Рішення

від 30.05.2018 по справі 826/2563/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2018 року № 826/2563/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові Н.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0086511201, представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0086511201.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем перевірку, акт складений за результатами якої став підставою для видання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, було проведено всупереч законодавчій забороні на її проведення. Також позивач посилається на те, що оскільки податкові накладені щодо яких було встановлено порушення строків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не були надані покупцю, то відсутні і підстави для притягнення позивача до відповідальності.

Крім того позивач посилався на відсутність у відповідача правових підстав для нарахування штрафних санкцій за жовтень 2015 року за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладених, оскільки до 16.02.2016 був відсутній порядок їх застосування у той час, як відповідно до положень Податкового кодексу України відповідач мав застосовувати відповідні штрафні санкції виключно згідно відповідного порядку затвердженого центральним органом виконавчої влади.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав заяву щодо розгляду справу в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення в яких зазначив про те, що за результатами проведеної камеральної перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем зареєстровано податкові накладні в ЄРПН за жовтень 2015 року на суму ПДВ 533333.30 грн. з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів (акт перевірки від 29.07.2016 № 1403/26-50-12-01).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 194 а частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

29.07.2016 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платника податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2016 № 1402/26-50-12-01, яким встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачай товарів/послуг Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд - продавцем товарів/послуг, який зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, а саме, несвоєчасно зареєстровано 3 податкові накладні в ЄРПН за жовтень 2015 року на загальну суму ПДВ 533333.30 грн.

31.08.2016 на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0086511201, яким застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 53 333,33 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 16.01.2017 №782/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд не погоджуючись з податковим повідомленням - рішення від 31.08.2016 №0086511201, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу викладених положень вказаного Закону, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, суд дійшов висновку про те, що запроваджені обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2018 у справі № 805/4016/16-а (провадження № К/9901/2424/17).

Відповідно до пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що норми пункту 1120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

Отже податкові накладні які були складені після 01.10.2015, відповідно як у даній справі, у листопаді та грудні 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

З огляду на зазначене, якщо податкові накладні були складені після 01.10.2015 і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені в статті 120 1 Податкового кодексу України.

Актом від 29.07.2016 № 1403/26-50-12-01 встановлено, що дані перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПНЮ в період за жовтень 2015 року.

До 01.01.2016, а отже в період щодо якого було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації частини податкових накладних пунктом 120 1 .3 статті 120 1 Податкового кодексу України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII названий пункт статті 120 1 Податкового кодексу України було виключено.

Суд вважає, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120 1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Крім того суд звертає увагу на наступне.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 826/13930/16 (провадження №К/9901/3714/17).

Посилання позивача на факт того, що оскільки виписані ним в жовті 2015 року 3 податкові накладені на загальну суму 533333.30 грн. не були надані покупцю, то відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних є необгрунтованими, оскільки обов'язок платника податків щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не ставиться Податковим кодексом України в залежність від наявності факту звернення покупця щодо надання відповідної податкової накладеної, у той час, як наявність вказаного факту зумовлює обов'язок щодо надання податкової накладеної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом необґрунтованості посилань позивача на проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 29.07.2016 № 1402/26-50-12-01, всупереч законодавчій забороні на її проведення та відсутність у нього правових підстав для нарахування штрафних санкцій за період жовтень 2015 року за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладених, у зв'язку з відсутністю порядку їх застосування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 31.08.2016 № 0086511201.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд (03038, м. Київ, пр. Науки, буд. 54-б, оф. 5, код ЄДРПОУ 39121009) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 № 0086511201 - відмовити повністю .

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов