Рішення

від 22.05.2018 по справі 910/1986/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2018Справа № 910/1986/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА-ХОЛІДЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

ОСОБА_1

про стягнення 40 473,34 грн.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Степанець В.М. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА-ХОЛІДЕЙ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (відповідач) про стягнення 40 473,34 грн., з яких 33 534,00 грн. основного боргу, 454,00 грн. 3% річних, 4 214,26 грн. пені, 2 271,08 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за агентським договором № 05/2288 від 29.08.2017.

Ухвалою суду від 26.02.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

07.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1986/18 та призначено підготовче засідання у справі на 29.03.2018.

У судовому засіданні 29.03.2018 представником позивача подано клопотання про залучення третьої особи - ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 залучено до участі у справі №910/1986/18 ОСОБА_1, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; відкладено підготовче засідання у справі № 910/1986/18 на 24.04.2018.

В судове засідання 24.04.2018 з'явився представник позивача, зазначив, що вчинив всі дії в межах підготовчого провадження.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 24.04.2018 не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1986/18 до судового розгляду по суті на 22.05.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалами суду від 13.03.2018, 29.03.2018, 24.04.2018, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказані ухвали отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103046138531, №0103046560748.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (далі - туроператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА-ХОЛІДЕЙ" (далі - турагент) укладено агентський договір № 05/2288 на реалізацію туристичних послуг (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого турагент зобов'язується від імені туроператора за винагороду надати туроператору послуги з реалізації сформованого туроператором туристичного продукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами)

Відповідно до п.2.1.1 договору, туроператор зобов'язаний надавати в повному обсязі туристичні послуги, замовлені турагентом і підтверджені туроператором на умовах договору. При наявності місць у готелях і авіаквитків туроператор висилає турагенту електронною поштою або факсом протягом 72 годин після одержання заявки на бронювання підтвердження бронювання у вигляд рахунка за замовлені і підтверджені послуги. У випадку затримки підтвердження турагент робить запит у туроператора додатково.

Згідно з п.2.1.4 договору, туроператор зобов'язаний інформувати турагента електронною поштою, факсом або шляхом розміщення на офіційному сайті туроператора щодо змін тривалості туру, умов перельоту, проживання, харчування, а також змін програми туру, про що турагент своєчасно повідомляє туристу.

За умовами п.2.2.1 договору, турагент зобов'язаний для замовлення туристичного продукту, направити туроператору електронною поштою або факсом заявку на бронювання, підписану турагентом та скріплену печаткою. Всі заявки на бронювання, відправлені турагентом електронною поштою або факсом мають чинність заявок, оформлених письмово. Крім цього, турагент повинен надавати туроператору електронною поштою або факсом списки туристів з зазначенням прізвищ і імен у латинській транскрипції у відповідності до закордонних паспортів туристів, а також зазначенням дати перебування в країні, назвою обраного туристом готелю і розміщення у номерах, номеру закордонного паспорту, дати народження номеру телефону туриста, що фактично є бронюванням туру.

Згідно з п.3.1 договору, турагент сплачує туроператору вартість туристичного продукту, за винятком агентської винагороди, згідно з рахунком, виставленим туроператором, протягом одного банківського дня з дати направлення його турагенту.

Відповідно до п.3.3 договору, усі розрахунки по договору здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що фактом виконання турагентом зобов'язання по оплаті вартості туристичного продукту в безготівковій формі вважається зарахування коштів турагента на рахунок туроператора. При цьому, ризик затримки здійснення банківських операцій покладається на турагента.

Згідно з п.9.1 договору, договір вступає в силу з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017 та вважається автоматично пролонгованим на наступні календарні роки, без обмежень кількості пролонгації, у разі якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення за 30 днів до його припинення, але в будь-якому випадку до повного виконання договірних зобов'язань по ньому.

29.08.2017 ТОВ "ІДРІСКА ТУР" (відповідач) виставило позивачу на оплату рахунок-фактуру № 50462 від 29.08.2017 на оплату туристичних послуг з 11.09.2017 по 21.09.2017, продаж авіаквитків Тенерифе, ОСОБА_1 на суму 33534,00 грн.

Позивач, на виконання умов договору, оплатив виставлений відповідачем рахунок, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1100 від 29.08.2017 на суму 33534,00 грн. із призначенням платежу: 50462; оплата за тур.послуги зг.рах. № 50462 від 29.08.2017 .

29.08.2018 відповідачем підтверджено бронювання туристичних послуг.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ідріска Тур" на офіційному сайті idriska-tour.com повідомило, що з 31.08.2017 раніше заявлені рейси виконуватись не будуть, у зв'язку з чим заяви на повернення сплачених за послуги грошових коштів необхідно направляти за адресою 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37.

04.09.2017 позивач надав та відправив відповідачу заяву на здійснення повернення грошових коштів у сумі 33534,00 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407131971195.

У зв'язку із неповерненням відповідачем сплачених позивачем коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача 33 534,00 грн. основного боргу, а також 454,00 грн. 3% річних, 4 214,26 грн. пені, 2 271,08 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України, комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Положеннями статті 297 Господарського кодексу України визначено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Статтею 5 Закону України "Про туризм" встановлено, що туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність. Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Матеріалами справи підтверджується замовлення та придбання позивачем туристичних послуг з 11.09.2017 по 21.09.2017 на суму 33 534,00 грн. (рахунок-фактура № 50462 від 29.08.2017, платіжне доручення № 1100 від 29.08.2017).

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній послуг отримавши оплату за авіаційні квитки, послуги з організації авіаційного перевезення визначених туристів не надав.

Доказів на підтвердження повернення позивачеві вартості придбаних останнім авіаційних квитків на загальну суму 33 534,00 грн., відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 33534,00 грн. за оплачені та не надані туристичні послуги є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 454,00 грн. 3% річних, 4 214,26 грн. пені, 2 271,08 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено строку, у який відповідач зобов'язаний повернути суму попередньої оплати.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення № 0407131971195, відповідач отримав заяву про повернення коштів 05.09.2017.

В той же час, відповідно до п. 6.2 договору, претензії направляються туроператору поштою у письмовому вигляді разом з оригіналами заяви туриста і доданих до неї документів, що мають відношення до інциденту, в тому числі актів, підписаних уповноваженою особою туроператора та завірених представником приймаючої сторони в країні перебування туриста. До претензії тур агент надає копію договору на туристичне обслуговування з туристом. Туроператор розглядає отриману ним претензію протягом 30 днів з дати одержання.

З урахуванням приписів чинного законодавства та враховуючи п. 6.2 договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був розглянути заяву позивача та повернути грошові кошти у розмірі 33534,00 грн. в строк до 05.10.2017, а з 06.10.2017 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

За перерахунком суду, здійсненим за період з 06.10.2017 по 22.02.2018 3% річних становлять 385,87 грн., а інфляційні втрати - 1884,94 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені у сумі 4 214,26 грн., то суд зазначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що відповідальність відповідача за порушення строків повернення оплати у вигляді пені, не передбачена договором.

При цьому, з огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за ненадані туристичні послуги не передбачена законодавчими актами.

Оскільки, сторони укладаючи договір не погодили відповідальність відповідача у вигляді пені, то вимоги про стягнення пені у сумі 4 214,26 грн., задоволенню не підлягають.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА-ХОЛІДЕЙ".

Судовий збір за розгляд справи та витрати на проведення експертизи у даній справі відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДРІСКА ТУР" (04212, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗОЇ ГАЙДАЙ, будинок 9/8, квартира 213, код 34578519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРМУЛА-ХОЛІДЕЙ" (01025, м.Київ, ПРОВ.РИЛЬСЬКИЙ, будинок 10, код 24741907) 33 534,00 грн. основного боргу, 1884,94 грн. інфляційних втрат, 385,87 грн. 3% річних та 1558,76 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2018 .

Суддя С.О. Турчин