Рішення

від 25.05.2018 по справі 815/1273/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1273/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Марінталь" (67831, Одеська область, Овідіопольський район, с. Марянівка, вул. Миру, буд. 12Б) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Марінталь", в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДФС в Одеській області від 22 березня 2018 року за №1954 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Марінталь" (код ЄДРПОУ 37946843).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 березня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято наказ №1954 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843). Посилаючись на положення статей 75, 80, 81 Податкового кодексу України, позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу від 23.03.2018 року, оскільки в ньому не зазначено підстави, за наявності якої може проводитись фактична перевірка, а лише дані про суб'єкта, що перевіряється, та осіб, які направляються на перевірку. В оскаржуваному наказі не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області і з якого джерела, що у подальшому стала підставою для прийняття оскаржуваного наказу №1954. Також представник позивача зазначив, що контролюючим органом вже була спроба здійснити перевірку ТОВ ТД Марінталь на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом від 22 лютого 2018 року за №1322 з тією ж метою та за тих самих обставин. Однак з огляду на виражену протиправність прийнятого наказу, він був оскаржений в судовому порядку. Контролюючий орган не дочекавшись результатів розгляду справи, знову прийняв наказ від 22 березня 2018 року за №1954 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь . Таким чином, на думку представника позивача, права ТОВ ТД Марінталь можуть бути захищені тільки шляхом скасування наказу №1954 який не відповідає законодавству, є протиправним та безпідставним.

Ухвалою суду від 28.03.2018 року відкрито провадження у справі, зобов'язано відповідача надати до суду належним чином засвідчені копії наказу "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД Марінталь" від 23.03.2018 року №1954, направлень на проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД Марінталь" та копії всіх документів на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ТД Марінталь" від 23.03.2018 року №1954, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання призначено на 25.04.2018 року о 11:00 год.

12 квітня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ ТД Марінталь (вх.№10188/18), разом з яким надано витребувані судом докази. Не погоджуючись з доводами позивача та в обґрунтування правової позиції податкового органу представник відповідача зазначив, що 22 березня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. було видано наказ за № 1954 про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843), що розташоване за адресою: Одеська, обл., Овідіопольський р-н, с. Марянівка, вул. Миру, буд. 12 Б з питань здійснення контролю у сфері обігу підакцизних товарів.

Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На думку представника відповідача, зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення - здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена від першої частини сполучником "а також", є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом. Про обґрунтованість такої позиції свідчить також та обставина, що зазначену підставу було внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України".

Враховуючи вищезазначені положення Податкового кодексу України, представник відповідача зауважив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій з контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, було цілком правомірно видано наказ №1954 від 22.03.2018 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

25 квітня 2018 року оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням представника позивача для надання часу ознайомитися із відзивом на позов та підготування відповіді на відзив до 21 травня 2018 року об 11:00 год.

21 травня 2018 року судове засідання перенесено на 24.05.2018 року о 14:30 год у зв'язку із зайнятістю судді Аракелян М.М. при розгляді іншої справи №815/221/16.

23 травня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№14664/18), в якій зазначено, що згідно з ст. 80.2.5 Податкового кодексу України серед підстав для проведення фактичної перевірки законодавством визначено отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування алкогольних напоїв, а також виконання функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Представник позивача вважає, що вираз а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , наведений у пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, стосується предмету інформації про порушення вимог законодавства з боку платника податків, яка повинна бути отримана контролюючим органом в установленому законодавством порядку для виникнення у нього підстав для проведення фактичної перевірки, а не самостійної підстави для призначення у будь-який час фактичної перевірки платників податків в рамках реалізації функцій контролюючих органів. Проте в оскаржуваному наказі №1954 відсутні відомості, що могли слугувати підставою для проведення фактичної перевірки, не зазначено, яку саме інформацію отримало Головне управління ДФС в Одеській області про можливі порушення вимог законодавства зі сторони підприємства, не вказано жодних конкретних функцій покладених на контролюючий орган в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а лише перераховані норми Податкового кодексу України, що містять загальну диспозицію для невизначеного кола осіб та не

являються фабулою фактичних обставин (обов'язкових передумов) для такої

перевірки відносно конкретно визначеного платника податків. Також, представник зазначив, що у наданій до відзиву на позов доповідній записці не наведено обґрунтованих пропозицій щодо необхідності проведення фактичної перевірки ТОВ ТД МАРІНТАЛЬ , що викликає сумнів у доцільності прийняття рішення про проведення перевірки платника податків.

