Постанова

від 22.05.2018 по справі 903/899/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Справа № 903/899/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - Ківерцівської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. у справі №903/899/17 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Ківерцівської міської ради (м. Ківерці, Волинська обл.)

до приватного підприємства "Лагода" (м. Ківерці, Волинська обл.)

про стягнення 53460, 32 грн. заборгованості та розірвання договору оренди землі

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю №7.3 від 09.01.18р.

відповідача - ОСОБА_2 - свідоцтво № 427 від 30.07.09р.

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська міська рада звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до приватного підприємства "Лагода" про стягнення 53460, 32 грн. заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі від 06.11.2015р.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. у справі №903/899/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Ківерцівська міська рада звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що про існування постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. у справі №803/994/17 їй не було відомо, тому апелянт змушений був сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви до суду про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі. Скаржник зазначає, що після підписання договору оренди землі від 06.11.2015р. відповідач протягом двох років не вчинив жодних дій щодо проведення його державної реєстрації, тому депутатами міської ради на пленарному засіданні було прийнято рішення №22/36 від 18.10.2017р. про розірвання договору оренди з відповідачем. Скаржник звертає увагу суду, що на момент подання даного позову до суду договір оренди землі від 06.11.2015р. у встановленому законом порядку не був зареєстрований, тому, враховуючи положення чинного законодавства, наявні підстави для розірвання договору оренди землі від 06.11.2015р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2018р. відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу до розгляду на 22.05.2018р. на 10:30 год.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2018р. клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено забезпечення проведення відеоконференції Ківерцівському районному суду Волинської області.

Приватне підприємство "Лагода" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №15402/18 від 21.05.2018р.), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні 22.05.2018р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2018р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, 15.08.2005р. між Ківерцівською міською радою (орендодавець, позивач) та приватним підприємством "Лагода" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0455 га для будівництва та обслуговування торгово-готельного комплексу в м. Ківерці по вул. Ковпака.

Рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради "Про дозвіл на проведення будівництва торгово-готельного комплексу приватному підприємству "Лагода"" від 30.08.2007р. №404, вирішено дозволити ПП "Лагода" провести будівництво торгово-готельного комплексу в місті Ківерці по вулиці Ковпака, 2г, на земельній ділянці, що є у його користуванні, згідно договору оренди від 15.08.2005р. та земельній ділянці, що є у його власності згідно Державного акту серія ВЛ №005721 від 21.06.2002р.

01.11.2007р. між Ківерцівською міською радою (орендодавець, позивач) та приватним підприємством "Лагода" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування столярного цеху, яка знаходиться в м.Ківерці по вул.Шопена, 29

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,3216 га, в тому числі 0,3216 га - забудовані землі.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, що належать приватному підприємству "Лагода" (п. 3 договору).

Відповідно до п.8 договору він укладений строком на 25 років.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вносить щомісячно у сумі 166,92 грн.

Згідно п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками та зареєстрований у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 07.12.2007р. №040709400043.

07.12.2007р. по акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки), орендар передав, а орендодавець прийняв земельну ділянку кадастровий номер 0721810100:01:001 площею 0,3216 га, що знаходиться в м.Ківерці по вул.Шопена, 29.

Додатковою угодою від 02.04.2012 р. до договору оренди землі від 01.11.2007р. внесено зміни до п. 11 договору оренди та викладено його в наступній редакції: "орендна плата вноситься в сумі 1038,69 грн. щомісячно".

Додаткова угода підписана представниками сторін, скріплена їх печатками та зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Ківерцівському районі, запис в Державному реєстрі земель від 27.04.2012р. № 072180004001386.

Рішенням Ківерцівської міської ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що є в оренді приватного підприємства "Лагода" від 20.04.2016р. №7/39, вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3216 га, що знаходиться в оренді приватного підприємства "Лагода".

Додатковою угодою від 05.05.2016р. до договору оренди землі від 01.11.2007р. сторони припинили договір оренди землі від 01.11.2007р. в зв'язку із поділом цієї земельної ділянки.

Рішенням Ківерцівської міської ради "Про внесення змін в рішення №7/39 від 20.04.2016р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що є в оренді приватного підприємства "Лагода"" від 30.06.2016р. №10/14, вирішено у зв'язку з набуттям іншою особою права власності на майно розташоване в місті Ківерці по вул. Шопена, 29 внести зміни в рішення №7/39 від 20.04.2016р., вилучивши п. 3, 5, 6, 7 даного рішення.

Рішенням Ківерцівської міської ради "Про поновлення договору оренди земельної ділянки з ПП"Лагода"" від 16.10.2015р. №58/11, на підставі клопотання ПП "Лагода" було вирішено поновити відповідачу договір оренди землі на використання земельної ділянки площею 0,0455 га (кадастровий номер 0721810100:01:001:2446) для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка знаходиться в м. Ківерці по вул. Ковпака.

06.11.2015р. між Ківерцівською міською радою (орендодавець, позивач) та приватним підприємством "Лагода" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка знаходиться в м. Ківерці по вул. Ковпака.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0455 га, кадастровий номер - 0721810100:01:001:2446, в тому числі 0,0455 га - забудовані землі.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, що належать приватному підприємству "Лагода" (п. 3 договору).

Відповідно до п.8 договору він укладений строком на 20 років.

Згідно п. 9 договору орендна плата вносить у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки в сумі 4866,25 грн. за один рік.

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вносить щомісячно.

Згідно п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю - об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцю орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений їх печатками.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.12.2015р. №51317263, державним реєстратором 23.12.2015р. за Ківерцівською міською радою було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0455 га, що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Ковпака.

