Рішення

від 04.05.2018 по справі 810/3928/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м.Київ № 810/3928/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тейк Профіт до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю :

- представника позивача: Кацалап А.А., довіреність від 13.11.2017 б/н,

- представника відповідача: Федотова К.О., довіреність від 23.02.2018 №1972/9/10-36-10-03,

- свідок: ОСОБА_3,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Тейк Профіт з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0040341406 від 06.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки.

Позивач зазначив про те, що в акті перевірки від 18.10.2017 №2635/1000/14/39054577, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган зазначив про відсутність дозвільного підпису керівника у видаткових касових ордерах №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, №23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017, а також відсутність на них підпису одержувача коштів, що, на думку відповідача, призвело до понадлімітних залишків готівки у касі підприємства на загальну суму 109748,36 грн.

Проте, позивач не погоджується з позицією відповідача щодо перевищення ТОВ Тейк Профіт ліміту залишку готівки в касі на суму 109748,36 грн.

Позивач вказує, що видаткові касові ордери №18 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017 підписані належним чином керівником, бухгалтером та касиром позивача, та містять підписи одержувача коштів. Стосовно видаткових касових ордерів №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 зазначає, що реквізит Одержав не заповнюється, оскільки готівкова виручка здавалась до банку, а через це не заповнюються і подальші рядки, що його стосуються: Підпис одержувача , За (найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача) .

Позивач наголошує, що ТОВ Тейк Профіт вчасно і у передбачений законом спосіб здавало понадлімітну готівку з каси до обслуговуючого банку. Вказані квитанції долучені до видаткових касових ордерів, як це і передбачають правила касового обліку. Натомість, відповідачем повність проігноровано факт здачі готівки з каси до обслуговуючого банку, а висновки про нібито перевищення ліміту готівки у касі ґрунтуються лише на безпідставних припущеннях щодо порушення правил заповнення видаткових касових ордерах.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що перевіркою встановлено відсутність дозвільного підпису керівника у видаткових касових ордерах №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, №23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017.

Відповідач зазначає, що готівкову виручку на поточний рахунок товариства в АТ Райффайзен банк Аваль здавала ОСОБА_3 на підставі довіреності від 12.01.2015, яка не є штатним працівником ТОВ Тейк Профіт , не може бути уповноваженою особою на ведення касових операцій на підприємстві та відповідно повинна ставити підпис одержувача коштів на видаткових касових ордерах. Тобто, у випадку відсутності на видаткових касових документах дозвільного підпису керівника підприємства або особи, яка ним на це уповноважена, касир позбавлений права видавати з каси підприємства будь-які кошти, в тому числі і для здавання готівкової виручки в банк, особі, якої немає в штатному розкладі підприємства.

Відповідач звертає увагу, що навіть за умови формування видаткових касових ордерів, які не засвідчені дозвільним підписом керівника та/або підписом одержувача готівки, вони не приймаються до уваги, а суми, що в них зазначені, додаються до залишку готівки в касі підприємства.

Відповідач вказує, що загальна сума перевищення ліміту залишку готівки в касі ТОВ Тейк Профіт за правилами обчислення понадлімітних залишків, встановлених Національним банком України, склала 109748,36 гривень.

Розрахунок понадлімітних коштів в касі підприємства проводився з урахуванням відсутності підписів керівника та отримувача коштів на видаткових касових ордерах №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, № 23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017 включно та ліміту залишку готівки в касі, розрахованого ТОВ Тейк Профіт самостійно.

Присутній у судових засіданнях 09.01.2018, 06.02.2018, 11.04.2018 та 04.05.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 09.01.2018, 06.02.2018, 11.04.2018 та 04.05.2018 представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В ході судового розгляду справи судом було допитано в якості свідків директора ТОВ Тейк Профіт ОСОБА_5, завідуючу аптекою ТОВ Тейк Профіт ОСОБА_6, уповноважену особу на внесення коштів на поточний рахунок ТОВ Тейк Профіт ОСОБА_3 та головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7, який проводив перевірку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тейк Профіт (ідентифікаційний код 39054577, місцезнаходження: 08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 31/1) зареєстроване як юридична особа 15.01.2014, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №179108 від 17.01.2014 (том 1, а.с. 7).

У період з 17.10.2017 по 18.10.2017 згідно направлень від 09.10.2017 №5431 та №5432 (том 1, а.с. 106), та відповідно до наказу ГУ ДФС у Київській області від 29.09.2017 №1762 Про проведення фактичних перевірок (том 1, а.с. 105), посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку аптеки, що належить ТОВ Тейк Профіт та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 31/1.

Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки від 18.10.2017 (реєстраційний номер акта за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання №2635/1000/14/39054577 від 18.10.2017) (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 107-109).

Перевіркою встановлено відсутність дозвільного підпису керівника у видаткових касових ордерах №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, №23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017 та відсутність підпису одержувача коштів у вищезазначених видаткових касових ордерах, що призвело до понадлімітних залишків готівки у касі підприємства на загальну суму 109748,36 грн. Додатково перевіркою встановлено, що готівкову виручку на поточний рахунок товариства у АТ Райффайзен банк Аваль протягом жовтня 2017 року здавала ОСОБА_3 на підставі довіреності від 12.01.2015. ОСОБА_3 не є штатним працівником ТОВ Тейк Профіт , не може бути уповноваженою особою на ведення касових операцій на підприємстві та відповідно повинна ставити підпис одержувача коштів на видаткових касових ордерах при проведені нею готівкових операцій з отримання готівки. Однак у видаткових касових ордерах №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017, окрім дозвільного підпису керівника, також відсутні підписи ОСОБА_3, які б засвідчували отримання нею готівкових коштів в касі ТОВ Тейк Профіт . Таким чином, перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 109748,36 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пунктів 2.8, 3.4, 3.5, 3.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Не погоджуючись з актом фактичної перевірки позивач подав заперечення на акт перевірки від 24.10.2017 до ГУ ДФС у Київській області (том 1, а.с. 41-45).

За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки ГУ ДФС у Київській області листом Про розгляд заперечення від 01.11.2017 №7535/10/10-36-14-06-24 повідомлено, що відомості, викладені в запереченні, прийняті до уваги, але не спростовують порушень, зазначених в акті перевірки (том 1, а.с. 46-48).

На підставі акту перевірки, відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №0040341406 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 219496,72 грн. (том 1, а.с. 126-128).

Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДФС у Київській області податковим повідомленням-рішенням №0040341406 від 06.11.2017 позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 (чинним на час проведення перевірки з 17.10.2017 по 18.10.2017, далі - Положення №637).

Під оприбуткуванням готівки згідно з пунктом 1.2. глави 1 Положення №637 розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

Пунктом 2.7 Положення № 637 передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

Відповідно до пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з пунктом 5.2 Положення №637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Пунктом 3.4 Положення №637 визначено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Згідно з пунктом 3.5 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Відповідно до пункту 3.6 Положення №637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис За довіреністю . Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5 цієї глави. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

Пунктом 3.7 Положення №637 визначено, що приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

Відповідно до п.3.10 Положення №637 прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку , отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит Одержав або Прийнято від не заповнюється.

Пунктом 3.12 Положення №637 передбачено, що під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.

Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис Оплачено із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Абзацом 2 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлено, що за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності застосовуються фінансові санкції штрафу - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як встановлено у ході судового розгляду, між ТОВ Райффайзен банк Аваль та ТОВ Тейк Профіт укладено договір комплексного банківського обслуговування від 26.10.2016 №2862924, відповідно до якого банк зобов'язується надати клієнту послуги, зокрема, з відкриття рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування (том 1, а.с. 94-99).

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2015, укладеного між ТОВ Тейк Профіт та ФОП ОСОБА_5, позивачу на праві оренди належить приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 80 кв.м. (том 1, а.с. 83-84).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що за вказаною адресою розташована аптека, в якій встановлені реєстратори розрахункових операцій:

- з фіскальним номером 3000305223, модель МІНІ-ФП81.01, заводський номер: ПР8101102624, зареєстрований 15.03.2017, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 15.03.2017 №3000305223, виданим Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Макарівське відділення) (том 1, а.с. 87);

- з фіскальним номером 3000076163, модель МІНІ-ФП81.01, заводський номер: ПР8101100872, зареєстрований 28.08.2014, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 28.08.2014 №3000076163, виданим Макарівським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (том 1, а.с. 86).

Позивач має ліцензію Державної служби України з лікарських засобів на роздрібну торгівлю лікарськими засобами зі строком дії з 22.07.2014, видану 05.08.2014 (т.1, а.с.85).

Наказом ТОВ Тейк Профіт від 01.10.2017 №11 Про встановлення ліміту в касі підприємства встановлено ліміт каси в розмірі середньоденної виручки за період 01.06.2017 по 01.10.2017 в сумі 24585,21 грн. (том 1, а.с. 100).

Судом встановлено, що ТОВ Тейк Профіт були оформлені наступні документи на видачу готівки:

- видатковий касовий ордер №18 від 11.10.2017 про видачу готівки ОСОБА_8 на суму 2000,00 грн., підстава - розмінна монета (т.1, а.с.52);

- видатковий касовий ордер №19 від 11.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 33787,76 грн. , підстава - інкасація (том 1, а.с. 49);

- видатковий касовий ордер №20 від 12.10.2017 про видачу готівки ОСОБА_9 на суму 2000,00 грн., підстава - розмінна монета (т.1, а.с.53);

- видатковий касовий ордер №21 від 12.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 31267,16 грн ., підстава - інкасація (т.1, а.с.50);

- видатковий касовий ордер №22 від 13.10.2017 про видачу готівки ОСОБА_5 на суму 2000,00 грн., підстава - розмінна монета (т.1, а.с.54);

- видатковий касовий ордер №23 від 13.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 24661,42 грн. , підстава - інкасація (т.1, а.с.51);

- видатковий касовий ордер №24 від 13.10.2017 про видачу готівки ОСОБА_6 на суму 194,23 грн., підстава - повернення (т.1, а.с.55).

Із наданих представником позивача до суду копій видаткових касових ордерів №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, №23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017, згідно яких видавались кошти з каси позивача, вбачається, що вони містять підписи керівника та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_5 .

Крім того, видаткові накладні №18 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017 містять підписи одержувачів готівки, дату отримання такої готівки та відомості про документ, що посвідчує особу одержувача.

Проте, із долучених до матеріалів справи разом із запереченням на адміністративний позов відповідача копій вказаних видаткових касових ордерів, які були зроблені на момент проведення перевірки податковим органом, слідує, що в касових ордерах №18 від 11.10.2017, №19 від 11.10.2017, №20 від 12.10.2017, №21 від 12.10.2017, №22 від 13.10.2017, №23 від 13.10.2017 та №24 від 13.10.2017 підписи керівника підприємства, головного бухгалтера та одержувача готівки відсутні (том 1, а.с. 110-119).

З приводу даних обставин, в судовому засіданні 06.02.2018 була допитана як свідок ОСОБА_5, яка є директором ТОВ Тейк Профіт з січня 2014 року. Свідок ОСОБА_5 повідомила суду про те, що присутньою під час перевірки не була. Завідувач аптекою ОСОБА_6 17.10.2017 повідомила свідка про обставини перевірки. Свідок зазначила, що кожного дня з ранку касир роздруковує два однакових за змістом видаткових касових ордери, з яких один підпуск директор, яка одночасно є головним бухгалтером підприємства. Один видатковий касовий ордер підписаний директором залишається в касові книзі підприємства, а інший директор в кінці місяця забирає, для ведення власної звітності, яку свідок веде окремо. Свідок повідомила суду про те, що спірні видаткові касові ордери №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 про видачу готівки з каси для здавання виручки у банк свідок безумовно підписувала в день їх оформлення. Свідок пояснила, що перевіряючі не звертались під час перевірки із проханням про виготовлення копій документів та їх засвідчення позивачем.

