Рішення

від 17.09.2010 по справі 2-515/2010

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-515/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.09.2010 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Тетеревятникова А.П., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління ПФУ в Томаківському районі Дніпропетровської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позов обґрунтовано тим, що згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року він відноситься до осіб, які мають має статус дитина війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року з січня 2006 року повинен був отримувати щомісяця підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положенням ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V було зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV.

Згідно ст.. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року №2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України рішенням від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнав неконституційним положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік , якими було зупинено дію ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із цього, управління ПФУ у Томаківському районі повинно було нараховувати йому та сплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни починаючи з 09 липня 2007 року.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України було викладено у новій редакції ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни і передбачено виплачувати дітям війни підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 окремі положення ст.. 65 розділу І, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, п. 3 розділу ІІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Виходячи із цього, управління ПФУ у Томаківському районі повинно було з 22 травня 2008 року нараховувати йому та сплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст..6 Закону України Про соціальний захист дітей війни (в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року) у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У відповідності до п. 156 Положення Про Пенсійний фонд України ПФУ здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями ПФУ за місцем проживання пенсіонерів.

У своїй письмовій заяві позивач просив суду розглянути справу без його присутності в судовому засіданні, на задоволенні позову наполягає.

Представник управління ПФУ в Томаківському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, натомість у своїй письмовій заяві просив суд розглянути справу без його присутності. Крім того, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог зі змісту яких вбачається, що позивач перебуваючи на обліку в управлінні ПФУ у Томаківському районі, отримує пенсію за віком з 06 червня 1997 року, перераховану відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Підвищення позивачу призначено згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року) та виплачувалося з 01 січня 2008 року в сумі 47 гривень, з 01 квітня 2008 року - 48 гривень 10 копійок, з 01 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, а з 01 жовтня 2008 року в сумі 49 гривень 80 копійок.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 01 січня 2008 року) підвищення до пенсії передбачено у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком без визначення величини мінімальної пенсії за віком. Однак, у вказаному нормативно-правовому акті не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус діти війни. Мінімальний розмір пенсії за віком визначено ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначаються виключно цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Державне казначейство України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, а реалізація нормативних приписів пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Тому управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі в частині виплати зобов'язань підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» не є належним відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, суд дійшов наступного висновку.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Томаківському районі і з 06 червня 1997 року отримує пенсію за віком.

На день закінчення Другої світової війни, а саме 02 вересня 1945 року, йому було менше 18 років, а тому згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, він відноситься до категорії осіб, яким встановлено статус дитини війни.

Згідно ст. 6 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Положенням п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489 - V Про Державний бюджет України на 2007 рік , було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачуєтсья особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Контитуційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнанні неконституційними, у тому числі і положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік щодо зупинення дії на 2007 рік ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Водночас згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, із 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V Про Державний бюджет України на 2007 рік .

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст. 6 цього Закону передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , а з 22 травня 2008 року положення ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-VI, поновило свою дію.

Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України Про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії, відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування» від 0 9 липня 2003 року N 1058-IV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Управління Пенсійного фонду Україниу Томаківському районі як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, суд вважає не приймати до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено за липень 2007 року в сумі 406 гривень, а з жовтня 2007 року в сумі 411 гривень. Відповідно позивач повинен був отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму з 09 липня по грудень включно 2007 року.

Законом України „Про Державн6ий бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня - 470 гривень; з 01 квітня - 481 гривня; з 01 липня - 482 гривні; з 01 жовтня - 498 гривень. Відповідно позивач повинен був отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму з 22 травня по грудень включно 2008 року.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України „Про Державн6ий бюджет України на 2009 рік» з 01 січня у розмірі 498 гривень, а з 01 листопада у розмірі 573 гривні.

Тому при обчисленні розміру підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі Про Державний бюджет України на відповідний рік і з якого і визначається мінімальна пенсія за віком.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214-215 ЦПК України, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги - задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , з урахуванням індексації підвищення до пенсії:

- у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;

- з 22 травня 2008 року і по 17 вересня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з відрахуванням вже сплачених їй у розмірі 10 відсотків, щомісяця, від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У решті задоволення позову - відмовити.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 57 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, а всього 177 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через Томаківський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2