Постанова

від 21.05.2018 по справі 10/44/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Справа № 10/44/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

заявник- не з'явився;

боржник- не з'явився;

арбітражний керуючий - Василик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ ВТБ Банк на додаткову ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.02.2018р. , повний текст якої складений 05.02.2018 року, у справі №10/44/2011/5003 (суддя Лабунська Т.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Топ м.Дніпро

до Відкритого акціонерного товариства Вінніфрут м.Калинівка Вінницької області

про банкрутство ,-

Додатковою ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.02.2018р., з урахуван-ням ухвали про виправлення описки від 23.02.2018р., у справі №10/44/2011/5003 задоволено кло-потання арбітражного керуючого Василика В.В. №02-05/09 від 30.01.2018р. про затвердження ви-нагороди і витрат, понесених ним за період виконання обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінні-фрут (надалі в тексті - розпорядник) у справі №10/44/2011/5003. Затверджено винагороду арбіт-ражному керуючому Василику В.В. за період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. та з 02.11.2016р. по 11.01.2017р. у сумі 42 149 грн. 37 коп., витрати на сплату судового збору - 16 536 грн., витрати на відрядження - 6 075 грн. 92 коп., поштові витрати та витрати на отримання витягу - 235 грн. 80 коп. Присуджено до стягнення з ТзОВ Агро-Топ (надалі в тексті - Товариство) на користь арбітраж-ного керуючого Василика Віталія Валентиновича 42 149 грн. 37 коп. основної винагороди за вико-нання повноважень розпорядника майна ВАТ Вінніфрут , 16 536 грн. витрат на сплату судового збору, 6 075 грн. 92 коп. витрат на відрядження та 235 грн. 80 коп. поштових витрат та витрати на отримання витягу.(т.1. арк.матеріалів оскарження 40-42, 44-46).

Постановляючи ухвалу господарський суд першої інстанції виходив з того, що арбітражний керуючий невірно обчислив винагороду. Здійснивши перерахунок суд дійшов висновку, що основ-на винагорода за виконання повноважень розпорядника майна ВАТ Вінніфрут арбітражному ке-руючому Василику В.В. за період виконання розпорядника майна у справі №10/44/ 2011/5003 за період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. та з 02.11.2016р. по 11.01.2017р. складає 42 149 грн. 37 грн. При цьому, обґрунтованими і такими, що підтверджені доказами є витрати на сплату судового збору - 16 536 грн., витрати на відрядження - 6 075 грн. 92 коп., поштові витрати та витрати на отри-мання витягу в сумі 235 грн. 80 коп., які підлягають стягненню з Товариства на користь арбітраж-ного керуючого. Крім того, встановивши, що за весь час розгляду справи не було сформовано комі-тету кредиторів, тому винагорода розпорядника майна та її розмір комітетом не затверджувався, не затверджувалися і витрати розпорядника майна в процедурі розпорядження майном боржника, - суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість клопотання щодо стягнення винагороди та витрат, які поніс арбітражний керуючий.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ПАТ ВТБ Банк (надалі в тексті - Банк) подав скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на оскар-ження, скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.02.2018р. та відмовити арбітражному керуючому у задоволенні заяви.(т.1, арк.матеріалів оскарження 50-56).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, постановивши ухвалу з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не врахував, що за час здійснення Василиком В.В. обов'язків розпорядника майна не було подано жодних доказів роботи, не розглянуто заявлених вимог та не виконувалось жодних інших обов'язків. Тому Банк вважає, що суд безпідставно задоволив заяву Василика В.В.

У зв'язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у відставку судді Демянчука Ю.Г. та задоволенням заяв про самовідвід за наслідками повторного автоматизованого розподілу між суддями судової справи №10/44/2011/5003, - колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., Філіпова Т.Л., Розізнана І.В. ухвалою від 05.04.2018р. прийняла апеляційну ска-ргу до свого провадження.(т.1, арк.матеріалів оскарження 224-227).

Судове засідання у справі призначене на 26.04.2018р. не відбулося через перебування у від-пустці судді Розізнаної І.В. Після усунення обставиy, які унеможливили розгляд скарги, ухвалою від 07.05.2018р. судове засідання призначено на 21.05.2018р.(т.2, арк.матеріалів оскарження 59,60-61).

26.04.2018р. на електронну адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого, у якому він просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. (т.2, арк.матеріалів оскарження 55-58).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.05.2018р. арбітражний керуючий Василик В.В, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї право-вої позиції.

Інші учасники справи не забезпечили явку своїх представників, проте, участь представників не визнавалась обов'язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника, вивчивши матеріали ос-карження, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, у провадженні господарського суду Вінницької об-ласті (суддя Міліціанов Р.В.) перебувала справа №10/44/2011/5003 за заявою ТзОВ Агро-Топ про банкрутство ВАТ Вінніфрут .