Згідно листа Головного Управлінням ДФС у Волинській області від 11.10.2017р., станом на 01.10.2017р. у відповідача існує заборгованість за період з березня 2015р. по серпень 2017р. в розмірі 53460,32 грн.

Рішенням Ківерцівської міської ради "Про розірвання договору оренди землі, укладеного між Ківерцівською міською радою та приватним підприємством "Лагода" від 06.11.2015р." від 18.10.2017р. №22/36, вирішено у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати за землю розірвати договір оренди землі від 06.11.2015р.

04.05.2017р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість в сумі 53472,37 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. у справі №803/994/17 позов Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до приватного підприємства "Лагода" про стягнення податкового боргу у розмірі 56513,59 грн. задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, адміністративний суд зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 56513,59 грн., з яких: 1193,28 грн. - заборгованість по земельному податку з юридичних осіб та 55320,31 грн. - заборгованість по орендній платі з юридичних осіб. При цьому, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань згідно з податковими деклараціями з плати за землю, а податковий борг по даному платежу виник також внаслідок несплати грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями. Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 114,53 грн. згідно з підпунктом 129.1.2 статті 129 ПК України, яка також була стягнута з відповідача судом.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду 22.05.2018р., зазначив, що сума заборгованості по орендній платі в розмірі 53460, 32 грн., заявлена позивачем до стягнення у даній справі входить до суми 55320,31 грн. (заборгованість по орендній платі з юридичних осіб), яка була стягнута адміністративним судом у справі №803/994/17, тому скаржник не оскаржує в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в цій частині.

09.02.2018р. відповідач зареєстрував речове право на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Ковпака, площею - 0,0455 га, терміном на 20 років, на підставі договору оренди землі від 06.11.2015р., що підтверджується витягом №114088452 від 15.02.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 53460, 32 грн. та розірвання договору оренди землі від 06.11.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, що має наслідком порушення умов договору оренди землі від 06.11.2015р. та є підставою для його розірвання. Також, як на підставу для розірвання договору оренди землі, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив державну реєстрацію даного договору.

Апеляційний господарський суд зазначає, що ч.1 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом передбачено, що апеляційний суд переглядає справу лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом вимог апеляційної скарги є скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди від 06.11.2015р. з підстав порушення відповідачем договірних зобов'язання в частині сплати орендної плати та не здійснення останнім державної реєстрації договору оренди.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір від 06.11.2015р. є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання ЗК України, глави 58 ЦК України та глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Приписами ст. 792 ЦК України унормовано, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини з питання оренди землі є Закон України "Про оренду землі".

Згідно ст. 1 даного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ст. 24 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами ст. 32 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ст. 4 даного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Законодавець чітко розмежовує момент укладення договору оренди землі та момент набрання чинності договором в результаті проведення державної реєстрації речового права. Розмежування у часі виникнення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності є розмежуванням у часі двох правових наслідків: першого, це набуття договором як фактом юридичного значення та другого - набуття юридичного значення зобов'язаннями, а відповідно суб'єктивними цивільними правами та обов'язками, що ними породжені. Момент укладення договору та набрання ним чинності розмежовані у часі, проте і момент укладення договору і момент набрання ним чинності має, кожен окремо, своє власне юридичне значення.

Таким чином, державна реєстрація речових прав породжує момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором чинності.

Так, момент укладення договору оренди землі підтверджує факт наявності домовленості двох сторін на виникнення між ними в майбутньому (після державної реєстрації речового права) прав та обов`язків. Разом з тим, з моменту проведення реєстрації речового права він набуває чинності у повному обсязі, у сторін договору виникають передбачені законом права і обов`язки, в тому числі в орендаря в результаті проведення державної реєстрації права виникає право оренди на земельну ділянку та обов`язок сплачувати орендну плату.

Як встановлено апеляційним судом, після звернення позивача до суду відповідач 09.02.2018р. зареєстрував речове право на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Ківерці, вул. Ковпака, площею - 0,0455 га, терміном на 20 років, на підставі договору оренди 06.11.2015р., що підтверджується витягом №114088452 від 15.02.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Таким чином, після реєстрації відповідачем речового права 09.02.2018р., договір оренди землі від 06.11.2015р. набрав чинності та у сторін договору виникли передбачені ним права та обов`язки, в тому числі в орендаря виникло право оренди земельної ділянки та обов'язок сплачувати орендну плату.

Матеріалами справи підтверджується, що після реєстрації речового права, яке виникло на підставі договору оренди землі від 06.11.2015р. відповідач належним чином виконує умови договору оренди та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій.

Отже, враховуючи те, що спірний договір оренди землі набрав чинності лише після реєстрації відповідачем речового права (09.02.2018р.), а до цього моменту відповідач не набув прав орендаря за договором та у нього не виникло обов'язку сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою саме на підставі договору оренди землі від 06.11.2015р., що унеможливлює порушення відповідачем умов договору та права позивача саме за цим договором на отримання орендної плати, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позов про розірвання договору оренди від 06.11.2015р., укладеного між позивачем та відповідачем не підлягає задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність рішення Ківерцівської міської ради від 18.10.2017р. №22/36 про розірвання договору оренди землі від 06.11.2015р. не може свідчити про те, що даний договір є розірваним, оскільки вказане рішення є виключним способом волевиявлення органу місцевого самоврядування позивача - орендодавця. В силу умов договору (п.п. 38, 39) розірвання договору допускається лише за згодою сторін і в односторонньому порядку не допускається, а в силу норм чинного законодавства - за рішенням суду (ст. 651 ЦК України).

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ківерцівської міської ради на рішення Господарського суду Волинської області від 28.02.2018р. у справі №903/899/17 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 29.05.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.