Ухвала

від 06.01.2010 по справі 2-а-7412/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7412/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Саприкін а І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київ ського апеляційного адмініс тративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Мельничука В.П.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкр итому судовому засіданні в м . Києві апеляційну скаргу Уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чер нігівського окружного адмін істративного суду від 26.12.2008 рок у у справі за позовом ОСОБА _1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянськом у районі м. Чернігова про зобо в' язання нарахувати недопл ачену щомісячну державну соц іальну допомогу як дитині ві йни, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась д о Чернігівського окружного а дміністративного суду з адмі ністративним позовом до Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Деснянському районі м. Ч ернігова про зобов' язання н арахувати недоплачену щоміс ячну державну соціальну допо могу за 2006-2007 роки як дитині війн и.

Постановою Чернігі вського окружного адміністр ативного суду від 26.12.2008 року поз овні вимоги задоволено частк ово: зобов' язано Управління Пенсійного фонду України в Д еснянському районі м. Черніг ова провести перерахунок пен сії позивачу відповідно до с т. 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни»з 21.11.20 07 по 31.12.2007 роки. В задоволенні реш ти позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись з таким су довим рішенням, відповідач п одав апеляційну скаргу, в які й просить апеляційну інстанц ію скасувати незаконну, на йо го думку, постанову суду перш ої інстанції та постановити нову про відмову в позові в по вному обсязі. В своїй апеляці йній скарзі апелянт посилаєт ься на незаконність, необ' є ктивність та необґрунтовані сть оскаржуваного рішення, п орушення судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права, що є підс тавою для скасування постано ви суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-допо відача, пояснення учасників процесу, що з' явилися в судо ве засідання, перевіривши ма теріали справи, доводи апеля ційної скарги, колегія судді в знаходить, що апеляційна ск арга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного:

Завданням адміністр ативного судочинства є захис т прав, свобод та інтересів фі зичних осіб, прав та інтересі в юридичних осіб у сфері публ ічно-правових відносин від п орушень з боку органів держа вної влади, органів місцевог о самоврядування, їхніх поса дових і службових осіб, інших суб' єктів при здійсненні н ими владних управлінських фу нкцій на основі законодавств а, в тому числі на виконання де легованих повноважень (ч. 1 с т. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КА С України, суд при вирішенні с прави керується принципом за конності, відповідно до яког о органи державної влади, орг ани місцевого самоврядуванн я, їхні посадові і службові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.

Як вбачається з матеріалі в справи, позивач має статус д итини війни, що підтверджуєт ься копією посвідчення.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пен сії або щомісячне довічне ут римання чи державна соціальн а допомога, що виплачуються з амість пенсії, підвищується у розмірі 30 % мінімальної пенс ії за віком.

Проте, позивачу вищезазнач ена допомога за 2006 - 2007 роки не ви плачувалась, у зв' язку з чим вона звернулась до суду за за хистом своїх прав.

Чернігівський окружний ад міністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція пого джується з такими висновками суду першої інстанції з огля ду на наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС Укр аїни органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачений Консти туцією України за Законами У країни.

Відповідно до Законів Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2006 рік»та «Про Держав ний бюджет на 2007 рік», дію полож ень ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни »на 2006-2007 рр. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відпов ідно до мінімальної пенсії з а віком.

Згідно з рішенням Конститу ційного суду України від 09.07.2007 р оку за № 6-рп визнано неконстит уційними деякі положення Зак онів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема ст. 29 з азначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни»в частині випл ати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до міні мальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного с уду є обов' язковим до викон ання на всій території Украї ни. В п. 5 вищезазначеного ріше ння зазначено, що рішення Кон ституційного суду в даній сп раві має преюдиціальне значе ння для судів загальної юрис дикції при розгляді ними поз овів у зв' язку з правовідно синами, які виникли внаслідо к дії положень статей зазнач ених законів, що визнані неко нституційними.

Крім того, відповідно до П останови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1 996 року N 9 «Про застосування Ко нституції України при здійсн енні правосуддя», судам необ хідно виходити з того, що норм ативно-правові акти будь-яко го державного чи іншого орга ну (акти Президента України, п останови Верховної Ради Укра їни, постанови і розпоряджен ня Кабінету Міністрів Україн и, нормативно-правові акти Ве рховної Ради Автономної Респ убліки Крим чи рішення Ради м іністрів Автономної Республ іки Крим, акти органів місцев ого самоврядування, накази т а інструкції міністерств і в ідомств, накази керівників п ідприємств, установ та орган ізацій тощо) підлягають оцін ці на відповідність як Конст итуції, так і закону.

Якщо при розгляді справи б уде встановлено, що норматив но-правовий акт, який підляга в застосуванню, не відповіда є чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати за кон, який регулює ці правовід носини.

Згідно приписам ст. 9 КАС У країни, суд при вирішенні спр ави керується принципом зако нності, відповідно до якого о ргани державної влади, орган и місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осо би зобов' язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни. Суд вирішує справи на п ідставі Конституції та закон ів України, а також міжнародн их договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. Суд застос овує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним о рганом на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України. У разі невідпов ідності нормативно-правовог о акта Конституції України, м іжнародному договору, згода на обов' язковість якого над ана Верховною Радою України, або іншому правовому акту су д застосовує правовий акт, як ий має вищу юридичну силу.

Постановою Пленуму Верхо вного Суду України від 13 червн я 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Кон ституції України не підлягаю ть застосуванню судами закон и та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються кон ституційні права і свободи л юдини та громадянина, а також нові закони, які звужують змі ст та обсяг встановлених Кон ституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п .19).