Провадження у справі про банкрутство ВАТ Вінніфрут здійснювалось за правилами За-кону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в ре-дакції, яка діяла до 19.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі №10/44/2011/5003 про банкрутство ВАТ Вінніфрут , введено процедуру розпорядження ма-йном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Чешковську О.В.

Ухвалою від 17.06.2015р. (суддя Тісецький С.С.), за результатами підготовчого засідання, продовжено строк процедури розпорядження майном, визнано безспірні грошові вимоги ініціюю-чого кредитора-ТзОВ Агро-Топ до боржника в сумі 432 880 грн. 28 коп.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.07.2015 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. та постановою Ви-щого господарського суду України від 11.11.2015р., арбітражного керуючого Чешковську О.В. усу-нуто від виконання повноважень розпорядника майна боржника та призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Василика В.В.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. скасовано ух-валу підготовчого засідання від 17.06.2015р., провадження у справі про банкрутство ВАТ Вінні-фрут припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2016р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.06.2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. у справі №10/44/2011/5003 - скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.11.2016р. (суддя Міліціанов Р.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р., за результатами проведення підготовчого засідання відмовлено у задоволені заяви боржника про припинення провадження у справі та у визнанні грошових вимог ініціюючого кредитора - ТзОВ Агро-Топ , визнано безспірні грошові вимоги ПАТ Альфа-банк в сумі 19 705 820 грн., розпо-рядником майна ВАТ Вінніфрут призначено арбітражного керуючого Василика В.В., призначе-но попереднє засідання суду 18.01.2017р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2017р. ухвалу господарського суду Вінницької області від 02.11.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. у справі №10/44/2011/5003 - скасовано, прийнято нову ухвалу та викладено її резолютивну частину в наступній редакції: 1.Відмовити публічному акціонерному товариству Аль-фа-банк у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ВАТ Вінніфрут . 2.Припи-нити провадження у справі №10/44/2011/5003 про банкрутство ВАТ Вінніфрут .

З бази даних Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 12.06.2017р. до господар-ського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Василика В.В. надійшло клопотання №17-95 від 09.06.2017р. про розгляд та затвердження винагороди і витрат за період виконання ним обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінніфрут та винесення додаткової ухвали у справі №10/44/ 2011/5003.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.08.2017р. (суддя Міліціанов Р.В.) в задоволенні даного клопотання відмовлено. Відмова в задоволенні клопотання мотивована тим, що прийняття додаткового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рі-шення, тобто Вищим господарським судом України.

За наслідками звернення з аналогічним клопотанням до Вищого господарського суду Украї-ни, арбітражному керуючому Василику В.В. ухвалою суду від 02.11.2017р. в задоволенні даного клопотання відмовлено через те, що повноваження суду касаційної інстанції обмежуються перевір-кою застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в конкретних судових рішеннях, без права вчинення процесуальних дій. До того ж, з огляду на межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього колегія суддів позбавлена можливості самостійно вирішувати дане питання шляхом винесення додаткової ухва-ли, позаяк в оскаржуваних судових рішеннях судами не досліджувалися і не встановлювалися обс-тавини щодо затвердження винагороди та відшкодування витрат розпоряднику майна ВАТ Вінні-фрут .

30.01.2018р. арбітражний керуючий (розпорядник майна) Василик В.В. звернувся до госпо-дарського суду Вінницької області із клопотанням №02-05/09 про затвердження винагороди в сумі 44 317 грн. 10 коп., 16 536 грн. витрат зі сплати судового збору, 6 075 грн. 92 коп. витрат на відряд-ження та 235 грн. 80 коп. поштових витрат та витрат на отримання витягу за період виконання ним обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінніфрут у справі №10/44/2011/5003 та про постановлення з цього питання додаткової ухвали.

Як вже зазначалося, господарський суд Вінницької області ухвалою додатковою ухвалою від 05.02.2018р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.02.2018р., задоволив клопотан-ня арбітражного керуючого Василика В.В.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Частинами 12-16 ст.3 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції чинній до 19.01.2013р., надалі в тексті - Закон) встановлено порядок оплати послуг арбітражного керуючого за виконання обов'язків розпорядника майна.

Відповідно до ч.12 ст.3 1 Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керую-чого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обо-в'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті ви-робничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідато-ра) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частинами 14-16 ст.3 1 Закону встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (роз-порядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повнова-жень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердже-ному господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімаль-них заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за остан-ні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результа-тами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рі-шенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, арбітражний керуючий (розпо-рядник майна) Василик В.В. в період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. та з 02.11.2016р. по 11.01.2017р. виконував обов'язки розпорядника майна ВАТ Вінніфрут у справі №10/44/2011/5003.

