Рішення

від 23.05.2018 по справі 817/890/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 травня 2018 року м. Рівне №817/890/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Столяр Михайло Васильович,

відповідача: представник Гоч Наталія Миколаївна,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКО ТРЕЙД" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Біо Еко Трейд (далі - позивач, ТОВ Біо Еко Трейд ) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.01.2018 № 0000021402 та № 0000031402.

Ухвалою від 03.04.2018 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування позову зазначив, що спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та Цивільним кодексом України не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами. Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням. При цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631. Вказав, що наведені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 травня 2008 року (номер рішення в ЄДРСР 3402031; справа 21-1518во07), правовим позиціям Вищого адміністративного суду України, викладеним у справах №2а-808/11/2170, №2а-6391/11/2670, який, зокрема, зазначив, що чинне національне законодавство дозволяє виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки у грошовій формі, а й іншим способом (зокрема, заліком однорідних вимог), відповідає правильному застосуванню вище наведених норм матеріального права. З урахуванням наведеного ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД та нерезидент BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), здійснюючі експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що Законами та Кодексами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог та обґрунтовано виходили з того, що таке право не може бути скасовано підзаконними актами. Виходячи із змісту імпортного та експортного контрактів, наявних первинних документів, а також з Угод про зарахування вбачається, що в даному випадку виникли зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними, між сторонами відсутній спір щодо характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання, а умови проведення розрахунків за експортним контрактом та імпортним контрактом, відповідають критеріям, зазначеним, зокрема, у п.1.10 Інструкції № 136, дотримання яких є передумовою для визнання зарахування зустрічних однорідних вимог та зняття цих розрахунків банком з валютного контролю. Звернув увагу, що Постанова Правління НБУ, якою затверджено Інструкцію № 136, є чинною та не скасована. За таких обставин, враховуючи те, що зарахування зустрічних вимог в даному випадку відповідає вимогам законів України та відсутні встановлені законом України заборони відносно проведення таких операцій, беручи до уваги те, що зустрічні грошові зобов'язання припинені шляхом зарахуванням зустрічних грошових вимог, припущення контролюючого органу щодо порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД не підтверджуються нормами чинного законодавства. Відповідно висновки, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування пені та застосування штрафу за неподання до Млинівського відділення Дубенської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області (1710) декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та перебувають за її межами не враховують положень вказаних норм законів України та фактичних обставин взаємовідносин сторін, у зв'язку з чим вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складений акт і на підставі висновків акту прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено, що позивач у ході господарської діяльності порушив положення ч. 1, ч. 6 ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , пунктів 1, 4 постанови Правління Національного Банку України від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , а також статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93. Вказав, що зазначені порушення підтверджені матеріалами справи. За наведеного, просив в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Еко Трейд" (код ЄДРПОУ 40469222) є зареєстрованою юридичною особою, що перебуває на обліку в Млинівському відділені Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області.

Головним управління ДФС у Рівненській області проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю БІО ЕКО ТРЕЙД , з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по експортному договору № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладеному з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) за період з 10.01. 2017 року по 30.10. 2017 рік, за результатами якої складено акт від 21.11. 2017 року № 1311/17-00-14-02-10/40469222 (далі - Акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення:

- частини 1, частини 6 статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями), пункту 1, пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року №410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (із змінами та доповненнями встановлено ненадходження валютної виручки у законодавчо встановлений граничний строк проведення розрахунків в іноземній валюті при виконанні експортного договору №01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладеного з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), на загальну суму 47700,00 PLN, у т.ч.: в сумі 12000,00 PLN - з граничним строком надходження валютної виручки 20.05.2017 року; в сумі 11700,00 PLN - з граничним строком надходження валютної виручки 25.07.2017 року; в сумі 12000,00 PLN - з граничним строком надходження валютної виручки 16.08.2017 року; в сумі 12000,00 PLN - з граничним строком надходження валютної виручки 29.08.2017 року.

- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 року №15-93 (із змінами та доповненнями), де встановлено порушення строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та перебувають за її межами, а саме: ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД не подало до Млинівського відділення Дубенської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області (1710) Декларацю про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та перебувають за її межами станом на 01.07.2017 року, 01.10.2017 року, та не задекларувало у розділі ІІІ Майно та товари за кордоном п. 5 Товари, роботи, послуги, що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти прострочену дебіторську заборгованість за розрахунками по експортному експортного договору №01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладеному з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), станом на 01.07.2017 року в сумі 12000,00 PLN та станом на 01.10.2017 року в сумі 47700,00 PLN.

На підставі Акту перевірки було прийнято: податкове повідомлення - рішення № 0000021402 від 03.01.2018 року про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 100 179,93 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000031402 від 03.01.2018 року про застосування штрафної санкції за неподання до Млинівського відділення Дубенської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області (1710) декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та перебувають за її межами станом на 01.07.2017 року, 01.10.2017 року в розмірі 340 грн.

Позивач не погодився з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Як встановлено судом з пояснень представників сторін та з акту перевірки, висновки податкового органу зводяться до порушення позивачем положень частини 1, частини 6 статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями), пункту 1, пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України (із змінами та доповненнями , а саме ненадходження валютної виручки у законодавчо встановлений граничний строк проведення розрахунків в іноземній валюті при виконанні експортного договору № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладеного з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), на загальну суму 47700,00 PLN.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно зі частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом встановлено, що ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД (Продавець) заключило експортний договір № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладений з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) Покупець)).

Згідно з договором № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти і оплатити дерев'яні піддони (надалі іменується - Товар). Товар - піддони плоскі дерев'яні розміром 145 х 800 х 1200 мм (код товару - 44152020 00).

За період з 10.01.2017 року по 30.10.2017 року по експортному договору №01/01.2017 PL від 10.01.2017 року, укладеному з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД експортувало товар на загальну суму 47700,00 PLN (польських злотих) / 318577,11 грн., у т.ч. згідно:

МД (ЕК10АА) №205060001/2017/000860 від 20.01.2017 на суму 12000,00 PLN / 80338,36 грн.;

МД (ЕК10АА) №205060001/2017/001163 від 26.01.2017 на суму 11700,00 PLN / 78363,82 грн.;

МД (ЕК10АА) №205060001/2017/002552 від 17.02.2017 на суму 12000,00 PLN / 79900,91 грн.;

МД (ЕК10АА) №205040000/2017/000060 від 02.03.2017 на суму 12000,00 PLN / 79974,02 грн.

Характер угоди згідно митної декларації (код рядка 24) - 021 PLN - використовується при митному оформленні МД за договорами купівлі-продажу, що передбачають розрахунки в іноземній валюті. Кошти за поставлений товар від нерезидента BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) не надходили, по договору № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року в бухгалтерському обліку обліковувалась дебіторська заборгованість.

Водночас між ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД та нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) укладено імпортний договір № 1.05/2016 PL від 18.05.2016 року на поставку м'ясопродуктів птиці, свинини та яловичини (код товару - 0207141000).

Згідно митних декларацій (тип ІМ40 ДЕ) за період з 10.01.2017 року по 30.10.2017 рік ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД отримано від BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) товар - м'ясо свійської птиці, куряче, сире, заморожене, механічно обвалене 1-3 мм: фарш MDM, заморожений; не солене, без кісток, хрящів, кров'яних згустків, крохмалю, спецій (прянощів), придатне в їжу людям (код товару - 207141000), на загальну суму 37081,75 EUR / 1082597,62 грн.

За отриманий товар по договору № 1.05/2016 PL від 18.05.2016 року ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД перерахувало нерезиденту валютні кошти на загальну суму 67497,12 EUR / 1987762,88 грн.

Станом на 10.01.2017 року у ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД по рахунку 632 за розрахунками з нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) по договору №1.05/2016 PL від 18.05.2016 року обліковувалась кредиторська заборгованість в сумі 63578,88 EUR / 1807077,07 грн. та в сумі 34320,00 PLN / 213230,50 грн.

У зв'язку з наявністю зустрічних (тобто таких, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідних (вимоги грошових сум) вимог між ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД та нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) було укладено 4 угоди про проведення взаємозаліків по експортному договору № 01/01.2017 PL від 10.01.2017 року з поставки дерев'яних піддонів нерезиденту BIOMAKO ОСОБА_1 та по імпортному договору №1.05/2016 PL від 18.05.2016 року на поставку нерезидентом BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща) м'ясопродуктів птиці, свинини та яловичини, а саме:

1). Угоду від 18.07.2017 про проведення взаємозаліку на суму 12000,00 PLN

2). Угоду від 24.07.2017, про проведення взаємозаліку на суму 11700,00 PLN

3). Угоду від 15.08.2017, про проведення взаємозаліку на суму 10620,00 PLN

4). Угоду від 28.08.2017, про проведення взаємозаліку на суму 13380,00 PLN / 3145,00 EUR.

В бухгалтерському обліку ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД взаємозалік згідно вищезазначених угод відображено наступним чином:

18.07.2017

- Дт 632 - Кт 362 - на суму 12000,00 PLN / 84869,40 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 362 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ,

- Дт 362 - Кт 632 - на суму 12000,00 PLN / 84869,40 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 632 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ;

24.07.2017

- Дт 632 - Кт 362 - на суму 11700,00 PLN / 83242,35 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 362 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ,

- Дт 362 - Кт 632 - на суму 11700,00 PLN / 83242,35 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 632 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ;

15.08.2017

- Дт 632 - Кт 362 - на суму 10620,00 PLN / 74998,12 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 362 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ,

- Дт 362 - Кт 632 - на суму 10620,00 PLN / 74998,12 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 632 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ;

28.08.2017

- Дт 312 - Кт 362 - на суму 13380,00 PLN / 94120,94 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 362 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 ;

- Дт 632 - Кт 312 - на суму 3145,00,00 EUR / 94794.17 грн. - регістр бухгалтерського обліку Картка рахунку 632 контрагент БІОМАКО за 01.01.2017-31.10.2017 .

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті з наступними змінами та доповненнями.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У свою чергу, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність (у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціям з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до приписів статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 ГК України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Тобто, у цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК).

Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) та однорідними (взаємні вимоги грошових сум); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди - обома.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 (далі - Інструкція № 136), експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Спеціальним законодавством, зокрема Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність , Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та Цивільним кодексом України не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами. Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

При цьому, виконання зобов'язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631.

Наведені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 травня 2008 року (номер рішення в ЄДРСР 3402031; справа 21-1518во07), правовим позиціям Вищого адміністративного суду України, викладеним у справах №2а-808/11/2170, №2а-6391/11/2670, який, зокрема, зазначив, що чинне національне законодавство дозволяє виконання зобов'язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки у грошовій формі, а й іншим способом (зокрема, заліком однорідних вимог), відповідає правильному застосуванню вище наведених норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД та нерезидент BIOMAKO ОСОБА_1 (Польща), здійснюючі експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що Законами та Кодексами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків, як зарахування (залік) зустрічних однорідних (грошових) вимог та обґрунтовано виходили з того, що таке право не може бути скасовано підзаконними актами.

Виходячи із змісту імпортного та експортного контрактів, наявних первинних документів, а також з Угод про зарахування судом встановлено, що в даному випадку виникли зустрічні вимоги, які є грошовими, тобто однорідними, між сторонами відсутній спір щодо характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання, а умови проведення розрахунків за експортним контрактом та імпортним контрактом, відповідають критеріям, зазначеним, зокрема, у п.1.10 Інструкції № 136, дотримання яких є передумовою для визнання зарахування зустрічних однорідних вимог та зняття цих розрахунків банком з валютного контролю.

Оскільки зарахування зустрічних вимог в даному випадку відповідає вимогам законів України та відсутні встановлені законом України заборони відносно проведення таких операцій, крім того зустрічні грошові зобов'язання припинені шляхом зарахуванням зустрічних грошових вимог, то суд дійшов висновку, що припущення контролюючого органу щодо порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД є протиправними та спростовуються дослідженими судом матеріалами справи.

Таким чином, висновки, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування пені та застосування штрафу за неподання до Млинівського відділення Дубенської ОДПІ Головного Управління ДФС у Рівненській області (1710) декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та перебувають за її межами не враховують положень вказаних норм законів України та фактичних обставин взаємовідносин сторін, у зв'язку з чим вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо тверджень контролюючого органу відносно того, що пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України запроваджено вимоги щодо обов'язкового продажу валютної виручки та встановлено, що банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, слід зазначити наступне.

Вказані положення акту НБУ не встановлюють форму розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, відповідно, не обмежують дію норм Законів України, норми яких наведено вище та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

Між тим, згідно норм наведеного підзаконного акту НБУ встановлюється обов'язковий продаж валютної виручки у певному розмірі, тобто, - валюта підлягає продажу у разі її надходження на рахунок резидента, що само по собі не є обмеженням для здійснення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, право на що гарантовано законами України.

Що стосується функцій банків відносно зняття експортних операцій з валютного контролю, слід зазначити, що вказані положення підзаконних актів НБУ також не обмежують сторін зовнішньоекономічних угод у визначенні форми розрахунків та їх проведенні, у т.ч. шляхом зарахування, право на що для сторін контрактів визначено законами України. Вказані норми підзаконного акту також не містять заборони сторонам зовнішньоекономічних контрактів визначати форму розрахунків та здійснювати розрахунки, у т.ч. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави для нарахування позивачу пені за порушення ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та пунктів 1, 4 постанови Правління Національного банку України від 13.12. 2016 року № 410, оскільки ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД не було порушено вищевказаних вимог чинного законодавства, а зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом погашено в терміни передбачені законом шляхом взаємозаліку зустрічних вимог.

Оскільки судом встановлено правомірність дій ТОВ БІО ЕКО ТРЕЙД щодо дотримання норм валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по експортному договору, то податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 03.01.2018 р. № 0000021402 та № 0000031402 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн. та нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 100179,93 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління"".

В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів порушення позивачем норм валютного законодавства при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по експортному договору, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 03.01.2018 № 0000021402 та № 0000031402, не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. сплачених згідно платіжного доручення № 226 від 26.03. 2018 року, що наявне в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0000031402 та № 0000021402 від 03.01.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40469222, вул. Молодіжна, 41, с. Береги, Млинівського району, Рівненської області, 35109) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) судові витрати на суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.