Постанова

від 14.11.2018 по справі 815/1273/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1273/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДФС в Одеській області від 22.03.2018 року №1954 про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем за відсутності правових підстав для проведення фактичної перевірки, необґрунтовано та не у відповідності установленому Законом порядку. Зазначені обставини позбавляють контролюючого органу можливості вчиняти перевірочні дії відносно платника податків, а отже рішення суб'єкта владних повноважень про призначення перевірки підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Торговий дім Марінталь , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Головного управління ДФС в Одеській області Мілютіна Г.В. від 22.03.2018 року №1954 вирішено провести з 22.03.2018 року фактичну перевірку ТОВ ТД Марінталь за адресою господарської діяльності: Одеська область, Овідіопольським район, с. Мар'янівка, вул. Миру, 12-Б, тривалістю 10 діб, за перевіряємий період з 03.02.2018 року по дату закінчення перевірки.

Вказаний наказ прийнятий з метою здійснення контролю дотримання платником податків вимог діючого законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу алкогольних напоїв, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, ведення обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, та відповідно до приписів пп.19-1.1.4 п.19-1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Підставою для призначення вказаної перевірки стала доповідна записка начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області, погодженої заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області, від 19.02.2018 року №126/11/15-32-40-01 з пропозицією надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ ТД Марінталь .

Так, метою доповідної записки про проведення фактичної перевірки позивача посадові особи контролюючого органу вказали на необхідність здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з огляду на правила Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 року №22, Положення про управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області, лист ДФС України від 30.01.2017 року №2055/7/99-99-12-01-02-17 Про стан виконання розпорядження ДФС від 11.08.2016 року №174-р та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим наказом, посилаючись на його неправомірність та безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки рішення про проведення фактичної перевірки відносно позивача прийнято з метою виконання контролюючих функцій відповідача, тобто за наявності правових підстав для організації перевірки суб'єкта господарювання, а оскаржуваний наказ оформлений з дотримання вимог податкового законодавства, обставини для задоволення адміністративного позову відсутні.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.19-1.1.4, пп.19-1.1.14 п.19-1 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Зокрема, з метою реалізації своїх функцій, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.5 вказаної статті Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно із п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Аналіз наведених правових норм показав, що реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу.

Разом з цим, податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для прийняття керівником контролюючого органу вказаного рішення.

Зокрема, як вбачається з наведених норм, підставою для призначення фактичної перевірки є необхідність у суб'єкта контролю в здійсненні функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Колегія суддів враховує, що як на підставу у проведенні фактичної перевірки позивача контролюючий орган послався на порядок взаємодії між підрозділами державної фіскальної служби під час організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок; правила положення відповідного управління ДФС в Одеській області; лист центрального органу виконавчої влади про стан виконання розпорядчого документа контролюючого органу вищого рівні.

Разом з цим, які саме функції контролюючий орган має намір реалізувати під час проведення фактичної перевірки платника податків ні в доповідній записці щодо необхідності проведення такої перевірки, ні в наказі про її призначення, ні у відзиві на адміністративний позов відповідач не зазначив.

При цьому, колегія суддів враховує, що доповідна записка не містить жодних обставин про порушення ТОВ ТД Марінталь вимог податкового законодавства, у тому числі інформації про порушення платником вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв тощо, а також обставин, що підлягають перевірці у цій сфері.

Будь-яких зауважень з приводу провадження господарської діяльності підприємства у вказаній сфері у контролюючого органу під час опрацювання загальної інформації платника не виникало.

Всі посилання відповідача про виконання контролюючих функцій ґрунтуються на виконанні внутрішньо організаційних актів органу та взаємодії між його структурними підрозділами, і ніяким чином не можуть свідчити про наявність мети у реалізації контролюючих функцій у відношенні платника податків під час провадження господарської діяльності у відповідній сфері податкового законодавства.

На думку колегії суддів, сама по собі наявність повноважень контролюючого органу у здійсненні перевірочних функцій не свідчить про наявність можливості у такого суб'єкта їх здійснювати не у порядку і не на підставі, визначених законом.

Отже, у будь-якому разі суб'єкт владних повноважень має зазначити обставини, з'ясування яких є неможливим без здійснення функцій контролю під час фактичної перевірки платника, а відтак - обґрунтованість підстав, передбачених пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що відповідач не навів визначених на законом підстав для проведення перевірки позивача, колегія суддів вважає, що доводи позивача про призначення фактичної перевірки за відсутності таких правових підстав та з порушенням податкового законодавства знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, що безумовно вказує на наявність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування спірного рішення відповідача.

Враховуючи наведене, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, а висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Також, згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судове рішення у цій справі ухвалене на користь ТОВ Торговий дім Марінталь , колегія суддів вважає, що позивачу мають бути присуджені всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору, а саме у сумі 4405 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДФС в Одеській області від 22.03.2018 року №1954 про проведення фактичної перевірки.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Марінталь (код ЄДРПОУ 37946843) судові витрати у сумі 4405,00 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повне судове рішення складено та підписано 16.11.2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.