Постанова

від 23.05.2018 по справі 823/1696/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1696/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника відповідача: Кравчука С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови у прийнятті митної декларації, за апеляційною скаргою Черкаської митниці ДФС на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, -

У с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до Черкаської митниці ДФС, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 20.07.2017 №UA902000/2017/504825/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2017/00031.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняті відповідачем рішення суперечать положенням Митного кодексу України, оскільки ним неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару при наявності всіх необхідних документів, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Рішення суду умотивовано тим, що відповідач при визначенні митної вартості товарів та під час здійснення консультації з позивачем мав достатньо інформації, за якою міг застувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а застосування другорядного методу визначення митної вартості товару не знаходить правового підґрунтя та в сукупності з дослідженими судом матеріалами справи свідчить про формальний підхід митного органу до процедури перевірки та визначення такої вартості.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрнтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у поданих позивачем документах для підтвердження заявленої митної вартості товарів містяться розбіжності та арифметичні помилки, тому позивачу було запропоновано подати додаткові документи, проаналізувавши які митницею встановлено, що заявлені декларантом відомості щодо вартості товару не підтверджені документально та не піддаються обчисленню, в зв'язку з чим метод визначення митної вартості товару за ціною угоди застосувати неможливо.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Колегією суддів установлено, що 17.07.2017 року ФОП ОСОБА_3 до митного оформлення за митною декларацією UA902050/2017/504825 (далі - МД № 504825) заявлений товар: інвентар для заняття фізкультурою; карбонат магнію осаджений, крейда (тальк, спортивна магнезія) для гімнастики; гімнастичні м'ячі надувні.

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору). На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: пакувальний лист №б/н; рахунок проформа від 16.12.2016; інвойс від 19.05.2017 № РХ20161022АХ; коносамент від 20.05.2017 №COSU6152260200 ; автотранспортна накладна від 12.07.2017 № 9202; сертифікат про походження товару форми А від 19.05.2017 № 17C3206A3700/00006R; платіжне доручення в іноземній валюті від 03.05.2017 № 1; платіжне доручення в іноземній валюті від 28.12.2016 №27; прайс-лист від 19.05.2017; зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів від 12.12.2016 № 1-1972; специфікація від 19.05.2017 №1 до контракту від 12.12.2016 № 1-1972; каталог продукції; лист відправника від 07.07.2017; лист імпортера від 11.07.2017; митна декларація країни експорту від 18.05.2017 №230220170027525261 .

За наслідками розгляду вказаних документів, Черкаською міською митницею ДФС повідомлено позивача електронним повідомленням про виявлені розбіжності та помилки в наданих документах, зокрема: відповідно інвойсу та специфікації невірно розраховано вартості за наступними позиціями: WP013 Прогумовані диски з 7 отворами, з кільцем з нержавіючої сталі для штанги Olympic жовтого кольору вагою 1,25 кг вартість за одиницю зазначено 1,58 дол. США та кількість 36 тобто, загальна вартість по зазначеній позиції повинна складати - 56,88 дол. США. Однак, в інвойсі та специфікації зазначено загальну вартість по даній позиції 56,70 дол. США. Подібна ситуація спостерігається за наступними позиціями: WP006 Прогумовані дворучні диски, з кільцем з нержавіючої сталі для штанги Olympic чорного кольору вагою 1,25 кг в документах зазначено вартість 49,5 дол. США, а при здійсненні розрахунку вартість має складати - 49,68 дол. США; DB204 Гантелі покриті вінілом Dipping Dumbbell вагою 0,5 кг, жовтого кольору в документах зазначено вартість 38 дол. США при розрахунку вартість має складати - 38,4 дол. США; DB204 Гантелі покриті вінілом Dipping Dumbbell вагою 1,5 кг, світло сірого кольору в документах зазначено вартість 142,5 дол. США, а при розрахунку вартість має складати - 143 дол. США.

Також, в ході перевірки відповідності числових значень електронного інвойсу та інвойсу паперового вигляду встановлено невідповідності числових значень вартостей за одиницю перелічених вище позицій. Тобто, заявлену декларантом вартість товарів документально не підтверджено, оскільки числові значення, заявлені до митного оформлення щодо вартості товарів, відрізняються від числових значень, наявних в документах, наданих до митного оформлення.

Органом митного контролю запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару та документи для усунення виявлених обставин.

На виконання вимоги контролюючого органу позивач направив митниці лист №2 від 18.07.2017, у якому позивач пояснює, що програмне забезпечення при підрахунку використовує три знаки після коми (ХХ.ХХХ), а при роздрукуванні результату округлює до двох знаків після коми (ХХ.ХХ), однак сума враховується з врахуванням трьох знаків після коми; переклад митної декларації країни експорту; експертний висновок №О-636 від 18.07.2017 Черкаської торгово-промислової палати про визначення ринкової вартості спортивного інвентарю, який ввезено позивачем.

Однак, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2017 №UA902000/2017/504825/2, яким відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом у зв'язку з неподанням декларантом документів, які підтверджують митну вартість товарів.

На підставі наведеного, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902000/2017/00031.

Уважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI.

Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень статей 50, 52 цього Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої приведеної норми орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною другою цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно пунктів 2, 3 частини шостої статті 54 вказаного Кодексу орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Положеннями частин десятої - дванадцятої статті 264 Митного кодексу України передбачено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною першою статті 55 цього Кодексу встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таке рішення контролюючого органу, згідно пункту 1 частини другої вказаної правової норми, має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

У статті 57 Кодексу закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно частини першої цієї статті, митна вартість визначається за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої - шостої статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 Митного кодексу України. Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норми свідчить на користь висновку, що декларант наданими до митного оформлення документами повинен підтвердити числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться її розрахунок. Даний обов'язок декларанта кореспондується із повноваженнями контролюючого органу щодо перевірки (митного контролю) числового значення заявленої митної вартості. При цьому, цей орган має право витребувати додаткові документи у декларанта лише за умови, якщо вже надані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, який імпортується, контролюючий орган зобов'язаний обґрунтувати та викласти у цьому рішенні факти й обставини, які свідчать про неналежне документальне підтвердження заявленої декларантом митної вартості, а також мотивувати необхідність застосування другорядного методу її визначення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, колегія суддів доходить висновку, що такі у сукупності чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Так, судом установлено, що між позивачем (покупець) та LTD NANTONG NALI SPORTING INDUSTRIAL CO (Китай) (продавець) укладено контракт № 1-1972 від 12.12.2016.

Відповідно до п. 1.1 контракту продавець зобов'язаний продати позивачу, а позивач прийняти і оплатити товар в асортименті та кількості відповідно до специфікацій, підписаних сторонами, скріплених печаткою та які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно специфікації № 1 від 19.05.2017 до контракту сторони домовилися щодо поставки на умовах CFR - Одеса, Україна (ІNCOTERMS-2010) спортивного інвентарю на загальну суму 32 973,60 доларів США.

Як зазначалося вище, обставини, якими відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій та рішень, в тому числі наявність законних підстав для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості задекларованих товарів, полягають у наявності розбіжностей даних у поданих до митного оформлення документах та арифметичних помилках.

Однак, судом установлено, що різниця в числових значеннях в специфікації та інвойсі виникла через те, що при підрахунку в електронному вигляді програмне забезпечення використовує три знаки після коми (ХХ.ХХХ), а в роздрукованому вигляді має місце результат, округлений до двох знаків після коми (ХХ.ХХ). При цьому, сума вартості товарів визначається з урахуванням трьох знаків після коми.

За результатами проведених консультацій для підтвердження обґрунтованості зазначених обставин відповідачу додатково подані інвойс та специфікація з трьома знаками після коми.

Колегія суддів звертає увагу на те, що із наданих документів убачається, що і в першому варіанті з двома знаками після коми, і в другому варіанті з трьома знаками після коми, загальна вартість товарів складає 32 973,60 доларів США. Тобто, вказані документи не містять розбіжностей щодо вартості товарів.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про безпідставність посилань відповідача на наявність двох ідентичних інвойсів з різними даними про вартість товару, позаяк, вказані документи надані позивачем для підтвердження обґрунтованості та правильного визначення числових значень та суми заявленої митної вартості товару з урахуванням трьох знаків після коми.

Подані документи не вносять протиріччя, а навпаки їх спростовують та дають змогу чітко встановити узгоджену сторонами контракту вартість товару.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем надано платіжне доручення в іноземній валюті від 03.05.2017 № 1 та від 28.12.2016 №27, у яких зазначено призначення платежу контракт, укладений з LTD NANTONG NALI SPORTING INDUSTRIAL CO (Китай) (продавець) № 1-1972 від 12.12.2016, на загальну суму 33 548,86 USD, що відповідає сумі, зазначеній в проформі - рахунку відповідно до контракту з урахуванням інвойсу PX20161022АX, що свідчить про те, що позивачем здійснено оплату товару за ціною, зазначеною у наданих до митного оформлення документах.

Окрім того, колегія суддів ураховує, що відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-636 від 18.07.2017 зазначена сторонами контракту вартість товарів може розглядатись як ринкова.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про торгово - промислові палати в Україні торгово - промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх компетенції, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Посилання скаржника на наявність описок у вказаному висновку не спростовують висновків Черкаської торгово - промислової палати щодо вартості товарів, позаяк останній містить перелік таких та їх ціну відповідно до наданого інвойсу. До того ж, в матеріалах справи наявний лист Черкаської торгово-промислової палати від 23.10.2017 року №202/01.3-3 згідно якого у експертному висновку №О-636 від 18.07.2017 виявлено технічні помилки, які фактично цим листом виправлені (а.с.170).

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Черкаської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 29 травня 2018 року.)