Постанова

від 23.05.2018 по справі 905/2159/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

23.05.2018 справа №905/2159/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (судді-доповідача): суддів при секретарі судового засідання: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: не з'явився; не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2018 (повний текст складено та підписано 19.02.2018) у справі № 905/2159/17 (головуючий Кротінова О.В., судді Ніколаєва Л.В., Чернова О.В.) за позовомПриватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства "Лиманська служба єдиного замовника", м. Лиман, Донецька область провизнання договору недійсним В С Т А Н О В И В:

До господарського суду звернулось Приватне підприємство "Луч", м. Лиман Донецької області (Позивач) із позовом до Відділу освіти Лиманської міської ради, м. Лиман Донецької області (Відповідач) про визнання договору оренди транспортних засобів (автобусів) №2 з Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника" від 18.08.2017 недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.09.2017 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено Комунальне підприємство "Лиманська служба єдиного замовника", м. Лиман Донецької області (Третя особа).

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.02.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дотримання принципу змагальності сторін, який передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції не надано правової оцінки попередньому висновку Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі 03-26-2017, згідно якого є достатні підстави вважати, що дії Відповідача по відношенню до Позивача мають всі ознаки антиконкурентних дій.

Позивач також вважає, що в рішенні суду відсутня правова оцінка щодо порушення Відповідачем нормативно-правових актів при укладенні договору оренди шкільних автобусів з Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника", зокрема. Зазначає, що Відповідачем порушено порядок передачі комунального майгна в оренду, проте судом не було встановлено ані факту порушення, ані факту виконання його положень.

Разом з апеляційною скаргою Позивачем було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 03-26-06/2017. В обґрунтування вказаного клопотання Позивач зазначив, що вищевказане рішення було надіслано йому супровідним листом 20.02.2018.

В процесі підготовки справи до розгляду від Відповідача на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив, за змістом якого Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що висновок Донецького обласного територіального відділення АМК України не має відношення до предмету спору і не стосується обставин, що мають значення для справи; Позивач з пропозицією щодо продовження терміну договору оренди не звертався; вважав рішення суду законним та обґрунтованим, таким, що прийнято з дотриманням принципу змагальності сторін, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 03-26-06/2017 був долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.05.2018 представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник Відповідача проти доводів апеляційної заперечував, просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Було оголошено перерву до 23.05.2018.

В судове засідання апеляційної інстанції 23.05.2018 учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з тим, що явка учасників справи не визнавалась обов'язковою судова колегія вважає за необхідне закінчити розгляд справи у відсутності учасників справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду встановлені та сторонами не оспорюються наступні обставини:

- укладення між Позивачем та Відповідачем договорів оренди транспортних засобів (автобуса) №26 від 18.12.2007, а також №26/1 від 15.10.2012, за змістом яких Відповідач передав у користування Позивачу шість та два певно визначених шкільних автобусів, з виключною метою здійснення перевезень учнів, згідно затверджених маршрутів по договору перевезення учнів;

- належного виконання сторонами зазначених договорів, продовженням їх дії до 13.08.2017 та 29.08.2017 відповідно;

- дострокового розірвання зазначених договорів на вимогу Відповідача, що викладена в листі №06-08-19/698 від 04.07.2017 щодо повернення автобусів у строк до 10.07.2017 з метою здійснення технічного обслуговування вищезазначених шкільних автобусів та в листі №06-08-19/707 від 06.07.2017 - щодо розірвання договорів з 06.08.2017 без зазначення причин;

- повернення Позивачем Відповідачу за актами приймання-передачі (повернення) від 11.08.2017 орендованих шкільних автобусів без укладення угоди про розірвання та зазначення причин;

- проведення Відповідачем, як замовником, відкритих торгів за тендерною документацією на закупівлю послуг з перевезення учнів до місць навчання по території Лиманського району, з кінцевим строком подання тендерних пропозицій 17.08.2017, участь в яких взяли Позивач та Третя особа;

- внесення 14.08.2017 тендерним комітетом Відповідача змін до тендерної документації щодо кваліфікаційних критерій учасників, зокрема, встановлення додаткової вимоги щодо обов'язкової наявності у учасника спеціалізованих автобусів для перевезення школярів з обов'язковим зазначенням кількості транспортних засобів, з додаванням копій свідоцтв про їх реєстрацію та копій договорів оренди, якщо ці засоби є орендованими, строк подання тендерних пропозицій продовжено до 21.08.2017;

- укладення 18.08.2017 між Відповідачем та Третьою особою договору оренди транспортних засобів (автобусів) №2, відповідно до якого Відповідач передав Третій особі за плату у строкове користування 10 шкільних автобусів, зі строком дії до 18.08.2020 (далі - Договір);

- передання зазначених транспортних засобів Третій особі на підставі актів приймання-передачі на виконання умов Договору;

- відхилення 22.08.2017 тендерним комітетом Відповідача тендерної пропозиції Позивача з причин відсутності доказів наявності спеціалізованих автобусів для перевезення школярів.

