000:0118 площею 0,1182 га, що знаходиться за адресою Берегівський район, Попівська сільська рада, за межами населеного пункту, ділянка № 19, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження після набрання рішенням законної сили скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_5.