Ухвала

від 30.05.2018 по справі 344/16839/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16839/17

Провадження № 1-кс/344/36/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017090010001128 від 24.03.2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_5 , 07.07.2016 року вступила у попередню змову із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою таємного викрадення чужого майна.

07.07.2016 року близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи на території будівельного майданчика функціонального відділення хірургічного корпусу Обласної клінічної лікарні по вул. Федьковича, 91, в м. Івано-Франківську, побачили допоміжне приміщення (металевий вагон), після чого в останніх виник злочинний умисел на проникнення до вказаного приміщення з метою таємного викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи об`єднаним єдиним злочинним умислом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 переконавшись, що поруч нікого не має та за їхніми діями ніхто не спостерігає, через вікно проникла в допоміжне приміщення (металевий вагон), яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-І» (код ЄДРПОУ 01272634), з якого передала ОСОБА_8 та ОСОБА_7 металеві дверні дотягувачі моделі «USK» в кількості сім штук.

Після чого, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких, за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , таємно викрали металеві дверні дотягувачі моделі «USK» в кількості сім штук, вартість яких згідно висновку експерта № 4.3-274/16 від 01.11.2016 становить 2700 грн.

Заволодівши вказаними речами ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 місце вчинення злочину покинули та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-І» спричинено матеріальну шкоду на суму 2700 грн.

10 жовтня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні якого на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до шести років та вона усвідомлює про можливу неминучість призначення їй покарання за вчинення даного злочину. Окрім цього, остання по місцю проживання в м. Івано-Франківську відсутня та на даний час її місцезнаходження невідоме. Враховуючи вище наведений ризик та тяжкість вчиненого злочину, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту, не можливе. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеному ризику, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності, доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваної також не можливо, оскільки відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останньої більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики недоведеними, не заперечивши при цьому обґрунтованості підозри. Просив також врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, наявність в останньої місця реєстрації та постійного проживання та те, що вона не судима, має чотирьох малолітніх дітей та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10 жовтня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

28.05.2018 року о 19год. 20хв. ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали слідчого судді від 19.12.2017 року.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров`я та майновий стан, вона неодружена, не працює, наявність постійного місця проживання, має чотирьох малолітніх дітей та відсутність судимості.

В той же час прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.

Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м`яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Відтак, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання згаданим ризикам, вважаю, щодо останньої достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло, з покладенням на неї додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити їй цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Івано-Франківська, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 03 липня 2018 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення в порядку, передбаченому п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Виконання ухвали доручити Івано-Франківському ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 30 травня 2018 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1