Фактичні обставини справи сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи наявність права на звернення із позовом про визнання недійсним Договору, стверджує, що є зацікавленою особою, права та охоронювані інтереси якої порушено внаслідок укладання цього Договору. Свідчить, що оскільки оспорюваний Договір укладено з порушенням Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_5 у діючій редакції, відсутнє оприлюднення переліку об'єктів комунальної власності, які можуть бути надані в оренду в газеті "Зоря" та на веб-сайті міської ради, то це зумовило неможливість реалізації права оренди Позивачем та фактично стало підставою для дискваліфікації Позивача у закупівлі за ідентифікатором UA-2017-08-01-000566-b, що, як наслідок, має негативний вплив на здійснення підприємством його господарської діяльності. Також Позивач посилався на порушення вимог закону зазначеним Договором у вигляді надання незаконної державної допомоги, оскільки Відповідач в порушення норм Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" не повідомив про вчинення таких дій Антимонопольний комітет України.

Відповідач в заперечення вимог зазначив, що уклав вказаний Договір на виконання вимог рішення Лиманської міської ради №7/33-1487 від 17.08.2017 "Про надання дозволу відділу освіти Лиманської міської ради на укладання договору оренди шкільних автобусів з Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника", яке обов'язкове до виконання на території Лиманської об'єднаної територіальної громади (а.с. 92, т. 1).

Позивач, спростовуючи зазначені доводи Відповідача, послався, що зазначене рішення Лиманської міської ради опубліковане 22.08.2017, надавши копію листа Лиманської міської ради від 26.10.2017 до №63/Пі-02 та скріншот сторінки офіційного веб-сайту Лиманської міської ради (а.с. 129, 135, т. 1), тобто на час укладення Договору рішення Лиманської міської ради №7/33-1487 від 17.08.2017 ще не набрало чинної сили, а отже і не могло бути підставою до укладення спірного Договору.

Від Третьої особи протягом розгляду справи будь-яких пояснень по суті виниклого спору не надходило.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що відповідні зобов'язання за спірним Договором виникли саме у сторін цього Договору - Відповідача та Третьої особи, які дійсність даного Договору не заперечують, а Позивач стороною за даним Договором не є, його прав та обов'язків цей Договір не стосується.

Суд зазначив, що згідно зі ст. 4 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від доведеності одночасної наявності таких елементів: захищуваного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення означеного ним права чи інтересу з боку відповідача; належність обраного способу захисту (його адекватність характеру правовідносин і здатність відновити порушені права чи інтереси, можливість до застосування за змістом діючого законодавства).

Відсутність або недоведеність позивачем згідно приписів чинного процесуального законодавства належними доказами будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Також суд визначив, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Частина 1 та п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Отже з посиланням на зазначені норми закону, а також вимоги ст.ст. 11, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що оскільки Позивач не є стороною і учасником спірного Договору, з внесеними змінами до тендерної документації він був обізнаний, сам звернувся до Відповідача в межах строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, з листом від 21.08.2017 про відсутність можливості до перемоги у закупівлі надати документи, які підтверджують володіння шкільними автобусами, не надав доказів звернення до Відповідача або Лиманської міської ради із проханням передати йому в оренду спеціалізовані автобуси для перевезення школярів, не намагався вирішити питання забезпечення відповідності кваліфікаційним критеріям тендерної документації будь-яким іншим шляхом - право Позивача не є порушеним.

Доводи Позивача судом відхилено за відсутності встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов.

Відповідність укладеного Договору вимогам закону в межах позовних вимог судом не перевірялась та не досліджувалась за вищенаведених підстав.

Судова колегія погоджується з переліком застосованих судом першої інстанції вимог діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, проте вважає безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду щодо відсутності порушеного права Позивача укладеним між Відповідачем та Третьою особою Договором за наступних підстав.

За правилами ст. 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованою особою.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 6 листопада 2009 року передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендодавець надсилає копії проекту договору та інших матеріалів відповідним органам, зазначеним у частині другій цієї статті, у п'ятиденний термін після дати затвердження результатів конкурсу.

Виходячи з Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_5 в редакції, що діяла на момент укладення спірного Договору, комунальні підприємства, установи та організації, на утриманні, в повному господарському віддані або оперативному управлінні яких знаходиться комунальне майно, що не використовується за призначенням, або яке звільнилось від орендних відносин, зобов'язані своєчасно надати інформацію про це до відділу житлово- комунального господарства міської ради (далі - відділ ЖКГ) для внесення такого майна до переліку об'єктів, які можуть надаватися в оренду.

Відділ ЖКГ формує та забезпечує оприлюднення переліку об'єктів комунальної власності, які можуть бути надані в оренду, в газеті «Зоря» , та на Веб-сайті міської ради.

Особа, яка бажає укласти договір оренди, направляє до орендодавця заяву, проект договору, та документи, перелік яких наведено в п. 3.3, 3.4 Положення (далі за текстом - матеріали), які посвідчуються підписом та печаткою претендента.

Орендодавець розглядає подані йому матеріали і протягом 15 днів після їх надходження надсилає орендарю висновки про умови договору або про відмову.

Об'єкти комунальної власності територіальної громади м. Красний Лиман передаються в оренду на конкурсних засадах або за цільовим призначенням.

Орендодавець протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних засобах масової інформації та на сайті міської ради оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду майна.

У разі надходження однієї заяви на право оренди майна, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.

Отже матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що в порушення встановленого Порядку зазначене майно (шкільні автобуси) не було опубліковано у якості майна - що передається в оренду.

Встановлено, що недотриманням таких вимог діючого законодавства, Відповідач позбавив Позивача права заявити про намір взяти зазначене майно в оренду та прийняти участь в конкурсі на право оренди, тобто отримати в користування зазначене спірне майно на правах оренди.

Змістом позовних вимог не охоплюється захист права Позивача на продовження дії вже укладених в 2007 та 2012 роках договорів, дію яких було припинено достроково, за вимогою Відповідача, з якою Позивач погодився. Також Позивач не вимагає захистити своє переважне право на укладення нових договорів поза межами проведення конкурсу.

За таких підстав доводи суду першої інстанції щодо відсутності звернення Позивача до Відповідача із відповідним проханням щодо отримання майна в оренду є необґрунтованими, оскільки він мав намір діяти в межах зазначеного Порядку та законним шляхом виявити намір реалізації свого права щодо укладення Договору на оренду спірного комунального майна.

Крім того, з урахуванням хронологічного перебігу подій, а саме:

- дострокового розірвання договорів оренди №26 від 18.12.2007 та №26/1 від 15.10.2012 - на вимогу Відповідача з єдиною викладеною в листі від 04.06.2017 метою - здійснення технічного обслуговування шкільних автобусів;

- повернення цих автобусів за актами приймання-передачі (повернення) від 11.08.2017;

- внесення 14.08.2017 Відповідачем змін щодо кваліфікаційних критеріїв учасників, які заздалегідь позбавляють права на участь в торгах учасників, які не мають доказів володіння такими автобусами та участь в цьому конкурсі Позивача;

- укладення 18.08.2017 між Відповідачем та Третьою особою спірного Договору, предметом якого є ті ж самі автобусі, що були в користуванні Позивача за попередніми договорами, -

свідчать про те, що Позивач мав намір брати участь в оренді спірного комунального майна, якщо б воно надавалося в оренду, але, коли дізнався про порушене право - укладення спірного Договору з Третьою особою, - з урахуванням принципу презумпції правочину вже не мав іншого способу захисту, як звернутися до суду із відповідним позовом, який він реалізував 15.09.2017.

Судова колегія вважає безпідставним посилання Відповідача на рішення Лиманської міської ради №7/33-1487 від 17.08.2017, як на підставу укладення спірного Договору, оскільки на момент його укладення зазначене рішення ще не набрало законної сили. Зазначена обставина сторонами не оспорюється.

Щодо доводів суду про те, що Позивач мав знати про можливість передання спірного майна в оренду через те, що раніше він ним користувався на тих же підставах - не засновані на вищенаведених вимогах Порядку та є безпідставним.

За таких підстав, судова колегія вважає Договір оренди транспортних засобів (автобусів) №2 від 18.08.2017 таким, що порушує права Позивача, укладений всупереч вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_5, тому підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

Судова колегія бере до уваги, що в межах даної справи позов заявлений лише до Відповідача, тоді як інша сторона за спірним Договором зазначена у якості лише Третьої особи, проте судова колегія в силу вимог нового процесуального закону, що набрав чинної сили в період розгляду справи в суді першої інстанції, позбавлена права за своєю ініціативою залучити Третю особу у якості другого Відповідача. Проте вважає, що лише Позивач наділений правом визначати особу, діями якої порушується його право, від Третьої особи Позивач не вимагає вчинення жодних дій або покладення на неї будь-яких додаткових обов'язків на свою користь, проте права Третьої особи, які зачіпаються даним рішенням, вона в повній мірі має можливість захистити в передбаченому законом порядку, який гарантується наданим їй статусом учасником справи, згідно до вимог ст.ст. 42, 50 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2018 у справі № 905/2159/17 слід скасувати через невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

По справі слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватне підприємство "Луч", м. Лиман Донецької області (Позивач) із позовом до Відділу освіти Лиманської міської ради, м. Лиман Донецької області (Відповідач) про визнання договору оренди транспортних засобів (автобусів) №2 з Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника" від 18.08.2017 недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди транспортних засобів (автобусів) № 2 від 18.08.2017, укладений між Відділом освіти Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область та Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника", м. Лиман, Донецька область.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду справи відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.02.2018 у справі № 905/2159/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область до Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область про визнання договору оренди транспортних засобів (автобусів) № 2 з Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника" від 18.08.2017 недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди транспортних засобів (автобусів) № 2 від 18.08.2017, укладений між Відділом освіти Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область та Комунальним підприємством "Лиманська служба єдиного замовника", м. Лиман, Донецька область.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область на користь Приватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 600,00 грн.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, Донецька область на користь Приватного підприємства "Луч", м. Лиман, Донецька область судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 400,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2018.

Головуючий (суддя-доповідач) О.В. Стойка

Судді І.В. Зубченко

ОСОБА_3