Ухвала

від 08.10.2018 по справі 826/155/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/155/17

касаційне провадження №К/9901/57383/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №826/155/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Вюіттон Україна" до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві; 2. Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Вюіттон Україна" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 10.11.2017 позовні вимоги задовольнив частково.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.03.2018 вперше подану апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2017 повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України - відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк.

Офіс великих платників податків ДФС 17.05.2018 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2017 вдруге з пропуском встановленого частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України строку, який з урахуванням отримання копії оскарженого судового рішення 21.12.2017 та вихідних та святкових днів закінчився 02.01.2018. При цьому відповідачем-2 подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого скаржник посилається на відсутність можливості сплатити суму судового збору в установлений судом строк, оскільки відповідно до повідомлень від УДКС України у Печерському районі було зупинено операції з бюджетними коштами.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2018 залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем-2 на адресу суду апеляційної інстанції 14.06.2018 направлено заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що, по-перше, вперше апеляційну скаргу подано у межах встановленого законом процесуального строку, по-друге, Офіс ВПП неодноразово звертався до ДФС України з проханням розглянути питання про виділення коштів для сплати судового збору та невідкладно після отримання платіжного доручення про сплату судового збору вдруге подав апеляційну скаргу, по-третє, у період з 03.03.2018 року по 18.04.2018 року Відповідач був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору у зв'язку з блокуванням рахунків органами ДКС України, що є поважною причиною для поновлення процесуального строку, по-четверте, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2017 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Офіс великих платників податків ДФС звернувся 06.08.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-2 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статті 129 Конституції України, статей 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, зазначив про неправомірне обмеження його у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України - до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

У межах встановленого вказаною ухвалою строку скаржником вимоги ухвали виконано в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пункт 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на апеляційне оскарження є надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відсутність бюджетного фінансування чи зупинення видаткових операцій на рахунках не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі, судове рішення у якій оскаржується, фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Утім, відповідач не надав суду доказів вчинення активних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору безпосередньо у справі №826/155/17 фінансування з Державного бюджету України у період з моменту виникнення права на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суд міста Києва від 10.11.2017.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 21.06.2018 положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини другої статті 333, пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Офісу великих платників податків ДФС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі №826/155/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Вюіттон Україна" до 1. Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві; 2. Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна І.А. Гончарова Р.Ф.Ханова