В судовому засіданні 11.04.2018 була допитана як свідок ОСОБА_6, яка працює з 2014 року по даний час завідуючою аптекою ТОВ Тейк Профіт за адресою: АДРЕСА_1. Свідок ОСОБА_6 повідомила, що на перевірку прийшло двоє чоловіків, які показали направлення, посвідчення та наказ на перевірку. Після чого, свідок поставила до відома директора підприємства та особу, яка допомагає з веденням бухгалтерського обліку. Свідок повідомила суду, що під час перевірки у перевіряючи виникли питання щодо наявності в касі підприємства понадлімітних коштів. Після початку перевірки одразу прийшла ОСОБА_3, яка допомагає з веденням бухгалтерського обліку і в її присутності було розпочато перевірку. Свідок пояснила, що особисто кожного дня за винятком вихідних зранку роздруковує видатковий касовий ордер за попередній день у двох однакових примірниках, один з яких зберігається в аптеці, а другий забирає директор для ведення своєї звітності. Підписується директором тільки один з видаткових касових ордерів, який залишається в аптеці. Перевіркою можливо виявлені видаткові касові ордери, які є другими примірниками, що в кінці місяця забирає директор для ведення власного аналізу та звітності.

При цьому свідок зазначила, що під час перевірки взагалі не акцентувалась увага на тому, що до перевірки надані непідписані видаткові касові ордери, оскільки головне питання, яке виникло у перевіряючих - це перевищення ліміту готівки, однак ніякого перевищення ліміту готівки, оскільки кошти майже щодня здавались до банку, що підтверджується квитанціями банку.

Свідок пояснила, що перевіряючі не звертались під час перевірки із питаннями про виготовлення копій документів та їх засвідчення позивачем.

В судовому засіданні 11.04.2018 був допитаний як свідок ОСОБА_7, головний державний податковий ревізор-інспектор ГУ ДФС у Київській області, який проводив перевірку позивача.

Свідок ОСОБА_7 пояснив сулу, що під час перевірки аптеки, розташованої за адресою: смт.Макарів, вул.Фрунзе, 31/1, яка належить ТОВ Тейк Профіт , буда надана касова книга підприємства з видатковими та прибутковими касовими ордерами. Свідок зазначив, що видаткові касові ордери №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 про видачу готівки з каси не були належним чином оформлені, оскільки відсутні підписи керівника та головного бухгалтера або особи, яка оформлює касові операції, а також відсутній підпис одержувача коштів. Зазначив, що копії супровідних відомостей на інкасацію під час перевірки не надавались, про наявність квитанцій банку про здачу готівки до банку свідок не пригадує обставин перевірки. Стверджує, що завідуючою аптеки надані видаткові касові ордери в одному примірнику і без підпису керівника та головного бухгалтера. Свідок зазначив, що позивач відмовився робити копії з цих видаткових касових ордерів та засвідчувати їх печаткою під час перевірки. Порушення, виявлене перевіркою, полягало в тому, що через відсутність підписів керівника та головного бухгалтера на видаткових касових ордерах свідок прийшов до висновку, що готівка за такими касовими ордерами не могла вилучатись із каси, а перебувала в касі підприємства, тому це призвело до перевищення ліміту готівки в касі підприємства. Зазначив, що видаткові касові ордери №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 без підпису керівника та головного бухгалтера були сфотографовані свідком на власний смартфон і в подальшому роздруковані фотокопії були долучені до матеріалів перевірки.

В судовому засіданні 04.05.2018 був допитаний свідок ОСОБА_3, яка вносила кошти ТОВ Тейк Профіт на поточний рахунок у банку.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що надавала позивачу послуги зі здачі готівки до банку в період з 2014 по лютий 2018 року. За професією є бухгалтером. Свідок пояснила, що була присутньою під час перевірки 17.10.2017 в аптеці позивача. Свідок зазначила, що саме вона надавала перевіряючим документи, запитувані під час перевірки, зокрема, папку з видатковими та прибутковими касовими ордерами. Свідок пояснила, що видаткові та прибуткові касові ордери виготовлялися в аптеці в двох однакових примірниках, один з яких залишався у директора, де зберігався другий примірник свідку невідомо. В наданій на перевірку папці були ті видаткові касові ордери, які забирала директор ОСОБА_5 для власного обліку. Свідок пояснила, що не повідомляла під час перевірки про те, що надані видаткові касові ордери це примірники директора і тому вони не підписані, оскільки про це перевіряючі не запитували. Свідок зазначила, що по суті та формі наданих під час перевірки документів питань не було. На другий день перевірки свідок пред'являла працівникам контролюючого органу квитанції про здавання готівки до банку, але щодо цього у перевіряючих не було питань. Свідок пояснила, що перевіряючі не звертались під час перевірки із питаннями зробити копії з документів, хоча в аптеці є ксерокс.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5.9. Положення №637 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Згідно копій сторінок касової книги 11-13 за період з 11.10.2017 по 13.10.2017 (том 1, а.с. 91-93):

- залишок каси на початок дня 11.10.2017 становить 33787,76 грн., а залишок каси на кінець дня становить 31267,16 грн.;

- залишок каси на початок дня 12.10.2017 становить 31267,16 грн., а залишок каси на кінець дня становить 24661,42 грн.;

- залишок каси на початок дня 13.10.2017 становить 24661,42 грн., а залишок каси на кінець дня становить 31664,84 грн.

Судом встановлено, що позивачем здавалась готівкова виручка до банку, а саме:

- кошти в сумі 33787,76 грн. прийняті банком 11.10.2017, що підтверджується штампом із відміткою банку на квитанції від 11.10.2017 №ІВ4Т42575 із зазначенням цієї дати, тобто позивач здав до банку готівкові кошти (виручку) у той же робочий день, в який її видав з каси підприємства на підставі видаткового касового ордеру №19 від 11.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 33787,76 грн. у зв'язку з інкасацією (том 1, а.с. 56);

- кошти у сумі 31267,16 грн. прийняті банком 12.10.2017, що підтверджується штампом із відміткою банку на квитанції від 12.10.2017 №ІВ4Т36481 із зазначенням цієї дати, тобто позивач здав до банку готівкові кошти (виручку) у той же робочий день, в який її видав з каси підприємства на підставі видаткового касового ордеру №21 від 12.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 31267,16 грн . у зв'язку з інкасацією (том 1, а.с. 57);

- кошти у сумі 24661,42 грн. прийняті банком 13.10.2017, що підтверджується штампом із відміткою банку на квитанції від 13.10.2017 №ІВ4Т37009 із зазначенням цієї дати, тобто позивач здав до банку готівкові кошти (виручку) у той же робочий день, в який її видав з каси підприємства на підставі видаткового касового ордеру №23 від 13.10.2017 про видачу готівки АТ Райффайзен Банк Аваль на суму 24661,42 грн. у зв'язку з інкасацією (том 1, а.с. 56).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що суми, які перевищували встановлений ліміт каси, здані ТОВ Тейк Профіт до обслуговуючого банку у день надходження готівкової виручки до каси підприємства.

Суд зазначає, що видані за видатковими касовими ордерами №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 готівкові кошти в сумі 33787,76 грн., 31267,16 грн. та 24661,42 грн. відповідно, згідно з пунктом 5.9. Положення №637 не вважаються понадлімітними і не можуть враховуватися при розрахунку перевищення ліміту каси.

Щодо встановлених перевіркою обставин про надання позивачем під час перевірки видаткових касових ордерів №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 без підпису керівника та головного бухгалтера суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем додані підписані ОСОБА_5 як керівником та головним бухгалтером підприємства копії вказаних видаткових касових ордерів. Факт підписання вказаних документів датою їх складання підтвердила допитана в якості в судовому засіданні ОСОБА_5, яка є директором Товариства та одночасно виконує функції головного бухгалтера.

