Рішення

від 24.05.2018 по справі 822/1374/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1374/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоБіоРесурс" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області №0011481404 від 28.12.2017, яким ТОВ "ЕнергоБіоРесурс"визначене грошове зобов'язання на суму 63419,71 грн.

Позивач зазначає, що 28.12.2017 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі акту від 13.12.2017, Головне управління ДФС у Хмельницькій області на адресу товариства направило податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 за №0011481404 та №0011481404. за те, що позивач не дотримав законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями по контракту №3 від 26.10.2015 з нерезедентом.

За результатами адміністративного окскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

На думку позивача податкове повідомлення-рішення, яким нарахована пеня в розмірі 63419,71 грн. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, винесене контролюючим податковим органом з порушенням шестимісячного строку, та пізніше одного року з дня порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності .

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Хмельницькій області № НОМЕР_1 від 28.12.2017 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили в судовому засіданні та у поданому відзиві на адміністративний позов. Зазначають, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання своєчасності надходження валютних цінностей на Україну, а саме в іноземній валюті по контракту №3 від 13.12.2015 за період з 26.10.2015 по 04.08.2017.

За результатами перевірки встановлено порушення законодавчо визначеного строку розрахунків за імпортними операціями по контракту №3 від 26.10.2015 з ORIENT INVEST LP (Великобританія) в сумі 2550,00 дол. США на 555 днів на суму 63419,71 грн. Наголошує, що спірне податкове повідомлення - рішення винесене на підставі, у межах повноважень, з урахуванням всіх обставин, а тому є правомірним.

Врахувавши викладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно да наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 29.11.2017 №3901 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 08.02.2016 №35-4-1-00/9-707 щодо порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту №3 від 26.10.2015 за період з 26.10.2015 по 04.08.2017, за результатами якої складено акт від 13.12.2017 №2851/22-01-14-04/37462646 .

Вказаною перевіркою зазначено, що позивач порушив вимоги ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями по контракту №3 від 26.10.2015 з ORIENT INVEST LP (Великобританія) в сумі 2550,00 дол. США на 555 днів (податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №0011481404) на суму 63419,71 грн. та порушення вимог Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами із змінами та доповненнями, та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", в частині не проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2016, 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017 (податкове повідомлення - рішення від 28.12.2017 №0011491404 на суму 680 грн.).

Суд встановив, що ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" (покупець) в особі директора ОСОБА_1 укладено імпортний контракт №3 від 26.10.2015 з ORIENT INVEST LP (продавець Великобританія, в особі повіреного ОСОБА_5, на предмет поставки вогнетривкого бетону марки TRI-MOR MORFLO 160 в кількості 1000 кг.

На виконання умов контракту №3 від 26.10.2015 ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" здійснено попередню оплату на користь нерезидента ORIENT INVEST LP (Великобританія) згідно виписки банку від 29.10.2015 на суму 2550,00 дол. США/585360,5грн. (граничний строк розрахунків за вказаним платежем - 27.01.2016).

Нерезидентом здійснено повернення коштів на користь ТОВ "ЕнергоБіоРесурс", що підтверджується наданою до перевірки випискою банку від 04.08.2017 на суму 2550,00 дол. США /66008,67 грн.

Повернення коштів в сумі 2550,00 дол. США відбулося з порушенням законодавчо встановленого строку на 555 днів (з 28.01.2016 по 04.08.2017).

Відповідно до ст.4 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахована пеня в сумі 63 419,71 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0011481404.

Податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржене в адміністративному порядку, яке за результатами розгляду скарги, залишене в силі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94-ВР) (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів, зокрема з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ч.5 та 6 ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених зокрема ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 №2756-VI набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто, з 01.01.2011.

Абзацом 6 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в ін валюті" встановлено, що органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, до яких належить ГУ ДФС у Хмельницькій області, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01.01.2011 (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, законодавством регламентовані чіткі строки здійснення розрахунків у сфері внішньоекономічної діяльності та штрафні санкції у разі їх порушення, застосування яких належить до компетенції органів доходів і зборів.

При цьому, слід враховувати, що строки притягнення до відповідальності такого виду визначені ПК України, на що у ч.2 ст.250 ГК України міститься пряме посилання.

Даний спір врегульований нормами валютного та податкового законодавства. За своєю суттю в межах спірних правовідносин має місце валютне правопорушення, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює цей орган відповідно до пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що пеня нарахована податковим органом за порушення розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією суд вважає хибним, виходячи з того, що відповідно до ст.4 Господарського кодексу України не є предметом його правового регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Розрахунки в іноземній валюті не є порушенням господарської діяльності, внаслідок чого пеня застосована податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст.238 Господарського кодексу України, і як наслідок цього, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись строки застосування цих санкцій, встановлені ст.250 цього Кодексу.

Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду України з аналогічного питання, яка висловлена у Постанові від 20.02.2018 у справі №808/2535/17.

Разом з тим, суд критично ставиться до твердження позивача про порушення термінів проведення контролюючим органом перевірки, оскільки відповідно до Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" був встановлений мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та визначені конкретні підстави для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області №0011481404 від 28.12.2017 щодо нарахування ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, a тому підстави для визнання його недійсним і скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕнергоБіоРесурс" в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнергоБіоРесурс" (пров. Проїздний, 10, к. 247, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29006 код ЄДРПОУ 37462646) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 39492190) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Хмельницькій області №0011481404 від 28.12.2017 на суму 63419,71 грн. залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 травня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_6