11.01.2017р. провадження у справі №10/44/2011/5003 на підставі постанови ВГСУ припине-но. Однак, питання затвердження винагороди та витрат, понесених арбітражним керуючим Васи-ликом В.В. за період виконання повноважень розпорядника майна ВАТ Вінніфрут залишилось нерозглянутим і не вирішеним.

Таким чином, незатвердженими та неоплаченими залишаються винагорода арбітражного ке-руючого (розпорядник майна) Василика В.В. за період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. та з 02.11.2016 року по 11.01.2017р. в сумі 44 317 грн. 10 коп., 16 536 грн. витрат зі сплати судового збору, 6 075 грн. 92 коп. витрат на відрядження, 235 грн. 80 коп. поштових витрат та витрат на отримання витя-гу.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що комітет кредиторів за весь час розгляду справи сформовано не було, тому комітетом не затверджувалися як винагорода розпорядника майна та її розмір, так і не затверджувалися витрати розпорядника майна в процедурі розпорядження майном боржника.

Апеляційний суд, перевіривши правомірність та правильність розміру і періодів нарахуван-ня розпорядником майна Василиком В.В. винагороди в сумі 44 317 грн. 10 коп. встановив, що ар-бітражним керуючим допущено помилку при обчисленні розміру винагороди за січень 2017р., ос-кільки розмір винагороди за січень 2017р. обчислено за 16 днів, а належало за 11 днів, позаяк про-вадження у справі №10/44/2011/5003 про банкрутство ВАТ Вінніфрут припинено 11.01.2017р.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з урахуванням ухвали про описку від 23.02.2018р., що грошова винагорода арбітражному керуючому Василику В.В. за період виконання розпорядника майна у справі №10/44/2011/5003 з 01.01.2017р. по 11.01. 2017р., обчислюється виходячи з розрахункової величини в сумі 1600 грн. та становить 1135,48 грн., а разом за період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. і з 02.11.2016р. по 11.01.2017р. та складає 42149 грн. 37 коп.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про затвердження винагороди арбітражному керуючому Василику В.В. за виконання ним обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінніфрут у справі №10/44/2011/5003 за період з 22.07.2015р. по 13.08.2016р. та з 02.11.2016р. по 11.01.2017р. в сумі 42 149 грн. 37 коп. (з урахуванням ухвали про описку від 23.02.2018р.), оскільки така не затверджувалася комітетом кредиторів.

При цьому, понесені арбітражним керуючим Василиком В.В. витрати за період виконання ним обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінніфрут у справі №10/44/2011/5003 включають в себе 14 763 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненсь-кого апеляційного господарського суду у справі №10/44/2011/5003 від 13.07.2016р., 1 773 грн. вит-рат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р., 6 075 грн. 92 коп. витрат на відрядження та 235 грн. 80 коп. поштових витрат та витрат на отримання витягу.

Зазначене стверджуються платіжним дорученням №12 від 25.01.2016р. на суму 1 773 грн., квитанцією №1130710003 від 07.09.2016р. на суму 14763 грн., довідками розрахунку витрат на від-рядження розпорядника майна, фіскальними чеками.

Враховуючи зазначене і з мотивів, зазначених вище, колегія суддів погоджується із виснов-ком суду першої інстанції про необхідність затвердження витрат, понесених арбітражним керую-чим Василиком В.В. за період виконання ним обов'язків розпорядника майна ВАТ Вінніфрут у справі №10/44/2011/5003, що включають в себе витрати зі сплати судового збору в сумі 16 536 грн., 6075 грн. 92 коп. витрат на відрядження та 235 грн. 80 коп. поштових витрат та витрат на отриман-ня витягу.

Так, відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та вит-рат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться ті, які пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або під-готовки до її розгляду.

В силу ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з при-воду якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши пи-тання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке під-лягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції що-до обґрунтованість заяви арбітражного керуючого Василика В.В. про затвердження винагороди розпорядника майна та стягнення такої винагороди із ТзОВ Агро-Топ .

Колегія суддів при цьому зазначає, що вказана винагорода розпоряднику майна стягується із ТзОВ Агро-Топ , а не ПАТ ВТБ Банк , тому порушених, невизнаних або оспорених прав чи інте-ресів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, а тому додаткову ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.02.2018р., з урахуванням ух-вали про виправлення описки від 23.02.2018р., у справі №10/44/2011/5003 належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 126, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненсь-кий апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу ПАТ ВТБ Банк на додаткову ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.02.2018р. у справі №10/44/2011/5003 залишити без задоволення, а рішення суду пер-шої інстанції - залишити без змін.

2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3 . Матеріали оскарження №10/44/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької об-ласті.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.