В той же час сфотографовані на власний смартфон головним державним податковим ревізором-інспектором ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_7 видаткові касові ордери №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 без підпису керівника та головного бухгалтера, які додані до матеріалів перевірки та відповідачем до відзиву на адміністративний позов не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому згідно з пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, яка визначає права контролюючих органів (в редакції на час перевірки 18.10.2017), контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків , у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) , про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Порядок надання платниками податків документів регулює стаття 85 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.85.1 ст.85 ПКУ забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п.85.2 ст.85 ПКУ).

Згідно п.85.4 ст.85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пункт 85.6 ст.85 ПКУ визначає, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови , із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, посадові особи контролюючого органу позбавлені права фотографувати документи під час перевірки та долучати сфотографовані документи як копії документів до матеріалів перевірки.

Натомість чинне податкове законодавство чітко визначає порядок отримання від платника податків копій документів та порядок засвідчення отриманих копій, а в разі відмови платника податків надати копії необхідних документів - складання акту у довільній формі, що засвідчує факт відмови, який в даному випадку відповідачем дотриманий не був.

При цьому суд звертає до уваги, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів звернення посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки до платника податків із запитом про отримання копій документів та зафіксованого належним чином факту відмови платника податків в наданні таких документів.

Також помилковим є твердження відповідача щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства у зв'язку з тим, що у видаткових касових ордерах №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 відсутній підпис працівника ОСОБА_3, яка не є штатним працівником ТОВ Тейк Профіт , про отримання останньою коштів.

Довіреністю від 12.01.2015 ТОВ Тейк Профіт , в особі директора ОСОБА_5, уповноважило ОСОБА_3, вчиняти наступні дії від імені Товариства: здійснювати внесення коштів на поточний рахунок Товариства №26005538241 та зняття готівкою з поточного рахунку, що відкритий в АТ Райффайзен банк Аваль (МФО 380805). Термін дії довіреності до 31.12.2018 (том 1, а.с. 120).

Відповідно до пункту 3.10 Положення №637 у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит Одержав або Прийнято від не заповнюється.

Аналіз наведеної вище норми права дає підстави вважати, що не заповнюється реквізит касового ордеру Одержав або Прийнято від у випадку, якщо він оформлюється на загальну суму проведених підприємством касових операцій у зв'язку зі здаванням готівки до банку.

З огляду на вищезазначені норми та враховуючи, що позивач за видатковими касовими ордерами №19 від 11.10.2017, №21 від 12.10.2017, №23 від 13.10.2017 здавав готівку до банку у день її надходження до каси підприємства, і факт отримання грошових коштів банківською установою підтверджується квитанціями, які є наявними в матеріалах справи, суд вважає, що не є порушенням відсутність підпису відповідальної особи на видаткових касових ордерах біля позначки Одержав .

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що ТОВ Тейк Профіт своєчасно здавало готівку до банку, що здійснює розрахунково-касове обслуговування без перевищення ліміту залишку готівки, а тому застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених оскаржуваним рішенням, є необґрунтованим.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, що підтверджували б правомірність оскаржуваного рішення, у ході розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3292,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.11.2017 №2254, оригінал якого наявний в матеріалах справи (том 1, а.с. 2).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цього Закону встановлено, що за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору дорівнює 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Отже, розмір судового збору за подання вимоги майнового характеру про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2017 №0040341406, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 219496,72 грн., складає 3292,45 грн. (219496,72 грн. х 1,5%), який і підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повне рішення суду складено 15.05.2018.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.11.2017 №0040341406.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тейк Профіт (ідентифікаційний код: 39054577, місцезнаходження: 08000, Київська обл., Макарівський р-н., смт. Макарів, вул.Фрунзе, буд.31/1) судовий збір у сумі 3292,45 грн. (три тисячі двісті дев'яносто дві грн. 45 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений 15.05.2018.

Суддя Кушнова А.О.