Ухвала

від 29.05.2018 по справі 826/155/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/155/17

УХВАЛА

29 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Луї Вюіттон Україна до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Луї Вюіттон Україна (далі - Позивач, ТОВ Луї Вюіттон Україна ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ДПІ у Печерському районі), Офісу великих платників податків ДФС (далі - Відповідач-2, Офіс ВПП) про:

- визнання протиправними та скасування прийнятих ДПІ у Печерському районі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2015 року №0000931505 та №0000941504;

- зобов'язання Офісу ВПП вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених ТОВ Луї Вюіттон Україна 30.09.2013 року та 11.12.2013 року при виплаті дивідендів за період 2012 рік в сумі 2 691 215 грн. в рахунок сплати сум авансових внесків, які повинні сплачуватись 30.06.2014 року - 346 013 грн., 31.07.2014 року - 346 013 грн., 31.08.2014 року - 346 013 грн., 30.09.2014 року - 346 013 грн., 31.10.2014 року - 346 013 грн., 30.11.2014 року - 346 013 грн., 31.12.2014 року - 346 013 грн., 31.01.2015 року - 269 124 грн. відповідно до приписів ст. 57 Податкового кодексу України;

- визнання протиправними дій Відповідачів по нарахуванню Позивачу пені в сумі 107 726,40 грн. за несвоєчасне погашення податкового боргу;

- зобов'язання Офісу ВПП вчинити дії щодо коригування даних у картках особового рахунку з податку на прибуток ТОВ Луї Вюіттон Україна шляхом виключення із карток особового рахунку пені в сумі 107 726,40 грн. за несвоєчасне погашення податкового боргу;

- зобов'язання вчинити дії щодо коригування даних у картках особового рахунку з податку на прибуток ТОВ Луї Вюіттон Україна у зв'язку із зарахуванням сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених ТОВ Луї Вюіттон Україна при виплаті дивідендів за період 2012 рік в сумі 2 691 215 грн. в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватись відповідно до приписів ст. 57 Податкового кодексу України з урахуванням положень останньої.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2017 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 року №0000931505, №0000941504 прийняті ДПІ у Печерському районі;

- зобов'язано Офіс ВПП вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток сплачених товариством 30.09.2013 року та 11.12.2013 року при виплаті дивідендів за період 2012 рік в сумі 2 691 215 грн. в рахунок сплати сум авансових внесків, які повинні сплачуватись 30.06.2014 року - 346 013 грн., 31.07.2014 року - 346 013 грн., 31.08.2014 року - 346 013 грн., 30.09.2014 року - 346 013 грн., 31.10.2014 року - 346 013 грн., 30.11.2014 року - 346 013 грн., 31.12.2014 року - 346 013 грн., 31.01.2015 року - 346 013 грн. відповідно до приписів ст.. 57 Податкового кодексу України;

- визнано протиправним дії Офісу ВПП по нарахуванню ТОВ Луї Вюіттон Україна пені в сумі 107 726,40 грн. за несвоєчасне погашення податкового боргу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 року була повернута Відповідачу-1 вперше подана у грудні 2017 року апеляційна скарга.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 07.05.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 186 КАС України у редакції до 15.12.2017 року, а також приписам ст. 296 КАС України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що: Апелянтом пропущено встановлений ч. 2 ст. 186 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) процесуальний строк оскарження постанови суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строків причини поважними визнані не були; до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та документ про повноваження представника.

Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 10.05.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем-1 на адресу суду 21.05.2018 року направлено клопотання про усунення недоліків, до якого було додано, зокрема, платіжне доручення від 15.05.2018 року №185 про сплату судового збору на суму 61 352,00 грн., оригінал довіреності від 14.03.2018 року №96/26-55-10 про повноваження ОСОБА_3, а також одну копію апеляційної скарги. Наведене свідчить, що Апелянтом були усунуті недоліки апеляційної скарги в частині невідповідності її вимогам ст. 296 КАС України у редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року.

Крім того, до вказаного клопотання було додано клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що ДПІ у Печерському районі були вчинені всі необхідні дії для забезпечення подання першої апеляційної скарги у передбачені процесуальним законом строки, що свідчить про виявлення наміру на апеляційне оскарження судового рішення. На підтвердження такої позиції Апелянтом було надано копії листів УДКС України у Печерському районі за період з 19.01.2018 року по 10.04.2018 року щодо зупинення операцій за бюджетними коштами за всіма, окрім захищених, видатків, а також виписок по рахунку ДПІ у Печерському районі станом на 02.04.2018 року та на 19.01.2018 року.

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 07.05.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, копію оскаржуваної постанови від 10.11.2017 року Відповідачем-1 отримано 21.12.2017 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції було з урахуванням вихідних та святкових днів було 02.01.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва 27.04.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Крім того, судом враховується, що подану вперше ДПІ у Печерському районі апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва було повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2018 року, копію якої направлено Відповідачу-1 19.02.2018 року (а.с. 189).

Водночас, як було встановлено раніше, вдруге апеляційну скаргу подано 27.04.2018 року, тобто більше ніж через два місяці після отримання податковим органом судового рішення про повернення матеріалів апеляційної скарги. При цьому матеріали справи не містять доказів вчинення ДПІ у Печерському районі дій, спрямованих на забезпечення оскарження рішення суду першої інстанції, звернення до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності зі службовими записками про забезпечення сплати судового збору, тощо. Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ДПІ у Печерському районі строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Луї Вюіттон Україна до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко