Рішення

від 04.04.2018 по справі 183/4784/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4784/17

№ 2/183/651/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 квітня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Дем'яненка Р.К.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Агро-Віта 2000 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- розірвати Договір оренди землі, загальною площею 5,380 га, кадастровий номер 1223210500:02:002:0337, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року за № 122321054000-291;

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 35 591,58 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 515,65 грн., інфляційні витрати в сумі 16 207,39 грн. та пеню у розмірі 6 368,53 грн.;

- а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 125545, виданого Перещепинською міською Радою народних депутатів 02.04.2001 року, належить земельна ділянка площею 5,380 га, кадастровий номер земельної ділянки 1223210500:02:002:0337, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У 2012 році між нею та ТОВ Агро-Віта 2000 був укладений Договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року за № 122321054000-291. Договір оренди укладено сторонами на строк 7 років. Відповідач зобов'язався сплачувати щороку позивачу орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00 % від грошової оцінки землі, розмір якої становить 141 325,00 грн., а також Орендар взяв на себе зобов'язання проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки позивача до 0,40 га, а також сплачувати за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати та надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім'ї у розмірах та в порядку встановленому самим Орендодавцем. Крім того, договором передбачена можливість коригування орендної плати, у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку та у разі індексації грошової оцінки землі. Таким чином, позивач наполягає на тому, що укладений між сторонами договір оренди землі, у відповідності до закону, визначає три основні складові орендної плати за Договором, якими є: орендна плата у грошовій формі, безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Між тим, ОСОБА_1 зазначає, що на момент звернення нею до суду відповідач так і не провів в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2012 року по 2017 рік включно, в результаті чого станом на дату подання заяви виникла заборгованість на загальну суму 35 591,58 грн., яка складається з: 5 653,00 грн. - за 2012 рік, 6 651,00 грн. - за 2013 рік, 3 651,00 грн. - за 2014 рік, 7 854,14 грн. - за 2015рік, 82,22 грн. - за 2016 рік, 11 700,22 за 2017 рік.

Згідно умов договору строк видачі орендної плати у грошовій формі до 31 грудня кожного календарного року. Також п. 9 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення. Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасної повної виплати орендної плати, останній повинен понести відповідальність та сплатити суму основного боргу 35 591,58 грн., з урахуванням інфляційних витрат в розмірі 16 207, 39грн., 3% річних в сумі - 2 515,65 грн., пені в розмірі 6 368,53 грн., а разом 60 683,15 грн.

Крім того, відповідачем у період з 2012 року по 2016 рік взагалі не виконуються взяті на себе зобов'язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби позивача, а також не надавалися послуги по обробітку присадибної ділянки позивача до 0,40 га (оранка та культивація). Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що, виконуючи умови підписаного договору, вона неодноразово звертався до ТОВ Агро-Віта 2000 з вимогами щодо нарахування орендної плати, розміру отриманих податків, сум заборгованості, а також просила погасити наявну заборгованість, просила здійснити обробіток землі та поставити солому. У 2016 році позивач письмово звернулася до відповідача з вимогою про надання інформації щодо нарахування орендної плати та її виплати за договором оренди, а також просила орендаря погасити заборгованість та виплатити грошову компенсацію за ненадані послуги, однак відповідач відповідь на її вимогу не надав, директор підприємства уникає зустрічей з пайщиками, мотивуючи зайнятістю. Систематичне невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат, так і в частині надання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки або виплати грошової компенсації, з урахуванням приписів п. д ч.1 ст. 141 ЗК України, позивач вважає є достатніми підставами для розірвання спірного договору оренди землі та стягнення з відповідача наявної заборгованості, а тому просить договір, укладений між нею та відповідачем, розірвати та стягнути заборгованість з орендної плати.

Ухвалою суду від 28 вересня 2017 року у справі було відкрито провадження.

За результатами підготовчого провадження ухвалою суду 06 березня 2018 року справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, одночасно позовні вимоги підтримала, просить задовольнити їх у повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

Представником відповідача ОСОБА_3 подано до суду відзив, у якому остання позов ОСОБА_1 не визнала та зазначає, що позивач не правильно трактує зміст договору оренди щодо наявності трьох складових орендної плати: орендна плата у грошовій формі, безкоштовна поставка соломи, оранка та культивація присадибної ділянки. Договором оренди землі встановлена грошова форма орендної плати, а безкоштовна поставка соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація є додатковими послугами, не оцінюються у грошовій формі і не входять до складу орендної плати. Станом на 19 листопада 2017 року позивачем фактично отримано орендну плату за 2012-2016 роки у розмірі 27 661,00 грн. ОСОБА_3 про виплату орендної плати за 2012 рік не збереглися, так як відповідно до правил зберігання первинної документації строк зберігання становить 3 роки, який закінчився 31.12.2015 року. Стосовно оранки, культивації та безкоштовної поставки соломи, відповідач ніколи нікому не відмовляв, якщо особа зверталася за даними питаннями з письмовою заявою. Представник відповідача наполягала на тому, що позивач, в порушення вимог п. 5 договору, з такою заявою не звертався. Крім того, сільськогосподарська техніка відповідача може працювати на присадибній ділянці, тільки з дозволу її власника. Таким чином, зважаючи на те що відповідач належним чином виконує умови договору оренди та не допускав систематичної невиплати орендної плати позивачеві зі своєї вини, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Далі, у своїх запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначає, що орендна плата за 2012-2017 роки виплачена позивачу в повному обсязі: а саме: 2013 рік - 5059, 00 грн., 2014 рік - 5653,00 грн., 2015 рік - 6936,00 грн., 2016 рік - 9418,00 грн., 2017 рік - 9418,00 грн., а всього на суму 36 484,00 грн., що підтверджується відомостями про отримання орендної плати. Стосовно поставки соломи, оранки та культивації, то підприємство надавало такі послуги, що також підтверджується відомостями.

У відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, справа розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 125545, що був виданий 02 квітня 2001 року Перещепинською міською Радою народних депутатів, у відповідності до якого ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 5,380 га, кадастровий номер 1223210500:02:002:0337, що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

10.03.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,380 га, яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2012 року за № 122321054000-291 (а.с.31-34).

Відповідно до умов договору, позивач надала відповідачу в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,380 га.

Відповідно до умов Договору Відповідач зобов`язався сплачувати позивачу щороку основну орендну плату у грошовій формі, у розмірі 4,00% від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати у розмірі та в порядку, встановленому законодавством.

Сторонами, відповідно до п.5. договору, було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору.

Представником відповідача суду надана довідка, у відповідності до якої по земельній ділянці за кадастровим номером 1223210500:02:002:0337 площею 5,38га ОСОБА_1 фактично отримала орендну плату за 2013-2016 роки: 19.03.2013 року - 424,00 грн. в натуральній формі, 30.04.2013 року - 255,00 грн., 360,00 грн. та 230,00 грн. в натуральній формі, 30.06.2013 року - 216,00 грн. та 428,00 грн. в натуральній формі, 31.07.2013 року - 300,00 грн. та 622,00 грн. в натуральній формі, 26.09.2013 року - 1649,00 грн. в натуральній формі, 27.09.2013 року - 810,00 грн. в натуральній формі, 14.05.2014 року - 3000,00 грн. в грошовій формі, 29.05.2014 року - 440,00 грн. в натуральній формі, 29.06.2014 року - 560,00 грн. в грошовій формі, 16.09.2014 року - 1200,00 грн. в натуральній формі, 05.02.2015 року 453,00 грн. в грошовій формі, 27.08.2015 року - 2800,00 грн. в натуральній формі, 25.12.2015 року - 1936,00 грн. в грошовій формі, 17.09.2015 року - 360,00 грн. в натуральній формі, 02.02.2016 року - 2200,00 грн. в грошовій формі, 02.08.2016 року - 9418,00 грн. в грошовій формі, а всього 27661,00 грн. (а.с. 35).

На підтвердження доказів виплати орендної плати позивачеві представником відповідача надано відомості про виплату ОСОБА_1: 07.08.2013 року - 487,50 грн. орендної плати, 20 серпня 2013 року - 1649 грн. орендної плати, 12 вересня 2013 року - 810,60 грн. орендної плати, 02 серпня 2016 року - 9418 грн. орендної плати, 02 лютого 2016 року - 2200 грн. орендної плати, 05 лютого 2015 року - 453 грн., 14 травня 2014 року - 3000 грн. (а.с. 36-41). Зазначені докази в розумінні ст.77 ЦПК України приймається судом, як належний та такий, що доводить зазначену обставину в спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України , докази встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України , суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

А згідно вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В силу ст. 82 ЦПК України, позивачем доведено, що в період з 2012 року по 2016 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача розміром 0,40 га, яка розташована на території Попасненської сільської ради, товариством з обмеженою відповідальністю АФ Олімпекс-Агро взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалась.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимогами ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України Про оренду землі відносить до істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Зазначеною нормою закону також передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, умовами підписаного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. П.32 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Крім того, укладений між сторонами Договору встановлено, що договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін.

Договором встановлено, що він може бути припинений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договором визначено, що його розірвання в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 4% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця; оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не може погодитися, як на підставу розірвання договору оренди посилання позивача у первісному позові на сплату орендної плати не в повному обсязі за 2012-2017 роки, однак вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену в повному обсязі орендну плату за цей період у розмірі 35591,58 грн.

Суд погоджується з поданим позивачем розрахунком суми боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції, та на виконання вимог ст. 625 ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену в повному обсязі оренду плату з урахуванням встановленої законом відповідальності у виді 3% річних та індексу інфляції.

У відповідності до п.9 Договору оренди, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення.

У відповідності до ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розраховану нею суму боргу з урахуванням пені.

При цьому, аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання договору оренди, в зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором, у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання відповідачем таких істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Посилання представника відповідача у відзиві на те, що оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених Договором, а є додатковою безкоштовною послугою, спростовуються змістом самого Договору (п. 2.2.) та положеннями ст. 15 та Розділу 3 Закону України Про оренду землі .

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені нею судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1344,80 грн. (а.с. 1, 63).

Керуючись ст.ст. 12,76-82, 89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,380 га, кадастровий номер 1223210500:02:002:0337, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , зареєстрований 14.08.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-291.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агро-Віта 2000 , код ЄДРПОУ 35601700, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати у розмірі 35591,58 грн., 3% річни за прострочення зобов'язання у розмірі 2515, 65 грн., інфляційні витрати у розмірі 16207,39 грн., пеню у розмірі 6368,53 грн., а всього 60683,15 грн. (шістдесят тисяч шістсот вісімдесят три грн., 15 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агро-Віта 2000 , код ЄДРПОУ 35601700, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), судові витрати в розмірі 1 344,80 грн. (одна тисяча триста сорок чотири грн. 80 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.