23 травня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№14663/18).

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 22 березня 2018 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіним Г.В. прийнято наказ №1954 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2, ст. 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до вищевказаного наказу фактичну перевірку вирішено провести з 22.03.2018 року, тривалістю 10 діб за період з 03.02.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки.

Як убачається з матеріалів справи, при виданні наказу №1954 від 22.03.2018 року враховано доповідну записку від 19.02.2018 року №126/11/15-32-40-01, де вказується на необхідність фактичної перевірки, з метою недопущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

На підставі цього наказу були видані направлення на перевірку від 22.03.2018р.

22 березня 2018 року позивач не допустив посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь .

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС в Одеській області наказом №1954 від 22.03.2018 року, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до 19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

Відповідно до 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При цьому суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (ст. 1 ПК України).

Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. (ч. 5.1. ст. 5 ПК України).

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. (п.5.2. ст. 5 ПК України).

Таким чином, у разі виникнення спірних питань у контролюючого органу при здійсненні своїх контрольних функцій для останнього встановлено пріоритетність положень Податкового кодексу України

Пунктом 80.2.5 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно п. 81.1. ст.80 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Доводи позивача, щодо складання наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області "Про проведення фактичної перевірки ТОВ ТВ Марінталь №1954 від 22.03.2018 року з порушеннями, оскільки в ньому відсутня розгорнута інформація, яка може слугувати підставою для проведення перевірки спростовуються тим, що в наказі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській №1954 від 22.03.2018 року підставою зазначено посилання на відповідні ст. Податкового кодексу України, зокрема пп. 19-1.1.4 п. 19-1 ст. 19-1, 19-1.1.14 п. 19-1 ст. 19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, що, на думку суду, є достатньою та зрозумілою інформацією.

Крім цього, позивач зазначає, що в порушення пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідачем не надано інформацію про порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що на думку позивача має бути відтвореною при прийнятті оскаржуваного наказу №1954.

З доповідної записки Начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області В.В. Астрєйко, вбачається, що на виконання вимог розпорядження ДФС в Одеській області від 29.12.2017 року №958-р "Про проведення операції "Акциз 2018" фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області проведено аналіз господарської діяльності ТОВ ТД Марінталь , основним видом діяльності якого є виробництво виноградних вин, дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв. З огляду на зазначене, з метою не допущення порушень податкового законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального просив дозволу на проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як вбачається з норми п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, законодавчо виокремлено проведення фактичної перевірки у разі отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків та проведення фактичної перевірки для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п.п.19-1.1.16 п.19.1 ст.19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів .

Отже, однією з функцій відділу ГУ ДФС є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок, а отже працівники відділу контролю за обігом підакцизних товарів Головного управління ДФС в Одеській області мають право проводити фактичні перевірки ліцензіатів щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів лише на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності обставин вказаних у п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Кодексу, зокрема, у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для видання оскаржуваного наказу та його прийняття в межах та на підставі законодавства, відхиляючи з наведених мотивів аргументи позивача щодо протиправності наказу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доводи відповідача ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та підтверджуються належними доказами.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ ТД Марінталь слід відмовити, поклавши понесені судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Марінталь" (67831, Одеська область, Овідіопольський район, с. Марянівка, вул. Миру, буд. 12Б; код ЄДРПОУ: 37946843) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ: 39398646) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.