Постанова

від 24.01.2007 по справі 2а-804/06

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2А -804/06

Справа № 2А -804/06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                                                                             Рівненський

міський суд Рівненської області

в особі

головуючого судді     -Музичук Н.Ю.

при секретарі                 -Хоменчук C.M.

за участю

позивача       -ОСОБА_1

та представника

відповідача            -Коритнюка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу

адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової

адміністрації в Рівненській області про стягнення заборгованості грошової

компенсації за невиданий форменний одяг, премії і матеріальної допомоги,-

встановив:

В липні 2006 року в

Рівненський міський суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової

адміністрації в Рівненській області про стягнення заборгованості компенсації за

невиданий форменний одяг в сумі 3746,70

грн., премії в сумі 100

грн., матеріальної допомоги 345

грн, а всього 4191,70

грн.

В позовній заяві зазначав, що з 22

січня 1998 року із

УМВС України в Рівненській області він був переведений для подальшого

проходження служби в податкову поліцію, в наступному міліцію, ДПА в Рівненській

області, де служив на посадах начальницького складу по 31 жовтня 2005 року. За наказом ДПА України НОМЕР_1 був звільнений за п.65 п. п «А» «Положення про проходження служби рядовим і

начальницьким складом органів внутрішніх справ України» з ОВС за віком.

Ст.24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачене

носіння та безкоштовне забезпечення осіб начальницького складу податкової

міліції форменним одягом та знаками розрізнення. Незважаючи на те, що по роду

його служби в податковій міліції носіння форменного

одягу було обов'язковим, за час служби в податковій міліції ДПА він був

забезпеченим форменним одягом частково. В

порушення чинного законодавства на день звільнення не був забезпечений таким

одягом, відповідно до діючих норм, на загальну суму 3746,70 грн., грошова

компенсація за неодержаний

форменний одяг йому не виплачена. Вважає наявними підстави для стягнення

грошової компенсації за речове майно на вищевказану суму.

Згідно постанови КМ України №1595

від 31.12.1996 року

"Про умови оплати праці працівників органів державної податкової

служби" адміністрацією ДПА в Рівненській області виданий наказ „Про

преміювання працівників адміністрації"' за виконання показників роботи в

жовтні 2004 року.

Така премія була виплачена всім працівникам ДПА, крім податкової міліції, в

тому числі і його. Вважає безпідставним неотримання премії в сумі 100 грн.

Відповідно до ст.З постанови КМ України №2288 від

13.12.1999 року „Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату виконавчої

влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури,

судів та інших органів", керівникам органів надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для

вирішення соціально-побутових питань. Згідно цього, в грудні 2004 року всім працівникам ДПА, окрім податкової

міліції, в тому числі його, була виплачена матеріальна допомога в сумі 345 грн.

В своїх запереченнях відповідач не визнав позовні вимоги ОСОБА_1, вважає їх такими

що не підлягають до задоволення. Зазначав, що, оскільки виплата грошової

компенсації замість належних до отримання предметів речового майна особам

начальницького складу податкової міліції, згідно до п.2 п.п.2.8 Положення,

затвердженого Наказом ДПА України №501 від 22.10.2003 року, проводиться за

наявності джерела фінансування, а кошторисом ДПА в Рівненській області не було

передбачено коштів на виплату грошової компенсації за речове майно, так як

Законом України №1459-ІІІ від 17.02.2000

року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено чинність ч.2

ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей» щодо одержання грошової компенсації

замість речового майна, то вимоги є безпідставними. Законами України про

Державний бюджет на 2001-2004

роки витрати на грошову компенсацію замість речового майна звільненим у

запас або у відставку військовослужбовцям

не передбачались і кошти на такі цілі не виділялись. Відповідно, таких коштів

не було передбачено в кошторисах ДПА України в Рівненській області. Крім

того, у вимозі щодо виплати грошової компенсації за невидане речове майно за

період служби з грудня 1997

по 2004 роки

існує майновий спір, а тому в даному випадку мають бути застосовані строки

позовної давності. Що стосується премії та грошової матеріальної допомоги, то,

відповідно до ст..78 Закону

України „Про Державний бюджет України на 2004

рік", керівники здійснюють фактичні видатки на заробітну плату

/грошове забезпечення/, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи

винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати /грошового

забезпечення/, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Виплата

заробітної плати працівникам ДПА та податкової міліції проводилась в межах

асигнувань, передбачених кошторисом по коду ПП „заробітна плата" та 1112

"грошове утримання військовослужбовців",

які доведені ДПА України. Після проведення всіх необхідних в 2004 році виплат економії по КЕКВ 1112

не було створено, тому проведення

виплати матеріальної допомоги та премії було неможливим. Позовні вимоги в цій

частині не підлягають до задоволення.

Позивач ОСОБА_1 повністю підтримав та уточнив позовні вимоги в суді.

Додатково пояснив, що із запереченнями відповідача не погоджується. Довідкою

про розрахунок вартості грошової компенсації замість форменного одягу, виданою

ДПА в Рівненській області на вимогу суду, підтверджується заборгованість

грошової компенсації в розмірі 3414,02 грн., куди внесено неотримані мундир

парадно-вихідних та брюки парадно-вихідні, без зазначення вартості на це майно.

Виходячи з вартості аналогічного одягу, що існує в підрозділах МВС України,

вартість костюма парадно-вихідного становить 246 грн., що в загальній сумі становитиме 3660,02 грн. Вважає, що

на нього, як особу начальницького складу ПМ ДПА в Рівненській області, не поширюється

дія Закону України № 1459-ІП «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів»,

яким призупинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей», у статті 3 якого наводиться вичерпний

перелік категорій осіб, що належать до військовослужбовців, тому посилання

відповідача на зазначені нормативні акти є безпідставним. Належних доказів щодо

відсутності джерела фінансування для виплати грошової компенсації за нестримане

речове майно не надано, дійсною причиною є бездіяльність посадових осіб

відповідача, в порушення Наказів ДПА України, по неприйняттю мір по створенню

перехідного запасу форменного

одягу на складі ДПА для своєчасного забезпечення особового складу

предметами речового майна та по невключению

до кошторису ДПА відповідних сум витрат на грошову компенсацію замість

речового майна. На протязі всіх років ДПА в Рівненській області в кошторис на

кожний рік систематично не включало та не включає суми на придбання форменного одягу для

особового складу міліції, що ставить ПМ ДПА в нерівне положення по забезпеченню

форменним одягом з іншими областями. Вважає, що строки звернення та позовної

давності на отримання заборгованості компенсації по речовому майну він не

пропустив, оскільки право на отримання такої компенсації виникло тільки після

його звільнення та після невиконання відповідачем на момент звільнення п.2.18

п.п.2 Наказу ДПА України №501 від 22.10.2003 року щодо забезпечення речовим

майном за весь період служби в податковій міліції. Вважає його право з цього

приводу порушеним з моменту звільнення з служби в податковій міліції, коли з

ним зобов'язані були провести повний розрахунок по форменному одягу. Заперечує

позицію відповідача в тій частині, що має місце майновий спір, оскільки

законодавством передбачене грошове і речове забезпечення його, як співробітника

податкової міліції, в період служби за нормами, встановленими законодавством.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по грошовій

компенсації за неотримане речове майно в зазначеній позовом сумі 3660,02 грн., премію 100 грн.,

матеріальну допомогу 345

грн., всього 4005 грн., та

відшкодування судових витрати судовий збір і витрати за інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи.

Представник відповідача, ДПА в Рівненській області, позовні вимоги не

визнав. Вимогу в частині стягнення грошової компенсації за речове майно, яка за

даними обліку ДПА могла б становити 3414,02

грн., а в межах строку позовної давності 1774,81 грн., вартості неотриманого речового майна, заперечує за

зазначених в письмовому запереченні підстав. Просить відмовити в задоволенні

позовних вимог.

Оцінюючи пояснення і доводи сторін, досліджені надані в справі докази, в

тому числі покази свідка ОСОБА_2, встановлені обставини, суд прийшов до

висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких

підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 із 22.01.1998 по 31.10.2005 року проходив

службу на посадах начальницького складу податкової міліції ДПА України в

Рівненській області, наказом ДПА України НОМЕР_1 звільнений з органів

внутрішніх справ податкової міліції у запас Збройних сил України за віком за п.

65 п. п.«А»

«Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів

внутрішніх справ України» із вислугою на день понад 20 років.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні» №509-Х1І від 04.12.1990 року з послідуючими змінами і доповненнями,

у складі державної податкової служби знаходиться податкова міліція. Положеннями

ст.24 ч.8 Закону № 509-Х11

передбачено, що особи начальницького складу податкової міліції мають форменний

одяг та знаки розрізнення і забезпечуються ними безкоштовно.

Постановою КМ України №919

від 17.06.1998 року

«Про форму одягу осіб начальницького складу підрозділів податкової міліції

органів державної податкової служби» та послідуючою постановою КМ України №1515

від 17.11.2001 року були затверджені зразки форми одягу та знаків розрізнення і

рекомендовано ДПА України затвердити Положення про порядок одержання, обліку,

видачі та носіння форменного одягу, норми забезпечення речовим майном, а в

постанові №1515 забезпечення форменним одягом, підрозділів податкової

міліції».

На виконання вищенаведених постанов

КМ України ДПА України були видані Накази за №356 від 24.07.1998 року «Про затвердження

Положення про порядок одержання, обліку, видачі та носіння форменного одягу

осіб начальницького складу підрозділів податкової міліції державної податкової

служби», за №58 від 07.02.2002 року «Про затвердження норм забезпечення

форменним одягом осіб начальницького складу підрозділів податкової міліції

державної податкової служби України», за №501 від 22.10.2003 року «Про

затвердження Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового

майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах ДПС України».

Позивач ОСОБА_1, в порушення зазначеного Закону та

підзаконних нормативних актів, не був забезпечений належним чином форменним

одягом за весь період служби. Довідкою-розрахунком вартості грошової

компенсації замість належних предметів форменного одягу, наданою на вимогу суду

підтверджуються, кількість неотриманих предметів, ціна, розмір грошової

компенсації за весь період його служби, що складає в загальній сумі 3414,02

грн. Водночас даною довідкою-розрахунком зазначені неотримані позивачем мундир

парадно-вихідний і брюки парадно-вихідні без зазначення їх ціни і розміру

грошової компенсації в цій частині, з посиланням, що такі не постачались із

ГУПМ ДПА України. Довідкою УМВС України в Рівненській області НОМЕР_2 від

04.05.2006 року стверджується, що, згідно розцінок ДРЗ МВС України від

01.03.2002 року №1890/Пв, вартість костюма парадно-вихідного складає 246 грн.

Суд вважає доцільним усунути неповноту довідки-розрахунку ДПА шляхом

застосування розцінки аналогічного предмету форменного одягу начальницького і рядового складу органів внутрішніх

справ. Таким чином, загальна заборгованість по грошовій компенсації за

форменний одяг, який належав до видачі позивачу на день його звільнення,

складає /3414,02 грн.+ 246 грн./ 3660,02 грн.

Згідно п.2.18 Положення, затвердженого Наказом ДПА України №501 від 22.10.2003 року,

передбачено, що при звільненні в запас чи відставку особи начальницького

складу, які проходять службу в податковій міліції та мають вислугу на

військовій службі 20 років і

більше, забезпечуються речовим майном, належним за терміном носіння, але не

виданим протягом служби в податковій міліції, враховуючи місяць звільнення.

Пунктом 2.17

цього Положення, затвердженого Наказом ДПА України №501 від 22.10.2003 року,

передбачена виплата при звільненні осіб начальницького складу з державної

податкової служби за віком хворобою та ін. грошової компенсації за невидані

предмети речового майна з дня належності до дня звільнення у розмірі вартості

речового майна пропорційно встановленим термінам носіння.

Таким чином, оцінкою досліджених судом доказів в їх

сукупності, відповідно до чинного законодавства в цій частині, суд вважає

вимоги позивача про стягнення на його користь грошової компенсації за форменний

одяг правомірними, обгрунтованими, підстави для їх задоволення доведеними.

Вимоги позивача підлягають до задоволення з урахуванням уточнення позовних

вимог, на суму 3660,02

грн.

Вимоги позивача в частині стягнення премії в сумі 100 грн. за жовтень 2004 року та

матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за грудень 2004 року в сумі 345 грн. не доведені

переконливими доказами в справі, вважаються такими, що до задоволення не

підлягають.

Доводи представника відповідача в тій частині, що Законом України «Про

деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» №1459-111

від 17.02.2000 року,

зупинена дія ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий статус

військовослужбовців і членів їх сімей» щодо виплати грошової компенсації

замість речового майна, також про те, що Законами України про державний бюджет

України витрати на грошову компенсацію замість речового майна звільненим в

запас військовослужбовцям не передбачались тому не передбачені кошторисами ДПА,

не є підставою до відмови в задоволенні позовних вимог. У відповідності до

чинного законодавства, на позивача не поширюється дія вищезазначених законів,

що стосуються військовослужбовців. Зокрема, у ст.З Закону України «Про

соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» наведений

вичерпний перелік категорій осіб, що належать до військовослужбовців. Крім

того, ст. 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

передбачено, що особи, прийняті на службу до податкової міліції, які

перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають

у кадрах податкової міліції ДПА України. Неналежне забезпечення форменним

одягом позивача за період його служби та незакладення відповідачем видатків на

ці цілі у кошторисі відповідача, що вбачається також із показів свідка ОСОБА_2,

не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог позивача. Будь-яких

доказів про те, що кошти на забезпечення таких цілей планувались, передбачались

в проектах кошторису, на виконання Постанови КМ України від 07.02.2002 року № 58, суду не надано.

Доводи представника відповідача в тій частині, що позивачем пропущений

встановлений законом строк позовної давності для звернення до суду для

вирішенням даного майнового спору без поважних на те причин і позов не може

бути задоволений поза межами трирічного строку позовної давності, не

заслуговують на увагу суду.

У відповідності до ст. 256

ЦК України, позовна давність -

це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист

свого цивільного права, або інтересу.

Аналізуючи вищенаведені нормативні акти, які регулюють питання забезпечення

форменним одягом співробітників податкової міліції та право позивача на грошову

компенсацію за неотриманий форменний одяг, зокрема п.п. 2.17,2.18 Положення,

затвердженого Наказом ДПА України №501

від 22.10.2003 року, та

досліджені докази, в тому числі копії грошових атестатів позивача, суд

приходить до висновку, що право позивача на одержання такої компенсації виникає

тільки після його звільнення зі служби в податковій міліції ДПА в Рівненській

області.

Крім того, у відповідності до частини 1

ст. 261 ЦК

України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася

або могла довідатися про порушення свого права, що могло бути тільки після

звільнення зі служби. Крім того, оскільки відповідачем обліковується і в

зазначеній вище довідці- розрахунку на запит суду була визнана зазначена

позовом сума заборгованості, списання такої заборгованості в межах трирічних

строків відповідачем не проводилося, то видання такої довідки можна

розцінювати, як визнання відповідачем свого боргу, що у відповідності до ч.ч.

1, 3 ст. 264 ЦК України, перериває перебіг строку позовної давності, після чого

перебіг позовної давності починається заново.

З огляду на

вищенаведене, суд вважає заперечення представника відповідача в цій частині

безпідставними.

У відповідності до ч.1

ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не

є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально

підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. У цьому зв'язку,

вимога позивача про відшкодування підтверджених доказами судових витрат на суму

81 грн. підлягає до задоволення шляхом стягнення їх із Державного бюджету.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 1,24 Закону України «Про

державну податкову службу», Постанов Кабінету Міністрів України №919 від

17.06.1998 року,№58 від 07.02.2002 року, та № 1515 від 17.11.2001 року «Про

форменний одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ,

військовослужбовців, спеціалізованих моторизованих військових частин міліції

внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції», Постанови Кабінету

Міністрів України №1592 «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової

служби», Наказів ДПА України №356 від 24.07.1998 року , 358 від 07.02.2002

року, №501 від 22.10.2003 року, керуючись

ст.ст.17,19,94,122,143,159,161-163,167,171,186,254 КАС України, суд-

постановив:

Позовні вимоги

ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Державної податкової адміністрації в

Рівненській області, МФО 833017,

р/р 35213001000048 в УДК в Рівненській

області, ЗКПО 01292192, на

користь ОСОБА_1 заборгованість грошової компенсації за невидане речове майно в

сумі 3660 /три

тисячі шістсот шістдесят/ грн 70

коп.

В задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості премії та матеріальної допомоги відмовити.

Стягнути з

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 81 грн. в

відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області

через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня її

проголошення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в

двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга

може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у

строк встановлений для подання цієї заяви.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне

оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,

але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає

законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.