Відповідно до положень К онституції України, найвищою соціальною цінністю в Украї ні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зм іст і спрямованість діяльнос ті держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обо в'язком держави (ст.3), права і св ободи людини є невідчужувани ми та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті н ових законів або внесенні зм ін до чинних законів не може б ути звужений (стаття 22).

Зупинення дії положень за конів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст т а обсяг, є обмеженням прав і св обод і може мати місце лише у в ипадках, передбачених Основн им Законом України (лише в умо вах воєнного або надзвичайно го стану на певний строк).

Окрім того, встановлений ч . 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перел ік правовідносин, які регулю ються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасо вувати чи змінювати обсяг пр ав і обов'язків, пільг, компенс ацій і гарантій, передбачени х іншими законами України, зо крема Законом України «Про с оціальний захист дітей війни »та не може будь-яким чином зм інювати визначене іншими зак онами України правове регулю вання суспільних відносин.

Таким чином, апеляц ійна інстанція зазначає, що с уд першої інстанції правомір но прийшов до висновку щодо т ого, що позивач має право на пе рерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Зако ном України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 р., то бто з моменту прийняття ріше ння № 6-рп Конституційним Судо м України.

Апеляційна інстанція не може не погодитися з довод ами суду першої інстанції що до пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адм іністративним позовом. При ц ьому колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС У країни адміністративний поз ов може бути подано в межах ст року звернення до адміністра тивного суду, встановленого цим Кодексом або іншими зако нами.

Таким чином, пра вовий припис «в межах строку звернення до адміністративн ого суду, встановленого зако ном»означає, що позов має под аватися лише в тих межах часу , які встановлені законом. Крі м того, можливість захисту пр ав та інтересів залежить від дотримання строків, встанов ле них на цей випадок законом .

У ч. 2 ст. 99 Кодексу а дміністративного судочинст ва України встановлено річни й строк для звернення до адмі ністративного суду, що пов'яз ане зі специфікою правовідно син, а також має сприяти надан ню доказів, підвищує їхню дос товірність і тим самим сприя є встановлено істини у конкр етній адміністративній спра ві.

Дана норма закону оз начає, що за загальним правил ом перебіг строку на звернен ня до адміністративного суду починається від дня виникне ння права на адміністративни й позов, тобто коли особа дізн алася або могла дізнатися пр о порушення своїх прав, свобо д чи інтересів. Необхідно заз начити, що процесуальним стр оком є проміжок часу, встанов лений законом або судом, у яки й суд та особи, що беруть участ ь у справі, та інші учасники пр оцесу вчиняють певні процесу альні дії, передбачені Кодек сом адміністративного судоч инства України, в результаті вчинення яких настають певн і правові наслідки.

За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку з вернення до адміністративно го суду є підставою для відмо ви у задоволенні адміністрат ивного позову за умови, якщо н а цьому наполягає одна із сто рін.

Тобто, внаслідок проп ущення строків звернення до адміністративного суду для п озивача наступають негативн і юридичні наслідки.

Слід зауважити, що вс тановлення процесуальних ст років законом та судом перед бачено з метою дисциплінуван ня учасників адміністративн ого судочинства та своєчасно го виконання ними, передбаче них Кодексом адміністра тивн ого судочинства України, пев них процесуальних дій.

Згідно ч. 2 ст. 100 КАС Укр аїни, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністра тивна справа розглядається і вирішується в порядку, встан овленому цим Кодексом.

Оскільки відповідач ем заявлено клопотання про з астосування в даному випадку строків звернення до суду, ап еляційна інстанція знаходит ь обґрунтованими підстави дл я відмови в задоволенні позо ву з підстав пропуску строку позовної давності.

Про порушення своїх прав ОСОБА_1 достовірно усвідо млювала в момент отримання мінімальної пенсії за віком за 2006 та 2007 роки.

Як свідчать матеріали спра ви, позивач звернувся до суду з даним позовом 21.11.2008 року, пода вши цей позов більш ніж через рік з моменту порушення, на йо го думку, прав, свобод та закон них інтересів.

Тому, суд першої інстанц ії правильно прийшов до висн овку про зобов`язання відпов ідача провести позивачу на рахування соціальної допомо ги з підвищенням її розміру, я к дитині війни на 30% мінімальн ої пенсії за віком, встановле ної Законом України «Про соц іальний захист дітей війни»з 21.11.2007р. по 31.12.2007р. і здійснити відп овідні виплати на користь по зивача за вказаний період.

Таким чином, апеляційна і нстанція вважає, що суд першо ї інстанції правомірно відмо вив в задоволенні позовних в имог щодо зобов' язання випл атити недоотримані суми допо моги за 2006 рік та з 01.01.2007 року по 20.11 .2008 року, в тому числі, застосув авши до цих позовних вимог на слідки пропуску строку для з вернення до суду з адміністр ативним позовом, передбачени х ст. 100 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КА С України, суд апеляційної ін станції залишає скаргу без з адоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що су д першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з д одержанням норм матеріально го і процесуального права.

Проаналізувавши матер іали справи, доводи апеляцій ної скарги, колегія суддів ді йшла висновку, що судом першо ї інстанції правильно встано влені обставини справи, судо ве рішення ухвалено з додерж анням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апел яційна скарга підлягає зали шенню без задоволення, а пост анова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скар гу Управління Пенсійного фон ду України в Деснянському ра йоні м. Чернігова - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівс ького окружного адміністрат ивного суду від 26.12.2008 року - зал ишити без змін.

Ухвала набирає зако нної сили з моменту проголош ення та може бути оскаржена п ротягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного су ду України.

Повний текст ухва ли виготовлено 11.01.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: