Справа № 815/3557/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Велайс про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося ГУ ДФС в Одеській області з адміністративним позовом до ТОВ Велайс про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Велайс згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2017 року.
Ухвалою суду від 23.10.2017 року провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/3380/17 та поновлено судом 25.04.2018 року в зв'язку із тим, що обставини, які обумовили зупинення провадження у справі відпали.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовані тим, що посадові особи ГУ ДФС в Одеській області з метою проведення документальної планової виїзної перевірки здійснили вихід за податковою адресою ТОВ Велайс , однак директор зазначеного підприємства безпідставно відмовив посадовим особам податкового органу в допуску до перевірки, а тому у позивача були всі підстави для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого підлягає підтвердженню в судовому порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі п. п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на ІІ квартал 2017 року проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, 07.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ №1973 про проведення з 23.06.2017 року тривалістю 10 робочих днів документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Велайс за період з 25.12.2015 року по 31.12.2016 року (аркуш справи 12).
На підставі зазначеного наказу та виписаних направлень на перевірку від 21.06.2017 року №3190/14-08, №3191/14-08, №3192/14-08, №3193/14-08, №3194/14-08, №3195/14-08 (аркуші справи 13-18), з метою проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача, співробітниками ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 29.06.2017 року здійснений вихід за податковою адресою ТОВ Велайс , директору ТОВ Велайс ОСОБА_3 вручено направлення на перевірку, однак ним не допущено зазначених посадових осіб до перевірки з підстав протиправності наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.2017 року №1973, що відображено в акті про відмову посадових осіб ТОВ Велайс у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки №001972/15-32-14-08/40198132 від 29.06.2017 року (аркуш справи 11).
Враховуючи зазначені обставини, заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області направлено начальнику ГУ ДФС в Одеській області звернення від 29.06.2017 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків №85/11/15-32-14-08 (аркуш справи 8), за результатами розгляду якого, 30.06.2017 року о 16.45 годині ГУ ДФС в Одеській області, на підставі ст. 94 Податкового кодексу України, прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ Велайс (аркуш справи 7).
У відповідності до вимог п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу має бути перевірена судом, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Однак, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10, п. п. 94.19.1 п. 94.19, п. 94.21 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункту 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту з цих підстав, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що в разі не підтвердження обґрунтованості арешту на майно судом протягом 96 годин адміністративний арешт майна платника податків припиняється та повторне накладення адміністративного арешту не дозволяється.
Оскільки рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника ТОВ Велайс за адресою: 65005, м. Одеса, пл. Михайлівська, буд. 1 винесено 30.06.2017 року, на даний час 96 годинний термін для підтвердження цього арешту сплинув, а тому у суду відсутні підстави для його підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ГУ ДФС в Одеській області необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ГУ ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) до ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю Велайс (65005, м. Одеса, пл. Михайлівська, 1, код ЄДРПОУ 40198132) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Велайс згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2017 року - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л. І. Свида
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2018 |
Оприлюднено | 04.06.2018 |
Номер документу | 74319983 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Свида Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні