Постанова

від 23.05.2018 по справі 826/11464/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11464/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: Маковія В.В..

представника відповідача: Сахацького С.О.,

представника третьої особи: Ходорича О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби до Комунального підприємства Київблагоустрій , третя особа: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними дій та скасування припису, за апеляційною скаргою Комунального підприємства Київблагоустрій на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, -

У с т а н о в и в:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Печерські пагорби звернулося у суд із позовом до Комунального підприємства Київблагоустрій , у якому просило визнати протиправними дії провідного інженера КП Київблагоустрій щодо винесення припису від 09 вересня 2017 року №1718688 та скасувати вказаний припис.

В обгрунтування вимог позовної заяви позивач посилається на те, що обмеження дорожнього руху на прибудинковій території у житловій та пішохідній зоні під дією інформаційно - вказівного знаку 5.29.1 Тупик , шляхом встановлення - шлагбауму, не порушує правил благоустрою, отже винесення припису не відповідає вимогам законодавства, оскаржувані дії відповідача вчинені та прийняті з порушенням положень ч. 3 ст. 2 КАС України.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року позов задоволено.

Судове рішення умотивоване тим, що відповідачем не зазначено, у чому саме виявилось порушення ОСББ Печерські пагорби вимог пункту 20.1.1 Правил благоустрою, а вказаний пункт Правил благоустрою не встановлює складу правопорушення та не може мати наслідком винесення припису. Відповідачем не доведено, що влаштований позивачем шлагбаум відповідає ознакам малої архітектурної форми або тимчасової споруди, щодо яких можливо винести припис, та, що розміщення шлагбауму можна вважати самовільним. Окрім того, місцевий суд дійшов висновку, що прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об'єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву залишити без задоволення.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуваний припис не встановлює факту самовільного розміщення спірного шлагбауму, а складений інспектором на виконання покладених на нього обов'язків Правилами благоустрою м. Києва. Також, скаржник посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, що шлагбаум розташований саме на прибудинковій території та його розміщення не порушує права інших осіб, до того ж в матеріалах справи відсутні жодні рішення співвласників багатоквартирного будинку про згоду на його розміщення. Окрім того, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що виявлений шлагбаум належить об'єднанню на праві власності та оскаржувані дії і припис стосуються прав та інтересів останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що 09 вересня 2017 року провідним інженером КП Київблагоустрій Бойко С.Н. винесено ОСББ Печерські пагорби припис №1718689, у якому встановлено порушення останнім пункту 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради 25.12.2008 року №1051/1051 (далі - Правила благоустрою), по вул. Євгена Коновальця, 36 В та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення шлагбауму, а в разі відсутності такої демонтувати шлагбаум власними силами. Також, позивача попереджено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Уважаючи дії відповідача та припис протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно з пунктом 2.3 розділу ІІ Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі по тексту - Правила благоустрою) елементами благоустрою зокрема є: малі архітектурні форми, інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень пункту 13.1 розділу ХІІІ Правил благоустрою розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про благоустрій населених пунктів , Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності , інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій" (далі - КП Київблагоустрій ) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов'язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Відповідно до статті 12 Закону України Про благоустрій населених пунктів суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Частиною першою статті 25 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до пункту 20.1.1 Правил благоустрою до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Про відходи та Про охорону навколишнього природного середовища ; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.

Судом установлено та не спростовується відповідачем, що відповідно до Генерального плану міста Києва, проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, та за даними листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 31 жовтня 2016 року №055-16983, вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестям вул. Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до будинків №№9, 10 на вул. Тверський тупик у Печерському районі м. Києва немає.

За відомостями бази даних міського земельного кадастру наскрізний проїзд між вказаними земельними ділянками до будинку 36-В по вулиці Євгена Коновальця відсутній.

Про відсутність проїзду також свідчить інформаційно-вказівний знак 5.29.1 Тупик , що встановлений на перехресті вулиці Тверський тупик та Новопечерського провулку. Вказаним знаком відповідно до Правил дорожнього руху позначають дороги, які не мають наскрізного проїзду.

Рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №413/1417 Про надання статусу скверу земельним ділянкам біля будинків №6/8, №9 та №10 на вул. Тверський тупик у Печерському районі м. Києва надано статус скверу земельним ділянкам №№37 та 2 згідно бази даних міського земельного кадастру біля будинків №6/8, №9, №10 на вулиці Тверський тупик у Печерському районі міста Києва.

Однак, фактично між перехрестям вул. Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до будинків №№9, 10 на вул. Тверський існує проїзд, що не відповідає містобудівній документації міста Києва та призводить до погіршення екологічної ситуації на прилеглій території, яка є зоною відпочинку мешканців цього будинку.

У зв'язку із чим, 24 липня 2017 року на засіданні правління ОСББ Печерські пагорби розглянуто питання щодо наявності (або відсутності) вільного (наскрізного) проїзду на проміжку між перехрестям вул. вул. Євгена Коновальця та Михайла Задніпровського до вул. Тверський тупик у Печерському районі міста Києва, за результатами чого прийнято рішення облаштувати на розі будинку 36-В по вул. Євгена Коновальця тупик.

Як вірно наголошено судом першої інстанції, відповідачем не зазначено, у чому саме виявилось порушення ОСББ Печерські пагорби вимог пункту 20.1.1 Правил благоустрою.

При цьому, відповідачем не враховано, що прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку є особливим об'єктом права власності на землю, оскільки призначена для розміщення й обслуговування житлового будинку та має задовольняти інтереси його мешканців. Тобто, ОСББ Печерські пагорби наділене самостійним правом утримання та благоустрою прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку 36-В по вул. Євгена Коновальця на підставі відповідного рішення.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що дії відповідача щодо винесення припису, а також сам припис суперечать Закону України Про благоустрій населених пунктів та Правил благоустрою. Відтак, оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги покликання скаржника на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, що спірний шлагбаум розташований саме на прибудинковій території та його розміщення не порушує права інших осіб, позаяк усупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано доказів протилежного.

Окрім того, з урахуванням змісту припису та наявних в матеріалах справи доказів, також не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що позивачем не доведено, що виявлений шлагбаум належить йому на праві власності, а оскаржуваний припис стосується прав та інтересів останнього.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київблагоустрій залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 29 травня 2018 року.)